ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/6450/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,

представник позивача в судове засідання не з'явився,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександр і В",

представник відповідача - Шишлов О.М.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада,

представник третьої особи в судове засідання не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр і В"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018

у складі колегії суддів: Барбашова С.В. (головуючий), Істоміна О.А., Медуниця О.Є.

у справі за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр і В"

про спонукання до укладення договору,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 09.11.2011 Харківською міською радою було прийнято рішення № 804, яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319) (надалі - Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Відповідно до пункту 1.3. Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4. Порядку). Відповідно до пункту 1.6. Порядку під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси. Замовник будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об'єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва.

2. Судами встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 113371018 від 08.02.2018), власником нежитлового приміщення першого поверху в літ. "А-5" №№1-:-47, 49-:-64, загальною площею 838 кв.м., за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау (проспект 50 річчя СРСР), 46, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар 2015", а орендарем приміщень 1-го поверху в літ. "А-5" № 1-:-47, 49, 50, загальною площею 529,7 кв.м. за вказаною адресою є, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Олександр і В" (далі - ТОВ Фірма "Олександр і В") на підставі договору оренди, серія та номер: 1218, виданий 13.11.2014.

3. Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 30.12.2014 № ХК 142143620021, ТОВ Фірма "Олександр і В" є замовником реконструкції нежитлових приміщень першого поверху по проспекту 50 річчя СРСР, 46 в місті Харкові (відповідно до рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 № 12/15 "Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова" проспект 50 річчя СРСР перейменовано на проспект Льва Ландау) під розміщення магазину продовольчих товарів, код об'єкта 1230.1, ІІ категорія складності, загальна площа об'єкту 615,9 кв.м., що включає приміщення 1-го поверху №1, №22, №23, №27, №34, №36, №38, №41, №43, №44, №45, №50 ХVII). Даною декларацією визнано об'єкт готовим до експлуатації. Замовником за даною декларацією є ТОВ Фірма "Олександр і В". Згідно з даними декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1 052 810 грн, у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 763 250 грн та витрати на машини, обладнання та інвентар 289 560 грн.

4. 13.02.2015 листом № 100/0/154-15, позивач просив відповідача звернутися до нього із заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в порядку статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

5. 23.03.2015 листом № 263/0/124-15, позивач звертався до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у зв'язку з реконструкцією нежитлового приміщення першого поверху по пр. 50 річчя СРСР, 46 в місті Харкові.

6. Проте, відповідачем не було надано до Департаменту економіки та комунального майна або Харківської міської ради підписаного договору або протоколу розбіжностей до нього.

7. Відповідно до пункту 2.1.1 редакції договору, запропонованої позивачем, замовник зобов'язаний перерахувати до бюджету м. Харкова кошти у розмірі 723 965,81 грн, згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна кошторисна вартість будівництва об'єкту складає 6 581 507,40 грн. Вказана сума розрахована позивачем виходячи з площі об'єкта - 615,9 кв.м. та опосередкованої вартості 1 кв.м. будівництва - 10.686,00 грн., застосованої на підставі пункту 3.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (зі змінами).

Обґрунтування позову

8. 17.12.2015 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ Фірми "Олександр і В" про спонукання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у редакції, запропонованій позивачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є замовником реконструкції приміщень в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , а отже у нього виник обов'язок укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

9. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджував, що він не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою : м. Харків, вул. Льва Ландау, 46, ним було здійснено реконструкцію частини приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, отже не здійснював забудову земельної ділянки в розумінні статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому у відповідача не виникло обов'язку укладати договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

10. Справа розглядалася судами неодноразово.

11. 25.02.2016 рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016, відмовлено у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ТОВ фірми "Олександр і В" про спонукання до укладання договору.

12. 04.10.2016 постановою Вищого господарського суду України частково задоволено касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

13. 23.01.2017 рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017, відмовлено у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ТОВ "Олександр і В", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада про спонукання до укладення договору.

14. 11.12.2017 постановою Вищого господарського суду України задоволено частково касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

15. 26.03.2018 рішенням Господарського суду Харківської області в задоволені позову відмовлено повністю.

16. Суд першої інстанції виходив із наступного:

- відповідач - ТОВ Фірма "Олександр і В" не є власником спірного приміщення, не є також власником земельної ділянки або її користувачем, тому не є замовником будівництва в розумінні частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки останній не здійснював та не міг здійснювати забудову земельної ділянки, у зв'язку з чим такому суб'єкту містобудування не притаманні ознаки будівництва, які зазначені у даній нормі Закону.

- посилаючись на приписи статті 1, пункту 8 статті 2, частини четвертої статті 26, частини четвертої статті 34, частини другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суд вказав, що реконструкція внутрішніх приміщень, які є складовою частиною об'єкта, без зміни зовнішньої конфігурації об'єкта по зовнішнім контурам фундаменту не може вважатись забудовою земельної ділянки.

- приписами Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно рішення від 02.05.2013 № 319) не передбачено розмір опосередкованої вартості 1 кв.м. будівництва. Позивачем не надано інших доказів, які б підтверджували правомірність розміру опосередкованої вартості будівництва 1 кв.м., та розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури, як істотної умови договору, в зв'язку з чим розмір внеску пайової участі визначено позивачем за відсутності правомірного обґрунтування цієї суми.

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом спонукання відповідача до вчинення дій (спонукання укласти спірний договір) не узгоджується з встановленими статтею 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України способами захисту порушених прав і інтересів та не призводить до усунення порушень прав позивача в силу відсутності механізму примусового виконання судового рішення у разі задоволення відповідного позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

17. 27.07.2018 постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/6450/15 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано укладеним Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ТОВ Фірмою "Олександр І В" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції, викладеній в резолютивній частині постанови.

18. Суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків:

- виходячи зі змісту частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою визначено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, суб'єкт містобудування, який здійснює будівельні роботи з реконструкції без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, може взагалі не бути власником, або користувачем земельної ділянки;

- відносно перерахованих приміщень, які входять до даних Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідачем були проведені роботи з реконструкції приміщень (розібрані перегородки, облаштовано тамбур), що є одним з видів будівництва, а відповідач, як замовник зазначених будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень на 1-му поверсі багатоповерхового будинку, які прилягають до фундаменту будівлі за вказаною адресою, в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) виступає замовником будівництва та зобов'язаний взяти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова;

- проведена відповідачем реконструкція охоплюється законодавчим визначення забудови, оскільки відповідач, виконуючи реконструкцію приміщень на 1-му поверсі будівлі під розміщення магазину фактично втрутився в інфраструктуру міста, пов'язану із землекористуванням земельною ділянкою, на якій розташована дана будівля та облаштований тамбур, тому виходячи із наведених положень законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що на відповідача (замовника будівництва) все ж таки поширюється дія частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язку сплати відповідного пайового внеску;

- об'єкт будівництва та цілі його використання жодним чином не підпадають під об'єкти, які не залучаються до пайової участі у відповідності до частини четвертої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- суд вважає, що розрахований позивачем на підставі опосередкованої вартості будівництва 1 кв.м. загальної площі адміністративних будинків станом на 01.10.2014 розмір пайової участі відповідача в сумі 723 965,81 грн, який здійснив реконструкцію існуючої будівлі, є суттєво завищеним, несправедливим та не узгоджується із частинами п'ятою та шостою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктами 3.1., 3.3. Порядку. Застосовуючи положення статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розмір пайової участі відповідача має розраховуватись виходячи з 1 052 810 грн кошторисної вартості об'єкта будівництва, 10% від якої становить 105 281 грн. Крім того, на підставі пункту 5.5. Порядку розмір пайової участі, розрахований у відповідності до пункту 5.4. цього Порядку, збільшується на 10 %. За таких обставин, розмір пайової участі в сумі 105 281 грн підлягає збільшенню на 10%.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. 16.08.2018 ТОВ Фірма "Олександр і В" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 залишити без змін.

20. Скаржник вважає, що апеляційним судом порушено ст. 19 Конституції України, ст. 6, ч. 2 ст. 67, ч. 3 ст. 179, ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 26, ч. 4 ст. 34, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та стверджує, що:

- суд апеляційної інстанції помилково прийняв до уваги обстеження КП "Харківське МБТІ", проведеного 22.12.2014 та виготовлення нового технічного паспорту, яким встановлені зміни в плануванні приміщень (розібрані перегородки) та безпідставно ототожнив дії з інвентаризації тамбуру з діями щодо забудови такого тамбуру. Відповідач стверджує, що він не здійснював забудови земельної ділянки та не здійснював робіт з прибудови тамбуру.

- оскільки він не є власником чи користувачем земельної ділянки, то він не є замовником будівництва в розумінні частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

21. 02.10.2018 до Верховного Суду від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на касаціну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін. Також 02.10.2018 до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про передачу справи № 922/6450/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з посиланням на суспільну значущість піднятих у даній справі питань. Враховуючи те, що зазначені відзив та клопотання надійшли до Суду після судового засідання у даній справі, то вони не приймаються Судом до уваги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

22. Конституція України (254к/96-ВР)

22.1. Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

23.1. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

24. Господарський кодекс України (436-15)

24.1. Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання

3. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

25. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)

25.1. Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

25.2. Стаття 2. Планування і забудова територій

1. Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

25.3. Стаття 26. Забудова територій

4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

25.4. Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт

4. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

25.5. Стаття 40. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту

1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

27. Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ фірми "Олександр і В" у даній справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

28. Вирішуючи даний спір по суті, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 113371018 від 08.02.2018), власником нежитлового приміщення першого поверху в літ. "А-5" №№1-:-47, 49-:-64, загальною площею 838 кв.м., за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау (проспект 50 річчя СРСР), 46, є ТОВ "Господар 2015", а орендарем приміщень 1-го поверху в літ. "А-5" №1-:-47, 49, 50, загальною площею 529,7 кв.м. за вказаною адресою є ТОВ фірма "Олександр і В" на підставі договору оренди. З огляду на зазначене судом першої інстанції зроблено висновок про те, що відповідач не є ані власником спірного приміщення, ані власником земельної ділянки за цією адресою або її користувачем, відтак, ТОВ Фірма "Олександр і В" у спірних правовідносинах не належить до замовників будівництва, які мають намір щодо забудови земельної ділянки в розумінні частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки виконуючи зазначені роботи з реконструкції нежитлових приміщень на 1-му поверсі житлової будівлі відповідач не здійснював та не міг здійснювати забудову земельної ділянки, а реконструював частину приміщення існуючої забудови без зміни її геометричних меж, тобто без проведення прибудови або добудови існуючої будівлі. Крім того, ТОВ Фірма "Олександр і В" на праві користування спірним приміщенням здійснило реконструкцію саме частини приміщення першого поверху 5-ти поверхової будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі. В той же час, апеляційний господарський суд зазначив, що під час обстеження КП "Харківське міське БТІ", проведеного 22.12.2014, та виготовлення нового технічного паспорта на замовлення власника приміщень КП "Харківське міське БТІ" встановлені наступні зміни в плануванні зазначених приміщень: розібрані перегородки між приміщеннями № 2, 7, 9, 11, 13-20, 23, 24, 38, 39, 41, 42, 49, 50, 45-47, 33, 34, 29, 31, 32, 40, 37, 35, 27, 26, 25, 28, 30, 21, 12, 14, 8, 10, 3, 4, 5, 6 та заінвентаризовано тамбур XVII (арк. інв. справи 242). З огляду на зазначене апеляційний господарський суд робить висновок про те, що відносно перерахованих приміщень, які входять до даних Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідачем були проведені роботи з реконструкції приміщень (розібрані перегородки, облаштовано тамбур), що є одним з видів будівництва. При цьому, судом апеляційної інстанції було відхилено в якості доказу копію технічного паспорта спірних приміщень від 04.07.2002, надану відповідачем на підтвердження тієї обставини, що реконструкція частини приміщень першого поверху будівлі була здійснена відповідачем без зміни зовнішніх геометричних розмірів будівлі, без здійснення забудови земельної ділянки та без прибудови тамбуру. Зазначеній обставині та доводам відповідача судом апеляційної інстанції не було надано жодної правової оцінки. При цьому судом апеляційної інстанції помилково ототожнено поняття "інвентаризація" та "будівництво, облаштування". Слід зазначити, що під інвентаризацією слід розуміти сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності певних об'єктів нерухомого майна та його складових частин, в той час як "будівництво, облаштування" є процесом, наслідком якого є створення нового об'єкту або зміна вже існуючого. В той же час, ні судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не було належним чином встановлено, які саме роботи були проведені відповідачем та чи підпадають такі роботи під визначене Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) поняття "забудови земельної ділянки" за наслідком якої замовник зобов'язаний прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та чи є відповідач у даному випадку замовником будівництва в розумінні зазначеного Закону.

29. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судам попередніх інстанцій, встановивши, що власником спірного приміщення є інша юридична особа, а відповідач у даній справі - ТОВ "Олександр і В" є орендарем спірного приміщення, який здійснив реконструкцію частини цих приміщень, слід у даному випадку залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача власника такого майна - ТОВ "Господар 2015", оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки такої особи.

30. Крім того, як вбачається з матеріалів справи Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради заявлено позовні вимоги до ТОВ Фірми "Олександр і В" про спонукання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у редакції, запропонованій позивачем. Заяви про зміну предмету позову Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради до суду не подавалися. Згідно з частиною дев'ятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Також відповідно до частини п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Однак постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 постановлено визнати укладеним Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ТОВ фірмою "Олександр і В" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції, викладеній в резолютивній частині постанови. Однак, приймаючи рішення про визнання договору укладеним, в порушення зазначених норм процесуального права, апеляційний господарський суд фактично вийшов за межі позовних вимог.

31. Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зроблені без з'ясування всіх істотних обставин справи, тому прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Б. Висновки щодо застосування норм права

32. Вирішуючи спір у даній справі, судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, не було належним чином встановлено, які саме роботи були проведені відповідачем та чи підпадають такі роботи під визначене Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) поняття "забудови земельної ділянки" за наслідком якої замовник зобов'язаний прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та чи є відповідач у даному випадку замовником будівництва в розумінні зазначеного Закону. При цьому судом апеляційної інстанції помилково ототожнено поняття "інвентаризація" та "будівництво, облаштування". Крім того, приймаючи рішення про визнання договору укладеним, в порушення зазначених норм процесуального права, апеляційний господарський суд фактично вийшов за межі позовних вимог, чим порушив вимоги частини другої статті 237 та частини п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, з підстав порушення судами норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази.

34. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр і В" підлягає частковому задоволенню, а постанова Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у справі № 922/6450/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 - скасуванню, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, пунктом 1 частини третьої статті 310, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр і В" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у справі № 922/6450/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк