Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" умов договору на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 46 Т/15 від 23.06.2015 в частині оплати наданих послуг. Як на підстави задоволення позову посилався на статті 901, 903, 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, статті 193, 216 Господарського кодексу України та пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 5.1, 5.7, 7.2 зазначеного договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Львівгаз збут" на користь ПАТ "Укргазвидобування" 62 049,73 грн основного боргу, 7 603,60 грн інфляційних втрат, 1 808,26 грн 3% річних, 7 466,91 грн пені та 1 599,98 грн судового збору.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків про невиконання ТОВ "Львівгаз збут" договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг з транспортування природного газу за період з січня по грудень 2016 року. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та 7.2. договору за порушення грошового зобов'язання стягнули 3 % річних, інфляційні втрати та пеню. Судом виявлено арифметичну помилку в нарахуванні 3% річних та пені, у зв'язку з чим позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Львівгаз збут" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що судами порушено норми статті 307 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України; матеріали справи не містять жодного доказу про те, що ТОВ "Львівгаз збут" ввіряв товар (природний газ) для подальшого транспортування чи надавав завдання на транспортування відповідного обсягу природного газу для його подальшого транспортування ПАТ "Укргазвидобування"; суди стягнули з ТОВ "Львівгаз збут" кошти за послуги, які фактично не надавалися, двосторонні акти наданих послуг замовником не підписані.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що ним надано ТОВ "Львівгаз збут" послуги з транспортування природного газу згідно з умовами договору № 46 Т/15 від 23.06.2017, який укладено на основі вільного волевиявлення. ПАТ "Укргазвидобування" надавало послуги ТОВ "Львівгаз збут" згідно з договором, на основі підтверджених оператором газотранспортної системи номінацій, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу. Просить врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені, зокрема, у постановах від 21.02.2018 у справі №910/7194/17, від 10.04.2018 у справі № 910/7197/17, від 15.03.2018 у справі № 904/9755/16, від 20.04.2018 у справі № 909/247/17, від 15.05.2018 у справі № 914/1553/17.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 23.06.2015 ПАТ "Укргазвидобування" (газотранспортне підприємство) і ТОВ "Львівгаз збут" (замовник) уклали договір № 46 Т/15 на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого, газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами замовника від пунктів виміру витрат газу (ПВВГ) до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС) для забезпечення потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору. Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 1800 тис. куб.м, у т.ч. по місяцях: липень - 300; серпень - 300; вересень - 300; жовтень - 300; листопад - 300; грудень - 300.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.4 договору № 46 Т/15 від 23.06.2015, підставою для транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України (оператор) відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби. Замовник передає газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у ПВВГ газотранспортного підприємства. Газотранспортне підприємство приймає від замовника на ПВВГ та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі.

За умовами пунктів 3.1-3.4 договору №46 Т/15 від 23.06.2015 послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до внутрішньопромислового трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу (вузли обліку), установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам. Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом 3 робочих днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 договору №46 Т/15 від 23.06.2015 сторонами погоджено, що розрахунки за послуги з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами здійснюються за протоколом погодження ціни на надання послуг з транспортування природного газу (додаток №1). Тарифи, визначені в п. 5.1 договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 7.2 договору №46 Т/15 від 23.06.2015 передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Звертаючись з позовом ПАТ "Укргазвидобування" зазначав, що за період з січня по грудень 2016 року ним були надані відповідачу послуги з транспортування внутрішньопромисловими трубопроводами природного газу до ГРС для подальшого розподілу споживачам, в т.ч. і для потреб промислових споживачів на загальну суму 72 521,47 грн, про що свідчать складені позивачем акти надання послуг за січень від 31.01.2016 на суму 3 617,98 грн; за лютий від 29.02.2016 на суму 2 503,20 грн; за березень від 31.03.2016 на суму 2 606,08 грн; за квітень від 30.04.2016 на суму 1 744,48 грн; за травень від 31.05.2016 на суму 1 998,80 грн; за червень від 30.06.2016 на суму 1 249,97 грн; за липень від 31.07.2016 на суму 1 997,41 грн; за серпень від 31.08.2016 на суму 1 758,29 грн; за вересень від 30.09.2016 на суму 1 420,57 грн; за жовтень від 31.10.2016 на суму 18 393,97 грн; за листопад від 30.11.2016 на суму 21 546,22 грн; за грудень від 31.12.2016 на суму 13 684,50 грн.

Акти наданих послуг за договором № 46 Т/15 за період з січня по квітень 2016 року підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Акти наданих послуг за період з травня по грудень 2016 року відповідач не підписав, про що неодноразово листами повідомляв позивача. Відповідач вказував на неможливість підписання ним актів, оскільки у названі в актах періоди позивач не надавав послуг з транспортування природного газу ТОВ "Львівгаз збут". Відсутність необхідності у послугах ПАТ "Укргазвидобування" узгоджується з Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) та з Кодексом газотранспортної системи.

Окрім того, судами встановлено, що на виконання умов договору №46 Т/15 від 23.06.2015 за надані в 2016 році послуги відповідачем здійснено оплати на загальну суму 10 471,73 грн, що підтверджується реєстрами розрахункових документів ПАТ АБ "Укргазбанк" від 28.09.2017, зокрема 17.02.2016 - 3 617,98 грн (за актом наданих послуг за січень на суму 3 617,98 грн), 24.03.2016 - 2 503,20 грн (за актом наданих послуг за лютий на суму 2 503,20 грн) та 13.09.2017 - 4 350,55 грн (за актами наданих послуг за березень на суму 2 606,08 грн та квітень на суму 1 744,48 грн), з призначенням платежу за транспортування газу згідно договору 46 Т/15 від 23.06.2015.

Переглядаючи судові рішення в частині позовних вимог про стягнення 62 049,73 грн основного боргу, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.

Пунктом 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" транспортування природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу трубопроводами з метою його подальшого зберігання, розподілу або доставки безпосередньо споживачам та замовникам, окрім транспортування внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами).

Частиною 1 ст. 306 ГК України передбачено, що транспортування продукції трубопроводами є окремим видом господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГК України, обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюється Конституцією України (254к/96-ВР) та законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо; об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Статтею 2 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що систему трубопровідного транспорту України становлять магістральний трубопровідний транспорт та промисловий трубопровідний транспорт.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що внутрішньопромислові трубопроводи ПАТ "Укргазвидобування" та діяльність, пов'язана з ними, є складовою частиною трубопровідного транспорту, а не частиною процесу видобутку природного газу. Закон України "Про ринок природного газу" (329-19) та Кодекс газотранспортної системи не змінюють порядок надання ПАТ "Укргазвидобування" послуг з транспортування природного газу. Вказані нормативно-правові акти регулюють порядок транспортування природного газу виключно з прив'язкою до надання послуг газотранспортною системою. Водночас, укладений договір передбачає надання послуг ПАТ "Укргазвидобування" поза газотранспортною системою, а саме шляхом переміщення природного газу своїми внутрішньопромисловими газопроводами.

В межах укладеного договору ПАТ "Укргазвидобування" не здійснює транспортування природного газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а надає послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, тому вказаний вид діяльності не підпадає під ліцензування та обмеження, встановлені Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) та Кодексом газотранспортної системи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/7194/17, від 10.04.2018 у справі №910/7197/17).

З огляду на наведене, укладений між сторонами договір на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 46Т/15 від 23.06.2015 за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судами встановлено факт надання послуг з транспортування природного газу за договором за період січень-квітень 2016 року на підставі наявних в матеріалах справи актів наданих послуг за вказаний період, які підписані повноважними представниками сторін договору та скріплені їх печатками.

Також судами встановлений факт надання послуг ПАТ "Укргазвидобування" за договором за період травень-грудень 2016 року (незважаючи на непідписання актів за цей період зі сторони ТОВ "Львівгаз збут"). Обставини надання послуг позивачем за договором за період травень - грудень 2016 року підтверджується актами передачі-приймання природного газу за вказаний період, складеними та підписаними між ГПУ "Львівгазвидобування" та ПАТ "Львівгазвидобування" про прийняття природного газу та зведеними реєстрами місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до ГРС Львівгаз - EIS код - 56ZG-DSO-2200004 від ГПУ Львівгазвидобування за період травень - грудень 2016 року.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість доводів відповідача про безтоварність актів наданих послуг та відсутності проведення реальних господарських операцій, зокрема, щодо надання ПАТ "Укргазвидобування" послуг з переміщення (транспортування) природного газу.

Згідно пунктами 10, 11 Положення "Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (758-2015-п) , купівля-продаж природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником природного газу зі спеціальними обов'язками здійснюється за регульованою оптовою ціною, розрахованою з урахуванням формули, визначеної пунктом 12 цього Положення, відповідно до договору, який укладається на підставі примірного договору купівлі-продажу природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником природного газу зі спеціальними обов'язками, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Постачальники природного газу до 1 квітня 2017 року, що закуповують природний газ у НАК "Нафтогаз України" відповідно до пунктів 9 і 10 цього Положення, зобов'язані постачати такий природний газ виключно побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) за ціною, що не може перевищувати граничних роздрібних цін на природний газ.

Разом з тим, умовами договору не передбачено купівлі-продажу природного газу, відповідач не може впливати на ціну та її калькуляцію, яку встановлює НАК "Нафтогаз України" для постачальників природного газу кінцевим споживачам.

Послуга по транспортуванню (переміщенню) природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, яку надає ПАТ "Укргазвидобування" ТОВ "Львівгаз збут" регулюється на договірних засадах, які узгоджені сторонами. ПАТ "Укргазвидобування" здійснює господарську діяльність, зокрема, надає послуги з транспортування (переміщення) природного газу, власником/продавцем якого він не є. Послуги по транспортуванню (переміщенню) природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами регулюється на договірних засадах, які узгоджені сторонами у протоколі погодження договірної ціни.

Зазначене спростовує доводи ТОВ "Львівгаз збут" щодо відсутності підстав для сплати грошових коштів за договором у зв'язку з тим, що вартість переміщення природного газу вже входить в кінцеву ціну природного газу, яка була сплачена.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем кошти за надані послуги за договором за період травень - грудень 2016 року в розмірі 62 049,73 грн сплачені у визначений договором строк не були, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення основного боргу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 7.2 договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 ЦК України встановлено, зокрема, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права в частині нарахування на суму боргу та стягнення з ТОВ "Львівгаз збут" пені, інфляційних втрат та 3% річних. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки суми позовних вимог, якими виявлено неправильний їх обрахунок. Позов правильно задоволено в цій частині частково за уточненим розрахунком суду.