1.1. У грудні 2017 року заступник прокурора Хмельницької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Національного природного парку "Подільські Товтри" (далі - НПП "Подільські Товтри") і фізичної особи - підприємця (далы - ФОП) ОСОБА_5 про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ-005, укладеної між відповідачами та зобов'язання ФОП ОСОБА_5 привести у попередній стан лісові ділянки у кварталі 53 виділу 3 Староушицького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Подільські Товтри" на території Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд та гідроізоляційних вигребів.

1.2. Позовну заяву із посиланням, зокрема, на положення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статті 18 Лісового кодексу України, статей 7, 20, 21, Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) , статті 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обґрунтовано тим, що надана за спірною угодою для рекреації земельна ділянка належить до земель лісового фонду, порядок надання яких у користування для будь-яких потреб, у тому числі рекреаційних, має здійснюватися відповідно до вимог Лісового кодексу України (3852-12) . Проте у порушення вимог статті 18 Лісового кодексу України НПП "Подільські Товтри" як постійний землекористувач земельної ділянки уклав спірну угоду за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади та відповідного погодження.

Прокурор також зауважив, що згідно з пунктом 1.2 спірної угоди ФОП ОСОБА_5 дозволено розміщення тимчасових некапітальних споруд із метою організації відпочинку, прокату спорядження, споживання їжі. Проте будівництво ФОП ОСОБА_5 будиночків (типу КУНГ) на території лісової земельної ділянки природно-заповідного фонду є порушенням вимог статті 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Крім того, спорудження будівлі передбачає наявність відповідних дозвільних документів на початок такого будівництва, яких у цьому випадку немає та яких отримано не було.

1.3. Міністерство екології та природних ресурсів України у поясненнях на позовну заяву просило її задовольнити, підтримавши доводи прокурора, викладені у позовній заяві.

1.4. У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_5 просить відмовити в її задоволенні наголошуючи на безпідставності та недоведеності вимог прокурора щодо наявності підстав для визнання угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ-005, укладеної між відповідачами, недійсною.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2018, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, у задоволенні позову відмовлено.

2.1. Суди аргументували рішення тим, що укладення спірної угоди на рекреаційну діяльність узгоджується як із вимогами чинного законодавства, так і з Положенням про Національний природний парк "Подільські Товтри", а доводи прокурора про наявність підстав для визнання цієї угоди недійсною є недоведеними та необґрунтованими.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

Не погоджуючись із судовими рішеннями, заступник прокурора Хмельницької області у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2018 і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, наголошуючи на залишенні судами поза увагою необхідності дослідження у цьому випадку питання статусу лісової ділянки з урахуванням вимог статті 1 Лісового кодексу України, згідно з якою усі ліси, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням зростають ліси та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Оскільки надані за спірною угодою для рекреації ділянки є ділянками лісового фонду, порядок надання їх у користування для будь-яких потреб, у тому числі рекреаційних, має здійснюватися відповідно до вимог Лісового кодексу України (3852-12) .

Прокурор також зауважує, що зі змісту самої оспорюваної угоди на рекреаційну діяльність, укладеної між ФОП ОСОБА_5 та НПП "Подільські Товтри", вбачається, що волевиявлення сторін спрямоване, у тому числі, на довгострокове користування лісами. Проте у цьому випадку відповідного рішення про надання лісової ділянки у користування уповноваженим органом прийнято не було.

На думку прокурора, суди залишили поза увагою та не надали належної оцінки невідповідності умов спірної угоди вимогам статті 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", пункту 4.3.2 Положення про НПП "Подільські Товтри", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005 № 45, якими передбачено режими охорони та використання територій національних природних парків.

Прокурор наголошує, що спірною угодою фактично передбачено можливість розміщення, встановлення і будівництва господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних із діяльністю парку, що у подальшому призведе до втрати НПП "Подільські Товтри" можливості здійснювати статутну діяльність у межах розміщення ФОП ОСОБА_5 таких об'єктів.

Отже, оскільки спірний договір, у порушення статей 203, 228 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, укладено всупереч установленому державою порядку та не відповідає вимогам природоохоронного законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за охороною та використанням об'єкта природо-заповідного фонду і суперечить інтересам держави і суспільства, а виконання спірної угоди призведе до завдання шкоди об'єкту природно-заповідного фонду, прокурор звернувся до суду із вимогою про визнання недійсною цієї угоди. Проте суди недотрималися вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України, не дослідили всіх обставин справи та не надали оцінки всім доводам учасників справи.

3.2. Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2016 між НПП "Подільські Товтри" (за договором - сторона - 1) і ФОП ОСОБА_5 (за договором - сторона-2) укладено угоду на рекреаційну діяльність № СТ005, згідно з якою сторона-1 дозволяє стороні-2 здійснювати рекреаційну діяльність (квартал № 53, виділи 22, 3, 4, 5, 6, 7, територія ПЗФ площею 18,2 га Староушицького науково - дослідного природоохоронного відділення (далі - Староушицького НДПВ) згідно з вимогами Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) , Водного кодексу України (213/95-ВР) , Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) , Закону України "Про рослинний світ" (591-14) , Закону України "Про тваринний світ" (2894-14) , у зоні стаціонарної рекреації НПП "Подільські Товтри", спрямовану на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства тощо.

НПП "Подільські Товтри" має державний акт на право постійного користування на земельною ділянкою від 06.05.2003 № ІІ-ХМ 002534 (пункт 1.1 угоди).

Згідно з пунктом 2.1 цієї угоди ФОП ОСОБА_5 зобов'язується здійснювати рекреаційну діяльність у кварталі 53, виділи 2, 3, 4, 5, 6, 7 територія ПЗФ площею 18,2 га Староушицького НДПВ НПП "Подільські Товтри", не завдаючи шкоди природним комплексам і не порушуючи екологічної рівноваги, із дотриманням установленого природоохоронного режиму, правил протипожежної безпеки, сплачуючи за відвідування громадянами облаштованих місць відпочинку на закріпленій за відповідачем 2 території природно-заповідного фонду за затвердженими тарифами.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6, 2.7 угоди відповідач-2 за позитивним рішенням науково-технічної ради НПП "Подільські Товтри" визначає та облаштовує місце(я) стоянки автотранспорту; визначає та облаштовує місця розведення вогнищ; розміщує ємності для роздільного збирання (тимчасового утримання) твердих побутових відходів, забезпечує роздільний збір та вивіз або передачу ТПВ спеціалізованим підприємствам на переробку або утилізацію відходів; облаштовує гідроізоляційний вигріб для збору та видалення господарсько-фекальних стоків.

Згідно з пунктом 4.3 угоди строк дії угоди визначається із дати підписання по 2040 рік.

4.3. Як убачається із матеріалів справи, предметом спору у ній є вимога прокурора в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ-005, укладеної між НПП "Подільські Товтри" і ФОП ОСОБА_5, із зобов'язанням ФОП ОСОБА_5 привести у попередній стан лісові ділянки у кварталі 53 виділу 3 Староушицького НДПВ НПП "Подільські Товтри" на території Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд і гідроізоляційних вигребів на підстав статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, із посиланням, зокрема, на порушення вимог Лісового кодексу України (3852-12) щодо отримання відповідного рішення уповноваженого органу виконавчої влади та погодження на передачу земельної ділянки лісового фонду, а також на те, що укладення спірної угоди не узгоджується як із вимогами чинного законодавства, так і з Положенням про НПП "Подільські Товтри".

4.4. За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (стаття 202 цього Кодексу).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд з'ясовує наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, і настання певних юридичних наслідків.

4.5. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з пунктом 1.1 Положення про НПП "Подільські Товтри", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №46 від 26.01.2005 (зі змінами та доповненнями згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 353 від 15.08.2013 № 353 та наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 280 від 28.07.2015) (далі - Положення) НПП "Подільські Товтри" створено відповідно до Указу Президента України №474/96 від 27.06.1996 "Про створення національного природного парку "Подільські Товтри" (474/96) , який є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Відповідно до пунктів 1.6, 2.1 Положення загальна площа парку становить 261 316 га землі, у тому числі 3 015 га земель, наданих у постійне користування НПП "Подільські Товтри", та 258 301 га земель, включених до його складу без вилучення у землекористувачів. Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

4.6. Згідно з частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістом частини 2 статті 20 цього Кодексу (у редакції, яка діяла на час затвердження Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Положення) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Статтями 43, 44, 45 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

4.7. Так, згідно з частинами 2, 3, 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

За змістом статті 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися, зокрема, в оздоровчих та інших рекреаційних цілях.

Статтею 21 цього Закону передбачено, що на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони; зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації; господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

4.8. Суди попередніх інстанцій установили, що у спірній угоді на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ005 не зазначено про домовленість сторін щодо передачі у користування лісових ділянок. Не здійснювалася така передача і під час фактичного виконання спірної угоди. Суди наголосили, що згідно з пунктом 1.1 спірної угоди сторона-1 (НПП "Подільські Товтри") дозволила стороні-2 (ФОП ОСОБА_5.) здійснювати рекреаційну діяльність, спрямовану на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства тощо.

Згідно з пунктом 8.2 Положення основним напрямом провадження рекреаційної діяльності на території парку є, зокрема, створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах із додержанням режиму охорони природних комплексів та об'єктів, забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, тощо.

Для забезпечення виконання основних завдань та проведення природоохоронних заходів, науково-дослідних, господарських робіт на території парку адміністрація має право, зокрема, надавати в установленому порядку платні послуги згідно із законодавством (пункт 3.4 Положення).

За змістом пункту 4.3 Положення на території парку відповідно до природоохоронного законодавства виокремлюють такі зони: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська.

Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих та пам'ятних місць. Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку (підпункти 4.3.2, 4.3.3 пункту 4.3 Положення).

За умовами спірної угоди від 05.08.2016 № СТ005 НПП "Подільські Товтри" дозволив ФОП ОСОБА_5 здійснювати рекреаційну діяльність на земельній ділянці, яка належить до зони стаціонарної рекреації, надав ФОП ОСОБА_5 право на встановлення альтанок, розбірних каркасних павільйонів, навісів, лав, столів, інформаційних стендів, дошок, вивісок, розміщення тимчасових некапітальних споруд тощо. При цьому відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.6 угоди заборонено порушувати норми природоохоронного законодавства, зокрема вирубувати лісонасадження.

4.9. Суди попередніх інстанцій установили, що умови спірної угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ005 не передбачають порушення норм природоохоронного законодавства, зокрема щодо здійснення діяльності, яку на території НПП "Подільські Товтри" заборонено, що спростовує твердження прокурора про здійснення ФОП ОСОБА_5 забороненої господарської діяльності.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що укладення угоди на рекреаційну діяльність узгоджується як із вимогами чинного законодавства, так і з Положенням.

4.10. Щодо посилань прокурора і позивача про наявність підстав для визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ005, оскільки спірна угода порушує вимоги Лісового кодексу України (3852-12) щодо порядку передачі у користування лісу, адже ФОП ОСОБА_5 на виконання цієї угоди передано для рекреації земельну ділянку лісового фонду, суди попередніх інстанцій установили, що у спірній угоді на рекреаційну діяльність не зазначено про домовленість сторін стосовно передачі у користування лісової ділянки.

Статтями 50, 51 Земельного кодексу України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

За змістом статі 55 Земельного кодексу України (2768-14) , до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об'єктів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 20 Земельного кодексу України).

Із матеріалів справи убачається, що передача у постійне користування НПП "Подільські Товтри" земель площею 3015 га, у тому числі у кварталі 53 виділів 2, 3, 4, 5, 6, 7 території ПЗФ площею 18,2 га Староушицького НДПВ НПП "Подільські Товтри", що передбачало зміну цільового призначення земель (із земель лісового фонду до земель природно-заповідного фонду), відбулася на виконання Указу Президента України від 27.06.1996 № 474/96 "Про створення національного природного парку "Подільські Товтри" (474/96) як об'єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Отже, посилання прокурора і позивача на те, що спірні правовідносини щодо використання об'єкта природно-заповідного фонду регулюються, у тому числі, положеннями Лісового кодексу України (3852-12) , правомірно не взято судами до уваги.

4.11. Стосовно доводів прокурора щодо облаштування ФОП ОСОБА_5 гідроізоляційного вигрібу (вигрібної ями), суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з пунктом 1 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145 (z0457-11) , вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Суд дійшов висновку, що облаштування гідроізоляційного вигрібу (вигрібної ями) забезпечить виконання сторонами пункту 1.4 спірної угоди на рекреаційну діяльність щодо обов'язку ФОП ОСОБА_5 дотримуватися санітарно-гігієнічних правил.

При цьому зазначене не спростовано прокурором і позивачем, як і не наведено обґрунтувань, яким чином облаштування гідроізоляційного вигрібу (вигрібної ями) зумовлює недійсність угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ-005 відповідно до положень чинного законодавства.

4.12. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що прокурором і позивачем не доведено належними і допустимими доказами здійснення ФОП ОСОБА_5 після укладення угоди від 05.08.2016 № СТ-005 на територіях рекреаційних зон будь-якої господарської та іншої діяльності, не пов'язаної з їх цільовим призначенням, яка могла би негативно вплинути на навколишнє природне середовище або призвести до погіршення його стану та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

4.13. Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про безпідставність посилань прокурора в обґрунтування позовних вимог на положення статті 228 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, зокрема правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, кваліфікація яких здійснюється у розумінні цієї норми з урахуванням вини, яка має прояв у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Натомість суд апеляційної інстанції установив, що прокурором і позивачем не доведено факту порушення публічного порядку відповідачами під час укладання спірної угоди на рекреаційну діяльність від 05.08.2016 № СТ-005.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

5.3. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

5.5. Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не спростовують висновків судів і фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

5.6. Посилання прокурора на те, що під час створення ННП "Подільські Товтри" як об'єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 № 474/96 (474/96) у постійне користування парку передано зокрема 3015 га земель Кам'янець-Подільського лісогосподарського підприємства і правовий статус цих земель лісового фонду не було змінено, у зв'язку з чим лише прийняття компетентним державним органом рішення про надання земельної ділянки у довгострокове користування може бути підставою для подальшого укладення договорів про рекреаційну діяльність, не може бути взято до уваги, оскільки як установлено судами, спірну угоду від 05.08.2016 № СТ-005 укладено саме як угоду стосовно надання рекреаційних послуг населенню на території об'єкта природно-заповідного фонду, а не як договір оренди земельної ділянки лісогосподарського призначення.

5.7. Твердження прокурора про те, що згідно з умовами спірної угоди від 05.08.2016 № СТ-005 фактично передбачено можливість порушення ФОП ОСОБА_5 містобудівного законодавства шляхом будівництва і розміщення господарських і житлових об'єктів (готелі, мотелі, кемпінги), тимчасових споруд, не пов'язаних із діяльністю НПП "Подільські Товтри", спростовуються установленими судами обставинами та не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки за змістом абзацу 4 частини 1 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку, а прокурором не доведено розміщення ФОП ОСОБА_5 таких об'єктів у інших функціональних зонах, де відповідну діяльність заборонено.