ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/2474/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катернчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка",
представник позивача в судове засідання не з'явився,
відповідач - Фізична особа-підприємець Ковнір Ольга Миколаївна,
представник в судове засідання не з'явився,
скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
представник - Огороднік Т.Л.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018
у складі колегії суддів: Стойка О.В. (головуючий), Зубченко І.В., Черноти Л.Ф.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка"
до Фізичної особи-підприємця Ковнір Ольги Миколаївни
про визнання договору та визнання права власності.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 18.07.2013 до Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка" (далі - ТОВ "ПКК "Спецбудналадка") з позовною заявою про визнання укладеним та дійсним договору купівлі продажу нерухомого майна - котеджу для відпочинку літ. А-2, загальною площею 772, 9 кв.м, в т.ч.: загальна площа котеджу літ. А-2 з терасами 1 081, 2 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 136/2, в редакції, запропонованій позивачем; а також про визнання права власності за ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" (м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, 3; код ЄДРПОУ 20482320) на котедж для відпочинку літ. А-2, загальною площею 772, 9 кв.м, в т.ч.: загальна площа котеджу літ. А-2 з терасами 1081, 2 кв.м, розташованого за вказаною вище адресою.
2. До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про зміну предмета позову, у зв'язку з чим судом розглянуто такі позовні вимоги: про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Ковнір Ольги Миколаївни (далі - ФОП Ковнір О.М.) укласти з ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" договір купівлі-продажу нерухомого майна - котеджу для відпочинку літ. А-2, загальною площею 772, 9 кв.м, в т.ч.: загальна площа котеджу літ. А-2 з терасами 1 081,2 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 136/2, в редакції, викладеній у Попередньому договорі.
3. 29.08.2013 рішенням Господарського суду Запорізької області позов задоволено. Укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - котеджу для відпочинку літ. А-2, загальною площею 772, 9 кв.м, в т.ч.: загальна площа котеджу літ. А-2 з терасами 1 081,2 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 136/2, між ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" та ФОП Ковнір О.М. у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано положеннями статті 182 Господарського кодексу України та зазначено, що позивачем умови Попереднього договору виконано в повному обсязі і він сплатив відповідачу вартість узгодженої сторонами ціни об'єкту - 125 000 грн, а відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань.
5. 23.07.2018 до Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга незалученої до участі у справі особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") - на вищевказане рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013. Також скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що 05.03.2018 було зареєстровано права власності ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою (вул. Коса Пересип, 136, смт. Кирилівка, Запорізька область), а про наявність оспорюваного рішення суду, яке зачіпає права заявника, він дізнався з ЄДРСР в червні 2018. У зв'язку з цим, апелянт вважає, що зазначене є поважною причиною пропуску ним строку на апеляційне оскарження даного судового рішення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 відмовлено ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013 у справі № 908/2474/13, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
7. Ухвала мотивована тим, що 07.03.2018 заявник зареєстрував своє право власності на об'єкт нерухомості за цією ж адресою за договором про відступлення права вимоги від 23.08.2017 за договором іпотеки, а тому на момент розгляду справи в 2013 році не відносився до кола осіб, що мали бути повідомленими про розгляд справи або залученими до участі в ній, оскільки оспорюване рішення суду на момент його винесення не стосувалося прав та обов'язків заявника. Крім того, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження вказані апелянтом в клопотанні не є поважними, на нього не розповсюджуються виключення, які зазначені в частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України, що стосуються можливості відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, з моменту прийняття якого сплив строк понад один рік.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. 15.08.2018 ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018, а справу № 908/2474/13 направити для продовження розгляду до повернути до Донецького апеляційного господарського суду.
9. Посилання зроблені на неправильне застосування положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
. На думку скаржника, питання поновлення строку на апеляційне оскарження у даній справі відповідно до пункту 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
(в редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII) регулюються за нормами Господарського процесуального кодексу (1798-12)
(у редакції до 15.12.2018).
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
10. 01.10.2018 до Верховного Суду від ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, з тих підстав, що скаржник зареєстрував право власності на спірний об'єкт нерухомості 06.12.2016, а отже був обізнаний про наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013, а отже мало можливість вчасно подати апеляційну скаргу.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
11. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
(у редакції до 15.12.2017)
12. Конституція України (254к/96-ВР)
12.1. Стаття 129.
Основними засадами судочинства є:
1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
13. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
13.1. Стаття 6. Право на справедливий суд
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення
14. Закон України "Про судоустрій і статус суддів"
14.1. Стаття 7. Право на справедливий суд
3. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
та в порядку, встановленому законами України.
15. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
(в редакції після 15.12.2017)
15.1. Стаття 119. Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
15.2. Стаття 254. Право апеляційного оскарження
1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
15.3. Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження
1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
15.4. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у відкритті апеляційного провадження та в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013 з огляду на наступне.
18. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
19. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
20. З 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017. Згідно з приписами пункту 13 частини першої Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. Відповідно до пункту 9 частин першої Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
(в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 915/1237/14.
21. Відповідно до статті 261 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
22. Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скаржник вказував, що 05.03.2018 було зареєстровано права власності ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на спірні приміщення, а про наявність оспорюваного рішення суду, яке зачіпає права заявника, він дізнався з ЄДРСР в червні 2018.
23. Судом апеляційної інстанції встановлено, що право власності позивача на підставі оскаржуваного рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013 на спірний об'єкт нерухомості було зареєстровано 06.12.2016. Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що саме з 06.12.2016 відомості про оскаржуване рішення є загальнодоступними та відомими.
24. Також апеляційний господарський суд встановив, що 07.03.2018 заявник апеляційної скарги - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" зареєстрував своє право власності на спірний об'єкт нерухомості за договором про відступлення права вимоги від 22.08.2017 за договором іпотеки та дійшов вірного висновку, що за таких обставин заявник мав бути обізнаним про наявне рішення суду ще у вересні 2017 року, натомість апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" було подано 23.07.2018.
25. В судовому засіданні представник скаржника надав Суду пояснення, що право на спірне нерухоме майно скаржником було набуто від третьої особи на підставі договору відступлення права вимоги від 22.08.2017. При цьому, як вбачається з матеріалів даної справи, правопопередником за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки від 22.08.2017, на який посилається ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013 у даній справі в апеляційному порядку не оскаржувалося. Колегія суддів вважає, що наступне відступлення третім особам прав вимоги на предмет спору не впливає на процесуальний строк оскарження рішення господарського суду щодо такого предмету для правонаступників.
26. Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013 є неповажними, а тому відсутні підстави для поновлення ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2013, у зв'язку з чим правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
27. Також Судом відхиляються твердження скаржника про порушення апеляційним господарським судом положень пункту 1 частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції на момент розгляду даної справи у 2013 році ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" не відносилося до кола осіб, що мали бути повідомленими про розгляд справи або залученими до участі в ній, оскільки оспорюване рішення суду на момент його винесення не стосувалося прав та обов'язків скаржника.
28. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки щодо застосування норми права
29. Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Колегія суддів вважає, що наступне відступлення третім особам прав вимоги на предмет спору не впливає на процесуальний строк оскарження рішення господарського суду щодо такого предмету для правонаступників.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала суду апеляційної інстанції у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
31. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 - залишенню без змін.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі № 908/2474/13 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк