1. 26.04.2018 через Київський апеляційний господарський суд Публічне акціонерне товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.04.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/8198/17 в порядку статей 286- 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8198/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі №910/8198/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017; призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.07.2018 о 09 год. 45 хв.

4. 09.07.2018, у зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8198/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г.

5. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2018 відкладено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на 04.09.2018 о 16 год. 45 хв.

6. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8198/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2018.

7. Ухвалою від 03.09.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. прийняв справу №910/8198/17 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 до провадження, ухвалив розглянути касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/8198/17 в судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 10.07.2018 на 04.09.2018 о 16 год. 45 хв.

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" подало відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас" про визнання недійсним договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті".

9.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" на момент укладення договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення спірного правочину (договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна), що зумовило, на переконання позивача, не виникнення права на замовлення оцінки цього нерухомого майна, а відтак, і неправомірність такого замовлення, здійсненого біржею. Позивач зазначив, що відповідачами під час укладення спірного договору не дотримано положення частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", тому відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), договір №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна слід визнати недійсним в судовому порядку.

Короткий зміст рішення першої інстанції

10. Рішенням від 07.12.2017 Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним з моменту укладення договір на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015, що укладений між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", стягнув з Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" судовий збір в розмірі 800 грн., стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" судовий збір в розмірі 800 грн.

10.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- 30.07.2015 Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк", замовник), реалізуючи своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку та Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" (біржа) уклали договір №30/07-2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі банку (договір про проведення відкритих аукціонів), відповідно до якого біржа зобов'язалася надати послуги з організації і проведення аукціонів згідно Регламенту. Перелік, технічна характеристика та інша інформація щодо майна, яке виставляється на продаж на аукціоні, порядок розрахунків визначається замовником у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.3 договору про проведення відкритих аукціонів);

- згідно з пунктом 2.2.4 договору про проведення відкритих аукціонів, замовник зобов'язаний забезпечити визначення шляхом незалежної оцінки початкову вартість майна. За дорученням замовника біржа може організувати проведення експертної оцінки майна;

- відповідно до регламенту з організації та проведення на Товарній біржі "Перспектива-Коммодіті" відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебувало в заставі ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк", що є додатком до договору про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебувало в заставі банку №30/07-2015/22А від 30.07.2015, стартова ціна майна мала визначатись за результатами незалежної експертної оцінки. Замовник або біржа за дорученням замовника укладає договір оцінки майна незалежним експертом чи експертною організацією, що має ліцензію на здійснення відповідної діяльності. У разі виконання такого доручення біржею, то перед укладанням такого договору, біржа погоджує вибір експерта (експертної організації) із замовником. У випадку недосягнення згоди, спір вирішується шляхом ведення переговорів. Незалежна експертна оцінка проводиться з метою встановлення ринкової вартості майна. Розмір ринкової вартості майна, встановленої за результатами такої експертної оцінки, застосовується при визначенні стартової ціни майна (пункт 5 регламенту);

- 11.08.2015 між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" укладено додаткову угоду №1 до договору про проведення відкритих аукціонів від 30.07.2015 №30/07-2015/22А, за якою її предметом є надання біржею послуг з організації та проведення аукціону з продажу майна, а саме: нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв.м., нежитлове приміщення, ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., земельну ділянку, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані у зазначеному вище пункті, кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016, площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11; за початковою ціною продажу 4 801 640 грн. з ПДВ;

- 10.07.2015 між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" (біржа, замовник) та ТОВ "Кволітас" (виконавець) укладено договір на проведення оцінки майна №19КП/15 (далі - договір №19КП/15, спірний договір), відповідно до якого замовник доручає виконавцю проведення робіт з оцінки майна, а саме: нежитлове приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11; нежитлове приміщення ДОК ДБХ, загальною площею 220, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11; земельну ділянку (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11 (пункти 1.1., 1.2., 1.3, 1.4 договору на проведення оцінки майна);

- мета оцінки: визначення ринкової вартості майна, вид вартості: ринкова вартість, дата оцінки 15.07.2015 (пункти 1.5., 1.6., 1.7 договору на проведення оцінки майна);

- в матеріалах справи наявний акт прийому-передачі робіт згідно з договором №19КП/15 на проведення оцінки майна, відповідно до якого замовник прийняв від виконавця зазначені роботи 24.09.2015;

- 24.09.2015 Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" здійснила оплату ТОВ "Кволітас" відповідно до умов договору оцінки №19КП/15 від 10.07.2015;

- на виконання договору на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015 ТОВ "Кволітас" були проведені роботи з оцінки, за результати яких підготовлено звіти про незалежну оцінку майна від 15.07.2015. Так, згідно із звітами, ринкова вартість нерухомого майна: нежитлового приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11, становить 2 995 920 грн. з урахуванням ПДВ; нежитлового приміщення ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11 становить 397 080 грн. з урахуванням ПДВ; земельної ділянки (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11 становить 1 408 640 грн. з урахуванням ПДВ, що загалом складає 4 801 640 грн.;

- 27.08.2015 проведено аукціон з продажу предмета іпотеки, про що свідчить протокол №3181 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, що перебуває у заставі банку, за результатами якого були укладені договори купівлі продажу від 03.09.2015 між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп" (покупець).

10.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- замовник оцінки, яким в даному випадку є товарна біржа (відповідач-1), повинен забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки;

- для замовлення оцінки конкретного нерухомого майна особа, яка виступає замовником, повинна мати обсяг дієздатності, який передбачає: наявність права власності, або права володіння, або користування майном, яке набуте на законних підставах, або наявність доручення на замовлення оцінки майна, виданого зазначеними вище особами;

- замовник був зобов'язаний надати виконавцю правовстановлюючі та інші документи, що можуть знадобитися для проведення оцінки (пункт 3.1. зазначеного договору);

- Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" не була власником іпотечного майна, воно також не перебувало у біржі на законних підставах. Власником зазначеного майна був позивач, а суб'єктом, який мав право у позасудовому порядку відповідно до приписів статті 38 Закону України "Про іпотеку" здійснити відчуження предмета іпотеки від свого імені, був банк (ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк");

- біржа отримала відповідне доручення від банку лише 11.08.2015 за умовами Додаткової угоди №1 до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015;

- матеріали справи не містять доказів укладення ПАТ "Укрбудінвестбанк" договору на проведення експертної оцінки майна. Також відсутнє доручення ПАТ "Укрбудінвестбанк" Товарній біржі "Перспектива-Комодіті" на укладення договору щодо оцінки майна та проведення ПАТ "Укрбудінвестбанк" вибору експерта (експертної організації);

- зі змісту договору оцінки №19КП/15 від 10.07.2015 не вбачається, що він укладався за дорученням ПАТ "Укрбудінвестбанк" для проведення відкритого (публічного) аукціону;

- отже, Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" на момент укладання договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину, що має наслідком неправомірність його укладення біржею як стороною договору ;

- спірний договір на момент його вчинення не відповідав положенням частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", оскільки Товарна біржа "Персепектива-Коммодіті" на момент укладення оспорюваного договору не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину;

- отже, наявний в матеріалах справи звіт про незалежну оцінку, складених оцінювачем ТОВ "Кволітас", в якому зазначена дата проведення оцінки 15.07.2015, не може бути прийнятий як належний доказ виконання умов договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 та регламенту щодо проведення експертної оцінки майна;

- угода, на підставі якої проводився спірний аукціон, в судовому порядку визнана недійсною згідно з рішенням Господарського суду міста Києва 26.10.2016 у справі №910/15425/16, яке залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій (т. 1, а.с 409);

- на момент укладення банком та біржею 26.12.2016 внесення змін до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015, яким банк підтвердив повноваження біржі щодо укладення договору про оцінку майна станом на 01.07.2015, банк уже не вправі підтверджувати повноважень біржі на оцінку майна, оскільки угода про продаж майна з аукціону вже була визнана недійсною, а оцінка майна була однією з дій банку, які вчиняються ним при продажу майна з аукціону, тому суд відхилив цей доказ як необґрунтований;

- намагання третіх осіб довести відсутність зв'язку між проведеним аукціоном та укладеними договорами, у зв'язку з тим, що на аукціоні іпотечне майно було виставлено на продаж одним лотом, а за результатами було укладено три різні договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу не містять інформації, що вони укладені за результатами аукціону, суд відхилив та зазначив, що збіг переможця аукціону з покупцем за договорами купівлі-продажу, а також збіг загальної вартості майна за трьома договорами купівлі-продажу з розміром вищої цінової заявки, вказаної в протоколі аукціону, свідчать про те, що договори укладені саме за результатами аукціону, який відбувся 27.08.2015.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою від 05.04.2018 Київський апеляційний господарський суд апеляційні скарги ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" та ТОВ "Джи Ес Груп" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/8198/17 залишив без змін.

11.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- апеляційний суд погодився в цілому з повнотою дослідження обставин справи місцевим судом та його висновками про те, що оспорюваний договір є таким, що не відповідає вимогам законодавства (частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність") як такий, що укладений стороною, у якої були відсутні повноваження на його укладення;

- в матеріалах справи відсутні як докази укладення третьою особою-1 (іпотекодержателем) договору на проведення експертної оцінки майна, так і надання третьою особою-1 доручення відповідачу-1 на укладення договору щодо оцінки майна та проведення вибору експерта (експертної організації);

- на час замовлення оцінки та її проведення, спірна нерухомість не належала відповідачу-1 та не перебувала у його володінні або користуванні, у зв'язку з чим відповідач-1 не мав визначеного законом статусу замовника оцінки, не мав об'єктивної можливості на законних підставах забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки;

- також, суд прийняв, як додаткові підстави для визнання недійсним спірного правочину, те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі №910/7586/16, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017, визнано недійсним відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало в заставі ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк", оформлений протоколом №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває в заставі ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" на Товарній біржі "Перспектива-Коммодіті", що додатково обґрунтовує недійсність договору про оцінку майна як складової частини процедури проведення недійсного аукціону 27.08.2015;

- судом апеляційної інстанції відхилено, як допустимий доказ, договір №08/12/17 від 08.12.2017, укладений після прийнятті рішення суду першої інстанції у даній справі 07.12.2017 про підтвердження повноважень біржі на укладення спірного договору станом на 10.07.2015 з посиланням на те, що жодного належного обґрунтування щодо об'єктивної неможливості укладення договору №08/12/17 від 08.12.2017 раніше, тобто до звернення з позовом, який розглядається у даній справі (до 25.05.2017) та до ухвалення оскаржуваного судового рішення місцевого суду (07.12.2017) третьою особою-2 не наведено. За таких обставин, в суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для врахування під час перегляду справи №910/8198/17 наданого третьою особою-2 нового доказу;

- апеляційний суд погодився з місцевим господарським судом в тому, що спірний договір проведення оцінки майна опосередковує укладені в подальшому іпотекодержателем договори щодо відчуження іпотечного майна, а за сукупністю усі згадувані договори за своєю природою уособлюють в собі реалізацію банком прав на нерухоме майно, що згідно зі статтями 317, 319 ЦК України притаманні лише власнику або уповноваженій ним особі, їх вчинення впливає на права та інтереси позивача та створює незаконні підстави для припинення та обмеження прав відносно нерухомого майна;

- збіг переможця аукціону з покупцем за договорами купівлі-продажу, а також збіг загальної вартості майна за трьома договорами купівлі-продажу із розміром вищої цінової заявки, вказаної в протоколі аукціону, свідчать про те, що договори були укладені саме за результатами аукціону, який відбувся 27.08.2015, а не як самостійні правочини.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (третя особа-1 у справі)

12. Скаржник (ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк") доводив, що судами неправильно застосовано положення статей 15, 16, 203, 215 ЦК України, статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 38 Закону України "Про іпотеку", статті 76, 86, 269 ГПК України, оскільки апеляційний суд дійшов помилкових висновків про відмову у прийнятті додаткових доказів; позивачем не доведено порушенням його прав, так як проведена оцінка майна позивача не була використана при укладенні правочинів щодо належного йому на праві власності заставного майна, оскільки банк здійснив продаж майна від свого імені третій особі, як один з договірних способів реалізації предмета застави, а зазначена оцінка була допоміжним способом для банку визначитися з приблизною вартістю даного активу та жодним чином не порушила прав заставодателя (позивача у справі).

Доводи інших учасників справи

13. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "Гросер" зазначив, що Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" на момент укладення договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину, що зумовило, на його переконання, неправомірність такого замовлення біржі. Позивач погодився з правильністю висновків судів про недійсність оспорюваного ним договору як такого, що не відповідає вимогам законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Цивільний кодекс України (435-15)

Частини 1, 2 (абзац 2) статті 16 - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, чи судом у визначених законом випадках.

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 2 статті 203 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частина 4 статті 203 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частина 1 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 2 статті 215 - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 3 статті 215 - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

15. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14)

Стаття 11 - договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону. Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або у випадках відбору суб'єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт як частки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов'язки та відповідальність оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.

16. Закон України "Про іпотеку" (898-15)

Стаття 38 - якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

17. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частина 2 статті 269 - суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частина 3 статті 269 - докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частина 4 статті 269 - суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частина 5 статті 269 - у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. З огляду на положення статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування судами норм матеріального права - статей 203, 215 ЦК України, статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 38 Закону України "Про іпотеку" та статей 76, 86, 269 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

19. Виходячи з аналізу положень статей 203, 215 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а відсутність такої дієздатності є підставою для визнання правочину недійсним, оскільки є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.07.2015 між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" (біржа, замовник) та ТОВ "Кволітас" (виконавець) укладено договір на проведення оцінки майна №19КП/15. При цьому, однією з умов для укладення такого договору, яка передбачена частиною 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні", замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Отже, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги у даній справі, повинні були перевірити наявність цивільної дієздатності у сторін, які укладали договір, а також встановити обставини законності перебування майна у замовника проведення його оцінки на законних підставах.

20. Виходячи з аналізу положень статті 38 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель має право вчиняти дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу від свого імені третім особам.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що майно, яке підлягало оцінці відповідно до спірного договору, перебувало в іпотеці відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2013, а іпотекодержателем відповідно до умов зазначеного договору є ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк". Отже, банк, як іпотекодержатель, вправі вчиняти дії з відчуження заставного майна від свого імені третім особам, і Законом України "Про іпотеку" (898-15) його не обмежено в реалізації способів вивчення кон'юнктури ринку щодо вартості об'єктів іпотеки.

21. Верховний Суд звертає увагу, що судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний договір укладено між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" та ТОВ "Кволітас", позивач не є стороною даного договору. За висновками судів, спірний договір зачіпав права позивача, як один з етапів процедури проведення аукціону 27.08.2015 з продажу заставного майна шляхом звернення стягнення на предмет застави, яка пізніше визнана недійсною в судовому порядку в іншій справі №910/7586/16 постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017.

22. Разом з тим, судами не спростовано доводів відповідачів та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в ході розгляду спору по суті про те, що укладення та виконання сторонами спірного договору з оцінки заставного майна позивача мало на меті надання послуг ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" з вивчення кон'юнктури ринку на певні об'єкти з метою пошуку покупців на них для укладення в подальшому договорів купівлі-продажу предмета застави відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку" для реалізації предмета застави від імені банку третім особам і жодного порушення прав позивача даним договором не відбулося, оскільки здійснена за ним оцінка заставного майна не була застосована в ході укладення договорів купівлі-продажу заставного майна банком від свого імені з третіми особами для задоволення своїх вимог заставодержателя.

Зазначені доводи є також аргументами касаційної скарги про недоведення позивачем порушення своїх прав укладенням правочину з оцінки заставного майна, стороною якого позивач не був та за недоведення позивачем фактичного впливу такої оцінки на дійсність інших правочинів з відчуження належного йому заставного майна в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом продажу такого майна заставодержателем третім особам без участі заставодавця (позивача).

Відтак, зазначений договір не може бути визнаним недійсним за недоведення позивачем, який не був стороною договору, порушення його прав при укладенні такого договору.

23. Приймаючи рішення з дотриманням балансу приватних інтересів різних осіб та суспільного інтересу, необхідності вжиття судового захисту там, де особа доведе порушення власного права та інтересу, Суд зазначає таке.

Чинним цивільним законодавством не обмежується право будь-якої особи провести за власний рахунок оцінку майна іншої особи, зокрема, за бажаннями особистого чи публічного інтересу, чи виконуючи певні доручення з вивчення кон'юнктури ринку, за усним чи письмовим договором між замовником та виконавцем, за умови, що такі дії не порушують прав власника майна (не є втручанням в його особисте життя, не обмежують власника у володінні належним йому майном). Судовий захист надається такому власнику, який доведе порушення його особистих прав проведенням такої оцінки.

24. Колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено порушення його особистого майнового чи немайнового права чи інтересу діями відповідачів, які уклали угоду про оцінку майна, належного позивачу, з метою вивчення кон'юнктури ринку щодо його можливої реалізації в подальшому кредитором-заставодержателем спірного майна за договором іпотеки. Судами не встановлено недійсності договорів з реалізації спірного майна банком, як кредитором-заставодержателем третім особам та будь-якого правового зв'язку спірного договору на оцінку майна з визначенням ціни при укладенні договорів купівлі-продажу заставного майна від імені заставодержателя третім особам в процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки. З огляду на таке, оскаржувані судові рішення є необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку" та підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

25. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Разом з тим, суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, до такого ступеня, щоб сторони зрозуміли, що вони були почуті, що їхні головні доводи чи аргументи були прийняті до уваги або спростовані судом. З огляду на те, що судами не обґрунтовано порушення оспорюваним договором про оцінку майна конкретних особистих майнових чи немайнових прав позивача, що було предметом заперечень відповідачів та третьої особи під час розгляду спору по суті, рішення судів є такими, що не відповідають вимогам ЄСПЛ щодо його належного обґрунтування.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

26. З огляду на таке, доводи скаржника, зазначені в пункті 12 мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими в частині недоведення позивачем порушення його особистих прав спірним договором, що є підставою для скасування прийнятих судами рішень відповідно до статті 16 ЦК України та частини 1 статті 4 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду та прийняття у справі №910/8198/17 нового рішення про відмову в позові.

В. Судові витрати

28. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та прийняттям Верховним Судом нового рішення у справі №910/8198/17 про відмову в позові, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на суму 5 600 грн. покладаються на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер".

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/8198/17 скасувати.

Прийняти у справі №910/8198/17 нове рішення:

"1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" до Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас" про визнання недійсним договору на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015, укладеного між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", відмовити.

2. Стягнути з Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" (49000, місто Дніпро, вулиця Леніна, будинок 30, код ЄДРПОУ 37732456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" (02660, місто Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 8, код ЄДРПОУ 38497783) 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 (нуль) коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас" (01054, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 32Б, код ЄДРПОУ 35394124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" (02660, місто Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 8, код ЄДРПОУ 38497783) 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 (нуль) коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.