ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/2509/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву Григоренко І.В., дов. від 22.02.2018 №10; ліквідатора Билика Ю.М. - Жероннкіна Д.Л., дов. від 25.05.2018 №05-025.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Аметістум"
на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017
(Суддя - Горбасенко П.В.)
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018
((Головуючий суддя - Дідиченко М.А.; судді - Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)
у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Приватного підприємства "Аметістум"
про розірвання договору, зобов'язання повернути майно, -
ВСТАНОВИВ:
1. У серпні 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Відділення, позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства "Аметістум" (далі - ПП "Аметістум", відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні № 1010 від 12.10.2004, укладеного між Відділенням та ПП "Аметістум", зобов'язання відповідача повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва - лабораторно-експериментальний корпус, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8 за актом приймання-передачі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/2509/16 позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні № 1010 від 12.10.2004, укладений між Відділенням та ПП "Аметістум"; зобов'язано відповідача повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва - лабораторно-експериментальний корпус, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8 за актом приймання-передачі. Стягнуто з ПП "Аметістум" на користь Відділення 2 756, 00 грн судового збору.
3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №911/2509/16 апеляційну скаргу ПП "Аметістум" на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі № 911/2509/16 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/2509/16 змінено в частині стягнутого судового збору за подачу позовної заяви шляхом доповнення резолютивної частини рішення пунктом 5 наступного змісту:
"Стягнути з Приватного підприємства "Аметістум" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100; ідентифікаційний код 33094834) в дохід державного бюджету України 15 119,44 грн. судового збору за подачу позовної заяви."
В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі № 911/2509/16 залишено без змін.
Стягнуто з ПП "Аметістум" в дохід державного бюджету України 22 679,16 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору щодо забудови об'єкта приватизації у строк, встановлений договором, що є підставою для розірвання спірного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
5. ПП "Аметістум" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №911/2509/16 з проханням скасувати наведені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст. ст. 22, 651 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України (435-15) ).
6.1. Заявник касаційної скарги вважає, що у судове засідання, яке відбулось 03.03.2017, представник відповідача не з'явився, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за відсутності представника відповідача в судовому засіданні на що не звернув належної уваги суд другої інстанції;
6.2. крім того, посилається на те, що судами не надано належної правової оцінки можливості прийняти рішення про продовження строку завершення будівництва відповідно до п. 11.2 договору;
6.3. вважає, що судами безпідставно не застосовано наслідків спливу строків позовної давності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у її задоволенні та залишенні в силі оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі №911/2509/16 за касаційною скаргою ПП "Аметістум" на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у вказаній справі.
8.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства "Аметістум" на 04 жовтня 2018 року о 12 год 50 хв у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.10.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Продавець) та Приватним підприємством "Аметістум" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні № 1010, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець - купити об'єкт незавершеного будівництва - лабораторно-експериментальний корпус, місце знаходження якого: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8 (надалі - об'єкт). Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 613.
11.1. У відповідності до пунктів 1.2.-1.6. укладеного договору об'єкт продано для завершення його будівництва з можливою зміною його первісного призначення протягом чотирьох років з моменту підписання цього договору. Право власності на об'єкт переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі. Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.05.2004 р. № 128, початкова вартість продажу об'єкта на аукціоні з урахуванням податку на додану вартість становить 999 843,60 грн Згідно з протоколом аукціону від 08.10.2004 р. № 1, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 11.10.2004 р. № 343, остаточна ціна продажу об'єкта з урахуванням податку на додану вартість становить 1 099 828,00 грн. Вказаний в цьому договорі об'єкт продано за 1 099 828,00 грн.
11.2. У п. 5.4 договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта з можливою зміною його первісного призначення протягом чотирьох років з моменту підписання договору та, що саме покупець зобов'язаний вирішити питання відведення, купівлі або оренди земельної ділянки під об'єктом самостійно в установленому законом порядку (п. 5.8 договору).
11.3. У п.п. 6.1. 6.1.3. договору сторони погодили зобов'язання продавця контролювати виконання умов договору.
11.4. У п.п. 11.1, 11.2 договору сторони передбачили, що зміна умов договору або внесення доповнень до нього можливі за згодою сторін. У разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлений договором строк за наявності відповідних обґрунтувань строк завершення будівництва може бути змінений за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
11.5. Відповідно до п. 11.4 договору у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду. При розірванні договору об'єкт купівлі-продажу повертається продавцю.
11.6. На виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні № 1010 від 12.10.2004 позивач передав відповідачу об'єкт незавершеного будівництва - лабораторно-експериментальний корпус, місце знаходження якого: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва державної власності № 1090 від 31.12.2004 р., підписаним представниками сторін та скріплений печатками.
11.7. У подальшому, 15.01.2009 р. між сторонами було укладено договір №1010/1 про внесення змін і доповнень до договору №1010 від 12.10.2004 р. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні, за умовами якого на виконання пункту 2 рішення Київської міської ради від 27.11.2008 р. № 647/647 "Про надання дозволу приватному підприємству "Аметістум" на продовження строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва - лабораторно-експериментального корпусу на вулиці Алма-Атинській, 8 у Дарницькому районі міста Києва" та відповідно до Закону України "Про основи містобудування" (2780-12) внесено зміни до п. 5.4. Договору купівлі-продажу № 1010 від 12.10.2004 р.
11.8. Пункт 5.4. викладено у наступній редакції: "Завершити будівництво об'єкта з можливою зміною його первісного призначення до 12 жовтня 2012 року. Документом, що підтверджує закінчення будівництва є Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта".
11.9. Відповідно до п. 2. договору № 1010/1 від 15.01.2009 р. передбачено обов'язок покупця виконувати будівельні роботи згідно з графіком поетапного виконання проектних та будівельних робіт, що є невід'ємною частиною договору.
11.10. Додатком до договору № 1010/1 від 15.01.2009 р. між сторонами погоджено графік поетапного виконання проектних та будівельних робіт.
11.11. Листом від 09.01.2013 року Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву за № 30-03/166 попередило ПП "Аметістум" про проведення перевірки та необхідності надання відповідних документів для складання актів перевірки.
11.12. на виконання вимог статей 7 і 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статі 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) 12.02.2013 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву складено акт № 1 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва: лабораторно-експериментальний корпус від 12.10.2004 № 1010, згідно якого умови договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - лабораторно-експериментальний корпус від 12.10.2004 № 1010 з урахуванням договору № 1010/1 від 15.01.2009 про внесення змін до договору не виконані, а саме: п. 3.3. акта: у річний термін з моменту підписання договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт; п. 3.4. акта: питання відведення, купівлі або оренди земельної ділянки під об'єктом вирішувати самостійно в установленому законом порядку; п. 3.5. акта: завершити будівництво об'єкта з можливою зміною його первісного призначення (до 12.10.2012), п. 3.6. акта: забезпечувати та виконувати вимоги екологічної безпеки, навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта.
11.13. Супровідним листом № 30-03/833 від 15.02.2013 вказаний акт перевірки направлено відповідачу та 27.02.2013 р. отримано представником останнього, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні. Акт перевірки від 12.02.2013 р. не повернуто відповідачем позивачу.
11.14. Судами встановлено, що ПП "Аметістум" акт перевірки не оскаржено.
12. Таким чином, вищенаведені порушення договірних зобов'язань Позивач вважає такими, що згідно з умовами договору та приписів чинного законодавства є підставою для розірвання договору.
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, жодних належних та допустимих доказів виконання вищезгаданих умов договору Відповідачем не надано.
14. Предметом позову, у даному випадку, є вимога Позивача про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні № 1010 від 12.10.2004, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та ПП "Аметістум", зобов'язання ПП "Аметістум" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву об'єкт незавершеного будівництва - лабораторно-експериментальний корпус, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8 за актом приймання-передачі.
15. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
16. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
17. Задовольняючи позов та розриваючи договір № 10/10 від 12.10.2004 місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно застосував вимоги ч.ч. 1, 2 статті 651 ЦК України, і вказав підставою такого розірвання істотне порушення договору.
18. За приписами ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації.
19. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
20. Судами під час розгляду справи встановлено, що у матеріалах справи відсутня інформація про те, що строк завершення будівництва був сторонами продовжений понад межі, визначені у додатковому договорі від 15.01.2009 №1010/1 про внесення змін і доповнень до договору №1010 від 12.10.2004 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні, а також відсутні докази того, що Відповідач закінчив будівництво об'єкту незавершеного будівництва на день прийняття рішення судом першої інстанції.
21. Судами встановлено, що відповідно до п.1. договору про внесення змін і доповнень до договору № 1010 від 12.10.2004 р. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності, відповідач зобов'язаний був закінчити будівництво об'єкта з можливою зміною його первісного призначення в строк до 12.10.2012 року.
22. Крім того, виконання будівельних робіт мало бути виконане ПП "Аметістум" згідно з графіком поетапного виконання проектних та будівельних робіт (додаток до договору від 15.01.2009 за №1010/1) та п.2 договору № 1010/1 від 15.01.2009 р.
23. Перевіряючи правильність застосування господарськими судами норм матеріального права Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що Відповідач не завершив будівництво об'єкта нерухомості у визначені наведеним договором з урахуванням внесених змін та графіком строки, не підготував та не здійснив відповідних дій щодо переоформлення права на добудову об'єкта, не добудував та не ввів об'єкт в експлуатацію, тобто допустив істотне порушення умов договору до договору №1010 від 12.10.2004, про що свідчить складений 12.02.2013 регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву в межах своєї компетенції та оформлений відповідно до вимог чинного законодавства акт поточної перевірки виконання умов договору № 1.
24. Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 910/16676/16 за позовом ПП "Аметістум" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зміну умов договору, ПП "Аметістум" відмовлено у задоволенні позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні № 1010 від 12.10.2004 в частині зміни строку завершення будівництва об'єкта з можливою зміною його первісного визначення - до 12 жовтня 2019 року.
25. Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що у вказаних рішеннях встановлено, що позивачем не надано рішення органу місцевого самоврядування про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва, тому відповідно до положення п. 4.3. Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 №605 (z0742-12) , за відсутності такого рішення органу місцевого самоврядування, відсутні підстави для продовження терміну завершення будівництва об'єкта приватизації.
26. Відповідно до приписів ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
27. Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
28. Погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції та відхиляючи доводи касаційної скарги про погодження питання щодо надання Київською міською радою дозволу ПП "Аметістум" на продовження строку завершення будівництва до 12.10.2019 касаційний суд виходить з того, що на момент судового розгляду справи положення договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні №1010 від 12.10.2004 з урахуванням змін згідно договору № 1010/1 від 15.01.2009 про внесення змін і доповнень до договору № 1010 від 12.10.2014 стосовно строку закінчення будівництва є чинними з урахуванням преюдиціальних обставин, відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2016, яке набуло законної сили.
29. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст.ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), 525, 526 ЦК України (435-15) повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
30. Пунктом 1 частини 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
31. Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також передбачають, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.
32. Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
33. У ст. 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
34. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, які встановлені ст. 651 ЦК України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
35. Враховуючи невиконання Відповідачем п.п. 1.2.- 1.6., 2, 3.3.- 3.6., 5.4., 11.1., 11.2. договору №1010 від 12.10.2004 з урахуванням внесених змін, Позивачем не було отримано очікуваного результату при укладенні договору - добудови та введення Відповідачем в експлуатацію у визначений договором строк об'єкта незавершеного будівництва, що є істотним порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу державного майна на аукціоні.
36. У разі невиконання умов, зазначених у ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.
37. Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
38. Виходячи із системного аналізу зазначених норм матеріального права слід дійти висновку, що підставою для розірвання договору купівлі-продажу державного майна (об'єкту приватизації) у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.
39. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, у п. 11.4 договору №1010 від 12.10.2004 чітко визначено, що у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду. При розірванні договору об'єкт купівлі-продажу повертається у власність продавця.
40. З урахуванням встановленого під час розгляду справи, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість вимог Позивача про розірвання договору №1010 від 12.10.2004 в зв'язку з істотним порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, який не завершив будівництво об'єкта нерухомості у визначений договором строк, що значною мірою позбавило Позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
41. Враховуючи встановлені судами фактичні обставини стосовно невиконання відповідачем зобов'язань щодо закінчення будівництва, відсутність доказів на спростування вказаних обставин, а також законодавче визначення можливості розірвання договору на вказаній підставі, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про підставність вимоги Позивача про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.
42. Не знайшли свого підтвердження доводи Відповідача про порушення його права на участь в судовому засіданні 03.03.2017, з огляду на те, що апеляційним господарським судом встановлено належність повідомлення Відповідача та з огляду на суперечливість таких доводів - у апеляційній скарзі останній посилався на зовсім іншу підставу неявки у судове засідання, а саме, на відсутність у представника Відповідача такої можливості.
43. Підлягають, також відхиленню доводи касаційної скарги про безпідставне незастосування строку позовної давності у даному спорі, з огляду на таке.
44. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
45. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
46. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
47. Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
48. За приписами частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
49. Водночас, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
50. Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.
51. У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
52. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору.
53. Апеляційний господарський суд встановив, що в матеріалах справи міститься лист Відповідача № 30-06 від 30.06.2015, у якому зазначено, що ПП "Аметістум" не виконав свої зобов'язання за спірним договором купівлі-продажу № 1010 від 12.10.2004 р. в частині вирішення питання щодо земельної ділянки під об'єктом будівництва та просив підтримати рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради № 19 від 04.12.2014 про погодження питання щодо надання дозволу ПП "Аметістум" на продовження терміну завершення будівництва до 12.10.2019 р., що стало б підставою для внесення змін до договору купівлі-продажу № 1010 від 12.10.2004 р. в частині продовження строків будівництва.
54. Оскільки 30.06.2015 Відповідачем було визнано свій обов'язок з вирішення питання щодо земельної ділянки під об'єктом договору у вигляді прохання ПП "Аметістум" позивача здійснити дії щодо зміни умов договору в частині продовження строків будівництва, тому апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що 30.06.2015 відбулось переривання перебігу позовної давності та строк позовної давності почався спочатку, у зв'язку з чим Позивачем не було пропущено строк позовної давності при подачі даного позову до суду.
55. Доводи касаційної скарги щодо неповноти встановлення господарськими судами обставин справи при вирішенні спору повторюють доводи апеляційної скарги і фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, враховуючи вимоги статті 300 ГПК України. Аргументи щодо неповноти встановлення обставин справи є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.
56. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
57. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
58. Перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення судових рішень попередніх інстанцій у даній справі без змін.
52. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін судових рішень попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Аметістум" на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №911/2509/16 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №911/2509/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко