розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р.

у складі колегії суддів: І.В. Зубченко- головуючий, Д.О. Попков, Л.Ф. Чернота

та на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р.

суддя: О.В.Федорова

за позовом комунального підприємства "Водоканал"

до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області

про зобов'язання прийняти майно шляхом підписання акту прийому-передачі майна

за участю представників:

від позивача: Гриценко О.І.,

від відповідача: не з'явилися

1. Короткий зміст позовних вимог

КП "Водоканал" звернулося до господарського суду з позовом до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області про зобов'язання прийняти майно шляхом підписання акта прийому-передачі майна, а саме: будівлю КНС-46 (інв. номер 20358) та каналізаційні мережі по вул. Леніна від будинку 56 (інв. номер 35438).

Позов мотивований тим, що позивач 12.07.2017р. повідомив відповідача про відмову від договору користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами №56 від 23.06.2000 р. з 01.10.2017р. у зв'язку з закінченням дії договору позички №1 від 30.09.2017р. та просив прийняти внутрішньоміські каналізаційні мережі. Проте Новомиколаївська селищна рада відмовляється прийняти майно та наполягає на продовженні дії договору №56 до 2025 р.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі №908/2017/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зобов'язано Новомиколаївську селищну раду Новомиколаївського району Запорізької області прийняти від КП "Водоканал" майно, що входить до складу внутрішньоміських каналізаційних мереж селища міського типу Новомиколаївка, за договором користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами №56 від 23.06.2000р., а саме: будівлю КНС-46 (інв. номер 20358) та каналізаційні мережі по вул. Леніна від будинку 56 (інв. номер 35438) шляхом підписання акта прийому-передачі майна.

Судові рішення мотивовані тим, що право позивача повернути майно ґрунтується на законі, зокрема визначене в ч. 1 ст. 834 ЦК України, а відповідач безпідставно ухиляється від приймання майна за договором.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 651 ЦК України, ст. 178 ГК України, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник стверджує, що позивач через сімнадцять років користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами намагається повернути їх відповідачу за наявності нерозірваного договору №56 від 23.06.2000р. За твердженням скаржника дія договору закінчується 01.07.2025р., а відповідач не надавав згоди на дострокове розірвання договору, чого не враховано судами та не застосовано норми ст. 651 ЦК України.

У скарзі також зазначається, що позивач взяв на себе відповідні публічні зобов'язання, які він не зможе виконувати, повернувши відповідачеві внутрішньоміські каналізаційні мережі. Відмовляючись одноособово від виконання своїх обов'язків за договором №56 від 23.06.2000р., позивач намагається ухилитися від виконання своїх публічних зобов'язань перед споживачами послуг на централізоване водовідведення.

Також скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення прийняті за відсутності КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради, що вплинуло на права та обов'язки останнього.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу КП "Водоканал" стверджує, що користування внутрішньоміськими мережами з метою водопостачання/водовідведення споживачам смт. Новомиколаївка не було та не є можливим без користування магістральним водоводом Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та майном, що входить до його складу та за відсутності договірних відносин КП "Водоканал" з КП "Облводоканал" ЗОР.

Позивач зазначає, що скористався своїм правом та відмовився від договору користування з 01.10.2017р.

Також вказує, що розірвання договору №56 не вплине на права та обов'язки КП "Облводоканал" ЗОР, оскільки майно за даним договором - внутрішньоміські мережі, які є власністю Новомиколаївської селищної ради, буде передано власнику, а не іншій особі.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

21 червня 2000р. Новомиколаївською селищною радою прийнято рішення №01 про передачу внутрішньоміських мереж водопровідно-каналізаційної системи, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради, в користування Запорізькому міськводоканалу строком на 25 років.

23 червня 2000р. на підставі вказаного рішення між Новомиколаївською селищною радою як власником та державним комунальним підприємством "Водоканал" (правонаступником якого є КП "Водоканал) як користувачем укладено договір №56 користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами, за умовами якого (в редакції додаткової угоди від 16.08.2004р.) власник передає, а користувач приймає в строкове користування внутрішньоміські каналізаційні мережі, а також мережі водопроводу балансовою вартістю 385 029, 00грн. по вулицям згідно з додатком №1, та використовує їх за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 9.1 договір діє з 01.07.2000р. по 01.07.2025р.

Згідно з п. 9.2 договору зміни та доповнення до нього, а також його розірвання можуть мати місце за згодою сторін.

Відповідно до п. 9.4 договору його дія припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання за згодою власника.

Суди встановили, що вказаний договір користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами №56 від 23.06.2000р. був укладений для забезпечення договірних відносин між КП "Водоканал" та КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради щодо права користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області майном, яке входить до складу магістрального водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та систем водопостачання смт. Кушугум, а саме:

- до 30.06.2015р. діяв договір оренди цілісних майнових комплексів структурних підрозділів Запорізького обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Запоріжжяводоканал" - Вільнянського міжрайонного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та Запорізької дільниці водопровідного господарства від 01.07.2000р., укладений між Запорізьким обласним комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Запоріжжяводоканал" та державним комунальним підприємством "Водоканал";

- з 30.06.2015р. між КП "Водоканал" та КП "Облводоканал" ЗОР діє договір позички №1 від 30.06.2015р., предметом якого є майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області майно, яке входить до складу магістрального водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та систем водопостачання смт. Кушугум та обліковується на балансі КП "Облводоканал" ЗОР. Строк дії цього договору додатковою угодою №6 від 27.09.2017р. до договору позички встановлений до 30.04.2018р.

У зв'язку з закінченням дії договору позички №1 від 30.09.2017р. та відсутністю потреби у користуванні переданим на підставі договору №56 від 23.06.2000р. майном, позивач звертався до відповідача з листами вих. №7702 від 12.07.2017р., вих. №10102 від 15.09.2017р. про розірвання договору від 23.06.2000р. №56 та приймання майна. Позивач вимагав від відповідача підписати акт приймання-передачі внутрішньоміських мереж водопровідного господарства в термін до 01.10.2017р.

Крім того, на адресу відповідача був направлений лист вих. №10645 від 28.09.2017р. про повернення майна в термін до 01.10.2017р. разом із актом прийому-передачі майна.

Оскільки Новомиколаївська селищна рада відмовляється прийняти майно та наполягає на продовженні дії договору №56 до 2025 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

6. Норми права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

За положеннями ст. 831 ЦК України якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

В ст. 834 ЦК України врегульовано порядок розірвання договору позички, за якою користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

7. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Як встановлено судами попередніх інстанцій, укладений між сторонами договір користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами №56 від 23.06.2000р. за своїм змістом та правовою природою є договором позички.

Верховний Суд констатує, що право користувача повернути річ, передану йому у користування на підставі договору позички, є фундаментальним та встановлене в ч. 1 ст. 834 ЦК України.

Задовольняючи позов та зобов'язуючи відповідача прийняти передане за договором майно, господарські суди правильно застосували ч. 1 ст. 834 ЦК України та вказали, що право позивача на відмову від договору в односторонньому порядку ґрунтується на нормі закону.

При цьому Суд враховує посилання КП "Водоканал" на ті обставини, що користування внутрішньоміськими мережами з метою водопостачання/водовідведення споживачам смт. Новомиколаївка не було та не є можливим без користування магістральним водоводом Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та майном, що входить до його складу (на підставі відповідних договорів з 01.07.2000р. оренди, з 30.06.2015р. позички №1).

Доводи скаржника про те, що дія договору закінчується 01.07.2025р., оскільки відповідач не надавав згоди на дострокове розірвання договору, відхиляються Верховним Судом з огляду на правову природу правовідносин. Згода відповідача на реалізацію наданого законом права не є необхідною в даному випадку.

Твердження скаржника про намагання позивача ухилитися від виконання своїх публічних зобов'язань перед споживачами послуг на централізоване водовідведення є необґрунтованим з огляду на встановлені судами обставини, зокрема щодо закінчення дії договору позички №1 від 30.09.2017р.

Вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення вплинули на права та обов'язки КП "Облводоканал", скаржник не зазначає, на які саме права та обов'язки вплинули рішення судів у даній справі, а також яким чином незалучення судом третьої особи до участі у справі вплинуло на законність та обґрунтованість ухвалених рішень.

8. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. у справі №908/2017/17 залишити без змін.