ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/1049/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Пількова К.М. і Ткача І.В.

розглянув касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - Управління)

на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 (суддя - Димбовський В. В.), та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 (головуючий - суддя Бучинська Г. Б., судді Розізнана І. В. і Грязнов В. В.)

у справі № 924/1049/17

за позовом житлово-будівельного кооперативу "Парадіз" (далі - ЖБК "Парадіз")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви" (далі - ТОВ "Хмельницькі Барви")

про стягнення 183 506,95 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ЖБК "Парадіз" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Хмельницькі Барви" про стягнення 3 % річних та сум "інфляційних втрат" у порядку статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 183 506, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Хмельницькі Барви" договорів безвідсоткової цільової позики, укладених ним з ЖБК "Парадіз".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.01.2018 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Хмельницькі Барви" на користь ЖБК "Парадіз" 135 342,95 грн. "інфляційних втрат", 48164 грн. - 3 % річних та 2 752,60 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 мотивовано тим, що: сторонами не укладено договорів позики, натомість договори, укладені позивачем та відповідачем, за своїми ознаками підпадають під умови договорів доручення; позивачем виконано доручені йому відповідачем юридичні дії; відповідач не відшкодував у встановлені договорами строки витрати позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та сум "інфляційних втрат" є обґрунтованими.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 залишено без змін, проте зі зміною мотивувальної частини рішення.

Постанова суд апеляційної інстанції мотивована тим, що: перерахування коштів позикодавцем на рахунки не безпосередньо позичальника, а його контрагентів за зобов'язаннями, що було погоджено з позичальником та визначено умовами відповідних договорів, не може свідчити про неукладеність договору позики, оскільки вчинені дії свідчать про його виконання; договори безвідсоткової цільової позики мають правову природу договору позики, а не договору дорученння; докази виконання відповідачем своїх обов'язків за договорами безвідсоткової цільової позики відсутні, тому позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та "інфляційних втрат" є обґрунтованими.

У касаційній скарзі Управління, посилаючись на прийняття оскаржуваних рішення та постанови зі справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 зі справи № 924/1049/17, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Управління посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 528, 530, 625, 627, 628, 638, 640, 1007, 1046, 1047 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Скаржник вважає безпідставним посилання позивача на те, що відповідно до пункту 4.3 договорів безвідсоткової цільової позики позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора платіжного доручення до виконання, оскільки це суперечить частині другій статті 640 ЦК України та частині другій статті 1046 ЦК України.

Управління вказує на те, що позивачем та відповідачем не надано доказів передачі коштів позичальнику відповідно до договорів безвідсоткової цільової позики.

Скаржник стверджує, що договори безвідсоткової цільової позики в частині договорів доручення також є неукладеними, і не є виконаними, зважаючи на те, що умови договору доручення є похідними від надання позики, а позика не надавалася, відповідно, не було й доручення щодо перерахування коштів.

Управління вважає, що наявні в матеріалах справи платіжні доручення з призначенням платежу - на підставі договорів поставки, купівлі-продажу, підряду або додаткових угод до них, а не договорів безвідсоткової цільової позики, не можуть бути належними доказами перерахування грошових коштів на підставі договорів безвідсоткової цільової позики.

Скаржник зазначає, що договорами безвідсоткової цільової позики не визначено строк виконання в частині договорів доручення, а тому відсутні підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за договорами безвідсоткової цільової позики в частині договорів доручення.

Управління наголошує на тому, що подібне судове рішення, прийняте за аналогічних умов та обставин, використовується відповідачем як преюдиційне у справах про скасування податкового повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування в іншій справі. При цьому таке оскарження здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (2755-17) та Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Управління користується не лише правами, які передбачені Податковим кодексом України (2755-17) , а й правами, визначеними іншими законами України, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , і таке судове рішення звужує права третьої особи в частині доказування у справі про скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено до бюджетного відшкодування відповідну суму податку на додану вартість.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги Підприємства здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ЖБК "Парадіз" (кредитор-повірений) та ТОВ "Хмельницькі Барви" (позичальник-довіритель) було укладено договори за назвою "безвідсоткової цільової позики" (далі - договори), а саме: від 19.08.2015 № 19/08-15, від 06.08.2015 № 06/08/15, від 24.07.2015 № 24/07-15, від 10.07.2015 №10/07/15, від 15.06.2015 №15/061С, від 30.04.2015 №30-04/2015, від 31.03.2015 №31-03КП, від 31.03.2015 №31/2015, від 30.03.2015 №31-03КП;

- умови названих вище договорів є ідентичними, окрім пунктів 2.1, 2.4, 3.1;

- відповідно до умов названих договорів кредитор зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову цільову позику, а останній зобов'язується використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її кредиторові (пункт 1.1 договорів);

- згідно з пунктом 2.3 договорів з моменту набуття права власності позичальником на грошові кошти кредитора відносини щодо виконання наступних юридичних дій регулюються елементами договору доручення, а саме позичальник виступає довірителем, а кредитор - повіреним;

- цей договір є достатнім для виконання повіреним своїх обов'язків і не потребує видачі останньому довіреності для підтвердження його представницьких повноважень (пункт 2.5 договорів);

- відповідно до пункту 4.1 договорів кредитор зобов'язаний надати позику протягом трьох днів з моменту підписання сторонами цього договору;

- пунктом 4.3 договорів передбачено, що позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора платіжного доручення до виконання; з цього часу вважається, що позичальник набув права власності на грошові кошти кредитора та одночасно надав кредитору (повіреному) розпорядження здійснити оплату за позичальника (довірителя);

- відповідно до пункту 4.4. договорів кредитор протягом 2-х банківських днів після переказу суми позики зобов'язаний повідомити позичальника (довірителя) про переказ коштів та надати копію платіжного доручення;

- строк використання позики позичальником становить 12 місяців (пункт 5.1 договорів);

- розділом 6 договорів визначений порядок повернення позики, так у пункті 6.1 договорів вказано, що по закінченні строку, вказаного пунктом 5.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 10 днів повернути суму позики;

- згідно з пунктом 6.2 договорів позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок кредитора;

- пунктом 6.3 договорів передбачено, що позичальник протягом 2-х днів після переказу суми позики кредитору зобов'язаний повідомити останнього про переказ коштів;

- відповідно до пункту 6.4 договорів кредитор протягом 2-х днів після надходження суми позики на свій поточний рахунок зобов'язаний повідомити позичальника про це;

- ці договори набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами (пункт 8.1 договорів);

- за договором від 19.08.2015 № 19/08-15 метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором поставки від 25.03.2015 № 250315/3, укладеним довірителем та приватним підприємством "Поділля Євро Будінвест-Є" (далі - ПП "Поділля Євро Будінвест-Є");

- згідно з пунктом 2.4 договору від 19.08.2015 № 19/08-15 повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, придбаного згідно з договором поставки від 25.03.2015 № 250315/3, укладеним довірителем та ПП "Поділля Євро Будінвест-Є";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 19.08.2015 № 19/08-15 позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ПП "Поділля Євро Будінвест-Є", як виконання обов'язку щодо оплати товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору поставки;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015 та платіжне доручення від 19.08.2015 № 347 на суму 45 282 грн.;

- за договором від 06.08.2015 № 06/08/2015 метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором купівлі-продажу від 08.06.2015 № 1/0806, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Дах - Сервіс" (далі - ТОВ ВКФ "Дах - Сервіс");

- згідно з пунктом 2.4 договору від 06.08.2015 № 06/08/2015 повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, придбаного згідно з договором купівлі-продажу від 08.06.2015 № 1/0806, укладеним довірителем та ТОВ ВКФ "Дах - Сервіс";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 06.08.2015 № 06/08/2015 позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ ВКФ "Дах - Сервіс", як виконання обов'язку оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору від 08.06.2015;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 06.08.2015, платіжне доручення від 06.08.2015 №334 на суму 15 536,81 грн.;

- за договором від 24.07.2015 № 24/07-15 (у редакції додаткової угоди від 30.07.2015) метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором поставки від 14.08.2015 № СТ-0000225 та договором поставки від 20.07.2015 № СТ-0000026, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Залізобетон" (далі - ТОВ "Житомир Залізобетон");

- згідно з пунктом 2.4 договору від 24.07.2015 № 24/07-15 (у редакції додаткової угоди від 30.07.2015) повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, придбаного згідно з договором поставки від 14.08.2015 № СТ-0000225 та договором поставки від 20.07.2015 № СТ-0000026, укладеним довірителем та ТОВ "Житомир Залізобетон";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 24.07.2015 № 24/07-15 (в редакції додаткової угоди від 30.07.2015), позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ "Житомир Залізобетон", як виконання обов'язку щодо оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору від 14.08.2015 та додатковою угодою до договору від 20.07.2015;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.12.2015, платіжне доручення від 10.12.2015 № 523 на суму 88 818,60 грн., повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015, платіжні доручення від 06.08.2015 № 333 на суму 45 548 грн., від 25.08.2015 №353 на суму 45 548 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 11.11.2015, платіжне доручення від 10.11.2015 № 465 на суму 91 096 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.10.2015, платіжні доручення від 01.10.2015 № 403 на суму 91 096 грн., від 28.10.2015 № 440 на суму 45 548 грн., від 30.10.2015 № 448 на суму 49 548 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.07.2015, платіжне доручення від 31.07.2015 № 321 на суму 29 048 грн.;

- за договором від 10.07.2015 № 10/07/2015 метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором купівлі-продажу від 21.05.2015 № 49, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Прелюдія" (далі - ТОВ "Прелюдія");

- згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, придбаного згідно з договором купівлі-продажу № 49 від 21.05.2015, укладеним довірителем та ТОВ "Прелюдія";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 10.07.2015 № 10/07/2015, позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ "Прелюдія", як виконання обов'язку оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору від 21.05.2015;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.07.2015, платіжне доручення від 10.07.2015 №289 на суму 153,08 грн., повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015, платіжні доручення від 03.08.2015 № 325 на суму 1 417,50 грн., від 25.08.2015 № 356 на суму 596,06 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.11.2015, платіжні доручення від 04.11.2015 №452 на суму 1 144,16 грн., від 11.11.2015 № 471 на суму 1 009,40 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.12.2015, платіжне доручення від 03.12.2015 № 511 на суму 584 грн.;

- за договором від 15.06.2015 № 15/061С метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором поставки від 22.06.2015 № ХМ 22062015, укладеним з приватним підприємством "Індустрія С" (далі - ПП "Індустрія С");

- згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, придбаного згідно з договором поставки від 22.06.2015 № ХМ 22062015, укладеним між довірителем та ПП "Індустрія С";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 15.06.2015 № 15/061С, позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ПП "Індустрія С", як виконання обов'язку оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору від 22.06.2015;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.12.2015, платіжні доручення від 10.12.2015 № 522 на суму 3 562,00 грн., від 23.12.2015 №547 на суму 494 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.11.2015, платіжне доручення від 16.11.2015 №481 на суму 27 488,39 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.10.2015, платіжні доручення від 06.10.2015 №412 на суму 9 235,20 грн., від 06.10.2015 №412 на суму 27 750 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015, платіжні доручення від 04.08.2015 № 329 на суму 24 750 грн., від 21.08.2015 №350 на суму 26 514 грн., від 25.08.2015 №355 на суму 16500 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.06.2015, платіжне доручення від 25.06.2015 № 273 на суму 36 264 грн.;

- за договором від 30.04.2015 № 30-04/15 метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості робіт за договором підряду від 03.04.2015 № 4/15-М, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "МКС Буд" (далі - ТОВ "МКС Буд");

- згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості робіт, виконаних згідно з договором підряду від 03.04.2015 №4/15-М, укладеним довірителем та ТОВ "МКС Буд";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 30.04.2015 № 30-04/15 позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ "МКС Буд", як виконання обов'язку оплати вартості робіт за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору підряду;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.12.2015, платіжне доручення від 14.12.2015 №526 на суму 84 640,79 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.11.2015, платіжне доручення від 05.11.2015 №457 на суму 76 541,14 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.10.2015, платіжні доручення від 23.10.2015 №433 на суму 11 2827,13 грн., від 01.10.2015 №406 на суму 72 580,82 грн., від 13.10.2015 №425 на суму 9 250 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.09.2015, платіжні доручення від 18.09.2015 №386 на суму 75 962,12 грн., від 07.09.2015 №373 на суму 72 713,42 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015, платіжні доручення від 04.08.2015 №327 на суму 76 165,44 грн., від 27.08.2015 №359 на суму 111 509,97 грн., від 27.08.2015 №360 на суму 30 000 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.07.2015, платіжні доручення від 16.07.2015 № 299 на суму 154 232,50 грн., від 02.07.2015 №277 на суму 84 209,50 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.06.2015, платіжні доручення від 23.06.2015 № 270 на суму 98 425,75 грн., від 10.06.2015 № 242 на суму 146 524,86 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.05.2015, платіжні доручення від 07.05.2015 №188 на суму 266 000 грн., від 06.05.2015 № 187 на суму 350 000 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.04.2015, платіжні доручення від 08.04.2015 № 146 на суму 400 000 грн., від 28.04.2015 № 179 на суму 400 000 грн.;

- за договором від 31.03.2015 № 31-03КП метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором поставки № 050315 від 19.03.2015, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Край Поділля і К" (далі - ТОВ "Край Поділля і К");

- згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, переданого згідно з договором поставки № 050315 від 19.03.2015, укладеним довірителем та ТОВ "Край Поділля і К";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 31.03.2015 № 31-03КП позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ "Край Поділля і К", як виконання обов'язку оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору поставки;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.05.2015, платіжні доручення від 14.05.2015 №197 на суму 33 020 грн., від 19.05.2015 №208 на суму 6 660 грн., від 21.05.2015 №214 на суму 6 780,00 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.04.2015, платіжні доручення від 02.04.2015 №130 на суму 14 340 грн., від 08.04.2015 №145 на суму 13 100 грн., від 07.04.2015 №140 на суму 12 820 грн., від 14.04.2015 №152 на суму 7620 грн., від 21.04.2015 №166 на суму 13 120 грн., від 21.04.2015 №169 на суму 26 400 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.06.2015, платіжне доручення від 05.06.2015 № 237 на суму 30 000 грн.;

- за договором від 31.03.2015 № 31/2015 метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором поставки від 12.03.2015 № ХМ12032015-1, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" (далі - ТОВ "НВФ Дніпропроект");

- згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, переданого згідно з договором поставки від 12.03.2015 № ХМ12032015-1, укладеним довірителем та ТОВ "НВФ Дніпропроект";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 31.03.2015 № 31/2015 позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ "НВФ Дніпропроект", як виконання обов'язку оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору поставки;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.10.2015, платіжні доручення від 12.10.2015 № 417 на суму 17 383,05 грн., від 13.10.2015 №424 на суму 50 000 грн., від 28.10.2015 № 442 на суму 150 000 грн., від 30.10.2015 № 447; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.12.2015, від 30.11.2015, платіжні доручення від 11.11.2015 № 469 на суму 100 000 грн., від 16.11.2015 №482 на суму 105 000 грн., від 26.11.2015 №504 на суму 70 000 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.09.2015, платіжні доручення від 24.09.2015 №391 на суму 100 000 грн., від 24.09.2015 №392 на суму 49 000 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015, платіжні доручення від 04.08.2015 №330 на суму 70 000 грн., від 07.08.2015 № 335 на суму 70 000 грн., від 11.08.2015 №338 на суму 69 783,88 грн., від 21.08.2015 №352 на суму 114 056,81 грн., від 27.08.2015 №363 на суму 117 782,96 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.07.2015, платіжні доручення від 02.07.2015 № 282. на суму 60 000 грн., від 08.07.2015 №284 на суму 83 579,25 грн., від 10.07.2015 №292 на суму 1 391,00 грн., від 10.07.2015 №293 на суму 50 000 грн., від 16.07.2015 №302 на суму 50 000 грн., від 23.07.2015 №311 на суму 10 4531,60 грн., від 27.07.2015 №313 на суму 200 000 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.06.2015, платіжні доручення від 04.06.2015 № 236 на суму 164 602,35 грн., від 09.06.2015 №241 на суму 190 000 грн., від 15.06.2015 № 251 на суму 197 229,18 грн., від 17.06.2015 № 261 на суму 830 00 грн., від 22.06.2015 №267 на суму 100 000 грн., від 22.06.2015 №268 на суму 1688,93 грн., від 23.06.2015 №269 на суму 30 000 грн., від 25.06.2015 №272 на суму 27 905,33 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.05.2015, платіжні доручення від 14.05.2015 № 196 на суму 121 193,80 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.04.2015, платіжні доручення від 16.04.2015 №159 на суму 119 387,70 грн., від 20.04.2015 №164 на суму 231 408,35 грн., від 21.04.2015 №168 на суму 2 095,13 грн., від 23.04.2015 №174 на суму 172 173 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.03.2015, платіжне доручення від 31.03.2015 № 124 на суму 186 052 грн.;

- за договором від 30.03.2015 № 31-03КП метою використання позики позичальником згідно з пунктом 2.1 є здійснення оплати вартості товару за договором поставки від 15.04.2015 № 28041, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля кабель-1" (далі - ТОВ "Поділля кабель-1");

- згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати такі юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості товару, переданого згідно з договором поставки від 15.04.2015 № 28041, укладеного між довірителем та ТОВ "Поділля кабель-1";

- відповідно до пункту 4.2 договору від 30.03.2015 № 31-03КП позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме - ТОВ "Поділля кабель-1", як виконання обов'язку оплати вартості товару за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до договору поставки;

- на підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань за вказаним договором суду надано засвідчені копії таких документів: повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.11.2015, платіжні доручення від 11.11.2015 №470 на суму 1234,22 грн., від 09.11.2015 №462 на суму 204,41 грн., від 26.11.2015 №502 на суму 2106,00 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.10.2015, платіжні доручення від 19.10.2015 №427 на суму 6367,64 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.09.2015, платіжні доручення від 30.09.2015 №402 на суму 14 978,83 грн., від 02.09.2015 №369 на суму 6561,05 грн., повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.08.2015, платіжне доручення від 21.08.2015 №351 на суму 3871,81 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.07.2015, платіжне доручення від 31.07.2015 №317 на суму 385,01 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 30.6.2015, платіжні доручення від 16.06.2015 №255 на суму 270,05 грн., від 17.06.2015 №262 на суму 264,10 грн., від 25.06.2015 №274 на суму 2 673,20 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.05.2015, платіжні доручення від 19.05.2015 №207 на суму 523,90 грн., від 13.05.2015 №194 на суму 1507,19 грн., від 27.05.2015 №225 на суму 723,86 грн.; повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів) від 31.12.2015, платіжні доручення від 10.12.2015 №513 на суму 884,17 грн., від 10.12.2015 №520 на суму 1620,00 грн.;

- матеріали справи містять такі договори, укладені між відповідачем та третіми особами: договір поставки від 19.03.2015 № 050315, договір поставки від 22.06.2015 № ХМ 22062015, додаткова угода № 2 до договору поставки від 23.06.2015 № ХМ22062015, договір поставки від 25.03.2015 № 250315/3, додаткова угода № 2 до договору поставки від 25.03.2015 № 250315/3, договір від 21.05.2015 № 49 купівлі-продажу та додаткова угода до нього від 21.05.2015 № 3, договір поставки від 12.03.2015 №ХМ12032015-1 та додаткова угода до нього від 12.03.2015 № 2, договір поставки від 15.04.2015 № 28041 та додаткова угода до нього від 15.04.2015 № 2., договір підряду від 03.04.2015 №4/15-М та додаткова угода д нього від 03.04.2015 № 1, договір поставки від 14.08.2015 № СТ-00000225 та додаткова угода до нього від 14.08.2015 № 1, договір купівлі-продажу від 08.06.2015 №1/0806 та додаткова угода до нього від 04.08.2015 № 2.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 135 342,95 грн. "інфляційних втрат" та 48 164 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2017 по 30.09.2017 у зв'язку з невиконанням відповідачем (за твердженням позивача) умов договорів безвідсоткової цільової позики.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

ЦК України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Статтею 640 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Розкриваючи зміст засади свободи договору, у статтях 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України (435-15) разом з тим визначив, що свобода договору не є необмеженою, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Господарськими судами встановлено, що ЖБК "Парадіз" (кредитор-повірений) та ТОВ "Хмельницькі Барви" (позичальник-довіритель) було підписано низку договорів під назвою "безвідсоткової цільової позики", які, за твердженням позивача, містять елементи договору позики та договору доручення.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина друга статті 1046 ЦК України).

Таким чином, за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Обов'язки з договору позики виникають лише для однієї сторони - позичальника.

З аналізу частини другої статті 1046 ЦК України вбачається, що договір позики є реальним правочином і вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, що виступають предметом цього договору. Названа норма (частина друга статті 1046 ЦК України) є імперативною, а тому сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Приймаючи постанову у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: пунктом 4.2 договорів безвідсоткової цільової позики регламентується порядок надання позики, а саме передбачено, що позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, у відповідності до мети використання позики; позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора платіжного доручення до виконання і, з цього часу вважається, що позичальник набув права власності на грошові кошти кредитора та одночасно надав кредитору (повіреному) розпорядження здійснити оплату за позичальника (довірителя; пункт 4.3 договорів). А тому апеляційний господарський суд дійшов висновків про те, що: позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора (позивача) платіжного доручення до виконання; перерахування коштів позикодавцем на рахунки не безпосередньо позичальника, а його контрагентів за зобов'язаннями, що було погоджено з позичальником та визначено умовами відповідних договорів, не може свідчити про неукладеність договору позики, оскільки вчинені дії свідчать про його виконання.

Ухвалюючи рішення зі справи, місцевий господарський суд: виходив з того, що сторонами справи не було доведено передання позикодавцем грошових коштів позичальнику, а тому не можна вважати вчиненими правочини (укладеними господарські договори), за якими не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; дійшов висновку, що наявні договори безвідсоткової цільової позики, підписані позивачем та відповідачем як договори позики, є неукладеними.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, оскільки договір позики передбачає фактичне передання грошових коштів однією особою іншій, з відповідним документальним оформленням такої господарської операції. Разом з тим умови укладених між сторонами договорів безвідсоткової цільової позики не передбачали вчинення такої дії, а натомість містили пункти 4.3, згідно з якими позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора платіжного доручення до виконання, із цього часу вважається, що позичальник набув права власності на грошові кошти кредитора та одночасно надав кредитору (повіреному) розпорядження здійснити оплату за позичальника (довірителя). Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи також не свідчать про оформлення фактичної передачі грошових коштів від ЖБК "Парадіз" до ТОВ "Хмельницькі барви".

Разом з тим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про укладеність договорів безвідсоткової цільової позики в частинах, які містять елементи договору доручення.

При цьому ні місцевим господарським судом, ані судом апеляційної інстанції не було взято до уваги встановлену ними обставину справи, пов'язану з визначенням пунктами 2.3 договорів того, що з моменту набуття права власності позичальником на грошові кошти кредитора, відносини щодо виконання наступних юридичних дій регулюються елементами договору доручення, а саме позичальник виступає довірителем, а кредитор - повіреним.

Виходячи зі змісту наведеного пункту договору, у випадку якщо зазначені договори вважають неукладеними в частині надання позики, то відсутні й підстави вважати їх укладеними в частині доручення.

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з цим договором кожна зі сторін має певні права та обов'язки, які кореспондують одне одному. Обов'язки сторін за договором доручення визначені у статтях 1006, 1007 ЦК України. Так, повірений виконує доручення за рахунок довірителя, і останній має створити певні умови для його діяльності, тобто забезпечити його засобами, необхідними для виконання доручення.

Отже, виходячи з наведеного, однією з особливостей договору доручення є те, що повірений зобов'язується вчинити певні юридичні дії саме за рахунок довірителя, а не за власний рахунок.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених ним фактичних обставин справи дійшов висновку, що ЖБК "Парадіз" виконав доручені йому ТОВ "Хмельницькі барви" юридичні дії, сплативши вартість товару та оплативши виконані роботи (надані послуги) третім особам за ТОВ "Хмельницькі барви" і понісши таким чином витрати, пов'язані з виконанням юридичних дій у розумінні пункту 2 частини другої статті 1007 ЦК України.

Обов'язок довірителя відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, випливає із загального положення про те, що повірений діє за рахунок довірителя, проте їх не можна ототожнювати, оскільки поняття "за рахунок довірителя" є ширшим, ніж поняття "витрати, пов'язані з виконанням доручення".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договорів безвідсоткової цільової позики позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника як виконання обов'язку щодо оплати вартості продукції за ТОВ "Хмельницькі Барви" згідно з додатковою угодою до відповідного господарського договору, укладеного між ТОВ "Хмельницькі Барви" та його контрагентами.

Разом з тим судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не було надано оцінки умовам таких додаткових угод до відповідних господарських договорів, укладених між ТОВ "Хмельницькі Барви" та його контрагентами, тобто не досліджено належним чином докази у справі, якими є такі договори і додаткові угоди до них.

Адже, коли особа діє від імені та за рахунок другої сторони, то мають місце правовідносини, що випливають з договору доручення, коли ж особа діє в чужих інтересах від власного імені та за власний рахунок, то може мати місце, зокрема, виконання обов'язку боржника третьою особою.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

З урахуванням викладеного, не встановивши згаданих у цій постанові обставин та не здійснивши оцінки пов'язаних з ними доказів, попередні судові інстанції припустилися порушення норм процесуального права, а саме:

- частини першої статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження наявних у справі доказів;

- частини п'ятої статті 236 ГПК України стосовно ухвалення судового рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Порушення попередніми судовими інстанціями відповідних норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Водночас суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного та відповідно до статті 310 ГПК України рішення і постанова з даної справи підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 924/1049/17 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя К. Пільков

Суддя І. Ткач