ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 921/178/17-г/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,
здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 (судді: Мирутенко О.Л., Матущак О.І., Якімець Г.Г.) у справі № 921/178/17-г/13
за позовом Приватного агропромислового підприємства "Дзвін"
до Приватного підприємства "Фіш-клуб",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Білобожницької сільської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області,
про визнання права власності на нерухоме майно (ціна позову - 299 795,20 грн) та усунення перешкод у користуванні цим майном,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У березні 2017 року Приватне агропромислове підприємство "Дзвін" (ПАП "Дзвін") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Фіш-клуб" (ПП "Фіш-клуб") про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - тракторну майстерню літ. Д загальною площею 942,3 м-2, розташовану за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с. Білобожниця, вул. Шевченка, 132а (далі - спірне нерухоме майно) та зобов'язання ПП "Фіш-клуб" усунути перешкоди, а саме звільнити самочинно зайняте приміщення, передати ключі від приміщення та не чинити перешкод позивачеві у користуванні нерухомим майном.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 317, 386, 391, 392 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що за позивачем оформлено право власності на спірне нерухоме майно, яке не визнається відповідачем.
Крім того, позивач наголосив, що згідно з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2016 у справі № 921/115/16-г/4 установлено факт належності спірного нерухомого майна ПАП "Дзвін", а майно, передане у заставу, в подальшому реалізоване на прилюдних торгах і придбане ПП "Фіш-клуб", є іншим об'єктом нерухомості та не ототожнюється із власністю позивача.
1.3. У відзиві на позовну заяву ПП "Фіш-клуб" просило відмовити в її задоволенні, наголошуючи, що відповідач не має жодного стосунку до майна позивача та не порушує його прав. При цьому відповідними документами відповідачем підтверджено його право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю майстерні одноповерхову цегляну, площею 941 м-2, розташовану по вул. Середній б/н, у с. Білобожниці, Чортківського р-ну, Тернопільської обл., а саме свідоцтвом про право власності, протоколом проведення електронних торгів № 175740, актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 02.07.2016, актом державного виконавця про передачу будівлі, інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.07.2016. Отже, відповідач користується нерухомим майном, переданим йому державним виконавцем.
1.4. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.03.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Чортківський МВДВС).
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2018 (суддя Стопник С.Г.) позов задоволено повністю. Визнано за ПАП "Дзвін" право власності на спірне нерухоме майно та зобов'язано ПП "Фіш-клуб" усунути перешкоди, зокрема звільнити самочинно зайняте приміщення, передати ключі від приміщення та не чинити перешкод ПАП "Дзвін" у користуванні спірним нерухомим майном, яке належить йому на праві власності.
2.2. Суд першої інстанції установив, що ПАП "Дзвін" відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України правомірно набуло право власності на спірне нерухоме майно, а також те, що діями відповідача поставлено під сумнів таке право, що підтверджується, зокрема, матеріалами кримінального провадження від 26.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України, за фактом можливого самоправства, вчиненого працівниками ПП "Фіш-клуб" під час користування ними приміщеннями колишньої тракторної майстерні, розташованими по вул. Шевченка, 132а в с. Білобожниці Чортківського р-ну Тернопільської обл., а також можливого використання завідомо неправдивих документів при отриманні свідоцтва про право власності на це майно.
2.3. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 частково задоволено апеляційну скаргу ПП "Фіш-клуб", рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 скасовано у частині визнання за ПАП "Дзвін" права власності на спірне нерухоме майно. Провадження за цією позовною вимогою закрито. У решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у нього правових підстав для перебування у спірному приміщенні тракторної майстерні по вул. Шевченка, 132а у с. Білобожниця, а отже відповідач чинить перешкоди позивачеві у користуванні його майном, що підтверджується, зокрема, довідкою від 19.10.2016 № 10548/116/05 старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП у Тернопільській області про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Натомість закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ПАП "Дзвін" про визнання за ним права власності на спірне майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПАП "Дзвін" оформило належним чином усі правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, такі документи ним не втрачено, а інші особи не оспорюють та не заперечують право власності позивача, у зв'язку з чим немає предмета спору у цій частині.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 Чортківський МВДВС у касаційній скарзі просить її скасувати, вважаючи хибним висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що відділом на прилюдних торгах ПП "Фіш-клуб" було продано нерухоме майно, якого не існує, в отже постанову судом прийнято із порушенням вимог чинного законодавства, норми матеріального та процесуального права застосовано неправильно.
Так, скаржник звернув увагу, що на виконанні у Чортківському МВДВС перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ПАП "Білобожницьке" на користь інших юридичних осіб коштів, у межах якого Чортківським МВДВС вчинено всі необхідні дії в межах Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , зокрема щодо встановлення і розшуку майна боржника з подальшою його реалізацією на прилюдних торгах. Проте суд апеляційної інстанції не досліджував у повному обсязі порядку реєстрації нерухомого майна та видачі свідоцтва на право власності на об'єкт нерухомого майна ПАП "Білобожницьке" та не залучив і не допитав як свідків працівників Чортківського ОК МБТІ.
3.2. ПАП "Дзвін" у відзиві на касаційну скаргу наголошує, що позивач ініціював судовий спір та довів у суді належними та допустимими доказами, що фактично відповідачеві скаржником було передано не те майно, яке відповідач придбав з прилюдних торгів, а інше, яке належить позивачеві і не має відношення до будь-яких виконавчих проваджень та прилюдних торгів.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі постанову суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- згідно з рішенням комітету співвласників майна колишнього ААГ ім. Лесі Українки від 16.03.2011 (оформленим протоколом № 1) вирішено виділити основні засоби (будинки, споруди, техніку) у власність ПАП "Дзвін" на основі майнових сертифікатів на суму 1 231 655 грн і передати їх за актом прийому-передачі;
- на виконання цього рішення, підписано акт від 16.03.2011 № 3 (додаток № 3 до протоколу № 1), відповідно до якого комісія з врегулювання майнових відносин ААГ ім. Лесі Українки передала, а ПАП "Дзвін" прийняло у власність майно на суму 682 870 грн, у тому числі тракторну майстерню вартістю 70 000,00 грн (пункт 15 до переліку майна), що підтверджується підписами сторін на цього документі. Акт також погоджено головою сільської ради с. Білобожниці;
- відповідно до рішення виконавчого комітету Білобожницької сільської ради від 22.06.2012 № 39 вирішено оформити за ПАП "Дзвін" право приватної власності на комплекс будівель у с. Білобожниця по вул. Шевченка, 132а та доручено Чортківському комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації оформити таке право власності з видачею відповідного свідоцтва;
- 04.07.2012 ПАП "Дзвін" видано свідоцтво серії САЕ № 395004 про право власності на нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою вул. Шевченка, 132а, с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, у тому числі тракторну майстерню, Д, загальною площею 942,3 м-2;
- відомості про право власності ПАП "Дзвін" на нерухоме майно внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 37048601, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 09.07.2012 № 34761499.
4.3. Предметом спору у цій справі є вимога ПАП "Дзвін" про визнання права власності на спірне нерухоме майно та зобов'язання ПП "Фіш-клуб" усунути перешкоди, а саме звільнити самочинно зайняте приміщення, передати ключі від приміщення та не чинити перешкод позивачеві у користуванні нерухомим майном.
4.4. За змістом статей 317, 318 та 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
4.5. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (1950 року), ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (475/97-ВР) (далі - Конвенція), зокрема статтею 1 Протоколу № 1, гарантовано право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, недопущення позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за використанням власності відповідно до загальних інтересів або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та законом, є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 2 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України)
4.6. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
4.7. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
4.8. За змістом процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).
Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
4.9. Суди попередніх інстанцій установили, що ПАП "Дзвін" правомірно, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставах, що не заборонені законом, а саме шляхом викупу у членів колективного сільськогосподарського підприємства ААГ ім. Лесі Українки майнових паїв, на вартість яких комітетом співвласників майна колишнього ААГ ім. Лесі Українки виділено та передано згідно з актом від 16.03.2011 № 3 основні засоби (будинки, споруди, техніку) у власність позивача, у тому числі й будівлю тракторної майстерні. Таке право власності ПАП "Дзвін" належним чином зареєструвало, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 395004, виданим Білобожницькою сільською радою 04.07.2012, та витягом про державну реєстрацію прав № 34761499 від 09.07.2012, виданим Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації.
Водночас, як установлено судами, згідно з довідкою старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області від 19.10.2016 № 10548/116/05, цим слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 26.07.2016 № 12016210190000341 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України, за фактом можливого самоправства, вчиненого працівниками ПП "Фіш-клуб" під час користування приміщеннями колишньої тракторної майстерні, розташованим по вул. Шевченка, 132а у с. Білобожниці Чортківського р-ну Тернопільської обл., а також можливого використання завідомо неправдивих документів при отриманні свідоцтва про право власності на зазначене майно.
СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області під час розслідування встановлено, що працівниками ПП "Фіш-клуб" 22.07.2016 було зайнято приміщення та змінено замки у приміщенні тракторної майстерні, розташованої по вул. Шевченка, 132а у с. Білобожниці Чортківського району Тернопільської області, яке відповідно до правовстановлюючих документів належить ПАП "Дзвін" (лист від 13.04.2017 № 3225/116/05).
4.10. Суди попередніх інстанції звернули увагу, що представники ПП "Фіш-клуб" стверджують, що це приміщення - не тракторна майстерня по вул. Шевченка, 132а, а майстерня, розташована по вул. Середній б/н у с. Білобожниці, яку підприємство придбало на прилюдних торгах. Зазначені обставини підприємство підтверджує посиланнями на протокол № 175740 проведення електронних торгів від 14.06.2016, акт державного виконавця про проведені електронні торги від 02.07.2016, акт державного виконавця від 22.07.2016, згідно з яким ПП "Фіш-клуб" передано нежитлову будівлю майстерні по вул. Середній, б/н, реалізовану на електронних торгах згідно з протоколом від 14.06.2016 № 175740, свідоцтво, видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу, яким посвідчено право власності ПП "Фіш-клуб" на майно - нежитлову будівлю, майстерню одноповерхову цегляну, загальною площею 941 м-2, інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 21.07.2016 № 64010516, інформацію із сайта Державного підприємства "Сетам" та фото нежитлової будівлі майстерні площею 941 м-2, розташованої за адресою: вул. Середня, б/н с. Білобожниця, роздруковані із зазначеного сайту.
4.11. Суд апеляційної інстанції на підставі досліджених доказів, у тому числі допиту свідків, установив, що в с. Білобожниця Чортківського р-ну Тернопільської обл. є лише одне приміщення майстерні, розташоване по вул. Шевченка, 132а, а нерухомого майна, яке придбало ПП "Фіш-клуб" - будівлі майстерні одноповерхової цегляної, загальною площею 941 м-2, розташованої за адресою: вул. Середня, б/н, с. Білобожниця, Чортківський р-н, Тернопільська обл., яку було продано на електронних торгах при примусовому виконанні рішення про стягнення із ПАП "Білобожницьке" заборгованості, не існує.
Так, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, установили, що ПП "Фіш-клуб" безпідставно перебуває у приміщенні тракторної майстерні, стверджуючи, що є власником нежитлової будівлі майстерні одноповерхової цегляної, загальною площею 941 м-2, розташованої за адресою: вул. Середня, б/н, с. Білобожниця, Чортківський р-н Тернопільська обл., і що це приміщення є іншим об'єктом нерухомого майна, з огляду на адресу його реєстрації та площу.
Проте суди установили, що ПП "Фіш-клуб" не доведено наявності у нього правових підстав для перебування у спірному приміщенні тракторної майстерні по вул. Шевченка, 132а в с. Білобожниця, а отже відповідач чинить перешкоди позивачеві у користуванні його майном, що підтверджується довідкою старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області від 19.10.2016 № 10548/116/05, у зв'язку з чим суди дійшли правильного висновку про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення займаного приміщення.
4.12. Разом із цим суд апеляційної інстанції, установивши факт безпідставного перебування ПП "Фіш-клуб" у приміщенні, належному ПАП "Дзвін", дійшов помилкового висновку стосовно закриття провадження у справі за позовною вимогою про визнання права власності, зазначивши, що у цьому випадку ПАП "Дзвін" не втрачено документа, який засвідчує його право власності, це право не оспорюється або не визнається іншою особою, а тому немає предмета спору із цих вимог, оскільки перебування відповідача у приміщенні, належному на праві власності позивачеві свідчить про невизнання цього права відповідачем, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Статтею 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи положення закону, а також зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржене у справі рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 відповідає чинному законодавству, натомість постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про визнання за ПАП "Дзвін" права власності на нерухоме майно та закриття провадження у справі в цій частині, отже постанова суду апеляційної інстанції у відповідній частині підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.
5.3. Разом із цим викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки обставин справи і незгоди скаржника із висновками судів.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 921/178/17-г/13 скасувати в частині закриття провадження у справі в частині визнання за Приватним агропромисловим підприємством "Дзвін" права власності на нерухоме майно - тракторну майстерню літ. Д, загальною площею 942,3 м-2, розташовану за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Шевченка, 132а.
3. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у цій частині залишити в силі.
4. У решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Дроботова
Судді К.М. Пільков
Ю.Я. Чумак