1. 27.07.2018 голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" Фіцулін О.О. звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №912/485/18 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №912/485/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018.

3. 31.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" в особі ліквідатора Остапенка Євгена Сергійовича звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №912/485/18 в порядку статей 286, 287, 289 ГПК України.

4. Ухвалою від 30.08.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №912/485/18 за касаційними скаргами голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" Фіцуліна О.О. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" в особі ліквідатора Остапенка Євгена Сергійовича на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018, призначив розгляд касаційних скарг на 02.10.2018.

5. Відзивів на касаційні скарги голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" Фіцуліна О.О. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" в особі ліквідатора Остапенка Євгена Сергійовича не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Ухвалою місцевого суду від 15.03.2018 порушено провадження у справі №912/485/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" (далі - ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД") з особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

7. Постановою місцевого суду від 29.03.2018 Господарський суд Кіровоградської області визнав ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Остапенка Є.С.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

8. Не погодившись з визнанням боржника банкрутом, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, як контролюючий орган щодо стягнення заборгованості боржника, яка обліковується Державною податковою інспекцією Оболонського району Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, за місцем попередньої реєстрації боржника, звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначило про необґрунтоване визнання боржника банкрутом та порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство.

9. Постановою від 03.07.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнив, постанову Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2018 у справі №912/485/18 скасував, провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" закрив, постанову направив державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" (код ЄДР 34716409).

9.1. Апеляційним судом встановлено проведення таких дій в ході процедури самоліквідації:

- 31.05.2017 загальними зборами учасників ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" згідно з протоколом №5 прийнято рішення про припинення ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" шляхом його ліквідації; визначення порядку та строків проведення ліквідації; визначення строків та порядку заявлення вимог кредиторів; головою ліквідаційної комісії обрано Фіцуліна О.О.;

- в ході проведення заходів з припинення діяльності боржника в порядку, встановленому чинним законодавством України та статутом боржника, ліквідаційною комісією виявлено кредиторську заборгованість, яка не оспорюється боржником, на загальну суму 1 583 192 грн. Зазначені вимоги кредиторів не забезпечені заставою;

- проведена інвентаризація активів та зобов'язань боржника; станом на 01.03.2018 вартість всіх активів боржника становить 31 653, 31 грн., що складається з: дебіторської заборгованості - 0,00 грн.; коштів на рахунку - 31 653, 31 грн.; вартість всіх зобов'язань (кредиторська заборгованість) боржника становить 1 583 192 грн.;

- в процесі проведення заходів ліквідаційної процедури встановлено, що боржник є учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЖИМ УКРАЇНА" в розмірі 20 164, 65 грн., що становить 33,33% його статутного капіталу. Засновником боржника прийнято рішення щодо виходу зі складу учасників ТОВ "ФІДЖИМ УКРАЇНА". Боржником укладено договір купівлі-продажу 33,33% статутного капіталу ТОВ "ФІДЖИМ УКРАЇНА" за ціною 20 164, 65 грн. і ця сума була перерахована покупцем на рахунок боржника;

- під час проведення інвентаризації активів боржника не виявлено наявності будь-яких інших філій, представництв боржника, дочірніх підприємств та господарських товариств, де б боржник брав участь, а також корпоративних прав в інших юридичних особах; майно боржника, яке перебуває у заставі або є обтяженим в інший спосіб, не виявлено; рахунки, на яких обліковуються цінні папери, не встановлені; працівники в боржника відсутні; ліквідаційною комісією здійснювалося ряд запитів до державних органів на предмет встановлення активів боржника, дії щодо закриття рахунків боржника;

- після закінчення інвентаризації наявності майна боржника ліквідаційною комісією 20.02.2018 складено Звіт ліквідаційної комісії та проміжний ліквідаційний баланс від 21.02.2018, які подано на затвердження загальним зборам учасників і Протоколом №6 від 21.02.2018 їх затверджено та прийнято рішення про звернення до суду із заявою про порушення процедури банкрутства щодо боржника за процедурою, передбаченою статтею 95 Закону про банкрутство, у зв'язку з неможливістю погашення кредиторської заборгованості в процедурі самоліквідації;

- ухвалою Господарського суду від 15.03.2018 відкрито провадження у справі №912/485/18 про банкрутство ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2018, а постановою суду від 29.03.2018 введено ліквідаційну процедуру боржника;

- за висновками місцевого господарського суду, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено наявність ознак неплатоспроможності боржника, дотримання порядку проведення досудової процедури ліквідації, встановленої Цивільним та Господарським кодексами України (436-15) та правомірно подано головою ліквідаційної комісії заяву до суду в порядку статті 95 Закону про банкрутство та частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про доцільність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

9.2. Постанова суду апеляційного суду обґрунтована таким:

- до місцевого господарського суду 03.05.2018 надійшла заява Головного управління ДФС у місті Києві від 25.04.2018 з грошовими вимогами до боржника на суму 891 207, 70 грн. з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення. Ухвалою суду від 10.05.2018 у задоволенні клопотання кредитора - Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання у справі №912/485/18 заяви з грошовими вимогами до боржника відмовлено, повідомлено заявника - Головного управління ДФС у місті Києві про недоліки заяви від 25.04.2018 з грошовими вимогами до банкрута на загальну суму 891 207, 70 грн. та зобов'язано кредитора в строк до 25.05.2018 усунути недоліки такої заяви (т. 1, а.с. 133-164);

- також 03.05.2018 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС України у місті Києві, яке обґрунтовувало порушення своїх прав, як органу стягнення податкового боргу, що обліковується Оболонською ДПІ Головного управління ДФС у місті Києві на суму 891 207, 70 грн.;

- апеляційним судом прийнято до уваги, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" 21.12.2016 №1797-VІІІ (1797-19) змінено функції державних податкових інспекцій, а також відповідно до підпункту 19.1.1.45 пункту 19.1. статті 19 Податкового кодексу України покладено на головні управління Державної фінансової служби, як на контролюючі органи щодо сплати податкового боргу, права стягнення податкового боргу в судовому порядку. Приймаючи наявність податкового боргу, самостійно задекларованого боржником відповідно до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року, яку надано до апеляційної скарги, суд дійшов висновку про порушення постановою місцевого суду про визнання боржника банкрутом прав заявника апеляційної скарги як кредитора боржника, оскільки відповідно до Закону про банкрутство кредитори боржника є учасниками провадження у справі про банкрутство та наділені правом оскарження судових рішень, прийнятих у процедурі банкрутства;

- апеляційний суд зазначив, що необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; проведення аналізу активів боржника шляхом здійснення інвентаризації та оцінки його майна, в тому числі грошових коштів на рахунках боржника; аналізу пасиву боржника шляхом повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи-боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості;

- з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 загальними зборами учасників ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" згідно з протоколом № 5 прийнято рішення про припинення ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" шляхом його ліквідації;

- 20.06.2017 на виконання вимог частини 1 статті 105 ЦК України боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження боржника в стані припинення підприємницької діяльності;

- 21.02.2018 Загальними зборами учасників ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД" (протокол №6) затверджено проміжний ліквідаційний баланс, що включав у себе у вигляді додатків відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред'явлених вимог кредиторів та результати їх розгляду, перелік визнаних боржником вимог кредиторів. Згідно з цим балансом вартість всіх активів боржника становить 31 653, 31 грн., що складається з: дебіторської заборгованості - 0,00 грн.; коштів на рахунку - 31 653, 31 грн.; вартість всіх зобов'язань (кредиторська заборгованість) боржника становить 1 583 192 грн. Боржником на підставі договору купівлі-продажу передано його частку у статутному капіталі ТОВ "ФІДЖИМ УКРАЇНА" в розмірі 20 164, 65 грн. за ціною 20 164, 65 грн. Майно боржника, яке перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, не виявлено. Рахунки, на яких обліковуються цінні папери, не встановлені. Працівники у боржника відсутні. Щодо наявності (відсутності) у боржника рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок та іншого майна отримано відповіді на запити від державних установ щодо відсутності реєстрації за боржником відповідного майна;

- судом апеляційної інстанції встановлено недотримання ліквідатором вимог цивільного законодавства щодо повноти проведення процедури з його добровільної ліквідації в порядку статей 105, 110, 111 ЦК України. Так, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором товариства-боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, відсутні докази надання звітності за останній звітний період до моменту затвердження проміжного ліквідаційного балансу. Зазначене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частини 7 статті 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника, у зв'язку з чим органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування були позбавлені можливості провести відповідну перевірку та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника, відтак, ліквідатором не вжито всіх заходів щодо виявлення дебіторської заборгованості;

- судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам щодо можливості виявлення дебіторської заборгованості та її стягнення, відсутні докази здійснення аналізу укладених боржником договорів в межах строків позовної давності. Отже, судом першої інстанції не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів;

- оцінюючи докази на власний розсуд, апеляційний суд дійшов висновку про недотримання ліквідаційною комісією боржника вимог статей 105, 110, 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у цій справі документів в підтвердження здійснення повної досудової ліквідації товариства, що є порушенням вимог статті 95 Закону про банкрутство;

- суд не прийняв до уваги посилання скаржника на відсутність інформації щодо запиту на автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, оскільки зазначене спростовується наявними у матеріалах справи доказами здійснення судом запиту.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника-1 (голова ліквідаційної комісії Фіцулін О.О.)

10. Скаржник з посиланням на статті 41, 95 Закону про банкрутство доводив, що Головне управління ДФС у місті Києві не є учасником справи про банкрутство, оскільки не набуло статусу кредитора чи іншого учасника справи про банкрутство, не довело порушення своїх прав, а тому позбавлене права оскаржувати прийняту у цій справі постанову про визнання боржника банкрутом. Також, станом на момент написання даної касаційної скарги на адресу банкрута не надходило рішення податкового органу щодо проведення позапланової перевірки, а, отже, банкрут жодним чином не міг порушити права апелянта щодо можливості проведення контрольно-ревізійних заходів.

10.1. Скаржник зазначив, що апеляційний суд, в порушення статті 259 ГПК України, порушив провадження у справі за відсутності належних доказів направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

Доводи скаржника-2 (арбітражний керуючий Остапенко Є. С.)

11. Скаржник з посиланням на статті 41, 95 Закону про банкрутство доводив, що Головне управління ДФС у місті Києві не є учасником справи про банкрутство, оскільки не набуло статусу кредитора чи іншого учасника справи про банкрутство, не довело порушення своїх прав, а тому позбавлене права оскаржувати прийняту у цій справі постанову про визнання боржника банкрутом.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (2343-12)

Частина 1 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частина 3 статті 95 - кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Частина 4 статті 95 - у разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

Частина 5 статті 95 - невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частина 6 статті 95 - власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

13. Цивільний кодекс України (435-15)

Частина 1 статті 111 - з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Частина 2 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Частина 3 статті 111 - під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Частина 5 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Частина 6 статті 111 - ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частина 10 статті 111 - до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Частина 11 статті 111 - після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

14. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 259 - особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Пункт 3 частини 1 статті 264 - суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням положень статті 300 ГПК України, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування судами норм матеріального та процесуального права - статей 41, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 259 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Виходячи з положень абзацу 2 частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України є обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до частини 5 статті 95 зазначеного Закону, невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

При цьому, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що правовий статус Головного управління ДФС у місті Києві, як контролюючого органу щодо сплати податкових зобов'язань, які обліковуються ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, передбачений податковим законодавством згідно з підпункту 19.1.1.45 пункту 19.1. статті 19 Податкового кодексу України, а також наявні у справі безспірні докази визнання податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на прибуток за березень 2017 року обґрунтовують правовий статус скаржника, як кредитора у справі про банкрутство, та надають йому право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство відповідно до статей 1, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

17. Виходячи з аналізу частин 7, 10, 11 статті 111 ЦК України, на ліквідаційну комісію (ліквідатора) покладений обов'язок щодо своєчасного надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Також, до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійному фонду України та фондам соціального страхування звітність за останній звітний період, а після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс, який після затвердження його зборами засновників, є документом фінансової звітності за звітний період процедури самоліквідації та повинен надсилатися контролюючим органам відповідно до частини 7 статті 111 ЦК України.

Враховуючи те, що апеляційним судом встановлена відсутність в матеріалах справи доказів надання ліквідатором товариства-боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, а також в матеріалах справи відсутні належні докази надіслання контролюючим органам звітності за період самоліквідації боржника, апеляційний суд дійшов правильного висновку про недотримання ліквідаційною комісією приписів частини 7 статті 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника, що в свою чергу є порушенням вимог частин 1, 5 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування постанови Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2018 та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД".

18. Верховний Суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що апеляційним судом порушено провадження у справі за відсутності належних доказів направлення апеляційної скарги сторонам у справі, оскільки в матеріалах справи наявна квитанція (т. 1, а.с. 174) про направлення копії апеляційної скарги на адреси Остапенко Є.С. та ТОВ "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД", а також матеріали справи містять відзиви на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві від арбітражного керуючого Остапенка Є.С. (т 1, а.с. 182-184) та голови ліквідаційної комісії боржника Фіцуліна О.О. (т. 1, а.с. 187-189), що свідчить про отримання учасниками справи апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві та дотримання апеляційним судом принципу змагальності та забезпечення реалізації процесуальних прав учасниками даної справи.

19. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

20. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судом апеляційної інстанції обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування постанови апеляційного суду.