ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/200/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"

представник позивача - Кравченко С. В., адвокат

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль"

представник відповідача - Топоров А. О., адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2018 (суддя Конюх О. В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Пашкіна С. А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль" про зобов'язання поставити товар та стягнення заборгованості у розмірі 18 887,78 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 29.01.2018 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль" (далі - Відповідач) з позовом про зобов'язання поставити взуття різне, крім спортивного та захисного (взуття різне) за кодом ЄЗС ДК 021/2015 - 18810000-0 відповідно до договору від 26.10.2017 № 1711000581 та згідно з заявкою Позивача "Щодо поставки товару згідно договору" (3301ВИХ-17-599 від 03.11.2017) на загальну суму 127 044,00 грн.; стягнення 8 511,95 грн. пені, 8 893,08 грн. штрафу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.03.2018 № 1001ВИХ-18-1132).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав зобов'язання з поставки зазначеного в заявці товару у строк, встановлений договором від 26.10.2017 № 1711000581.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. 02.04.2018 Господарський суд Київської області вирішив позов задовольнити частково; зобов'язати Відповідача допоставити Позивачу товар (взуття різне, крім спортивного та захисного (Взуття різне) за кодом ЄЗС ДК 021:2015-18810000-0) згідно з Договором та згідно з заявкою Позивача на суму 38 256,00 грн.; в частині позовних вимог про зобов'язання поставити товар на суму 88 788,00 грн. провадження у справі закрити; в частині позовних вимог про стягнення 8 511,95 грн. пені та 8 893,08 грн. штрафу за період 14.11.2017 - 19.01.2018 в позові відмовити. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 вказане рішення залишено без змін.

Судами встановлено, що 26.10.2017 між Позивачем (покупець) та Відповідачем (постачальник) укладено договір № 1710000581 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник поставляє, а покупець купує взуття різне за кодом ЄЗС ДК 021:2015 - 18810000-0, партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до Специфікації (додаток №1). Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна сума договору 127 044,00 грн. з ПДВ, ціни на товар вказані у специфікації. Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний надати заявку на поставку товару постачальнику в письмовій формі. Відповідно до пункту 5.1 Договору строк поставки товару: не пізніше 10 календарних днів після надання покупцем письмової заявки, місце поставки м. Боярка, вул. Маяковського 49, склад. Відповідно до пункту 10.2 Договору постачальник у випадку прострочення поставки або недопоставки товару у строк, встановлений умовами цього договору, сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, і не звільняється від виконання своїх зобов'язань (пункт 10.2 Договору). Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє в частині поставки товарів до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 9.1 Договору).

26.10.2017 сторонами підписано додаток №1 до договору - специфікацію, у якій погоджено найменування, номенклатуру, кількість та ціну товару, що належить до поставки, всього на суму 127044,00 грн. (з ПДВ). Додатком № 2 до договору сторони погодили технічні характеристики товару.

03.11.2017 Позивач звернувся до Відповідача з листом-заявкою № 3301ВИХ-17-559 щодо поставки товару на суму згідно з Договором та специфікацією до нього. Однак Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, поставку товару не здійснив.

17.11.2017 Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою щодо виконання умов Договору з вимогою здійснити поставку товару.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що Позивач на виконання умов укладеного Договору, зокрема, пункту 3.2.1 цього Договору направив Відповідачу письмову заявку від 03.11.2017 № 3301ВИХ-17-599 про поставку обумовленого договором товару. Відповідач отримав 22.01.2018, отже товар мав бути поставлений не пізніше 01.02.2018, а з 02.02.2018 настало прострочення Відповідача. В процесі розгляду справи місцевим судом за видатковою накладною від 06.02.2018 № 41 Відповідач поставив, а Позивач прийняв частину обумовленого договором товару на суму 88 788,00 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). В частині поставки товару на суму 38 256,00 грн. зобов'язання Відповідача перед Позивачем залишається невиконаним, тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Враховуючи, що прострочення зобов'язання настало лише з 02.02.2018, а пеня нарахована Позивачем за період з 14.11.2017 по 19.01.2018, позов в частині стягнення пені задоволенню не підлягає. В частині стягнення штрафу позов задоволенню не підлягає, оскільки на час звернення Позивача до суду прострочення поставки понад 30 календарних днів відповідно до пункту 10.2 Договору не настало.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. 06.08.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8 511,95 грн. пені та 8 893,08 грн. штрафу, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги.

4. Відзив на касаційну скаргу у встановлений строк від Відповідача не надійшов.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

5. Відповідачем під час розгляду справи не доведено та не обґрунтовано, що він вжив усіх заходів для отримання відправлення або через якісь поважні причини не міг отримати відправлення, в той час як строк зберігання в один місяць дає можливість Відповідачу вжити заходів для отримання відправлення.

6. Не застосувавши положення статей 93, 530, 549, 611, 612 ЦК України, статті 230 ГК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

7. Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доказам, наданим Позивачем для обґрунтування вимог про стягнення пені та штрафу.

Позиція Верховного Суду

8. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

9. Враховуючи, що, як встановлено судами, заявку від Позивача на поставку визначеного Договором товару Відповідач отримав 22.01.2018, а згідно з пунктом 5.1 Договору мав здійснити поставку не пізніше 10 календарних днів, суди дійшли підставного висновку про те, що прострочення виконання зобов'язання з поставки цього товару настало з 02.02.2018, у зв'язку з чим суди обґрунтовано відмовили у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу за період з 14.11.2017 по 19.01.2018, а також у стягненні суми штрафу за прострочення понад 30 календарних днів, оскільки відповідного прострочення на час звернення до суду не настало. З огляду на викладене посилання Скаржника (пункт 6) на те, що суди дійшли неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, не застосувавши положення статей 93, 530, 549, 611, 612 ЦК України, статті 230 ГК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", як і посилання (пункт 7) на ненадання належної правової оцінки доказам Позивача, необґрунтовані та не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

10. Посилання Скаржника (пункт 5) на те, що Відповідачем не доведено та не обґрунтовано вжиття усіх можливих заходів для отримання відправлення, Суд не може прийняти до уваги з огляду на те, що в силу вимог частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Враховуючи наведене відсутні підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень, у зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати

12. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі № 911/200/18 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

Верховний Суд