ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/9145/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство "Енергоринок",

відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Державного підприємства "Енергоринок",

на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 20.02.2018

у складі судді Манько Г.В.

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 24.05.2018

у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючий), Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

у справі за позовом

Державного підприємства "Енергоринок",

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про стягнення 418 944, 60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення 418 944, 60 грн. штрафу за порушення умов договору в частині поетапних розрахунків за куповану електроенергію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 904/9145/17, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 285 717, 89 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу, передбаченого умовами договору, оскільки мало місце несвоєчасне надходження коштів від відповідача на рахунок позивача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 904/9145/17, Державне підприємство "Енергоринок" звернулось з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати в частині відмови у задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (ст.ст. 526, 530, 546, 549, 610- 612, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 216, 230, 231 Господарського кодексу України) та порушення норм процесуального права (ст.ст. 2, 86, 210, 276 Господарського процесуального кодексу України); неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Крім цього, скаржник зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях вирішено питання стосовно прав та інтересів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики, однак суди попередніх інстанцій не залучили її до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування судових рішень відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9145/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018.

Згідно з ч. 4 ст. 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2018 прийнято касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" до провадження та здійснити перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 904/9145/17 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.07.2018.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи при цьому, що законне та справедливе рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.06.2009 між Державним підприємством "Енергоринок" та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" укладений договір купівлі-продажу електроенергії № 5565/01, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

У зв'язку з реорганізацією Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" між сторонами укладено додаткову угоду № 6916/02 від 10.05.2011 до вищезазначеного договору, відповідно до п. 2 якої правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" за Договором є Публічне акціонерне товариство 'Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

06.07.2012 між сторонами укладено додаткову угоду № ДС-08/1116/09/8787/02, відповідно до п. 2 якої правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" за Договором є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго".

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно з абзацом 3 п. 4.1.1 договору, в повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п. 6.3 або п. 6.14-6.18 цього договору. В разі визначення оплати за п.п. 6.14-6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - "по факту".

Відповідно до п. 4.15 договору в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення коригування замовленого обсягу ЕК до 15-го числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скориговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб.

На виконання п.п. 4.1 та 4.15 договору відповідач надсилав позивачу повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії.

Пунктом 7.2.1 договору сторони погодили, що ЕК зобов'язаний купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього договору, а також: виконувати інші умови цього договору".

Згідно з п. 6.14 договору оплата за куплену електроенергію здійснюється ЕК поетапно. Першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов'язується здійснити до 12-00 годин 2-го (включно) числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 8% вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Подальша оплата здійснюється ЕК поетапно шляхом сплати ДПЕ коштів не пізніше 4-го (включно) числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 7% вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 7-го (включно) та не пізніше 9-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не меншому 9% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 11-го (включно) числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 6% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 13-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не меншому 9% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 15-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не меншому 6% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 17-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не меншому 10% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 19-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не меншому 11% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 22-го (включно) та не пізніше 24-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не меншому 10% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Якщо 1-е та 2-е числа розрахункового місяця припадають на вихідні дні, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ними.

Розмір оплати ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" за куповану у ДП "Енергоринок" електроенергію, за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 підтверджується звітами про надходження коштів від ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на рахунок ДП "Енергоринок" з розшифровкою платіжних доручень поетапно за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Посилаючись на вищевказані звіти, у співвідношенні з наданими повідомленнями на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України та умовами п. 6.14 договору, позивач зазначав, що відповідачем за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 порушено умови п. 6.14 договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії у ДП "Енергоринок".

Відповідно до п. 6.19 договору, у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п. 6.14 цього договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позивачем направлялись на адресу відповідача претензії про сплату штрафних санкцій на загальну суму 418 944, 60 грн., за порушення умов договору щодо поетапного розрахунку за отриману електроенергію, які залишені без реагування, що й стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки електричної енергії, проте відповідач здійснив оплату за отриману електричну енергію з порушенням встановлених у договорі строків, що визнається останнім та підтверджується звітами про надходження коштів від ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на рахунок ДП "Енергоринок".

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 ГК України).

Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст. 611 ЦК України, є сплата неустойки.

Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасного розрахунку за отриману електричну енергію, суди обох інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для нарахування відповідачу штрафних санкцій у вигляді штрафу, передбаченого п. 6.19 договору.

Разом з тим, судами встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) з метою виконання умов договору від 30.06.2009 № 5565/01 в спірних періодах 2017 року між сторонами - учасниками відповідних взаєморозрахунків, в т.ч. між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ДП "Енергоринок" були підписані спільні протокольні рішення про взаєморозрахунки за електричну енергію.

Відповідно до п. 1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію від 03.08.2015 № 493/688 (далі - Порядок) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу (далі - послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу), теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) .

Відповідно до п. 1.2. Порядку розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Згідно з п. 1.3 Порядку схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до розділу 2 Порядку спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Платіжні доручення на перерахування коштів до Державного бюджету України надаються учасниками розрахунків не пізніше 12.00 останнього операційного дня поточного місяця.

Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства.

Органи Казначейства перевіряють правильність оформлення платіжних доручень на відповідність підписаним спільним протокольним рішенням.

Також п. 2.8 Порядку передбачено, що проведення розрахунків за електроенергію здійснюється, зокрема, таким чином: 1) на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства (з подальшим перерахуванням коштів енергопостачальникам), або на рахунки енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку; 2) кінцевим отримувачем коштів від енергопостачальників при проведенні розрахунків за електроенергію є ДП "Енергоринок" за умови відсутності у суб'єктів господарювання, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу, виробниками електричної енергії, вугледобувними підприємствами, можливості взяти участь у проведенні розрахунків за спожиту електроенергію відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку.

Таким чином, уклавши спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за поставлену електроенергію в спірних періодах 2017 року за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини.

При цьому, позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб вияв своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за надані ним послуги.

У цьому зв'язку Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що жодних змін до умов договору, зокрема, в частині строків оплати та відповідальності за прострочення не вносилось, з огляду на їх безпідставність.

Разом з тим, враховуючи, що розрахунки в спірних періодах частково було проведено поза межами спільних протокольних рішень, судова колегія погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення позовних вимог в частині стягнення 285 717, 89 грн. штрафу.

Посилання скаржника на те, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання стосовно прав та інтересів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики, однак її не було залучено до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування судових рішень, відхиляються колегію суддів, оскільки скаржником не доведено, а з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що у них вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки зазначеної особи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що судами попередніх інстанцій було надано скаржникові вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Державного підприємства "Енергоринок" та залишення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 904/9145/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 904/9145/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук ' 'br'

В.Г. Пєсков