Невицька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (далі - Невицька сільська рада, позивач) звернулася до господарського суду Закарпатської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (далі - ПрАТ "Закарпаттяобленерго", відповідач) про визнання недійсним рішення засідання комісії ПАТ "Закарпаттяобленерго", оформленого протоколом №86-08/2016 від 30.08.2016р., по розгляду акта №110447 від 15.01.2015р. щодо порушення Невицькою сільською радою п.10.2 ПКЕЕ в с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, вул. Центральна, б/н, "Стадіон".

Позовні вимоги мотивовані тим, що виявлення порушень ПКЕЕ здійснено без контрольного огляду засобів обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії споживача, без попередження споживача про проведення перевірок, та без його участі.

Позивач заперечує правильність розрахунку обсягу необлікованої електричної енергії, вважає, що відповідачем не доведено факту споживання електроенергії станом на час складання акта; в акті не зазначено про вилучення зразка кабелю, яким здійснено самовільне підключення; проведені нарахування вартості необлікованої електроенергії не відповідають фактичним обставинам справи, відсутніми є посилання на вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу необлікованої електроенергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Позивач наголошує на відсутності факту споживання електроенергії на момент складання акта про порушення.

В свою чергу, 09.11.2017р. ПрАТ "Закарпаттяобленерго" подано зустрічний позов до Невицької сільської ради про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 37 225,81 грн.

Зустрічний позов мотивовано порушенням Невицькою сільською радою п.10.2 ПКЕЕ в с. Невицьке по вул. Центральна б/н, "Стадіон", а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (накид дротів на ПЛ-0,4 кВ) для живлення освітлення стадіону. Факт виявленого порушення зафіксовано в акті про порушення ПКЕЕ №110447 від 15.01.2015р., який складено за участю сільського голови Невицької сільської ради.

ПрАТ "Закарпаттяобленерго" вважає, що даний акт відповідає вимогам чинного на момент здійснення порушення законодавства, оскільки в ньому наявні всі обов'язкові для цього документа відомості, які є достатніми для визначення комісією з розгляду актів обсягів недорахованої електричної енергії та/або суми завданих збитків, акт складений та підписаний трьома представниками енергопостачальника за участю споживача, який від підписання акта відмовився, про що зазначено в акті.

Також ПрАТ "Закарпаттяобленерго" наголошує на тому, що законодавство не надає енергопостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем, як лише акт про порушення ПКЕЕ, підписаний трьома представниками енергопостачальника.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2017р. у справі №907/616/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2018р., відмовлено Невицькій сільській раді в задоволенні первісного позову про визнання недійсним рішення засідання комісії ПАТ "Закарпаттяобленерго", оформленого протоколом № 86-08/2016 від 30.08.2016р.

Зустрічний позов ПрАТ "Закарпаттяобленерго" про стягнення з Невицької сільської ради суми 37 225,81 грн. вартості необлікованої електричної енергії задоволено. Присуджено до стягнення з Невицької сільської ради на користь позивача суму 37 225,81 грн. вартості не облікованої, внаслідок виявленого порушення ПКЕЕ, електроенергії та 1 600,00 грн. судового збору.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, вказав на те, що рішення комісії ПАТ "Закарпаттяобленерго", яке оформлене протоколом від 30.08.2016р, прийнято відповідачем відповідно до вимог Правил користування електричною енергією, Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, на підставі акта про порушення №110447 від 15.01.2015р., яким встановлено факт порушення ПКЕЕ, зазначено зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків (включаючи силу струму визначену виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів, якими здійснено самовільне підключення; час використання самовільного підключення, що приймається відповідно до Методики у даному випадку за 12 год. на добу та період з 15.01.2014р. по 15.01.2015р. (12 місяців до дати виявлення порушення).

Зустрічний позов судом задоволено з огляду на встановлену правомірність прийняття акта №110447 від 15.01.2015р. про порушення та рішення комісії енергопостачальної організації, оформленого протоколом №86-08/2016 від 30.08.2016р.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Невицька сільська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2017р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2018р. у справі № 907/616/17 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що акт про порушення правил № 110447 від 15.01.2015р. складено з недоліками, що унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі - в акті не викладено докладно вид, обставини та суть порушення з урахуванням наведеної в акті схеми електропостачання, не зазначено місце (точку) підключення до електричних мереж, відсутні вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Позивач наголошує на тому, що акт про порушення складено у відсутності споживача, тобто порушена процедура складання самого акта, оскільки споживач не був присутній при складанні акта та акт йому не вручено.

Крім того, касаційна скарга мотивована невірним визначенням обсягу недоврахованої електричної енергії, оскільки розрахунок завданих збитків за актом необхідно було відповідачеві здійснити саме з 01.01.2015р. - дати, яка встановлена у постанові про закриття кримінального провадження слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 23.06.2017р., як дата самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі ПАТ "Закарпаттяобленерго".

Також позивач вказує на наявність договірних відносин між сторонами, оскільки освітлення стадіону здійснювалось у 2014 році відповідно до договору про приєднання до електромереж від 05.11.2013р. № 301, об'єкт "стадіон" був складовою частиною спортивного комплексу та подача електроенергії до стадіону здійснювалася до 05.11.2014р.

4. Позиції інших учасників справи

ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Невицької сільської ради залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідач вказує на те, що рішення комісії електропостачальної організації, оформлене протоколом від 30.08.2016р., прийнято відповідачем відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо постачання і використання електроенергії, на підставі акта №110447 про порушення від 15.01.2015р., яким встановлено факт порушення ПКЕЕ, зазначено зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків (включаючи силу струму визначену виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів, якими здійснено самовільне підключення; час використання самовільного підключення, що приймається відповідно до Методики за 12 год на добу та період з 15.01.2014р. по 15.01.2015р. (12 місяців до дати виявлення порушення), тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

11 червня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго", організаційно-правову форму якого змінено на публічне акціонерне товариство та в подальшому на приватне акціонерне товариство (постачальник) та Невицькою сільською радою (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії №Р06/14-0096, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволено потужністю 47 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (куплено) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Додатком № 4 до вказаного договору визначено перелік та місцезнаходження об'єктів споживача, до яких постачальником постачається електрична енергія.

Відповідно до акта про порушення від 15.01.2015р. № 110447 при здійсненні обстеження електроустановок споживача зафіксовано порушення Невицькою сільською радою за адресою: с. Невицьке, вул. Центральна, б/н (стадіон) п. 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (накид дротів на ПЛ-0,4кВт.) для живлення ліхтарів освітлення стадіону. В акті зазначено схему електропостачання об'єкту споживача, на якій виявлено порушення, зазначено матеріал проводу (кабелю) - алюміній та його переріз (2х6 мм.кв.).

30 серпня 2016р. комісією енергопостачальника розглянуто акт про порушення від 15.01.2015р. №110447 та прийнято рішення, оформлене протоколом № 86-08/2016, провести нарахування недоврахованої електричної енергії за період з 15.01.2014р. по 15.01.2015р.

На підставі вказаного рішення за недовраховану електричну енергію позивачеві нараховано 37 225,81 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням засідання комісії по розгляду акта про порушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У зв'язку з неоплатою позивачем за недовраховану електричну енергію, відповідач звернувся із зустрічним позовом про стягнення з позивача 37 225,81 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

У пункті 6.41 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ, чинних на момент, складання акта про порушення та протоколу засідання комісії) встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з п. 2.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 (далі - Методика) обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

За п. 4.5 Методики акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Враховуючи положення ПКЕЕ та Методики у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цих Правил на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, тобто, присутність споживача є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акта про порушення, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом вчинення споживачем дій, які призвели до порушення ПКЕЕ.

Суд першої інстанції вказав на те, що в ході судового розгляду не знайшла свого однозначного підтвердження інформація про те, що голова сільської ради був присутній при виявленні порушення ПКЕЕ, представники ПАТ "Закарпаттяобленерго" у судовому засіданні стверджували, що голову сільської ради поставлено до відома одразу після виявлення порушення та запропоновано підписати складений акт, однак він відмовився.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що акт №110447 підписаний трьома представниками постачальника, тому відповідно до приписів п. 6.41 ПКЕЕ він має доказову силу щодо встановлення факту порушення ПКЕЕ, та посилається на правову позицію Верховного Суду, відображену в постанові від 15.02.2018р. у справі №914/121/17.

Однак суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що обставини встановлені судами у справі №914/121/17 хоч і є подібними, проте відрізняються по суті встановлених фактичних обставин справи, зокрема, у зазначеній справі перевірка проводилася у присутності споживача.

Норма п. 6.41 ПКЕЕ щодо дійсності акта у разі його підписання не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, стосується ситуації, коли перевірка проводилась у присутності споживача, проте останні відмовилися підписувати акт.

Як зазначає суд першої інстанції, ПАТ "Закарпаттяобленерго" у судовому засіданні стверджували, що голову сільської ради поставлено до відома одразу після виявлення порушення та запропоновано підписати складений акт, однак він відмовився.

Тобто в даному випадку забезпечено захист прав споживача, який мав можливість надати свої зауваження до акта про порушення, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом вчинення споживачем дій, які призвели до порушення ПКЕЕ, тому недоліки процедури складання акта, в даному випадку, не позбавляє останнього його належної доказової сили.

Встановлення фактичних обставин справи не є компетенцією суду касаційної інстанції, тому доводи скаржника, наведені у скарзі щодо відсутності споживача при складанні акта, відхиляються судом як такі, що виходять за межі наданих суду повноважень.

Важливим для встановлення факту протиправної поведінки позивача у даній справі є встановлення обставин щодо наявності чи відсутності порушення позивачем ПКЕЕ.

Судами попередніх інстанцій обставини щодо наявності факту порушення позивачем ПКЕЕ ретельно досліджені.

Пунктом 1.3. ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 1 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Підпунктом 5 п. 2.1 Методики встановлено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Пунктом 2.6 Методики передбачено формулу розрахунку недоврахованої електричної енергії у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності договору. Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у позивача (Невицької сільської ради) на момент виявлення порушення ПКЕЕ не було засобу обліку, яким би обліковувалося споживання електричної енергії на об'єкті споживача - "стадіон" по вул. Центральній б/н, у с. Невицьке.

Вказаний об'єкт не входить до переліку об'єктів (додаток №4) споживача, до яких здійснюється постачання електричної енергії за договором на постачання електричної енергії №Р06/14-0096 від 11.06.2009р. Судами встановлено належність об'єкта "Стадіон" позивачеві.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що договір про приєднання до електричних мереж від 05.11.2013р. № 301, укладений між позивачем та відповідачем, стосується спортивного комплексу. Договір про приєднання до електричних мереж № 249161088 про приєднання до електричних мереж - освітлення території та сцени стадіону, укладено між позивачем та відповідачем 28.11.2016р.

Позивач в касаційній скарзі, посилаючись на договір про приєднання до електричних мереж від 05.11.2013р. № 301, вказує, що постачання електричної енергії до стадіону здійснювалось до 05.11.2014р.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факт порушення позивачем ПКЕЕ, відсутні підстави для скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом від 30.08.2016р. №86-08/2016, та задоволення первісного позову Невицької сільської ради.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з позивача недоврахованої електричної енергії, оскільки правомірність акта про порушення ПКЕЕ від 15.01.2015р. та відсутність підстав для скасування рішення комісії, оформленого протоколом від 30.08.2016р., встановлена судами.

Верховним Судом відхиляються посилання позивача на те, що акт про порушення правил № 110447 від 15.01.2015р. складено з недоліками, що унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі, оскільки в акті зазначені обставини та суть порушення з урахуванням наведеної в акті схеми електропостачання, зазначено місце (точку) підключення до електричних мереж.

Також Верховним Судом відхиляються доводи позивача, що акт про порушення складено у відсутності споживача, тобто порушена процедура складання самого акта, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факт порушення позивачем ПКЕЕ.

Повноваження оцінки доказів у справі та встановлення обставин справи не є компетенцією суду касаційної інстанції, вищезазначені доводи скаржника виходять за межі наданих суду повноважень.

Касаційна скарга мотивована невірним визначенням обсягу недоврахованої електричної енергії, оскільки розрахунок завданих збитків за актом необхідно було відповідачеві здійснити саме з 01.01.2015р. - дати, яка встановлена у постанові про закриття кримінального провадження слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 23.06.2017р., як дата самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі ПАТ "Закарпаттяобленерго".

Верховним Судом відхиляються вказані доводи з огляду на положення п.2.6 ПКЕЕ.

Посилання позивача на договір про приєднання до електромереж від 05.11.2013р. № 301 відхиляються Верховним Судом, оскільки позивач підтверджує, що подача електроенергії до стадіону здійснювалася до 05.11.2014р.

Не зазначення працівниками постачальника електричної енергії номеру підпункту пункту 10.2 ПКЕЕ, але зазначення самого порушення, не скасовує факту порушення позивачем ПКЕЕ та не є підставою для скасування рішення комісії.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача та правомірно задовольнили зустрічний позов відповідача, тому підстави для зміни чи скасування судових рішень відсутні.