розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018

у складі колегії суддів: Михальської Ю.Б.(головуючий), Скрипки І.М., Тищенко А.І.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017

у складі судді Демидова В.О.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд"

до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і Міністерства інфраструктури України

про стягнення 12 397, 16 грн,

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 24.03.1997 та 28.03.1997 між Чернігівським обласним радіотелевізійним передавальним центром (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Чернігівторгбуд" (підрядник) було укладено договори підряду на поточний ремонт на суму 18 500 грн.

2. Рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі № 3/458 з Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" присуджено до стягнення 13 870, 45 грн боргу та 693, 50 грн витрат по держмиту.

3. На виконання вказаного рішення суду Арбітражним судом Чернігівської області було видано наказ від 06.07.1999 № 3/458.

Обґрунтування позову

4. У березні 2016 року до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Чернігівторгбуд" (далі - ПАТ "Чернігівторгбуд") з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі, відповідач-1 або Концерн) про стягнення 12 397,16 грн.

5. Позовні вимоги мотивовані невиконанням Концерном зобов'язань з оплати суми боргу, встановленої рішенням суду, у зв'язку із чим позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача-1 інфляційні втрати у розмірі 11 149, 16 грн та 1 248 грн - 3 % річних за період з 01.02.2013 по 31.01.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Справа судами розглядалася неодноразово.

7. Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.

8. Суди виходили з того, що оскільки сума заборгованості за рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі № 3/458 не була заявлена до Концерну у передбачений законодавством строк та спосіб, не включена до передавального акту, а рішення у справі № 3/458 перебуває на виконанні відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) , відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача-1 та стягнення з останнього на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 11 149, 16 грн та 1 248 грн - 3% річних.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. 26.04.2018 ПАТ "Чернігівторгбуд" подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/5811/16 з проханням про їх скасування та про прийняття нового рішення, яким позов задовольнити.

При цьому скаржник посилається на неправильне застосування судами положень статей 107, 625 ЦК України, а також конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення.

Б. Доводи відзивів на касаційну скаргу

10. 23.06.2018 від Концерну та 26.06.2018 від Міністерства інфраструктури України до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких з посиланням на безпідставність доводів касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Чернігівторгбуд", а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

1. Конституція України (254к/96-ВР) (у редакції до внесення змін Законом від 02.06.2016 № 1401-VIII (1401-19) )

Стаття 124 визначає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

2. Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , стаття 1

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

3. ЦК України (435-15) .

Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення (у редакції на час припинення Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру)

1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.

2. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

5. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

11. Доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій судова колегія вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

12. Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та про це вже було зазначено вище, підставою для подачі позову у цій справі стало невиконання Чернігівським обласним радіотелевізійним передавальним центром, правонаступником якого є Концерн, рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 у справі № 3/458, яким з Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд", правонаступником якого є позивач, присуджено до стягнення 13 870, 45 грн боргу та 693, 50 грн витрат по держмиту.

13. Колегія суддів наголошує на тому, що стаття 124 Конституції України (у редакції до внесення змін Законом від 02.06.2016 № 1401-VIII (1401-19) ) визначає, що судові рішення є обов'язковими до виконання.

14. Судова колегія відзначає, що ці зобов'язання зі сплати коштів, стягнення яких присуджено рішенням суду, є грошовими, оскільки за змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17.

15. Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України (435-15) , а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

16. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

17. Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

18. Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

19. Отже, зважаючи на юридичну природу цих правовідносин між сторонами як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини другої статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (така правова позиція викладена також Верховним Судом України у справі № 910/17078/15 (3-610гс16), а також Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/9978/15).

20. Приписами статті 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

21. На думку колегії суддів, є безпідставними твердження судів першої та апеляційної інстанції, що визначені позивачем суми не підлягають до стягнення з огляду на неподання позивачем вимоги про стягнення боргу до комісії з припинення Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру і відповідно відсутність у його правонаступника - Концерну - обов'язку погашення заборгованості.

22. Так, порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регулюється положеннями статті 107 Цивільного кодексу України (в редакції на час здійснення припинення Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру).

23. Серед положень статті 107 ЦК України відсутня норма, яка визначає, що неподання до комісії з припинення підприємства у двомісячний строк кредиторських вимог наслідком є їх погашення.

24. Крім того, згідно з частиною першої статті 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання. Тобто кредитор не наділений в силу Закону прямим обов'язком пред'являти кредиторські вимоги до юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання.

25. Водночас, припинення юридичної особи шляхом приєднання завжди пов'язано з наявністю правонаступника майнових прав і обов'язків відповідної юридичної особи, тоді як відсутність правонаступництва та погашення кредиторських вимог, у зв'язку з їх непред'явленням у встановлений законом строк, відбувається тільки під час припинення юридичної особи шляхом ліквідації (стаття 111 ЦК України), чого не мало місця у цій справі.

26. Судова колегія зазначає, що облік кредиторської заборгованості також мав здійснюватись і на державному підприємстві "Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр", а комісія з припинення підприємства зобов'язана була включити вимоги позивача до передавального акту як кредиторські вимоги, оскільки останні ґрунтувались на рішенні суду, яке є обов'язковим до виконання, та відповідно ці вимоги є безспірними.

27. Крім того, частиною третьою статті 59 ГК України (в редакції, чинній на час внесення запису про припинення юридичної особи), у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.07.2006 № 751 "Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення" вирішено реорганізувати підприємства, зазначені у Додатку 1 до цього наказу, шляхом їх приєднання в якості відокремлених підрозділів (філій) до Концерну, погодивши процедуру концентрації з Антимонопольним комітетом України у встановленому законодавством порядку. У переліку державних підприємств, що реорганізуються шляхом приєднання до Концерну (код 01190043), зазначено Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр.

17.05.2007 зареєстровано Зміни до Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, якими, зокрема, розділ 2 Статуту доповнено пунктом 2.7., яким визначено, що Концерн є правонаступником прав і обов'язків державних підприємств (в тому числі Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру), що входять до складу Концерну, реорганізованих відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.07.2006 року № 751 "Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.03.2015 ДП "Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр" припинено за рішенням засновників 11.07.2007 року.

29. Враховуючи, що підприємницька діяльність юридичної особи ДП "Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр" припинилась шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, судова колегія вважає, що з 11.07.2007 до відповідача-1 перешли права та обов'язки ДП "Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр", в тому числі, за зобов'язаннями, які були предметом судового розгляду у справі №3/458.

30. Посилання суду апеляційної інстанції як на підставу для відмови у задоволенні позову на перебування рішення суду у справі № 3/458 на виконанні відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) є безпідставним, оскільки ці обставини не позбавляють позивача права на подачу позову про стягнення коштів за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України.

31. Більше того, подібна позиція суду апеляційної інстанції ставить позивача (кредитора) у стан невизначеності щодо строків погашення боргу, хоча така невизначеність породжена державою та стосується неналежних дій державного виконавця стосовно виконання рішення суду.

32. Враховуючи баланс інтересів учасників справи, беручи до уваги положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) стосовно захисту права власності, судова колегія дійшла висновку, що невиконання рішення суду протягом досить тривалого часу та невизначеність зі строками виконання рішення суду у майбутньому є грубим порушенням Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , а також конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з Концерну на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 11 149, 16 грн та 1 248 грн - 3 % річних.

У позові до Міністерства інфраструктури України слід відмовити, оскільки у розпорядника бюджетних коштів не виникає обов'язку оплачувати товари, роботи чи послуги, які придбаваються (отримуються) державним підприємством за бюджетні кошти, а відповідно до частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

В. Судові витрати

Судові витрати у відповідності з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача-1.

У ході касаційного розгляду справи було встановлено, що позивачем при поданні касаційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 1 762 грн замість 2 756 грн. Тобто недоплаченим є судовий збір у сумі 994 грн, який підлягає стягненню з відповідача-1 на користь Державного бюджету України.

У зв'язку з цим стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 4 740 грн, сплачених за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, а також на користь Державного бюджету України 994 грн за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/5811/16 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і Міністерства інфраструктури України про стягнення 12 397, 16 грн задовольнити частково.

3. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код 01190043) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 109 км, код 01547657) інфляційні втрати в розмірі 11 149 грн 16 коп., 3 % річних у розмірі 1 248 грн та судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 4 740 грн.

4. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код 01190043) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суду, 055)", символ звітності банку - 207) 994 грн судового збору за подання касаційної скарги.