ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/748/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

позивач - Громадська організація "18 загін територіальної оборони",

представник позивача - Дремлюга Ю.С. (довіреність № 34 від 01.11.2017),

відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області,

представник відповідача - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція",

представник третьої особи - Смиковська Л.О. (довіреність № 200 від 28.02.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

1. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області,

на рішення господарського суду Рівненської області

від 27.11.2017

у складі судді Церковної Н.Ф.,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 24.01.2018

у складі колегії суддів: Василишина А.Р., (головуючий), Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б.,

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 16.05.2018

у складі колегії суддів: Бучинської Г.Б., (головуючий), Філіпової Т.Л., Василишина А.Р.

у справі за позовом

за позовом Громадської організації "18 загін територіальної оборони",

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція",

про визнання договору оренди державного майна укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "18 загін територіальної оборони" звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання договору оренди державного майна укладеним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна в оренду без проведення конкурсу, проте відповідач в порушення імперативних законодавчих приписів відмовив йому в укладенні відповідного договору оренди

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.11.2017 у справі № 918/748/17 позовні вимоги задоволені.

Визнано укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Громадською організацією "18 загін територіальної оборони" договір оренди державного майна "Будинок з мансардою в комплексі з обслуговуючими будівлями, спорудами та інженерними мережами філії РОК "Біле озеро" (інвентарний номер: 4726/400, реєстровий номер: 24584661.339.АААЖАГ055) загальною площею 1022,6 м-2" та "Огорожа філії РОК "Біле озеро" "Будинок з мансардою" довжиною 523 погонних метра (інвентарний номер: 10733/401, реєстровий номер: 24584661.339.ПШТДПЮ1164), що розташовані за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, село Рудка, вулиця Білоозерська, 3 та перебувають на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і обліковуються у відокремленому підрозділі "Рівненська АЕС", в редакції, викладеній в резолютивній частині судового рішення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі № 918/748/17 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 27.11.2017 у даній справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 918/748/17 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" та залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 27.11.2017 у даній справі.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач зобов'язаний був укласти відповідний договір оренди з позивачем, оскільки Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) містить пряму вказівку про укладання договору з громадськими організаціями ветеранів, які подали заяву про оренду без проведення конкурсу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Рівненської області від 27.11.2017 та постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та від 16.05.2018 у справі № 918/748/17, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати.

При цьому, скаржник посилається на те, що судовий захист права, яке позивач вважає порушеним, не відбувся в належний спосіб та наголошує на тому, що суд дійшов хибного висновку, що регіональне відділення позбавило позивача можливості використати своє передбачене законом переважне право на отримання державного майна в оренду без проведення конкурсу.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" також звернулось з касаційною скаргою на рішення господарського суду Рівненської області від 27.11.2017 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та від 16.05.2018 у справі № 918/748/17 в якій просило їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято без участі у справі особи на права та обов'язки якої таке рішення впливає та те, що висновки судів здійснені без повного та об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів. Також скаржник посилається на невірне застосування судами норм матеріального права, а саме приписів Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.ст. 13, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/748/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018.

У зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. та перебуванням на лікарняному судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/748/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2018 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. та судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/748/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2018.

23.08.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області отримало ухвалу Верховного Суду від 13.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги є 03.09.2018.

Водночас, Регіональним відділення Фонду державного майна України по Рівненській області 27.08.2018 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13.08.2018 здано до відділення зв'язку для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3 200, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 171 від 14.06.2018.

При цьому, ухвалою Верховного Суду від 13.08.2018 касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.11.2017 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 918/748/17, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 прийнято касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до провадження, касаційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області об'єднано в одне касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 25.09.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2018 відкладено розгляд касаційних скарг, датою проведення судового засідання визначено 11.10.2018.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області у відзиві на касаційну скаргу зазначив, зокрема, що в проекті договору, зазначеного в позовній заяві не визначено чіткі умови договору та просив прийняти законне, обґрунтоване рішення у справі.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив оскаржувані судові акти залишити без змін зазначаючи, що прийняття рішення суду про визнання договору укладеним є законним та обґрунтованим способом захисту порушеного права.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" у відзиві на касаційну скаргу підтримав вимоги касаційної скарги відповідача.

В судове засідання 11.10.2018 з'явились уповноважені представники позивача та третьої особи, які надали пояснення у справі. Відповідач уповноваженого представника не направив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки, явка представників сторін (учасників судового процесу) не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважного представника відповідача.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач звертався до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (листи 13.07.2016 № 07-04-02198 та від 19.11.2016 № 07-04-03907), як до уповноваженого органу на управління об'єктом "Будинок з мансардою в комплексі з обслуговуючими будівлями, спорудами та інженерними мережами філії РОК "Біле озеро" (інвентарний номер: 4726/400, реєстровий номер: 24584661.339.АААЖАГ055) загальною площею 1022,6 м-2" та "Огорожа філії РОК "Біле озеро" "Будинок з мансардою" довжиною 523 погонних метра (інвентарний номер: 10733/401, реєстровий номер: 24584661.339.ПШТДПЮ1164), що розташовані за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, село Рудка, вулиця Білоозерська, 3, перебувають на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і обліковуються у відокремленому підрозділі "Рівненська АЕС", з відповідними запитами з метою погодження передачі наведеного майна в оренду.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України з огляду на те, що дане майно не залучено до процесу основного виробництва, а його оренда не порушить цілісності майнового комплексу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", погодило передачу вказаного майна в оренду (лист від 30.01.2017 № 02/12-821).

На підставі вищенаведеного листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України рішенням засідання комісії відповідача по визначенню умов та строку проведення конкурсу, оформленим протоколом від 02.08.2017 № 1, вирішено надіслати для опублікування у черговому номері "Відомостей приватизації" оголошення про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна - "Будинок з мансардою в комплексі з обслуговуючими будівлями, спорудами та інженерними мережами філії РОК "Біле озеро" (інвентарний номер: 4726/400, реєстровий номер: 24584661.339.АААЖАГ055) загальною площею 1022,6 м-2" та "Огорожа філії РОК "Біле озеро" "Будинок з мансардою" довжиною 523 погонних метра (інвентарний номер: 10733/401, реєстровий номер: 24584661.339.ПШТДПЮ1164), що розташовані за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, село Рудка, вулиця Білоозерська, 3, перебувають на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та обліковуються у відокремленому підрозділі "Рівненська АЕС", оприлюднити вказане оголошення на веб-сайті орендодавця, а також повідомити про проведення конкурсу і необхідність подання письмових пропозицій відповідно до оголошення про конкурс осіб, які під час вивчення попиту виявили заінтересованість в оренді наведеного об'єкта. Крім того, даним рішенням було визначено строк проведення даного конкурсу - на 11-й календарний день після опублікування оголошення про проведення конкурсу в газеті "Відомості приватизації".

На виконання вищезазначеного протокольного рішення від 02.08.2017 № 1, а також з метою вивчення попиту на вищезазначений об'єкт оренди, у газеті "Відомості приватизації" від 09.08.2017 № 62 (1073) розміщено оголошення про намір передати в оренду філію реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Біле озеро" "Будинок з мансардою", що розташований у селі Рудка Володимирецького району Рівненської області.

Листом від 15.08.2017 № 30 позивач звертався до відповідача (отриманий 17.08.2017) з заявою про укладення договору вищенаведеного нерухомого майна без проведення конкурсу на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", додавши до вказаного листа всі необхідні для укладення між сторонами відповідного договору оренди.

Крім того, позивач також звертався до відповідача із заявою від 18.08.2017 № 31 (отримана цього ж дня) в якій повторно просив погодити укладення договору оренди вищенаведеного державного майна.

За результатами розгляду вищезазначених заяв, рішенням додаткового засідання створеної згідно наказу Відділення від 27.07.2017 № 305 комісії відповідача по визначенню переможця конкурсу на право оренди державного майна, оформленим протоколом від 19.08.2017 № 3, Відділенню було рекомендовано звернутися до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про надання інформації щодо віднесення позивача до громадських організацій ветеранів та/або громадських організацій інвалідів.

Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області надало відповідь (лист від 21.08.2017 № 3166/6214-0-26-17/042), що статутом позивача передбачено, зокрема, сприяння оздоровленню та реабілітації, організації медичних обстежень дітей та молоді, учасників АТО, ветеранів війни, інвалідів та інших.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у рішенні додаткового засідання комісії відповідача по визначенню переможця конкурсу на право оренди державного майна, оформленим протоколом від 23.08.2017 № 4, містилась інформація про отримання відповідачем сканованої копії листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.08.2017 № 02/12-7678, в якому даний центральний орган виконавчої влади відкликав свій попередній лист від 30.01.2017 № 02/12-821 про погодження передачі в оренду спірного державного нерухомого майна та просив відповідача не укладати договір оренди.

Відповідач звертався до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з листом від 28.08.2017 № 07-04-03148, в якому просив висловити позицію щодо передачі позивачу в оренду вищезазначеного об'єкта, на що отримав відповідь (лист від 08.09.2017 № 02/12-8168) про необхідність використання вищенаведеної нерухомості для власних потреб у відокремленому підрозділі "Рівненська АЕС".

У зв'язку з відмовою органу управління в передачі цього майна в оренду, відповідач листом від 18.09.2017 № 11-04-03428 повідомив позивача про відмову в укладенні договору оренди державного майна.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 ЦК України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З огляду на те, що предметом спору у даній справі є визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та обліковуються у відокремленому підрозділі "Рівненська АЕС", на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

У разі надходження заяви, зокрема, від громадської організації ветеранів або інвалідів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу (абз. 4 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктом 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 906 (906-2011-п) визначено, що у разі надходження після оголошення конкурсу заяви про оренду від особи, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна в оренду без проведення конкурсу, договір оренди укладається з такою особою.

Господарські суди попередніх інстанцій виходячи із вищезазначених імперативних приписів дійшли обґрунтованого висновку про обов'язкове укладення відповідного договору оренди у разі надходження від особи відповідної заяви, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна в оренду без проведення конкурсу.

При цьому, судами встановлено, а скаржниками не спростовано, що позивач відноситься до вищенаведеної пільгової категорії осіб, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 21.08.2017 № 3166/6214-0-26-17/042, а також відомостями, зазначеними безпосередньо у статуті позивача.

Крім того, апеляційною інстанцією прийнята до уваги позиція Міністерства юстиції України, що дані Реєстру громадських об'єднань, який ведеться Міністерством юстиції України, а також веб-сайту Державної служби ветеранів у справах війни та учасників антитерористичної операції не спростовують та не доводять спрямованості громадської організації позивача, як "об'єднання ветеранів", тобто, не можуть бути належними та допустимими доказами статусу позивача.

Також судами з'ясовано, що на момент звернення позивача до відповідача з відповідною пропозицією щодо укладення спірного договору оренди державного майна було наявне погодження уповноваженого органу управління об'єктом оренди щодо передачі цього майна в оренду, а також затверджені умови та строки проведення конкурсу на право оренди спірного державного майна (листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 30.01.2017 № 02/12-821) та лише після звернення позивача, який має право на пільговій основі (без конкурсу) з пропозицією укласти відповідний договір, орган влади виявив протилежну позицію з цього питання.

Під час розгляду даної справи, виходячи із правового аналізу оскаржуваного договору, судами встановлено, що останній містить усі істотні умови, встановлені законом до договору оренди державного майна та не суперечить типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженому Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 (z0930-00) . При цьому, судами зазначено, що позивачем взяті умови договору з проекту, який розроблений та затверджений відповідачем для оголошеного конкурсу.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з цим, недоречними є посилання судів попередніх інстанцій на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) ("Захист власності"), згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У даній справі не йшлося про позбавлення особи, яка звернулася до суду, права власності на її майно (оскільки останнє, як з'ясовано судами, перебуває в державній власності, а позивач лише претендував на оренду цього майна). Втім, відповідна помилка не вплинула на кінцевий результат розгляду справи і за своїм характером не може вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 84 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час подання позову та розгляду справи судом першої інстанції) у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Аналогічна положення містяться у ч. 9 ст. 238 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017, яка діяла на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Зазначене спростовує доводи скаржників про невірність обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Доводи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про обмеження судом права Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на захист своїх прав та інтересів є хибними, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, так і відповідні заяви про вступ у справу будь-яких осіб, на чиї права або обов'язки може вплинути рішення у цій господарській справі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржників, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційних скарг та залишення рішення місцевого господарського суду та постанов апеляційної інстанції без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг та залишенні без змін рішення суду першої та постанов суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду Рівненської області від 27.11.2017, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 918/748/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков