розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2018 (суддя Бринцев О. В.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 (головуючий - Ільїн О. В., судді: Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації

про визнання недійсним правочину

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2017 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", Компанія) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (далі - КПТМ, Підприємство) про визнання недійсним одностороннього правочину про залік однорідних зустрічних вимог, оформленого заявою Підприємства №1382/17 від 20.12.2016, з посиланням на статті 202, 203, 215, 257, 261, 601, 602, 864 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

2. Позовна заява обґрунтовується невідповідністю оспорюваного правочину вимогам закону у зв'язку з недопустимістю зарахування однорідних вимог КПТМ у сумі 4041941,75 грн. за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.10.2004 №17/04-340/55 (далі - договір переробки №17/04-340/55), за якими (вимогами) сплинув строк позовної давності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2017 (суддя Сальнікова Г. І.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 (головуючий - Сіверін В. І., судді: Терещенко О. І., Слободін М. М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2017 (головуючий - Гольцова Л. А., судді: Владимиренко С. В., Козир Т. П.) зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Зазначена постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не встановлено розміру заборгованості та строку перебігу позовної давності з огляду на те, що актами виконаних робіт, які є підставою для розрахунків, підтверджено виконання підрядником роботи з переробки природного газу, а також не досліджувалося питання виконання Харківським обласним комунальним підприємством теплових мереж (далі - ХОКПТМ) своїх обов'язків за договором комісії №12/04-341 від 01.10.2004.

6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 05.04.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018, позов задоволено повністю. Визнано недійсним правочин, оформлений заявою №1382/17 від 20.12.2016 про залік зустрічних однорідних вимог.

7. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 203, 215, 601, 602, 692, 854 ЦК України, статей 73, 74, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та пунктів 9.1, 9.2 договору переробки №17/04-340/55, з урахуванням яких та з огляду на обставини виконання робіт за цим договором у період з жовтня 2004 року по вересень 2005 року, суди дійшли висновку про те, що Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" (замовник), правонаступником якого є позивач, повинно було розрахуватися за виконані ХОКПТМ роботи відразу після їх прийняття за щомісячними актами, тобто 31.10.2004, 30.11.2004, 31.12.2004, 31.01.2005, 28.02.2005, 31.03.2005, 30.04.2005, 31.05.2005, 30.06.2005, 31.07.2005, 31.08.2005, 30.09.2005, у зв'язку з чим строк позовної давності щодо оплати виконаних робіт за останній місяць (вересень 2005 року) сплинув 01.10.2008, як наслідок, за вимогами за договором переробки №17/04-340/55 у сумі 4041941,75 грн., які стали предметом зарахування зустрічних вимог згідно заяви Підприємства від 20.12.2016 №1382/17, строк позовної давності також сплинув 01.10.2008, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину заліку зустрічних однорідних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Підприємство звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 261, 530, 601, 602, 612, 854, 901, 903 ЦК України та статей 7, 11, 236, 238 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1)договором переробки №17/04-340/55 строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг не визначено і кожен акт виконаних робіт є підставою для виникнення такого зобов'язання, але не є підставою для початку перебігу позовної давності, оскільки ХОКПТМ (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий Центр" Правозахист" (попередній кредитор) не зверталися до позивача з письмовою вимогою про виконання зобов'язання в порядку частини 2 статті 530 ЦК України, внаслідок чого у цьому випадку строк позовної давності за вимогами за вказаним договором не сплинув; 2)положення частини 1 статті 854 ЦК України не підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами, з огляду на визначення договором переробки №17/04-340/55 прийняття та оплати робіт частинами, а саме згідно щомісячно підписаних актів виконаних робіт; 3) договір переробки №17/04-340/55 є виключно договором про надання послуг, а не договором купівлі-продажу чи підряду, внаслідок чого судами неправильно застосовано за аналогією закону до спірних правовідносин норми частини 1 статті 692 та частини 1 статті 854 ЦК України, якими регулюються правовідносини купівлі-продажу і підряду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. 01.10.2004 між ДП "Газ-Тепло" (правонаступником якого є Компанія, комітент) та ХОКПТМ (комісіонер) було укладено договір комісії №12/04-341 (надалі - договір комісії), відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язаний здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та, укладати від свого імені, але за рахунок комітента та відповідно до вказівок останнього угоди із споживачами.

12. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору комісії №12/04-341 оплата за реалізовану комісіонером теплову енергію здійснюється безпосередньо споживачами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комітента. Комісійна плата становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах договору теплової енергії. Додаткова комісійна винагорода (за умови делькредере) становить 0,1 % від вартості фактично реалізованої теплової енергії. Всього комісійна винагорода фактично становить 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії.

13. У пункті 5.3 договору комісії №12/04-341 сторони погодили, що сплата комітентом комісійної винагороди здійснюється на рахунок комісіонера шляхом перерахування відповідних сум із грошових коштів, отриманих комітентом від споживачів на рахунок, зазначений в пункті 5.1 договору. Сплата комітентом комісійної винагороди здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

14. Отже, за умовами договору комісії №12/04-341 відповідач, як комісіонер, здійснював на умовах комісії продаж споживачам теплової енергії позивача (комітента), яка була отримана після переробки переданого відповідачу природного газу.

15. Також судами встановлено, що між ДП "Газ-Тепло" (правонаступником якого є Компанія, замовник) та ХОКПТМ (підрядник) було укладено договір від 01.10.2014 №17/04-340/55 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, за умовами пункту 1.1 якого замовник зобов'язався забезпечувати підрядника природним газом, а підрядник зобов'язався на свій ризик виконувати певну роботу, а саме здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію відповідно до технічних умов і передати її замовнику, а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію та оплатити підряднику послуги з переробки. Природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю замовника.

16. Згідно з пунктами 7.3, 8.2 договору переробки №17/04-340/55 сторони домовились, що при порушенні (неналежному виконанні) підрядником умов договору комісії №12/04-341 від 01.10.2004, укладеного між підрядником та замовником, останній має право в односторонньому порядку коригувати відсоток розподілу коштів, що надходять в оплату послуг відповідно до пункту 5.1 договору комісії. Замовник оплачує за актом, зазначеним в пункті 9.1 договору, вартість наданих підрядником послуг у розмірі і порядку, встановленому цим договором.

17. Пунктами 12.1, 15.3 договору переробки №17/04-340/55 передбачено, що будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди замовника не допускається. Жодна зі сторін не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за договором третій стороні, без письмової згоди іншої сторони.

18. ХОКПТМ на виконання умов договору переробки №17/04-340/55 надало послуги з переробки природного газу, наданого ДП "Газ-Тепло", та транспортуванню теплової енергії на загальну суму 12767470,57грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт за період з жовтня 2004 року по вересень 2005 року: від 31.10.2014 №10 П/340, від 30.11.2014 №11 П/340, від 31.12.2014 №12 П/340, від 31.01.2005 №01 П/340, від 28.02.2005 №02 П/340, від 31.03.2005 №03 П/340, від 30.04.2005 №04 П/340, від 31.05.2005 №05 П/340, від 30.06.2005 №06 П/340, від 31.07.2005 №07 П/340, від 31.08.2005 №08 П/340, від 30.09.2005 №09 П/340.

19. Між ХОКПТМ (первісний кредитор) та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги від 10.02.2010 №5, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові і стає кредитором за основними договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004 у сумі 12767470,57 грн., №17/05-425 від 01.10.2005 у сумі 16034396,67 грн., №17/06-1094 від 29.09.2006 у сумі 385706,30 грн., всього на загальну суму 29187573,54 грн., що укладені між ХОКПТМ та ДП "Газ-Тепло" (правонаступником якого є ДК "Газ України" - новий боржник), згідно з листами НАК "Нафтогаз України" від 19.11.2009 №54/11-4611-5641 та №31/15-900 від 03.02.2010.

20. В подальшому, між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги від 14.12.2016, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові і стає кредитором за основними договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004 у сумі 12767470,57 грн., №17/05-425 від 01.10.2005 у сумі 16034396,67 грн., №17/06-1094 від 29.09.2006 у сумі 385706,30 грн., всього на загальну суму 29187573,54 грн., що укладені між ХОКПТМ та ДП "Газ-Тепло" (правонаступником якого є ДК "Газ України - новий боржник), згідно з листами НАК "Нафтогаз України" від 19.11.2009 №54/11-4611-5641 та №31/15-900 від 03.02.2010.

21. 26.12.2016 на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла заява Підприємства від 20.12.2016 про залік однорідних зустрічних вимог згідно зі статтею 601 ЦК України.

22. Зі змісту даної заяви вбачається, що у КПТМ обліковується кредиторська заборгованість ДП "Газ-Тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004 на суму 12767470,57 грн., №17/05-425 від 01.10.2005 на суму 16034396,67 грн., №17/06-1094 від 29.09.2006 на суму 385706,30 грн., укладеними між ДП "Газ-Тепло" та ХОКПТМ, яка отримана за договорами про відступлення права вимоги.

23. Відступлення права вимоги вказаної заборгованості здійснено на підставі: договору про відступлення права вимоги від 10.02.2010 №5, укладеного між ХОКПТМ та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", про що ДК "Газ України" повідомлено листом №25 від 15.02.2010; договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Підприємством, про що ДК "Газ України" повідомлено листом від 16.12.2016 №1369/17; двосторонніх актів виконаних робіт на загальну суму 29187573,54грн.

24. Згідно із зазначеною заявою, станом на 01.12.2016 борг КПТМ перед ДК "Газ України" по договору №06/10-1034ТЕ-31 від 14.10.2010 складає 4041941,75 грн. з ПДВ. В свою чергу, борг ДК "Газ України" КПТМ за вищевказаними договорами складає 29187573,54 грн. з ПДВ. Вказані борги є реальними, строк виконання обов'язку зі сплати яких настав, а тому припинення взаємних зобов'язань підпадає під дію статті 601 ЦК України.

25. Враховуючи вищенаведене, КПТМ у заяві повідомило ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про припинення зобов'язання Підприємства перед Компанією за договором №06/10-1034ТЕ-31 від 14.10.2010 на суму 4041941,75 грн. Одночасно, на суму 4041941,75 грн. частково припиняються зобов'язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" перед КПТМ за договором №17/04-340 від 01.10.2004. Решта боргу по вказаному договору складає 8725528,82 грн.

26. Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові 14.09.2017, судами встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 05.10.2012 у справі №5023/4363/12 визнано Харківське обласне комунальне підприємство теплових мереж банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

27. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до ліквідатора ХОКПТМ із заявою від 02.11.2012 №31/10-6503, в якій просила визнати та включити в реєстр вимог кредиторів ХОКПТМ грошові вимоги в розмірі 40748661,36грн., в тому числі заборгованість у розмірі 10911402,53грн. за договором комісії №12/04-341. Вказані вимоги були визнані в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів, що підтверджується листом ліквідатора ХОКПТМ від 29.11.2012 №6.

28. Отже, ХОКПТМ неналежно виконувало свої обов'язки за договором комісії від 01.10.2004 №12/04-341. Також з наданих письмових пояснень ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (вх. №33430 від 12.10.2017, т. 2, а.с.59-64) вбачається, що у останнього відсутні докази коригування відсотку розподілу коштів, що надходять в оплату послуг відповідно до пункту 5.1 договору комісії №12/04-341, як і доказів виконання ХОКПТМ умов цього пункту.

29. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не заперечується розмір заборгованості ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором переробки №17/04-340/55, внаслідок чого заборгованість ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за цим договором становить 12767470,57 грн.

Позиція Верховного Суду

30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

31. Відповідно до частини 2 статі 628 ЦК України (435-15) сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

32. Згідно з пунктами 8.1, 9.1, 9.2 договору переробки №17/04-340/55 замовник передає підряднику природний газ для виробництва готової продукції в обсягах, визначених в пункті 3.1 договору. Підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт за формою, наведеною в додатку №5 до договору. З метою забезпечення розрахунків з підрядником за виконані роботи з переробки природного газу, замовник перераховує відповідні грошові кошти з поточного рахунку №260054023 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, відкритого на виконання умов пункту 5.1 договору комісії №12/04-341, зазначеного в пункту 7.3 договору, або з інших рахунків. Кошти, зазначені в пункті 9.2 договору, відраховуються замовником із грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції по вищезазначеному договору комісії.

33. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що договором переробки №17/04-340/55 не визначено конкретного строку виконання позивачем зобов'язання з оплати коштів за надані ХОКПТМ послуги. Строк не визначено ані у роках, ані у місяцях, не встановлено терміну, що визначався б календарною датою, до якої зобов'язання мало бути виконаним, або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

34. Надаючи належну правову оцінку умовам договору переробки №17/04-340/55 в їх сукупності, апеляційний суд вірно зазначив, що цей договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг, чим спростовуються безпідставні твердження скаржника про те, що договір переробки №17/04-340/55 є виключно договором про надання послуг, та нібито обумовлене цим неправильне застосування судами до спірних правовідносин частини 1 статті 854 ЦК України, якою регулюється порядок оплати роботи, виконаної за договором підряду.

35. Верховний Суд враховує, що предметом цього позову є визнання недійсним оформленого заявою Підприємства №1382/17 від 20.12.2016 одностороннього правочину про залік однорідних зустрічних вимог, зокрема, вимог підрядника за договором переробки №17/04-340/55 у сумі 4041941,75 грн., з підстав його невідповідності вимогам пункту 4 частини 1 статті 602 ЦК України.

36. Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

37. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

38. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

39. Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

40. Імперативними приписами пункту 4 частини 1 статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.

41. Частиною 1 статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

42. Враховуючи положення частини 1 статті 854 ЦК України та пункту 9.1 договору переробки №17/04-340/55, Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що замовник (позивач) зобов'язаний оплатити підряднику вартість виконаних робіт після їх остаточної здачі (підписання останнього акта виконаних робіт).

43. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

44. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, виконання робіт за договором переробки №17/04-340/55 відбулося з жовтня 2004 року по вересень 2005 року, в зв'язку з чим, ДП "Газ-Тепло", правонаступником якого є позивач, повинне було розрахуватися за виконані ХОКПТМ роботи відразу після їх прийняття за актами від 31.10.2004, від 30.11.2004, від 31.12.2004, від 31.01.2005, від 28.02.2005, від 31.03.2005, від 30.04.2005, від 31.05.2005, від 30.06.2005, від 31.07.2005, від 31.08.2005, від 30.09.2005.

45. Тобто з наступного дня після прийняття робіт по кожному місяцю окремо у ХОКПТМ виникло право пред'явити вимогу до замовника (ДП "Газ-Тепло") про виконання обов'язку з їх оплати. Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що за змістом положень пункту 2 частини 5 статті 261 та частини 1 статті 854 ЦК України перебіг 3-річного строку позовної давності за вимогою про оплату робіт за вересень 2005 року (місяць їх остаточної здачі) розпочався 01.10.2005 та відповідно сплинув 30.09.2008 (зазначена правова позиція щодо правил обчислення перебігу строку позовної давності викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №910/2603/17).

46. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строк позовної давності за вимогами за договором переробки №17/04-340/55 у сумі 12767470,57 грн. сплив задовго до вчинення оспорюваного одностороннього правочину (20.12.2016), внаслідок чого останній (правочин) підлягає визнанню недійсним як такий, що вчинений з порушенням імперативних приписів пункту 4 частини 1 статті 602 ЦК України.

47. Верховний Суд також вважає, що самі по собі помилкові посилання судів першої та апеляційної інстанцій про сплив позовної давності 01.10.2008, а не 30.09.2008, не призвели до прийняття неправильних по суті судових рішень, а тому не можуть бути достатньою підставою для їх скасування, оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

48. Касаційна інстанція не приймає до уваги доводи скаржника про те, що через невизначеність договором переробки №17/04-340/55 строку виконання зобов'язання з оплати наданих послуг кожен акт виконаних робіт є підставою для виникнення такого зобов'язання, але не є підставою для початку перебігу позовної давності, позаяк ХОКПТМ (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий Центр" Правозахист" (попередній кредитор) не зверталися до позивача з письмовою вимогою про виконання зобов'язання в порядку частини 2 статті 530 ЦК України, внаслідок чого у цьому випадку строк позовної давності за вимогами за вказаним договором не сплинув, оскільки зазначені доводи Підприємства суперечать положенням пункту 2 частини 5 статті 261 та частини 1 статті 854 ЦК України, за змістом яких перебіг 3-річного строку позовної давності розпочався від дня, коли у кредитора (ХОКПТМ) виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а саме з наступного дня після остаточної здачі робіт за останнім актом від 30.09.2005 (за вересень 2005 року), підписаним представниками ХОКПТМ і ДП "Газ-Тепло".

49. Колегія суддів відхиляє безпідставні посилання відповідача на те, що положення частини 1 статті 854 ЦК України не підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами, з огляду на визначення договором переробки №17/04-340/55 прийняття та оплати робіт частинами, а саме згідно щомісячно підписаних актів виконаних робіт, оскільки такі доводи КПТМ є наслідком довільного тлумачення ним зазначеної правової норми, у якій в дійсності йдеться про можливість визначення договором підряду саме попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, і лише в разі невстановлення сторонами порядку передоплати вступає в дію загальне правило щодо обов'язку замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, яке (правило) і було правомірно застосовано судами до спірних правовідносин.

50. Касаційна інстанція погоджується з аргументами скаржника щодо помилкового застосування судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин за аналогією закону норми частини 1 статті 692 ЦК України, якою регулюються правовідносини оплати товару за договором купівлі-продажу і підряду, тоді як договір переробки №17/04-340/55 за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг.

51. Разом з тим Верховний Суд враховує, що самі по собі зазначені помилкові посилання судів не призвели до прийняття неправильних по суті судових рішень, а тому не можуть бути достатньою підставою для їх скасування, оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. В свою чергу колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про недійсність оспорюваного правочину з огляду на доведеність його вчинення з порушенням вимог цивільного законодавства, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

54. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

55. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішення та постанови відсутні.