ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/10536/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 (суддя Петрова В.І) і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 (головуючий - Березкіна О.В., судді Дармін М.О., Чимбар Л.О.) у справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод"

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у сумі 446 549,99 грн,

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2016 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (далі - ТОВ "Першотравенський РМЗ") шкоди у сумі 446 549,99 грн, заподіяної державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства.

2. Позовна заява з посиланнями, зокрема на положення статей 10, 11, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статей 69, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обґрунтована тим, що під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Першотравенський РМЗ" виявлено порушення положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що полягало у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання відповідного дозволу, що спричинило державі шкоду в сумі 446 549,99 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, позов задоволено повністю з мотивів його обґрунтованості.

4. Задовольняючи позовні вимоги Інспекції, місцевий господарський суд, керуючись положеннями статей 1, 11, 33, 34, 68, 69 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статей 1166, 1193 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), встановивши наявність всіх необхідних елементів складу збитків, відсутність доказів на спростування вини відповідачем у порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, погоджуючись із правильністю розрахунку розміру збитків, заподіяних відповідачем державі, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що ТОВ "Першотравенський РМЗ" як винна особа повинно відшкодувати збитки завдані державі, внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням і постановою, ТОВ "Першотравенський РМЗ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, не передаючи справу на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставами для скасування рішення і постанови ТОВ "Першотравенський РМЗ" вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статті 1166 ЦК України, статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", пункту 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (z0048-09) (далі - Методика № 639).

8. Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій порушили положення пункту 3.11 Методики №639, оскільки нарахування збитків необхідно здійснювати з моменту виявлення порушення (із дати складання акта), а не із моменту закінчення дії попередніх дозволів.

9. Також, скаржник звертає увагу на порушення судами попередніх інстанцій положення статті 1166 ЦК України, оскільки наявні не всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме, не було протиправної поведінки та вини ТОВ "Першотравенський РМЗ", оскільки відповідач вжив заходів для отримання дозволів, однак своєчасність їх отримання залежала виключно від уповноваженого державою органу, зокрема визначення ним величини фонових концентрацій забруднюючих речовин.

10. Крім цього, скаржник звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки висновкам Дніпропетровського окружного адміністративного суду викладеним у постанові від 09.06.2016 у справі № 804/16484/15 (про скасування припису, винесеного за результатами проведеної перевірки ТОВ "Першотравенський РМЗ"), які мають преюдиціальне значення для цієї справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. Інспекція у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін, обґрунтовуючи свої доводи тим, що у спірний період відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозвільних документів, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". При цьому, вчинення відповідачем дій, направлених на одержання дозволів, не давало йому права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності таких дозволів.

12. Також Інспекція вважає безпідставними посилання скаржника на обставини встановлені у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/16484/15, оскільки скасований цим судовим рішенням припис № 4 -5674-10-3 від 01.12.2015 не містив порушень, які є предметом спору у цій справі, а саме здійснення в період з 04.04.2014 по 18.11.2015 та в період з 08.05.2014 по 18.11.2015 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди від джерел проммайданчиків № 1 і № 2.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. Як убачається із матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, Інспекцією на підставі повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.09.2015 № 4-3940-10-3, наказу від 21.09.2015 № 429-П, направлення від 21.09.2015 № 4-3939-10-3 у період із 04.11.2015 по 24.11.2015 було проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Першотравенський РМЗ" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт, підписаний в.о. директора ТОВ "Першотравенський РМЗ" із запереченнями.

14. У зазначеному акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Першотравенський РМЗ" здійснює господарську діяльність на двох виробничих майданчиках, а саме: по вул. Леніна, 7 у м. Першотравенську розташовано майданчик № 1 (далі - проммайданчик № 1) та по вул. Тернівська, 11 у м. Палоград розташовано майданчик № 2 (далі - проммайданчик № 2).

15. При цьому викиди (наднормативні викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика № 1 із 08.05.2014 і проммайданчика № 2 із 04.04.2014 здійснюються без дозволу, що є порушенням вимог абзацу 2 частини 1 статті 10, частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

16. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань, проведених на проммайданчику № 1 і проммайданчику № 2 спеціалістами санітарно-профілактичної лабораторії філії ПРУВОКС ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (свідоцтво про атестацію від 26.04.2013 № ПЧ 07-0/195-2013, термін дії до 26.04.2016) та спеціалістами науково-дослідної лабораторії ПАТ "Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М. Федорова" (свідоцтво про атестацію від 10.10.2011 № ВЛ-248/2011), зафіксовано наднормативні викиди (викид без дозволу) речовин, склад, кількість, період викиду та джерело яких зафіксовано у відповідних протоколах випробувань, наявних у матеріалах справи, оцінку яким надано судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

17. За результатами перевірки на підставі Методики № 639, Інспекція нарахувала ТОВ "Першотравенський РМЗ" разом 446 549,99 грн збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди (за період із 04.04.2014 по 18.11.2015 щодо проммайданчка № 2 на суму 239 217,00 грн і за період із 08.05.2014 по 18.11.2015 щодо проммайданчика № 1 на суму 207 332,99 грн).

18. У подальшому Інспекція, керуючись статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтями 5, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), з метою досудового врегулювання спору звернулася до ТОВ "Першотравенський РМЗ" із претензіями від 28.07.2016 № 52-7/16 на суму 239 217,00 грн (проммайданчик № 2) та від 29.07.2016 № 59-7/16 на суму 207 332,99 грн (проммайданчик № 1), в яких запропонувала добровільно відшкодувати збитки, заподіяні державі.

19. ТОВ "Першотравенський РМЗ" добровільно не відшкодувало заподіяних державі збитків, що і стало причиною виникнення спору у цій справі.

Позиція Верховного Суду

20. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

21. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

22. Згідно зі статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

23. Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (302-2002-п) (далі - Порядок), визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

24. Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

25. Згідно зі статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

26. За змістом 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

27. Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

28. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

29. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

30. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

31. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

32. Порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), наведено у Методиці № 639.

33. Судами попередніх інстанцій установлено факт порушення ТОВ "Першотравенський РМЗ" законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме здійснення наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання відповідного дозволу, що підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, тому він зобов'язаний відшкодувати збитки завдані державі, внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, в повному обсязі.

34. Відповідно до пункту 4.1 Методики № 639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за відповідною формулою (12).

35. Інспекція визначала розмір відшкодування збитків за наднормативний викид за формулою (12).

36. Суди попередніх інстанцій, перевіривши зроблений Інспекцією розрахунок збитків на загальну суму 446 549,99 грн, дійшли висновку, що його зроблено відповідно до Методики № 639.

37. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

38. Доводи скаржника (пункт 8) щодо неправомірного нарахування збитків із моменту закінчення дії попередніх дозволів, а не з моменту виявлення порушення (із дати складання акта) не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, адже статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено принцип необхідності повної компенсації шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Оскільки відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу, тобто щодо проммайданчика № 1 - із 08.05.2014 та проммайданчика № 2 - із 04.04.2014, як і було розраховано позивачем (Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/5858/17 та від 22.05.2018 у справі № 910/15305/17).

39. Посилання скаржника (пункт 10) на висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду викладені у постанові від 09.06.2016 у справі № 804/16484/15, як такі, що мають преюдиціальне значення для цієї справи, відхиляється Верховним Судом оскільки скаржник посилається на мотивувальну частину вказаного рішення, яка стосується оцінки обставин та доказів у справі № 804/16484/15. Проте, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

40. Касаційна інстанція не приймає до уваги доводи скаржника (пункт 9) про відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди, та протиправної поведінки, як необхідних умов для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через те, що вчинення відповідних дій, направлених на одержання дозволу, і неможливість його отримання через неврегульовання на законодавчому рівні питання видачі фонових концентрацій, які є обов'язковим документом згідно пункту 2.7.3 "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців", не давало відповідачу права на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу. При цьому, суб'єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі такого здійснення відшкодовувати завдану шкоду у повному обсязі. Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню (Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/5858/17, від 22.05.2018 у справі 910/15305/17, від 10.07.2018 у справі № 904/12434/16).

41. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішення та постанови - без змін як таких, що ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовано судами з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

43. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

44. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

45. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 904/10536/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков