4. Ухвалою від 29.08.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №15/28/2011/5003 за касаційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, об'єднав касаційні скарги арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №15/28/2011/5003 в одне касаційне провадження, призначив розгляд касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на 25.09.2018.

5. Арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна (далі - арбітражний керуючий Белінська Н.О.) подала відзив на касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України").

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2011 порушено провадження у справі №15/28/2011/5003 про банкрутство Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

6.1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.08.2011 визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" на загальну суму 21 802 710, 20 грн.

6.2. 08.09.2011 Господарським судом Вінницької області прийнято постанову про визнання боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" арбітражного керуючого Белінську Н.О.

6.3. 27.11.2017 до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О надійшло клопотання №02-02/831 від 24.11.2017 про зобов'язання кредиторів КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" оплатити грошову винагороду ліквідатору пропорційно їх вимогам, а також клопотання №02-02/830 від 24.11.2017 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу КП ВМР "Вінницькі теплові мережі", в додатку до якого містяться протокол засідання комітету кредиторів боржника від 24.11.2017, звіт ліквідатора про вчинені дії у процедурі ліквідації боржника з додатками, ліквідаційний баланс КП ВМР "Вінницькі теплові мережі".

6.4. 17.01.2018 до суду від УПФУ у місті Вінниці надійшли заперечення №157/11-32-1/10 від 16.01.2018 на клопотання ліквідатора про зобов'язання кредиторів КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" оплатити грошову винагороду ліквідатору пропорційно їх вимогам.

6.5. 23.01.2018 до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшов лист №02-02/42 від 22.01.2018 про долучення до матеріалів справи ліквідаційного балансу КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" та протоколу засідання комітету кредиторів боржника №30 від 22.01.2018. Також, ліквідатором подано до суду 23.01.2018 уточнення №02-02/41 від 22.01.2018 до клопотання №02-02/831 від 24.11.2017 про оплату послуг та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у даній справі.

6.6. 14.02.2018 до суду від арбітражного керуючого надійшли такі документи: лист №02-02/165 від 13.02.2017, в додаток до якого надано протокол зборів комітету кредиторів банкрута від 13.02.2018; уточнення №02-02/164 від 13.02.2018 до поданого раніше клопотання №02-02/831 від 24.11.2017. Також, 14.02.2018 до суду надійшло заперечення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 14.02.2018 щодо клопотання ліквідатора №02-02/832 від 24.11.2017.

6.7. 28.02.2018 до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшли уточнення №3 до клопотання №02-02/831 від 24.11.2017 (№02-02/194 від 28.02.2018), лист №02-02/194 від 28.02.2018, до якого додано розрахунок нарахованої та оплаченої оплати послуг ліквідатора у даній справі; розрахунок нарахованої та невиплаченої оплати послуг ліквідатора у даній справі за період з 01.08.2012 по 28.02.2018, клопотання №02-02/193 від 21.02.2018, до якого додано звіт ліквідатора №02-02/192 від 21.02.2018, уточнений реєстр вимог кредиторів станом на 21.02.2018.

6.8. Ухвалою місцевого суду від 05.03.2018 продовжено строк ліквідаційної процедури КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" та повноваження ліквідатора Белінської Н.О. у справі №15/28/2011/5003 до 21.03.2018 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2018.

7. Ухвалою від 21.03.2018 Господарський суд Вінницької області затвердив звіт ліквідатора №02-02/192 від 21.02.2018 та ліквідаційний баланс банкрута - Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" встановив, що вимоги кредиторів до банкрута, що заявлені та визнані у справі №15/28/2011/5003, а також ті вимоги кредиторів, що не заявлені взагалі, вважаються погашеними, задовольнив заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. №02-02/248 від 20.03.2018 про стягнення оплати послуг ліквідатора і відшкодування витрат у справі №15/28/2011/5003, стягнув з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 77 818, 67 грн. оплати послуг ліквідатора та 454, 03 грн. відшкодування витрат ліквідатора пропорційно її вимогам, з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 62 402, 74 грн. оплати послуг ліквідатора та 364, 09 грн. відшкодування витрат ліквідатора пропорційно його вимогам, з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 314 155, 13 грн. оплати послуг ліквідатора та 1 832, 94 грн. відшкодування витрат ліквідатора пропорційно його вимогам, з Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 4 786, 45 грн. оплати послуг ліквідатора та 27, 92 грн. відшкодування витрат ліквідатора за пропорційно його вимогам, повноваження ліквідатора і дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2011, припинив.

7.1. Під час розгляду справи 21.03.2018 місцевий суд встановив таке;

- згідно з протоколами засідань зборів комітету кредиторів боржника, під час ліквідаційної процедури КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" на зборах комітету кредиторів банкрута приймались до відома проміжні звіти ліквідатора про виконану роботу та визнавались дії ліквідатора достатніми і такими, що не суперечать чинному законодавству та інтересам боржника і кредиторів. Також, у зв'язку з відсутністю коштів у боржника - КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" залишились непогашеними вимоги зазначених кредиторів;

- ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.09.2011 у справі №15/28/2011/5003 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" Белінської Н.О. в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат;

- витрати арбітражного керуючого складають 2 679, 80 грн. та оплата послуг ліквідатора становить 459 163, 60 грн. Водночас, у заяві ліквідатор вказала, що скориставшись своїм правом зменшення суми, вона зменшила суму 459 163, 60 грн. на 61 коп., в зв'язку з чим просила суд стягнути з кредиторів на оплату послуг ліквідатора 459 162, 99 грн., а суму 2 679, 80 грн. зменшила на 82 коп., в зв'язку з чим, просила суд стягнути з кредиторів на відшкодування витрат ліквідатора 2 678, 98 грн.;

- кредиторські вимоги всіх кредиторів становлять - 19 569 673, 74 грн. та погашені вимоги 1 черги - 1 400 093, 99 грн.;

- згідно з протоколом №32 засідання комітету кредиторів боржника від 20.03.2018 вирішено відмовити в затвердженні звіту про оплату послуг та відшкодуванні витрат ліквідатора у справі про банкрутство Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі";

- відповідно до заперечення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці №157/11-32-1/10 від 16.01.2018, кошторисом видатків управління на 2017 календарний рік та Тимчасовим кошторисом видатків на 2108 календарний рік не передбачено видатків на виплату грошової винагороди арбітражним керуючим, а тому кредитор заперечує щодо задоволення заяви в частині стягнення грошової винагороди з Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці;

- згідно із запереченням ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 14.02.2018, на момент затвердження судом оплати послуг ліквідатора, мінімальна заробітна плата становила 960 грн. і, як наслідок, чотири мінімальні заробітні плати складали суму оплати послуг в розмірі 3 840 грн. Станом на 13.02.2017 чотири мінімальні заробітні плати складають 14 892 грн., що в свою чергу більше за заробітну плату директора на 4 250 грн., а тому є необґрунтованим;

- на момент визначення комітетом кредиторів розміру оплати послуг кредитори виходили з того, що арбітражним керуючим буде стягнено значну дебіторську заборгованість і оплата послуг ліквідатора буде здійснена за рахунок активів боржника, а тому не встановлювалось джерело її оплати за рахунок кредиторів та не створювався відповідний фонд кредиторами;

- арбітражний керуючий Белінська Н.О. починаючи з 08.09.2011 з вимогою оплатити послуги за кожен місяць здійснення нею своїх повноважень до кредиторів (комітету кредиторів) не зверталася.

7.2. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- відповідно до статті 3-1 Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-XII (2343-12) , яка застосовується до боржника, право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги не ставиться у залежність від обставин, пов'язаних із розглядом справи про банкрутство, а також зазначений Закон надає альтернативу при визначенні джерела фінансування для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень, яким може бути як кошти, одержані від продажу майна боржника, так і кошти кредиторів, внесені у фонд для авансування грошової винагороди та авансування витрат арбітражного керуючого;

- рішення кредиторів боржника не погоджувати оплату послуг арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у стягненні з кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам коштів в рахунок оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування витрат за здійснення повноважень ліквідатора;

- ліквідатором надано до матеріалів справи відповідні докази, а саме реєстри поштових відправлень та квитанції на оплату поштових послуг. Також, розмір оплати послуг ліквідатора за період виконання повноважень ліквідатора з 01.08.2012 по 20.03.2018 арбітражним керуючим пораховано за кожен місяць відповідного періоду в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яка встановлена ухвалою суду від 08.09.2011 у даній справі;

- доказів неналежного виконання обов'язків ліквідатора банкрута кредиторами суду не надано;

- місцевий суд дійшов висновку, що оплата послуг ліквідатора та відшкодування його витрат мають здійснюватись за рахунок коштів Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області; КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"; ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та УПФ в місті Вінниці;

- місцевий суд, перевіривши наведений у заяві №02-02/248 від 20.03.2018 розрахунок оплати послуг та витрат ліквідатора, дійшов висновку, що він відповідає пропорційності визнаних ухвалою попереднього судового засідання вимог кредиторів боржника щодо заявлених ліквідатором до стягнення сум на оплату послуг та понесених витрат.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

8. Постановою від 29.05.2018 Рівненський апеляційний господарський суд апеляційні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області задовольнив частково, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.03.2018 скасував в частинах затвердження звіту ліквідатора №02-02/192 від 21.02.2018 та ліквідаційного балансу банкрута - Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" у справі №15/28/2011/5003, ліквідації Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" як юридичної особи, визнання вимог кредиторів до банкрута, що заявлені та визнані у справі №15/28/2011/5003, а також вимог кредиторів, що не заявлені взагалі у даній справі, погашеними, припинення повноважень ліквідатора Белінської Н.О., припинення дії мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2011, припинення провадження у справі (пункти 1, 2, 3, 9, 10, 12 ухвали). Справу №15/28/2011/5003 про банкрутство Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" в зазначеній частині направив для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури. Пункт 4 ухвали у справі №15/28/2011/5003 виклав в такій редакції: "Задовольнити заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. №02-02/248 від 20.03.2018 про стягнення оплати послуг ліквідатора і відшкодування витрат у справі №15/28/2011/5003 частково"; пункт 5 ухвали виклав в редакції: "Стягнути з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 71 975, 19 грн. - оплати послуг ліквідатора та 454, 03 грн. - відшкодування витрат ліквідатора за пропорційністю вимог"; виклав пункт 6 ухвали місцевого суду в редакції: "Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 57 716, 86 грн. - оплати послуг ліквідатора та 364, 09 грн. - відшкодування витрат ліквідатора за пропорційністю вимог"; пункт 7 ухвали виклав в редакції: "Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 290 564, 92 грн. - оплати послуг ліквідатора та 1 832, 94 грн. - відшкодування витрат ліквідатора за пропорційністю вимог"; пункт 8 ухвали господарського суду виклав в редакції: "Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. 4 427, 03 грн. - оплати послуг ліквідатора та 27, 92 грн. - відшкодування витрат ліквідатора за пропорційністю вимог".

8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- поданий ліквідатором на затвердження до місцевого господарського суду ліквідаційний баланс банкрута не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням боржника як юридичної особи, у якої відсутні активи, які можна було б спрямувати на задоволення грошових вимог кредиторів.

- апеляційний суд дійшов висновку, що справу №15/28/2011/5003 про банкрутство Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" слід направити для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури;

- суд дійшов висновку, що оплата послуг арбітражного керуючого та відшкодування витрат ліквідатора повинні здійснюватись за рахунок кредиторів пропорційно заявленим ними вимогам до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" у справі №15/28/2011/5003;

- апеляційний суд, здійснивши перерахунок оплати послуг ліквідатора, наведений у заяві №02-02/248 від 20.03.2018, дійшов висновку, що останній не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Зокрема, оплата послуг арбітражного керуючого не може перевищувати середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство;

- в матеріалах справи наявна довідка Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", в якій зазначено, що заробітна плата директора становить 10 636 грн. на місяць (т. 3, а.с. 53). Інші документи на підтвердження середньомісячної заробітної плати керівника боржника в матеріалах справи відсутні;

- судом встановлено, що за період з лютого 2017 року по 20.03.2018 розмір оплати послуг ліквідатора перевищує 10 636 грн.;

- апеляційний суд не прийняв посилання арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. щодо врахування інфляції при розрахунку оплати послуг ліквідатора і відшкодування витрат у справі №15/28/2011/5003, оскільки Законом про банкрутство не передбачено врахування інфляції при розрахунку оплати послуг ліквідатора і відшкодування витрат у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків;

- суд не взяв до уваги посилання скаржника - Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, що з 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII (1774-19) , яким передбачено, що розрахункова величина становить 1 600 грн., а тому загальна сума винагороди ліквідатору має становити 359 901 грн., оскільки пріоритетним до даних правовідносин є застосування норм Закону про банкрутство в редакції Закону, чинній до 19.01.2013, як спеціального закону. Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 (1774-19) не вносились зміни до Закону про банкрутство. Тому посилання Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII (1774-19) є безпідставними та необґрунтованими;

- суд зазначив, що рішення кредиторів боржника не погоджувати оплату послуг арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у стягненні з кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам коштів в рахунок оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування витрат за здійснення повноважень ліквідатора;

- судом критично оцінено посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не розглянуто усне клопотання скаржника про застосування строків позовної давності до вимог ліквідатора, оскільки Законом про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013) спеціальних норм про позовну давність не встановлено, а у даних правовідносинах положення цивільного законодавства щодо строків позовної давності застосуванню не підлягають.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України")

9. Скаржник доводив, що оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій винесені з порушенням норм матеріального права (частини 12, 16 статті 3-1, абзаци 5, 7 підпункту "г" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013) та процесуального права (статті 76, 77, частина 8 статті 80, статті 86, 161, частина 2 статті 164 ГПК України). Скаржник аргументував, що лише після затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого господарські суди попередніх інстанцій мали право розглядати питання щодо можливості та джерел відшкодування оплати послуг та витрат ліквідатора, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а відтак задоволення клопотання ліквідатора є передчасним. Також, суди попередніх інстанцій питання щодо вжиття ліквідатором заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника не перевіряли та не досліджували, куди спрямовувалися кошти, отримані ліквідатором у ліквідаційній процедурі.

9.1. Скаржник зазначив, що розрахунки оплати послуг здійснені ліквідатором Белінською Н.О. без урахування періодів виникнення змін у реєстрі вимог, що в свою чергу безпідставно збільшує відсоток стягнення з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та зменшує відсоток стягнення з КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго".

9.2. Скаржник звернув увагу, що правильність дій ліквідатора з подання його звіту за наслідком ліквідаційної процедури та складення ліквідаційного балансу є першопричиною для затвердження розміру витрат та оплати праці ліквідатора в ході такої ліквідаційної процедури. Відтак, скасовуючи ухвалу суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, апеляційний суд, з огляду на зазначену неповноту дослідження дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі щодо стягнення дебіторської заборгованості, безпідставно залишив без змін ту частину ухвали місцевого суду, якою затверджено розмір оплати послуг ліквідатора шляхом стягнення певних сум з кредиторів на користь ліквідатора.

Доводи скаржника (арбітражний керуючий Белінська Н.О.)

10. Скаржник зазначив, що жодних скарг по грошових вимогах кредиторів, належного пошуку активів, пасивів боржника та інших дій на ліквідатора Белінську Н.О. у справі про банкрутство не було. Тільки один кредитор не погоджується із затвердженням звіту та ліквідаційного балансу боржника, але після затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу права ДК "Газ України НАК "Нафтогаз" жодним чином не порушуються, так як встановлено, що активи у боржника відсутні.

10.1. Скаржник аргументував, що частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство зазначено перелік документів, які подаються до суду, в тому числі ліквідаційний баланс. При цьому, в законі не визначено форми, якій має відповідати ліквідаційний баланс банкрута.

10.2. Скаржник доводив, що всі дії ліквідатором для завершення ліквідаційної процедури виконані, а активи, які б можна було б спрямувати на задоволення вимог кредиторів, відсутні.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві арбітражного керуючого Белінської Н.О. на касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначено, що в статті 3-1 Закону про банкрутство не передбачено, що лише після затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого суди попередніх інстанцій мали право розглядати питання щодо можливості та джерел відшкодування оплати послуг та витрат ліквідатора, пов'язаних з здійсненням ліквідаційної процедури.

11.1. Ліквідатор аргументував, що кредитори жодного разу не подавали скарги на роботу ліквідатора, на зборах комітету кредиторів дії ліквідатора визнавались достатніми, такими, що не суперечать законодавству, інтересам кредиторів та боржника.

11.2. У відзиві арбітражного керуючого також зазначено, що ним подавались не докази, а уточнення, що не суперечить приписам статей 161, 169 ГПК України та нормам Закону про банкрутство. Також, місцевий суд задовольнив не уточнення №3 від 28.02.2018 до клопотання №02-02/381 від 24.11.2017, а заяву №02-02/248 від 20.03.2018, відповідно до якої розмір вимог кредиторів становить 20 969 767, 73 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992 (2343-12)

Частина 4 статті 3-1 - арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;

Частина 10 статті 3-1- оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Частина 11 статті 3-1 - кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Частина 12 статті 3-1 - оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частина 14 статті 3-1 - звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Абзаци 5, 7 підпункту "г" пункту 1 частини 1 статті 31 - кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються:

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

- витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Частина 1 статті 32 - після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

13. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 161 - при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами частин 12, 16 статті 3-1, абзаців 5, 7 підпункту "г" пункту 1 частини 1 статті 31, статті 32 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, статей 76, 77, частини 8 статті 80, статей 86, 161, частини 2 статті 164 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у даній справі про банкрутство Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній до 19.01.2013.

Згідно з положеннями статті 3-1 Закону про банкрутство, надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі і арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Законодавцем передбачено, як мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого, так можливість його визначення в розмірі середньомісячного заробітку керівника боржника. Механізми контролю за отриманням основної та додаткової винагороди законодавець визначив з наданням комітету кредиторів боржника відповідних повноважень щодо отримання звітності про роботу від арбітражного керуючого з певною періодичністю та надання саме комітету кредиторів повноважень з визначення розміру винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) основної та додаткової. Оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Також, законодавцем передбачено оплату послуг арбітражного керуючого першочергово за рахунок реалізації майна боржника, а у випадку відсутності активів боржника - можливість такої оплати послуг за рахунок внесків кредиторів до фонду оплати послуг арбітражного керуючого.

У випадку, коли відсутні активи боржника в ліквідаційній процедурі та кредитори боржника не створили відповідного фонду оплати праці арбітражного керуючого за період з дня першого засідання комітету кредиторів боржника і до затвердження ліквідаційного балансу, на суд покладається обов'язок застосування справедливого механізму оплати послуг арбітражного керуючого, оскільки Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом про банкрутство виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражним керуючим. Одним з таких механізмів може бути пропорційне стягнення визначеного комітетом кредиторів боржника розміру щомісячної оплати послуг арбітражного керуючого, відповідно до визначеної за наслідком затвердження реєстру вимог кредиторів пропорційності грошових вимог конкурсних кредиторів, оскільки участь кредитора у справі про банкрутство визначається саме такою кількістю грошових вимог, яка відповідає кратному визначенню голосів кредитора, включеного до реєстру грошових вимог кредиторів.

Розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. При цьому, за приписами частини 14 статті 3-1Закону про банкрутство, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Разом з тим, Верховний Суд наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Тобто, невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів, не може бути підставою для відмови в оплаті його послуг, однак, розмір оплати затверджується комітетом кредиторів та може суттєво відрізнятися від мінімального за умови активних дій ліквідатора з пошуку активів боржника та успішної реалізації таких активів ліквідатором (частина 13 статті 3-1 Закону про банкрутство).

16. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Господарським судом Вінницької області від 09.08.2011 визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" на загальну суму 21 802 710, 20 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражний керуючий Белінська Н.О. виконує обов'язки ліквідатора КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" з 08.09.2011 по 21.03.2018.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.09.2011 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" Белінської Н.О. в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і з тих пір комітет кредиторів не змінював розміру оплати послуг арбітражному керуючому.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражний керуючий Белінська Н.О. звернулась до місцевого суду 27.11.2017 з клопотанням №02-02/831 від 24.11.2017 про зобов'язання кредиторів КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" оплатити грошову винагороду ліквідатору пропорційно їх вимогам, а також з клопотанням №02-02/830 від 24.11.2017 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу КП ВМР "Вінницькі теплові мережі", в додатку до якого містяться протокол засідання комітету кредиторів боржника від 24.11.2017, звіт ліквідатора про вчинені дії у процедурі ліквідації боржника з додатками, ліквідаційний баланс КП ВМР "Вінницькі теплові мережі". Також, від ліквідатора надійшли уточнення №3 до клопотання №02-02/831 від 24.11.2017 (№02-02/194 від 28.02.2018), лист №02-02/194 від 28.02.2018, до якого додано розрахунок нарахованої та оплаченої оплати послуг ліквідатора у даній справі; розрахунок нарахованої та невиплаченої оплати послуг ліквідатора у даній справі за період з 01.08.2012 по 28.02.2018.

17. Ухвалою від 21.03.2018 Господарський суд Вінницької області затвердив звіт ліквідатора №02-02/192 від 21.02.2018 та ліквідаційний баланс банкрута - Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі", задовольнив заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. №02-02/248 від 20.03.2018 про стягнення оплати послуг ліквідатора на загальну суму 459 162, 99 грн. та відшкодування його витрат на суму 2 678, 98 грн. При цьому, відшкодування витрат було розподілено між кредиторами пропорційно їх кредиторським вимогам.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції зазначену ухвалу місцевого суду в частинах затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" як юридичної особи, визнання вимог кредиторів до банкрута, що заявлені та визнані у справі №15/28/2011/5003, а також вимог кредиторів, що не заявлені взагалі у даній справі, погашеними, припинення повноважень ліквідатора Белінської Н.О., припинення дії мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2011, припинення провадження у справі (пункти 1, 2, 3, 9, 10, 12 ухвали) скасував, а справу №15/28/2011/5003 про банкрутство Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" в зазначеній частині направив для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури, то затвердження апеляційним судом відшкодування витрат на оплату послуг ліквідатора до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута є передчасним.

18. Отже, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що правильність дій ліквідатора з подання його звіту за наслідком ліквідаційної процедури та складення ліквідаційного балансу є першопричиною для затвердження розміру витрат та оплати праці ліквідатора в ході такої ліквідаційної процедури; джерела оплати послуг ліквідатора боржника можна затвердити тільки після дослідження на яку суму ліквідатором було стягнуто дебіторську заборгованість боржника та яким чином нею розпорядилась ліквідатор, чи є залишки дебіторської заборгованості, за рахунок реалізації якої можна здійснити оплату послуг ліквідатора, без застосування заходів її стягнення з кредиторів .

Також, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що звіт про оплату послуг арбітражного керуючого комітетом кредиторів не затверджувався, оскільки ліквідатором на розгляд комітету кредиторів не надано як такого звіту про оплату послуг та відшкодування витрат за період з 08.11.2011 по 01.04.2012, а також не надано інформації про рух грошових коштів по ліквідаційному рахунку боржника, що в свою чергу унеможливило перевірку надходження на ліквідаційний рахунок коштів боржника та розпорядження ними ліквідатором. Отже, висновки апеляційного суду про можливість залишення без змін ухвали місцевого суду від 21.03.2018 колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Згідно частиною 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

20. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині залишення в силі пунктів 4-8 ухвали Господарського суду Вінницької області від 21.03.2018 прийнята з неповним дослідженням зібраних у справі доказів та неправильним застосуванням статті 3-1 Закону про банкрутство, а тому прийняті у справі постанову апеляційного суду 29.05.2018 та ухвалу місцевого суду 21.03.2018 слід скасувати в частині пунктів 4-8 резолютивної частини відповідних постанови та ухвали.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати зазначене, надати належну оцінку заявленим ліквідатором вимогам, дослідити обставини стягнення коштів дебіторської заборгованості ліквідатором та законності їх розподілу шляхом встановлення руху коштів на ліквідаційному рахунку боржника, дослідити звітність ліквідатора комітету кредиторів як по оплаті послуг ліквідатора, так по вчиненню дій у ліквідаційній процедурі, перевірити рішення комітету кредиторів на предмет встановлення розміру оплати послуг та джерел оплати у ліквідаційній процедурі (з усіма змінами за період ліквідації), дослідити обґрунтованість заперечень кредиторів щодо неналежного проведення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог Закону про банкрутство на стадії затвердження ліквідаційного балансу боржника.

В. Судові витрати

21. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі №15/28/2011/5003 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 ГПК України судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни задовольнити частково, касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Пункти 4, 5, 6, 7, 8 постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 та пункти 4, 5, 6, 7, 8 ухвали Господарського суду Вінницької області від 21.03.2018 у справі №15/28/2011/5003 скасувати. Заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про затвердження їй оплати послуг та витрат у ліквідаційній процедурі №02-02/248 від 20.03.2018 направити на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області. В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №15/28/2011/5003 залишити без змін.