ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 5/452/06
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт"
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 (судді: Аленін О. Ю. (головуючий), Мишкіна М. А., Таран С. В.) у справі
за позовом Приватного підприємства "БРИЗ-ЮГ"
до Українсько-молдавського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"
про визнання договору купівлі-продажу від 23.10.2006 дійсним.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У жовтні 2006 року позивач подав позов про визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 23.10.2006 дійсним, оскільки відповідач (продавець) ухиляється від його нотаріального посвідчення.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на положення статті 220 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 (суддя Міщенко В. І.) позов Приватного підприємства "БРИЗ-ЮГ" задоволено, визнано договір купівлі-продажу від 23.10.2006 дійсним.
4. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт" (далі - ТОВ Фірма "Дісконт") на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006.
5. Ухвалу суду аргументовано тим, що скаржник був обізнаний про наявність оскаржуваного судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, наведені ТОВ Фірма "Дісконт" у клопотанні про поновлення строку, не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018, ТОВ Фірма "Дісконт" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статей 256, 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12)
).
8. Скаржник наголошує, що дізнався про оскаржуване рішення у 2015 році, а отримав його у 2018 році.
9. Крім того, скаржник зазначає, що строк на подання апеляційної скарги на рішення суду становить 10 днів із дня його оголошення місцевим судом і закінчився у 2006 році, а тому неважливо, коли саме скаржникові стало про нього відомо, у 2015 році або у 2018 році, строк пропущено із поважних причин (скаржника не було залучено до участі у справі), і суд мав його поновити.
Узагальнені доводи інших учасників справи
10. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. 11.05.2018 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ Фірма "Дісконт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 разом із клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження, аргументованим тим, що скаржникові не було повідомлено про розгляд справи, як і не було залучено до участі у ній.
12. Зазначене клопотання не містило відомостей щодо того, коли саме ТОВ Фірма "Дісконт" стало відомо про оскаржуване судове рішення із належним обґрунтуванням наявності обставин і поважності причин пропуску строку.
13. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 апеляційну скаргу ТОВ Фірма "Дісконт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 залишено без руху. Визначено ТОВ Фірма "Дісконт" надати Одеському апеляційному господарському суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із належним обґрунтуванням наявності обставин і поважності причин пропуску строку, а також докази того, коли саме скаржникові стало відомо про оскаржуване рішення господарського суду, та докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії на оскарження рішення раніше скаржник можливості не мав.
14. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 ТОВ Фірма "Дісконт" з ініціативи суду продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, та визначено скаржникові усунути недоліки апеляційної скарги, наведені в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, протягом десяти днів із дня вручення скаржникові ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 з урахуванням строків поштового обігу.
15. 05.07.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано заяву ТОВ Фірма "Дісконт" про відновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006.
16. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник наголосив, що він не брав участі у розгляді справи, копії оскаржуваного рішення не отримував, а дізнався тільки у 2015 році під час розгляду справ Господарським судом Миколаївської області та кримінальної справи про шахрайські дії директорів Приватного підприємства "БРИЗ-ЮГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Чорномор'я", Українсько-Молдавського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина". До того ж ТОВ Фірма "Дісконт" зазначає, що незаконність оскаржуваного договору і факт порушення ним прав та інтересів заявника було встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 у справі № 5016/3073/2012 (20/83). За твердженням ТОВ Фірма "Дісконт", оскаржуване судове рішення було отримано ним 20.04.2018. Також скаржник зазначив, що не мав можливості подати апеляційну скаргу, оскільки із 2007 року діяльності не веде та не має прибутку для сплати судового збору.
Позиція Верховного Суду
17. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
18. Відповідно до пункту 13 частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК (1798-12)
України у редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19. Згідно з вимогами статті 93 ГПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
20. З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006, строк для подання апеляційної скарги на яке закінчився 25.11.2006, скаржник звернувся 25.04.2018, тобто зі значним пропуском строку оскарження. У клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник зазначив, що не був учасником справи, не отримував жодних процесуальних документів, хоча рішення у цій справі стосується його прав та інтересів.
21. За змістом статті 119 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
22. Суд зазначає про помилковість доводів скаржника (пункти 8, 9) стосовно того, що за змістом частини 2 статті 261 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, зокрема незалучення особи до участі у справі є поважною причиною для поновлення строку на оскарження судового рішення та відкриття провадження у справі, при цьому неважливо, коли саме скаржникові стало про це рішення відомо. Зазначена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом із цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, із посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі, ймовірно, не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.
23. У заяві про відновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення скаржник зазначив, що він дізнався про наявність цього рішення у 2015 році під час розгляду справи № 5016/3073/2012 (20/83) Господарським судом Миколаївської області.
24. Водночас право на поновлення строку оскарження реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які скаржником не обґрунтовано. Суд апеляційної інстанції правомірно врахував, що ТОВ Фірма "Дісконт" було відомо про оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 щонайменше із червня 2015 року, тобто із дати ухвалення Господарським судом Миколаївської області рішення у справі № 5016/3073/2012(20/83), що також визнає скаржник.
25. До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту оскаржуваного ТОВ Фірма "Дісконт" рішення суду першої інстанції убачається, що засновник і підписант апелянта - ОСОБА_6 брав участь у розгляді справи № 5/452/06 та був присутнім у судовому засіданні 15.11.2006 як директор Українсько-молдавського спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (відповідача), а отже знав про результат розгляду цієї справи.
26. Зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції факту обізнаності скаржника щонайменше із 2015 року про наявність оскаржуваного ним у 2018 році судового рішення, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення, наведені ТОВ Фірма "Дісконт" у клопотанні про поновлення строку, у тому числі і оприлюднення повного тексту оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.05.2018, не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення цього строку, оскільки можливість подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення з моменту, коли особа дізналася про його наявність, залежала лише від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
27. Необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне понад 10 років, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
28. У зв'язку з наведеним доводи скаржника про порушення права на апеляційний перегляд і наявність підстав для поновлення строків оскарження, оскільки національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів у часі щодо підстав поновлення строку оскарження, касаційний суд відхиляє з огляду на те, що відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним і у будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник із метою оскарження судового рішення, та, відповідно, чи є у його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, та мотивувати підстави поновлення цього строку.
29. Також колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
30. Частиною 4 статті 261 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
31. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ Фірма "Дісконт" належним чином не обґрунтувало поважності причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги у найкоротші строки з часу, відколи особа довідалася про наявність оскаржуваного нею судового рішення, тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фірма "Дісконт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного господарського суду.
33. Отже, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду постановлено із додержанням норм процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної ухвали немає.
Щодо судових витрат
34. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт" залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 5/452/06 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков