розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 (головуючий суддя - Зеленін В. О., судді Ткаченко Б. О., Чорногуз М. Г.) у справі Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 215 750 530, 55 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 24.10.2018 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Відповідач) за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-1) та Національного банку України (далі - Третя особа-2) з позовом про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 та додатковими договорами до нього на загальну суму 215 750 530,55 грн., яка складається з суми трьох процентів річних від суми простроченого кредиту у період з 08.06.2015 по 03.08.2017 на суму 9 702 739,73 грн.; суми заборгованості за простроченими процентами у період з 08.06.2015 по 03.08.2017 в розмірі 77 647 468,01 грн.; суми пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом у період з 11.08.2016 по 18.10.2017 в розмірі 3 443 600,13 грн.; суми трьох процентів річних від суми прострочених процентів за кредитом у період з 11.08.2016 по 18.10.2017 в розмірі 3 167 407,60 грн.; суми штрафу у період з 11.11.2016 по 11.10.2017 становить 18 000 000,00 грн.; сума заборгованості інфляційних витрат за простроченим основним боргом у період з 01.01.2015 по 31.07.2017 на суму 86 100 000,00 грн.; суми заборгованості інфляційних витрат за простроченими процентами у період з 01.02.2015 по 30.09.2017 на суму 17 689 315,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на порушення частини 1 статті 526, частини 1 статті 530, статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 3 Договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 (далі - Договір кредитної лінії або Кредитний договір) Відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання з повернення Позивачу кредитних коштів із сплатою процентів, комісій у терміни, встановлені Договором.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

2. 14.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Позивач за зустрічним позовом, Відповідач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Відповідач за зустрічним позовом, Позивач) за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України з позовом про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з невиконанням Кредитного договору у лютому 2015 року Відповідач за зустрічним позовом здійснив списання з банківських рахунків фізичних осіб-поручителів на погашення кредиторської заборгованості, про що було повідомлено Позивача за зустрічним позовом, а також зазначено, що усі права кредитора за Кредитним договором перейшли до цих фізичних осіб-поручителів. Згідно з довідкою від Відповідача за зустрічним позовом від 08.04.2015 станом на 28.02.2015 у Позивача за зустрічним позовом немає кредиторської заборгованості перед банком. Факт списання коштів з рахунків поручителів встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15. Також в цьому рішенні встановлено, що, уклавши договори поруки з фізичними особами, Відповідач за зустрічним позовом надав переваги (пільги), прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, тому ці правочини є недійсними в силу пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", отже ці договори були укладені саме з вини Відповідача за зустрічним позовом. Отримавши від Банку лист про відсутність заборгованості, Позивач за зустрічним позовом не сплачував заборгованість за Кредитним договором, вважаючи, що зобов'язання за цим Договором є припиненими. Вказані протиправні дії Відповідача за зустрічним позовом призвели до понесення Позивачем за зустрічним позовом витрат у розмірі 49 366 956,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 26.04.2018 Господарський суд міста Києва вирішив у задоволенні позову про стягнення заборгованості у розмірі 215 750 530,55 грн. відмовити повністю; у задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн. відмовити у повному обсязі.

4. Рішення суду мотивовано тим, що під час вирішення позову Позивача про стягнення заборгованості враховується наявність судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., яке оформлено протоколом № 1 комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями від 29.04.2015 про визнання нікчемними договорів поруки. Таким чином зобов'язання Відповідача перед Позивачем припинені внаслідок їх належного та повного виконання поручителями за договорами поруки, які у встановленому законом порядку не визнані недійсними і рішення щодо визнання яких нікчемними не скасовано.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 31.07.2018 Київський апеляційний господарський суд ухвалив задовольнити клопотання представника ОСОБА_1; залучити ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача, за первісним позовом; задовольнити клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі; зупинити апеляційне провадження у справі № 910/18618/17 до набрання законної сил судовими рішеннями у справах № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц, № 757/37577/15-ц; зобов'язати Відповідача повідомити суд апеляційної інстанції про результати розгляду зазначених справ.

Судом встановлено, що 30.09.2013 між Позивачем (кредитор) та Відповідачем (позичальник) укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, на виконання умов якого кредитор видав позичальнику 30.09.2013 кредитні кошти на суму 150 000 000 грн.

28.11.2014 між Позивачем та громадянкою України ОСОБА_3 як поручителем укладено договір поруки № П300119775-10, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 (далі - Кредитний договір).

28.11.2014 між Позивачем та громадянином України ОСОБА_4 як поручителем укладено договір поруки № П2022390-5, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником Кредитного договору.

28.11.2014 між Позивачем як кредитором та громадянином України ОСОБА_1 як поручителем укладено договір поруки № П2022390-6 від 28.11.2014, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником Кредитного договору.

28.11.2014 між Позивачем як кредитором та громадянином України ОСОБА_5 як поручителем укладено договір поруки № П30019775-12 від 28.11.2014, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником Кредитного договору.

28.11.2014 між Позивачем як кредитором та громадянином України ОСОБА_6 як поручителем укладено договір поруки № П30019775-9 від 28.11.2014, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником Кредитного договору.

На виконання договорів поруки у лютому 2015 року відбулося погашення заборгованості за Кредитним договором шляхом договірного списання грошових коштів з рахунків поручителів згідно з умовами договорів поруки. В подальшому 29.04.2015 протоколом № 1 засідання Комісії АТ "Дельта Банк" з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, створеної згідно з наказом № 67 від 11.03.2015 (із змінами, внесеними наказом № 270 від 23.04.2015), правочини, укладені 28.11.2014 між Позивачем та поручителями, визнані нікчемними. Відповідач, вважаючи, що вказані договори поруки з вказаними фізичними особами є недійсними, звернувся до місцевих загальних судів з позовами про визнання цих договорів поруки недійсними. Також суд встановив, що 13.06.2018 Верховним Судом прийнято постанову у справі № 761/22001/15-ц щодо залишення в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2017, яким відмовлено у позові Відповідачу щодо визнання недійсним договору поруки та встановлений факт сплати ОСОБА_1 грошових коштів Позивачу в рахунок погашення заборгованості Відповідача.

Ухвала суду мотивована тим, що підставою первісного позову є наявність заборгованості за Кредитним договором та нікчемність договорів поруки, укладених між Позивачем та фізичними особами-поручителями, однак за доводами Відповідача дійсність договору поруки з ОСОБА_1 встановлена судовими рішеннями у справі № 761/22001/15-ц, які набрали законної сили, а спори щодо інших договорів поруки перебувають на розгляді в Печерському районному суді та в Апеляційному суді міста Києва. Ця справа не може бути вирішена до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц, № 757/37577/15-ц, предметом розгляду яких є визнання недійсними договорів поруки, укладених для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду цієї справи, у зв'язку з чим провадження підлягає зупиненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 17.08.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. 21.09.2018 Третя особа-1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. 24.09.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

9. З порушенням статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) суд не обґрунтував, в чому саме полягає неможливість розгляду справи № 910/14422/15 (910/18618/17) до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц та № 757/31277/15-ц, не вказав які саме докази він позбавлений можливості оглянути та оцінити, та не зазначив докази, які сторони у цій справі не мають можливості долучити до матеріалів справи та надати суду для огляду.

10.Оскільки між сторонами виник спір, пов'язаний з виявленням нікчемних правочинів - договорів поруки, укладених Позивачем з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, належна правова оцінка застосованим Позивачем наслідкам нікчемності правочинів повинна надаватися під час розгляду цієї справи, оскільки відсутні перешкоди у наданні доказів суду та їх оцінці, а суд апеляційної інстанції може самостійно встановити ті обставини, на які посилаються учасники справи.

11. Справи з номером № 757/51812/17-ц, до розгляду якої зупинено провадження у даній справі, на момент винесення оскаржуваної ухвали не існувало, враховуючи, що ухвалою від 22.03.2018 у справі № 757/51812/17-ц об'єднано в одне провадження цю справу та цивільну справу № 757/27949/15-ц, та присвоєно номер № 757/27949/15-ц.

Доводи Третьої особи-1, викладені у відзиві на касаційну скаргу

12. Ухвалам суду апеляційної інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

13. Під час розгляду справи № 910/14423/15 встановлено, що договори поруки № П 30019775-12, № П 30019775-9, № П 2022390-5 від 28.11.2014, укладені між Позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відповідно є нікчемними в силу закону, а саме пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вказані обставини є преюдиціальними для даної справи.

14. Відсутні підстави для висновку про неможливість розгляду цієї справи без рішень у справах № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц, № 757/37277/15-ц.

15. Відповідно до статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до розгляду однієї пов'язаної справи, яка перебуває в провадженні іншого суду, а не одночасно до вирішення декількох справ, за умови наявності обґрунтованих підстав, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи, а також із зазначенням доказів, яким суд в межах цього провадження не зможе надати оцінку.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

16.Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 761/22001/15-ц скасовано рішення Апеляційного суду міста Києва від 22.11.2017 та залишено в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2017, яким відмовлено у задоволенні позовів про визнання недійсним договору поруки № П2022390-6 від 28.11.2014, що виключає нікчемність такого правочину.

17. Крім того ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016, якими визнано протиправними та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" про визнання нікчемними зазначених договорів поруки.

18. За приписами чинного ГПК України (1798-12) господарський суд не може визнати недійсним пов'язаний з предметом спору правочин за відсутності відповідної заяви Позивача, яку останній не подавав.

19. Ця справа не може бути розглянута до вирішення аналогічних спорів про визнання недійсними договорів поруки від 28.11.2014, укладених між Позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Позиція Верховного Суду

20. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

21. Зупиняючи провадження у цій справі до набрання законної сили рішеннями у справах № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц, № 757/37577/15-ц, апеляційний господарський суд виходив з того, що підставою первісного позову є наявність заборгованості за кредитним договором та нікчемність договорів поруки, укладених між Позивачем та іншими фізичними особами, однак дійсність договору поруки з ОСОБА_1 встановлена судовими рішеннями у справі № 761/22001/15-ц, які набрали законної сили, а спори щодо інших договорів поруки перебувають на розгляді у Печерському районному суді та в Апеляційному суді міста Києва (справи № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц, № 757/37577/15-ц,), тому погодився з доводами Відповідача про те, що ця справа не може бути вирішена до набрання законної сили судовими рішеннями у зазначених справах, предметами яких є визнання недійсними договорів поруки, укладених для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду цієї справи.

Втім вказані висновки не містять належного обґрунтування, яким саме чином пов'язані ця справа із справами, до набрання законної сили рішеннями в яких судом зупинено провадження, а також не зазначено, якими саме обставинами обумовлюється неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішеннями у вказаних справах.

Крім того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась та обставина, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 757/51812/17-ц об'єднано в одне провадження цивільну справу № 757/51812/17-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" про визнання договору поруки припиненим та цивільну справу № 757/27949/15-ц за позовом ПАТ "Укргазвидобування" до ОСОБА_3, ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору поруки недійсним, присвоєно спеціальний номер № 757/27949/15-ц. А отже зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 757/51812/17-ц не відповідає приписам статей 227, 229 ГПК України.

22.За наведених обставин ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі, враховуючи, що в іншій частині ця ухвала не оскаржується, а справа підлягає передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 у справі № 910/18618/17 скасувати в частині зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 757/51812/17-ц, № 761/21994/15-ц, № 757/37577/15-ц. Справу № 910/18618/17 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.