ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 37/129-08

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Борівського комунального підприємства теплових мереж

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.07.2018 у справі № 37/129-08

за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на дії державного виконавця органу державної виконавчої служби у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Борівського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 1 081 472,59 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2018 задоволено скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") на дії державного виконавця органу державної виконавчої служби (далі - ДВС). Визнано неправомірними дії державного виконавця ДВС щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.12.2017 із виконання наказу Господарського суду Харківської області 17.12.2008 у справі № 37/129-08. Визнано недійсною постанову ДВС про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.12.2017 із виконання судового наказу і зобов'язано державного виконавця усунути порушення та вжити заходів для фактичного повного виконання рішення суду.

1.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.07.2018 залишено без змін.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

2.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2018 і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.02018, Борівське комунальне підприємство теплових мереж у касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Скаржник наголошує, що відповідно до статей 339- 345 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права та/або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Проте позивач строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження (постанова від 29.12.2017) пропустив, оскільки звернувся до суду на початку липня 2018 року, не навівши поважних причин такого пропуску та не заявляючи відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку.

2.2. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, акцентуючи на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства, зокрема положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) та статей 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України.

3. Розгляд касаційної скарги

3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі ухвалу суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

3.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2008 у справі № 37/129-08 позов задоволено повністю, стягнуто з Борівського комунального підприємства теплових мереж на користь ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" (після зміни назви - ДК Газ України НАК "Нафтогаз України") 1 081 472,59 грн боргу, 10 815,00 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.01.2009 на виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 37/129-08 видано відповідний судовий наказ, який перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському та Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

3.3. 29.12.2017 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження". Зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07. 2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструкторизованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду. Виконавче провадження зупинено до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) .

3.4. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 02.07.2018 подала до Господарського суду Харківської області скаргу на дії державного виконавця органу ДВС № 18834, в якій просила визнати неправомірними дії державного виконавця органу ДВС щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.12.2017 із виконання наказу Господарського суду Харківської області 17.12.2008 № 37/129-08, визнати недійсною постанову державного виконавця органу ДВС про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.12.2017 і зобов'язати державного виконавця органу ДВС усунути порушення та вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення суду.

Скаргу обґрунтовано тим, що 18.06.2018 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" отримано лист в.о. начальника органу ДВС від 12.06.2018 № 17473 про винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.12.2017, під час ухвалення якої, на думку заявника, неправильно застосовано положення статей 5, 6, 18, 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Заявник у скарзі на дії державного виконавця зазначив, що за змістом Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті природний газ та електричну енергію.

Державний виконавець, на думку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не звернув уваги, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2008 у цій справі встановлено, що заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника, виникла не у зв'язку із несвоєчасністю розрахунків за спожитий природний газ, а у зв'язку із несвоєчасністю розрахунків за теплову енергію. Отже, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) державним виконавцем застосовано неправильно, підстави зупинення вчинення виконавчих дій не досліджено.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України № 1730-VIII (1730-19) , з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Отже, пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження залежно від того, хто є стягувачем (НАК "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками (підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення), а частиною 4 статті 34 цього Закону визначено, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ.

4.2. При цьому згідно з абзацом 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

4.3. Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 1 цього Закону спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.

4.4. Отже, Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію.

4.5. Суди першої та апеляційної інстанції наголосили, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2008 у цій справі встановлено, що між сторонами було укладено договір комісії від 01.10.2005 № 12/05-452, предметом якого є теплова енергія, вироблена відповідно до договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії. Відповідно до умов договору позивач доручив, а відповідач зобов'язався укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії згідно з умовами договору зі споживачами за рахунок позивача.

4.6. Суди установили, що заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2008 у справі № 37/129-08, виникла не у зв'язку із постачанням природного газу, а через порушення зобов'язання зі своєчасної оплати постачання теплової енергії за договором комісії.

4.7. Отже, висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що спірна заборгованість не є предметом правового регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , а тому порушене на виконання судового рішення з примусового стягнення такої заборгованості виконавче провадження не підлягає зупиненню на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів визнає правильним, а також таким, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у справах № 46/350-07, № 15/311-09, №21/335-04, №33/154-06.

При цьому включення Борівського комунального підприємства теплових мереж до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) не є безумовною підставою для зупинення будь-якого виконавчого провадження.

4.8. Водночас такі висновки судів Борівським комунальним підприємством теплових мереж не оскаржуються, а касаційна скарга не містить доводів щодо порушення судами норм права в частині застосування положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) .

Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі зводяться до неправильного застосування судами норм процесуального права та залишення поза увагою пропуску ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" строку на оскарження дій державного виконавця.

Так, статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено засади виконавчого провадження, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (пункт 9 частини 1 цієї норми).

Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають, зокрема, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом (стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частинами 1, 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 28 цього Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи немає доказів направлення на адресу стягувача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29.12.2017 із виконання наказу Господарського суду Харківської області 17.12.2008 № 37/129-08.

Обізнаність ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з оскаржуваною постановою саме 18.06.2018 підтверджується наявним у матеріалах справи листом-відповіддю Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 12.06.2018 № 17473.

Згідно зі статтею 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як убачається із матеріалів справи, скаргу на дії державного виконавця органу ДВС від 23.06.2018 № 31/13-2348 подано ДК "Газ України "НАК "Нафтогаз України" 26.06.2018, про що свідчить штамп на поштовому конверті (том 4, а. с.162), що, у свою чергу, спростовує доводи заявника касаційної скарги про пропуск ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" строку звернення до суду з відповідною скаргою на дії ДВС.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, колегія суддів вважає ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.07.2018 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 ухваленими із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

5.4. Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не спростовують висновків судів та фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.07.2018 у справі № 37/129-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак