Позов обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 1/32 визнано право власності за ТОВ "Мульті - Мобіл" на об'єкт нерухомості, а саме склад металевий, розташований в м. Чернігові по вул. Любецька, 179 (як воно є), загальною площею 333 кв. м, котрий і є спірним майном. Позивач зазначав, що згідно довідки КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 29.10.2013 № 20597 зменшення загальної площі спірного складу на 123,6 кв. м виникло внаслідок зносу частини складу літ. Л-1, у зв'язку з чим виникли обставини, які перешкоджають позивачу належним чином зареєструвати право на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 у даній справі (суддя Мурашко І.Г.) позовні вимоги задоволено повністю з підстав доведеності обґрунтовано заявлених вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" (далі - Підприємство), як особа, яка не брала участь у справі, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 апеляційне провадження за вказаною вище скаргою закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Підприємство просить вищевказану ухвалу скасувати та направити справу до апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ці вимоги мотивовано неповнотою встановлення апеляційним судом всіх обставин справи, а саме того, що спірне майно знаходиться на земельній ділянці, що належить Підприємству на праві постійного користування і прийняте у справі рішення призводить до порушення прав та інтересів Підприємства шляхом вибуття із користування цієї земельної ділянки.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи оскаржувану ухвалу, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання права власності на склад металевий, загальною площею 209,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179.

Спір у даній справі виник з тих підстав, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 17.08.2000 №1273 "Питання Національної акціонерної компанії "Надра України" (1273-2000-п) , від 24.01.2001 №43 (43-2001-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2000 №1273 (1273-2000-п) " та рішення арбітражного суду України від 19.12.2000 у справі №6/102 між Міністерством екології та природних ресурсів України та Національною акціонерною компанією "Надра України" складено акт передавання-приймання від 26.04.2001 №1, відповідно до якого Мінекоресурсів України передало, а Національна акціонерна компанія "Надра України" прийняла до складу Компанії Державне геологічне підприємство "Чернігівнафтогазгеологія", як цілісний майновий комплекс разом із основними фондами, у тому числі склад металевий 340 м кв. інвентарний номер 10489.

Згідно довідки про об'єкти, що розташовані в м. Чернігів по вул. Любецька, 179 та вул. Любецька, 183, що ввійшли в суму передавального балансу, НАК "Надра України" належить склад (Л-1) під інвентарним номером 10489.

В подальшому, як зазначено судом апеляційної інстанції, зазначений склад металевий інвентарний номер 10489, розташований за адресою вул. Любецька, 179, був переданий за актом від 22.05.2008 Державним підприємством "Національна акціонерна компанія "Надра України" Товариству з обмеженою відповідальністю "Метемтел", згідно договору купівлі-продажу від 31.01.2008 №31/2008-01. Після чого, за актом приймання від 03.06.2008 №03/06-01Р, згідно договору від 12.05.2008 №05/2008-Р, зазначений склад був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Метемтел" Товариству з обмеженою відповідальністю "ТМТМЕТ". Згідно накладної №05061 від 05.06.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМТМЕТ" фактично передало, а Приватне підприємство "Технологічні ресурси" прийняло склад металевий (333 кв. м), розташований за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною вартістю 3950,00 грн з ПДВ. В подальшому між Приватним підприємством "Технологічні ресурси" (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл" (покупець, позивач) 20.09.2008 укладено договір купівлі-продажу №18, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт нерухомості - склад металевий, розташований за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв. м, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, які визначені в цьому договорі. Згідно видаткової накладної №РН-0000023 від 22.09.2008 Приватне підприємство "Технологічні ресурси" фактично передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл" прийняло склад металевий (333 м кв.), розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179. Платіжним дорученням від 24.09.2008 №101 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл" перерахувало Приватному підприємству "Технологічні ресурси" 100000 грн, з якої 20000 грн перераховано згідно видаткової накладної №РН-0000023 від 22.09.2008.

За результатами розгляду іншої справи №1/32, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл" задоволено повністю. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 20.09.2008 №18, укладений між Приватним підприємством "Технологічні ресурси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл". Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл" на об'єкт нерухомості, а саме склад металевий, розташований в м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв. м.

Разом з тим, 18.10.2013 Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" проведена технічна інвентаризація, згідно даних якої склад металевий літ. Л-1 по вул. Любецькій, 179, м. Чернігів, має 209,4 кв.м загальної площі, за зовнішніми обмірами 215,5 кв. м загальної площі. Відповідно до довідки КП "Чернігівське МБТІ" №20597 від 29.10.2013 зменшення загальної площі складу на 123,6 кв.м виникло внаслідок зносу частини складу літ. Л-1. Крім того, в довідці зазначено, що в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 площа металевого складу 333 кв. м вказана за зовнішніми обмірами.

У зв'язку із неузгодженістю поданих для проведення державної реєстрації документів, зокрема, в частині загальної площі об'єкта нерухомого майна за рішенням суду (справа №1/32, яким визнається право власності на об'єкт нерухомості загальної площею 333 кв. м) та технічної документації (площа об'єкту нерухомого майна складає 209,40 кв. м), державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області рішенням №8638554 від 04.12.2013 відмовив у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, 179, за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл".

Вказані обставини слугували підставою для заявлення даного позову.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що об'єкт нерухомості склад металевий Л-1 загальною площею 333 м кв., розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, та склад металевий Л-1 загальною площею 209,4 м кв., розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, є одним і тим же об'єктом нерухомості.

Разом з тим, звернувшись до апеляційного суду зі скаргою на прийняте у даній справі судове рішення, Підприємство зазначало про те, що рішення суду першої інстанції порушує його права та обов'язки, оскільки наслідком визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно є припинення права користування Підприємства частиною земельної ділянки, яка перебуває у його постійному користуванні на підставі Акта про право користування земельною ділянкою Серії ЧН-21 від 29.07.1994, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів.

Посилаючись на те, що Підприємство не є учасником справи і місцевим господарськими судом при прийнятті оскарженого рішення не було вирішено питання про його права та обов'язки, апеляційний суд прийняв оскаржувану ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Однак погодитись з такими висновками не можна враховуючи наступне.

У відповідності до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відтак вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що оскільки металевий склад, загальною площею 300,9 кв.м, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, 30.07.2007 було списано як основний засіб ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" та на підставі договору купівлі-продажу в простій письмовій формі від 31.01.2008 було відчужено ТОВ "Метемтел" як об'єкт рухомого майна - металобрухт, вказаний склад не є об'єктом нерухомого майна, тому договір купівлі-продажу вказаного складу, укладений 20.09.2008 між ТОВ "Мульті-Мобіл" та ПП "Технологічні ресурси" не підлягав ні нотаріальному посвідченню, ні державній реєстрації та був укладений з моменту його підписання сторонами у простій письмовій формі, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову та визнання права власності на металевий склад як на об'єкт нерухомості.

Відповідно до приписів статті 657 Цивільного кодексу України у редакції від 14.06.2007, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Стаття 377 названого Кодексу, що кореспондується з приписами статті 120 Земельного кодексу України у редакції від 01.01.2008, визначає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Разом з тим, за доводами, викладеними в касаційній скарзі, Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" наголошує, що відчужувало не металевий склад як нерухоме майно, а як металобрухт.

На перевірку цих доводів судом апеляційної інстанції не досліджено умови договору купівлі-продажу від 31.01.2008 №31/2008-01 (а.с. 32-33 т.1).

Однак зі зазначених судом апеляційної інстанції обставин вбачаться, що в подальшому зазначене майно відчужувалось вже як склад металевий, а відтак, оскільки рішення у даній справі приймалось стосовно складу, як нерухомого майна, висновки апеляційного суду про те, що рішенням у справі не вирішувалось питання про права і обов'язки Підприємства, є передчасними, а тому ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія".

Отже аргументи особи, що подала касаційну скаргу, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі Господарського суду Чернігівської області № 927/590/14, скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014.