1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" (далі в тексті - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі в тексті - Відповідач) про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанцій ухвалених за результатами розгляду позову

2. В обґрунтування позову, Позивач зазначає, що за результатами перевірки дотримання Позивачем вимог Правил користування електричною енергією, Відповідачем складено акт про порушення ПКЕЕ, у якому зазначено, що Позивачем порушено пункт 6.40, 3.2, 3.3 ПКЕЕ, а саме: фіксація індикатором №М7325226 впливу магнітного поля, внаслідок чого було прийнято рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, оформлене протоколом №82 від 02 жовтня 2017 року, про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі не облікованої електроенергії, вартість якої становить 303 712 грн 15 коп.. Однак, як вказує Позивач в позовній заяві, він заперечує факт встановлення ним будь-якого пристрою, який би впливав на роботу засобу обліку електроенергії та вказав, що Відповідач не проводив експертизу на предмет виявлення факту втручання Позивача у роботу лічильника, з метою зниження показників цього приладу. Крім цього, Позивач зазначає, що при складанні акту про порушення ПКЕЕ не був присутній повноважний представник Позивача, відтак вважає, що є підстави для визнання недійсним вищевказаного рішення.

3. Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.02.2018 відмовлено повністю в задоволенні позову.

4. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2018 року та прийнято нове рішення, яким позовну заяву задоволено повністю та визнано недійсним рішення комісії ПАТ "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом від 2 жовтня 2017 року за № 82.

5. Постанова суду апеляційної інстанції, якою задоволено позовні вимоги, мотивована наступним:

5.1. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 травня 2018 року у справі № 918/857/17 було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Київській незалежній судово-експертній установі, а провадження в справі було зупинено на час проведення вищевказаної експертизи.

5.2. 18 червня 2018 року від експертної установи на адресу Рівненського апеляційного господарського суду було надіслано висновок експерта за №2522 від 01 червня 2018 року (том 2; а.с. 74-90).

5.3. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов до висновку, що експертиза, котра проведена по даній справі, проводилася відповідно до Закону України "Про експертизу" та відповідно до Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень". Водночас, підстави для сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) в суду відсутні (зокрема оцінивши цупкість паперу старих бланків, суд констатував їх малу відмінність від паперу, на котрому відбиралися зразки підписів ОСОБА_9 для проведення експертизи (на відміну від поданого разом зі старим бланком, нового бланку); також, приходячи до висновку про відсутність підстав для призначення повторної експертизи, враховуючи існуючий висновок експерта, колегія суду констатувала не лише факт відмінності підписів ОСОБА_9 на акті обстеження пломб (том 2; а.с. 32-33) від відібраних судом підписів (том 2; а.с. 34-42), але й на відмінність даного підпису від поданих стороною для експертизи документів з підписами ОСОБА_9 (том 2; а.с. 3-30), а також на відмінність даного підпису від підпису ОСОБА_9 на договорі №003 (том 1; а.с. 8-15)).

5.4. Наведене стало підставою для висновку, що Відповідачем не доведено доцільність призначення повторної почеркознавчої експертизи в справі.

5.5. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 грудня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії за №0003 (надалі - Договір; том 1, а.с. 8-15), відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач зобов'язався продавати електричну енергію Позивачу для забезпечення потреб електроустановок Позивача, дозволена потужність яких зазначається в додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а Позивач зобов'язався оплачувати Відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

5.6. Згідно пункту 3.1.5 Договору: Відповідач має право доступу до належних Позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

5.7. За умовами пункту 4.2.3 Договору, Позивач сплачує Відповідачу вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656 (z0782-06) (надалі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Позивача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

5.8. Відповідно до пункту 4.2.4 Договору, Позивач не несе відповідальності перед Відповідачем, відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Відповідача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

5.9. Пунктом 7.1 Договору визначено, що: облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачем, приєднаних до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

5.10. Суд апеляційної інстанції встановив, що Договір підписаний уповноваженими представниками Позивача і Відповідача та скріплений відбитками їх печаток.

5.11. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 вересня 2014 року Відповідачем встановлено на прилад обліку електроенергії Позивача (на лічильник за заводським номером 0569724) пломби та індикатори впливу змінного або постійного магнітного поля.

5.12. Разом з тим, в матеріалах справи міститься акт збереження пломб від 30 вересня 2014 року (том 1; а.с. 55), в котрому зазначено, що вищевказані пломби та індикатори були отримані на збереження керівником Позивача - ОСОБА_9

5.13. 14 березня 2017 року уповноваженими представниками Відповідача було проведено перевірку засобів обліку електроенергії на предмет дотримання Позивачем Правил користування електричною енергією та умов Договору.

5.14. Під час даної перевірки, Відповідачем було виявлено, що Позивачем порушено пункт 6.40 Правил користування електроенергією, а саме: фіксація індикатором №7325226 впливу магнітного поля.

5.15. З огляду на що, про порушення Правил користування електричною енергією представниками Відповідача був складений акт за № R007578 від 14 березня 2017 року (том 1; а.с. 59).

5.16. 02 жовтня 2017 року відбулося засідання комісії Відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією по розгляду акту про порушення за №R007578 від 14 березня 2017 року, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом №82, про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі за період з 12 листопада 2016 року по 14 березня 2017 року, згідно підпункту 2.1 пункту 3 Методики, - 303 712 грн 15 коп. ( том 1; а.с. 63).

5.17. Визнання недійсним зазначеного рішення є предметом позову у даній справі.

5.18. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до висновку експерта №2522 від 01 червня 2018 року (том 2; а.с. 74-90), за наслідками проведеної у даній справі почеркознавчої експертизи, встановленою, що підписи від імені ОСОБА_9 в графі: "Прийняв пломби на відповідальне зберігання представник споживача" у двох примірниках акта збереження пломб Позивача з Відповідачем від 30 вересня 2014 року виконані не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_9.

5.19. Наведені фактичні обставини справи стали підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що вимоги Позивача про визнання недійсним рішення комісії Відповідача з розгляду акта про порушення ПКЕЕ за №R007578 від 14 березня 2017 року, оформленого протоколом №82 (про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі за період з 12 листопада 2016 року по 14 березня 2017 року, - 303 712 грн 15 коп.) підлягають задоволенню шляхом визнання даного рішення комісії недійсним.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована приписами підпунктів 3.3., 6.40, 6.41, 10.2. Правил користування електричною енергію, які затверджені постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі в тексті ПКЕЕ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" надійшла касаційна скарга у якій Відповідач просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 і залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 28.02.2018.

8. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції, Відповідач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

8.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 73, 77 ГПК України.

8.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пункту 3.3. ПКЕЕ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду від ТОВ "Чарівниця" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Позивач просить суд залишити касаційну скаргу ПАТ "Рівнеобленерго" без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 - без змін.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 918/857/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2018; призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на 10 жовтня 2018року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників у справі, а також дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 73, 77 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Вказаний довід мотивований тим, що наданий оригінал акту пломбування від 30.09.2014 виготовлений на спеціальному акту пломбування від 30.09.2014, що розграфлений належним чином, а тому, на переконання Відповідача, зразки підписів ОСОБА_10 слід було відбирати на належним чином розграфленому папері чи на аналогічних бланках.

16. Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

17. Згідно приписів ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

18. Суд апеляційної інстанції надаючи оцінку висновку експерта за №2522 від 01 червня 2018 року (том 2; а. с. 74-90), за наслідками проведеної у даній справі почеркознавчої експертизи, дійшов до висновку, що експертиза, котра проведена по даній справі, проводилася відповідно до Закону України "Про експертизу" та відповідно до Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень".

19. Відповідно до приписів ст. 107 ГПК України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

20. Суд апеляційної інстанції в постанові дійшов до висновку, про відсутність сумнівів у правильності висновку експерта за №2522 від 01 червня 2018 року (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо).

21. Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу Відповідача про те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

22. Згідно приписів ч. ч. 2, 4 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

23. Також колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 300 ГПК України).

24. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що довід касаційної скарги Відповідача, який викладений в підпункті 8.1. пункту 8 даної постанови, спрямований на те, що б суд касаційної інстанції вирішував питання про достовірність доказів і здійснював їх додаткову перевірку, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

25. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 73, 77 ГПК України.

26. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пункту 3.3. ПКЕЕ, колегія суддів зазначає наступне.

27. Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Порядок та місця пломбування засобів обліку електричної енергії передбачені пунктом 3.31 Правил.

28. Приписами пункту 3.31 ПКЕЕ встановлено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.

29. Згідно пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року за №562 (z0782-06) (далі в тексті - Методика), вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема, таких порушень: а) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

30. Враховуючи встановлені фактичні обставини про те, що підписи від імені ОСОБА_9 в графі: "Прийняв пломби на відповідальне зберігання представник споживача" у двох примірниках акта збереження пломб Позивача з Відповідачем від 30 вересня 2014 року виконані не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_9, а також беручи до уваги положення пунктів 3.3., 3.31 ПКЕЕ та пункту 2.1. Методики, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги Позивача про визнання недійсним рішення комісії Відповідача з розгляду акта про порушення ПКЕЕ за №R007578 від 14 березня 2017 року, оформленого протоколом №82 (про нарахування Позивачу по пропускній здатності електромережі за період з 12 листопада 2016 року по 14 березня 2017 року, - 303 712 грн 15 коп.) підлягають задоволенню шляхом визнання даного рішення комісії недійсним.

31. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пункту 3.3. ПКЕЕ.

32. Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Відповідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" дійшла до висновку що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 - без змін.