ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2018р.

у складі колегії судів: Л.Ф. Чернота - головуючий, І.В. Зубченко, О.В. Стойка

та на ухвалу господарського суду Луганської області від 31.05.2018р.

суддя: Р.М. Шеліхіна

за заявою Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал"

про забезпечення позову

у справі №913/257/18

за позовом Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

Лисичанське спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (далі - підприємство "Лисичанськводоканал", позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", відповідач) припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання об'єктів єдиної технологічної системи Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю шляхом встановлення заборони ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" зловживає наданим йому правом по припиненню/обмеженню електропостачання окремих об'єктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання, та вказані дії відповідача створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб.

Підприємство "Лисичанськводоканал" додає до позову попередження відповідача, направлені позивачеві, про відключення об'єктів підприємства від електропостачання, у зв'язку з наявною заборгованістю за поставлену електричну енергію.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", до вирішення справи по суті, вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

У заяві позивач зазначає про те, що на адресу позивача систематично надходять попередження щодо відключення об'єктів підприємства від електропостачання.

Позивач стверджує, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову і реалізації наміру відповідача на відключення об'єктів позивача від електропостачання до розгляду даної справи можуть бути порушені права на охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, зокрема, права на безпечне для життя та здоров'я довкілля, гарантоване ст. 50 Конституції України.

Позивач вказує на те, що застосування заходів забезпечення позову, враховуючи їх тимчасовий характер, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі, не призведе до істотного втручання у діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження до розгляду вищевказаного позову.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2018р. у справі №913/257/18, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2018р., задоволено заяву Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про забезпечення позову. Заборонено ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", до вирішення справи по суті, вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", вказані у попередженні про обмеження постачання електричної енергії від 23.05.2018р. №178.

Суди попередніх інстанцій зазначають, що обраний судом спосіб забезпечення позову (заборона вчиняти певні дії) співвідноситься з предметом позову, отже існує конкретний зв'язок між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Суди вказують, що Лисичанське спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканалу є підприємством, що надає послуги з централізованого питного водопостачання та єдиним підприємством, яке задовольняє потреби мешканців міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля та прилеглих селищ у водопостачанні, водовідведенні, очищенні води та стоків, тобто є об'єктом життєзабезпечення вказаних населених пунктів.

Суди попередніх інстанцій наголошують на тому, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі (заборона вчиняти дії) не призводить до вирішення спору по суті (припинення зловживання правом), оскільки факт наявності чи відсутності права відповідача на відключення від електропостачання позивача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 31.05.2018р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2018р. у справі № 913/257/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм ч. 11 ст. 137 ГПК України відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідач посилається на норми п.п. 3.1.3, 6.1.4 договору, відповідно до яких постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України. Енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні.

Також відповідач вказує на п. 7.5 Правил постачання електричної енергії, який зобов'язує енергопостачальників припиняти подачу електроенергії споживачам у разі несплати за неї у встановлений термін.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін ухвалу господарського суду Луганської області від 31.05.2018р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2018р. у справі № 913/257/18, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У частині 11 вказаної статті встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є зобов'язання ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права (тобто постійно) на відключення від енергопостачання об'єктів єдиної технологічної системи Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", як такого, що може порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю шляхом встановлення заборони ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" зловживає наданим йому правом по припиненню/обмеженню електропостачання окремих об'єктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання, та вказані дії відповідача створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач просить заборонити ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" до вирішення справи вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал".

Позивач стверджує, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову і реалізації наміру відповідача на відключення об'єктів позивача від електропостачання до розгляду даної справи можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, зокрема, права на безпечне для життя та здоров'я довкілля, гарантоване ст. 50 Конституції України.

Разом з тим, наголошує на тому, що якщо суд не встановить факту зловживання правом з боку відповідача, останній зможе його реалізувати після розгляду спору по суті.

Суд першої інстанції, зазначаючи що обраний захід забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами, що невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не прийняв до уваги те, що вжиті заходи забезпечення позову за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, що є порушенням ч. 11 ст. 137 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, перевіряючи законність ухвали, не звернув увагу на норми ч. 11 ст. 137 ГПК України та залишив без змін ухвалу місцевого господарського суду.

Таким чином доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 11 ст. 137 ГПК України Верховним Судом визнаються обґрунтованими.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, оскільки останні стосуються питання обґрунтованості заявлених позовних вимог і є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішуються ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції у постанові посилається на п 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312 (які набрали чинності 11.06.2018р.), відповідно до якого на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Таким чином підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, а у задоволенні заяви Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

7. Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу відповідача, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 31.05.2018р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2018р. у справі № 913/257/18 скасувати.

У задоволенні заяви Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Стягнути з Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (93106, м. Лисичанськ, вул. Сосюри, 168, код ЄДРПОУ 03339851) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м. Луганськ, вул. Гайового, 35-А, код ЄДРПОУ 31443937) 3 524,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В. І. Студенець

Суддя І. В. Ткач