розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.08.2017 про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про стягнення 2 950 308, 74 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Сумської області із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (далі - ПАТ "Сумигаз") про стягнення 1 968 949,10 грн пені, 143 731,50 грн 3 % річних, 837 628,14 грн інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору від 04.01.2013 № 03/100/13-Б на купівлю-продаж природного газу.

1.2. ПАТ "Сумигаз" звернулося до Господарського суду Сумської області із зустрічним позовом до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту 6.1 договору № 03/100/13-Б на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013. Разом із зустрічним позовом подано клопотання від 01.08.2017 № Sm007.1-СК-3324/1-0817 про відстрочення оплати судового збору до вирішення справи по суті, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем ПАТ "Сумигаз".

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Левченко П.І., суддя Костенко Л.А., суддя Яковенко В.В.), повернуто зустрічну позовну заяву ПАТ "Сумигаз" без розгляду з посиланням на пункт 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на дату постановлення ухвали).

2.2. Ухвалу обґрунтовано тим, що до зустрічної позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. При цьому судом зазначено, що заявником не надано суду належних доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору та не наведено обґрунтованих, вмотивованих доводів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому підстави для задоволення такого клопотання відповідача відсутні.

2.3. Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 у складі: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Слободін М.М. ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ "Сумигаз" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині повернення зустрічної позовної заяви, прийняти нове рішення, яким прийняти зустрічну позовну заяву до провадження з метою спільного розгляду з первісним позовом.

3.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), статті 8 Закону України "Про судовий збір".

3.3. Заявник наголошує, що у нього відсутня була можливість сплати судового збору, оскільки банківські установи, в якому розміщені рахунки скаржника на протязі тижня працювали в обмеженому режимі у зв'язку із хакерською атакою.

3.4 Також скаржник зазначає про неможливість станом на день подання зустрічної позовної заяви сплати судового збору у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю обігових коштів на рахунках.

4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

4.1. Відзиву від відповідача у справі не надходило.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК (1798-12) України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

5.3. Суди попередніх інстанцій керувались нормами ГПК України (1798-12) в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень.

5.4. Статтею 60 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) було передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

5.5. Згідно пункту 3 статті 57 ГПК (у відповідній редакції) до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

5.6. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК (у відповідній редакції) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

5.7. Поряд з цим, згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

5.8. Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

5.9. Відстрочка сплати судового збору за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017) є правом, а не обов'язком суду і надається за умов підтвердження особою, яка звертається із відповідним клопотанням, свого майнового стану, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

5.10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Сумигаз" не було надано належних доказів на підтвердження обставин, які перешкоджають здійсненню сплати судового збору за подання зустрічного позову, зокрема, відсутності коштів.

5.11. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що вимога сплатити судовий збір не обмежує заявника на доступ до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. При цьому, зауважено, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" №24402/02 від 20.05.2010 також вказано на те, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права в Україні.

5.12. У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України (1798-12) і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.13. Встановивши, що ПАТ "Сумигаз" при зверненні із зустрічною позовною заявою не було надано доказів неможливості сплати судового збору, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

5.14. Доводи скаржника про те, що у нього відсутня була можливість сплати судовий збір, оскільки банківські установи, в якому розміщені рахунки скаржника на протязі тижня працювали в обмеженому режимі у зв'язку із хакерською атакою, не приймаються до уваги, оскільки клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційна скарга на ухвалу про повернення зустрічного позову без розгляду були мотивовані скрутним фінансовим становищем заявника, а не неможливістю сплати судового збору у зв'язку із хакерською атакою, тобто ці доводи не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, а за змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.15. Враховуючи наведене, а також дотримання судом першої інстанції вимог закону при вирішенні клопотання про відстрочку сплати судового збору, суд касаційної інстанції вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. Ухвала та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.08.2017 про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" у справі № 920/198/16 залишити без змін.