Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.12.2017 у справі № 10/Б-5022/1319/2011, поміж іншого, встановлено з 07.08.2017 розмір додаткової винагороди арбітражному керуючому Окряку А.В. за виконання повноважень керуючого санацією ПП "ТФ "Будівельник" в розмірі 5 % від обсягу погашених вимог кредиторів.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 № 10/Б-5022/1319/2011, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з тим, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.12.2017 у справі №10/Б-5022/1319/2011, у зв'язку з тим, що вказані апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" звернулось з касаційною скаргою разом з клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якій просило скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.12.2017 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 в частині встановлення оплати послуг керуючого санацією.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду одержана його представником 12.12.2017. При цьому, посилається на постанову Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1250цс16, відповідно до якої, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не надіслана протягом строку на апеляційне оскарження копія повного тексту рішення суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 10/Б-5022/1319/2011 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2018, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

06.06.2018 скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.05.2018 здано до відділення зв'язку для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 10/Б-5022/1319/2011 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Жуков С.В., Катеринчук Л.Й. від 23.06.2018 задоволено клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та відновлено цей строк. Прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід"до провадження для здійснення перегляду ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17.07.2018.

У зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 10/Б-5022/1319/2011 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2018.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

' 'br' Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) також визначено принципи здійснення господарського судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Повернення апеляційної скарги в даному випадку суперечить завданню господарського судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) .

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

' 'br' Конституція України (254к/96-ВР) , як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України (254к/96-ВР) основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини 3 статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 (v011p710-12) № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007 (va11p710-07) ).

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі "Скорик проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

У справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційною інстанцією залишено поза увагою те, що повний текст ухвали господарського суду Тернопільської області від 06.12.2017 у даній справі отриманий скаржником 12.12.2017, тобто поза межами строку на її апеляційне оскарження.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати скаржнику можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би проявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке регламентовано статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що відмова у відкритті апеляційного провадження в даному випадку призведе до порушення права, визначеного Конституцією України (254к/96-ВР) , на апеляційне оскарження.

Відповідно до положень ст. 310 ГПК України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

В зв'язку з цим, ухвала Львівського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а матеріали оскарження - направленню для продовження розгляду до Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 310 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 скасувати, матеріали оскарження направити до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги.