ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 10/95-09

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючий, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: ПАТ "Банк "Київська Русь" - Баранов О.В., дов. від 11.07.2018 №56 та ліквідатора Болховітіна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.01.2018

(Суддя - Тісецький С.С.)

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018

(Головуючий суддя Павлюк І.Ю.; судді - Демидюк О.О., Савченко Г.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Спайк", м.Бершадь Вінницької області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.05.2009 року порушено провадження у справі № 10/95-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Спайк" (Далі - ТОВ "ВКФ Спайк", боржник), відкрито процедуру санації.

1.1. Постановою господарського суду Вінницької області від 17.03.2014 року у справі №10/95-09 ТОВ "ВКФ Спайк" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Болховітіна В.М.

1.2. До місцевого господарського суду 19.12.2017 звернувся ліквідатор ТОВ "ВКФ Спайк" арбітражний керуючий Болховітіна В.М. із клопотанням № 02-13/562 від 18.12.2017 року (вх. №06-54/554/17 від 19.12.2017 року) про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "ВКФ Спайк"; клопотанням про затвердження звіту ліквідатора про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури боржника, ліквідаційного балансу ТОВ "ВКФ Спайк", до зазначеного клопотання додано копію протоколу комітету кредиторів боржника від 15.12.2017 року, ліквідаційний звіт ТОВ "ВКФ Спайк". Крім того, подано звіт № 02-13/560 від 18.12.2017 року (вх. № 06-54/553/17 від 19.12.2017 року) про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "ВКФ Спайк".

1.3. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.12.2017 року продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "ВКФ Спайк" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Болховітіна В.М. у справі до 29.01.2018 року; розгляд справи, зокрема, клопотання № 02-13/562 від 18.12.2017 року про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "ВКФ Спайк", звіту ліквідатора про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури боржника, ліквідаційного балансу ТОВ "ВКФ Спайк" відкладено на 29.01.2018 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.01.2018, яка постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 залишена без змін, затверджено звіт ліквідатора №02-13/561 від 18.12.2017 та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ВКФ Спайк".

Затверджено звіт арбітражного керуючого Болховітіна В.М. №02-13/560 від 18.12.2017 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у справі №10/95-09.

ТОВ "ВКФ Спайк" (24400, м.Бершадь, вул.Пархоменка 22, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20102046) як юридичну особу ліквідовано.

Встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Припинено повноваження ліквідатора ТОВ "ВКФ Спайк" Болховітіна Віталія Михайловича по справі №10/95-09.

Припинено дію мораторію введеного ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.05.2009 у справі №10/95-09.

Закрито провадження у справі №10/95-09 про банкрутство.

3. Наведені судові рішення мотивовані тим, що: подані на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення дій по виявленню активів боржника, за результатом розгляду яких суд першої інстанції висновки якого підтримав апеляційний господарський суд, дійшов до висновку, що ліквідатором вжито всіх заходів, необхідних для затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора у даній справі, однак, у зв'язку з відсутністю коштів у боржника - ТОВ "ВКФ "Спайк" залишились не погашеними вимоги кредиторів третьої та шостої черг;

3.1. відхиляючи доводи апеляційної скарги ПАТ "Банк Форру" суд другої інстанції встановив, що ліквідатором банкрута до суду подавався звіт ліквідатора ТОВ "ВКФ Спайк" з додатками відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед яких були результати проведеної у ході ліквідаційної процедури інвентаризації майна та ліквідаційний баланс ТОВ "ВКФ Спайк". Додані документи були оформлені у відповідності до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України за №69 від 11.08.1994 (z0202-94) та стандартам бухгалтерського обліку, визначеним положеннями Наказу Міністерства фінансів України за №73 від 07.02.2013 (z0336-13) ; звіт ліквідатора з результатами інвентаризації та ліквідаційним балансом були схвалені комітетом кредиторів від 15.12.2017, розглянуті та затверджені судом у засіданні 29.01.2018, на якому був присутній представник ПАТ "Банк Форум";

3.2. також, відхиляючи доводи апеляційної скарги ПАТ "Банк Форум", апеляційний господарський суд встановив, що у додатках до звіту ліквідатора, поданого до суду, надавалась копія довідки Бершадської ОДШ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 11.08.2014 з переліком рахунків ТОВ "ВКФ Спайк" відкритих у банківських установах та копії довідок банківських установ про закриття усіх рахунків, тобто, суду першої інстанції було надано докази закриття усіх рахунків банкрута;

3.3. крім того, суд другої інстанції встановив, що у ході підготовки звіту ліквідатора арбітражним керуючим було отримано довідки з установ про наявність (відсутність) зареєстрованого за ТОВ "ВКФ Спайк" майна.

3.4. крім того, судом другої інстанції відхилено доводи апеляційної скарги ПАТ "Банк Форум" про те, що суд першої інстанції недостатньо дослідив питання наявності (відсутності) зареєстрованого за банкрутом майна та встановив, що відповідно до отриманих довідок та витягів за ТОВ "ВКФ Спайк" об'єкти нерухомості, речові права на нерухоме майно, права власності на нерухоме майно, документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, сільськогосподарська техніка, технологічні транспортні засоби, об'єкти котлонагляду, повітряні судна, транспортні засоби не зареєстровані, копії вказаних документів були подані в додатках до звіту ліквідатора ТОВ "ВКФ Спайк";

3.5. відхиляючи доводи касаційної скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" про те, що останнє не надавало згоди на реалізацію заставного майна банкрута, а ліквідатор ТОВ "ВКФ Спайк" навіть не звертався за відповідною згодою, що є порушенням ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний господарський суд встановив, що 20.01.2015 забезпеченому кредитору - ПАТ "Банк "Київська Русь" було направлено листа за №02-13/23 з проханням надати погодження на реалізацію майна ТОВ "ВКФ Спайк", що є предметом забезпечення та у зв'язку з відсутністю відповіді іще одного листа за №02-13/334 з повторним проханням надати погодження на реалізацію майна ТОВ "ВКФ Спайк", що є предметом забезпечення з копіями витягів зі звіту про оцінку майна, що було предметом забезпечення, однак погодження на реалізацію, як і відповіді на лист від 30.04.2015 кредитором - ПАТ "Банк "Київська Русь" не було надано.У зв'язку з тим, що від переважної більшості забезпечених кредиторів так і не було отримано згоди на реалізацію майна - предмета забезпечення, до господарського суду Вінницької області 09.07.2015 ліквідатором було подано заяву про встановлення порядку реалізації майна ТОВ "ВКФ Спайк". 27.07.2015 господарський суд Вінницької області ухвалив задовольнити заяву арбітражного керуючого про встановлення порядку реалізації майна ТОВ "ВКФ Спайк", що є предметом забезпечення, ліквідатору здійснити реалізацію майна ТОВ "ВКФ Спайк", що є предметом забезпечення в порядку, передбаченому розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ухвала направлялась судом усім кредиторам у справі №10/95-09, у тому числі ПАТ "Банк "Київська Русь", однак жодним кредитором, у тому числі ПАТ "Банк "Київська Русь" вказана ухвала не оскаржувалась;

3.6 також, судом другої інстанції встановлено, що у зв'язку із затвердженням 21.04.2015 реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВКФ Спайк" з урахуванням вимог, що виникли у ході процедури банкрутства, 05.05.2015 проведено збори кредиторів, на яких переобрано комітет кредиторів банкрута у складі ТОВ "Богданівське", ПСГП "Савинецьке", Gilson Universal LLP, СТОВ "Суворовське" та СТОВ "Уль'янівське";

3.7. крім того, судами встановлено, що у ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор щомісяця звітував про проведену роботу перед комітетом кредиторів, уповноваженим представляти кредиторів ТОВ "ВКФ Спайк";

3.8. крім того, аеляційний господарський суд зазначив, що судами трьох інстанцій було встановлено, що реалізація майна ТОВ "ВКФ Спайк" здійснювалась відповідно до норм чинного законодавства, а за період здійснення ліквідаційної процедури від ПАТ "Банк "Київська Русь" зауважень чи скарг ні за результатами проведених аукціонів, ні при перерахуванні коштів забезпеченим кредиторам від реалізації майна-предмета забезпечення не надходило.

3.9. судом другої інстанції встановлено, що з 19.09.2014р. по 23.09.2014 Головним управлінням юстиції у Вінницькій області проводилась перевірка діяльності ліквідатора ТОВ "ВКФ Спайк" за скаргою ПАТ "УкрСиббанк", за результатами якої порушень не виявлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

4. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до Суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.01.2018, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 та направити справу для подальшого розгляду до місцевого господарського суду.

5. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права:, зокрема, ст. ст. 11, 236 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 41, 42, 44, 46, 49, 58, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

5.1. Скаржник вважає, що судами не надано належної правової оцінки невиконанню ліквідатором вимог ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство щодо погодження із заставним кредитором умов реалізації майна та здійснення продажу майна без згоди ПАТ "Банк "Київська Русь";

5.2. крім того вважає, що судами не надано належну оцінку вжитим ліквідатором заходів на пошук виявленого заставного майна, яке виявилось фактично відсутнім;

5.3. посилається на те, що судами не надано належної правової оцінки тому, що заставне майно реалізовувалось у вигляді цілісного майнового комплексу тільки один раз, у подальшому реалізація майна здійснювалась частинами;

5.3. на всіх об'єктах нерухомого майна під час реалізації було відсутнє оголошення про його продаж;

5.4. засідання комітету кредиторів на якому затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута відбулось без участі ПАТ "Банк "Київська Русь", що позбавило останнього права висловити свою думку з приводу затвердження ліквідаційного звіту та балансу.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

6. Арбітражним керуючим Болховітіним В.М. до Верховного Суду надано відзив на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу Господарського суд Вінницької області від 29.01.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №10/95-09.

7.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" у відкритому судовому засіданні на 09 серпня 2018 року о 12год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

8. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

10. Згідно з п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. У ч. ч. 1, 2, 7, 8 ст. 41 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

12. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

13. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

14. Затверджуючи звіт ліквідатора ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд виходив з того, що ліквідатором у повному обсязі здійснено процедуру ліквідації банкрута: складено реєстр вимог кредиторів; вчинено всі необхідні дії по виявленню майнових активів та пасивів боржника; закрито рахунки, подано остаточний звіт та ліквідаційний баланс банкрута відповідно до вимог Закону банкрутство.

15. Доводи заявника касаційної скарги що судами не надано належної правової оцінки невиконанню ліквідатором вимог ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство щодо погодження із заставним кредитором умов реалізації майна та здійснення продажу майна без згоди ПАТ "Банк "Київська Русь", підлягають відхиленню з огляду на таке.

16 За приписами ч.4 ст.42 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

17. Як встановив апеляційний господарський суд, 20.01.2015 забезпеченому кредитору - ПАТ "Банк "Київська Русь" було направлено листа за №02-13/23 з проханням надати погодження на реалізацію майна ТОВ "ВКФ Спайк", що є предметом забезпечення. У зв'язку з неотриманням відповіді на вказаний лист та ненаданням погодження на реалізацію 30.04.2015 кредитору - ПАТ "Банк "Київська Русь" було направлено листа за №02-13/334 з повторним проханням надати погодження на реалізацію майна ТОВ "ВКФ Спайк", що є предметом забезпечення з копіями витягів зі звіту про оцінку майна, що було предметом забезпечення. Однак погодження на реалізацію, як і відповідь на лист від 30.04.2015 кредитором - ПАТ "Банк "Київська Русь" так і не було надано.

18. Також, суд другої інстанції встановив, що ліквідатор, не отримавши згоди заставного кредитора, звернувся до суду, в порядку 4 ч. ст. 42 Закону про банкрутство та 27.07.2015 господарський суд Вінницької області ухвалив задовольнити заяву арбітражного керуючого про встановлення порядку реалізації майна ТОВ "ВКФ Спайк" та надав відповідну згоду на реалізацію заставного майна.

19. Отже, доводи скаржника в цій частині є безпідставними, а дії ліквідатора узгоджуються із положеннями наведеної норми Закону про банкрутство, яка містить альтернативу стосовно погодження продажу заставного майна, тобто за умови ненадання згоди забезпеченим кредитором, реалізацію заставного майна вправі погодити господарський суд.

20. Доводи скаржника стосовно відсутності судами аналізу вжитим ліквідатором заходів щодо пошук виявленого заставного майна, яке виявилось фактично відсутнім, підлягають відхиленню, оскільки відповідну оцінку під час перегляду в апеляційному порядку було надано судом другої інстанції.

21. Так, апеляційний господарський суд встановив, що один із забезпечених кредиторів - ПАТ "УкрСиббанк", вважаючи, що його інтереси порушено, звернувся до господарського суду Вінницької області зі скаргами на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "ВКФ "Спайк", зокрема щодо товарів у обороті, які перебували у заставі банку і фактично були відсутні.

22. З цього приводу, суд встановив, що товари в обороті, які перебували у заставі банку, використовувались у ході здійснення процедури санації ТОВ "ВКФ Спайк" (керуючий санацією - директор підприємства Лехман О.М.), планувалось їх відновити, що не вдалось зробити у зв'язку з припиненням господарської діяльності після визнання 17.03.2014 ТОВ "ВКФ Спайк" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, отже, при проведенні інвентаризації у ліквідаційній процедурі більшість товарів у обороті були відсутні та не увійшли до інвентаризаційних відомостей.

23. Також, з 19.09.2014 по 23.09.2014 Головним управлінням юстиції у Вінницькій області проводилась перевірка діяльності ліквідатора ТОВ "ВКФ Спайк" за скаргою ПАТ "УкрСиббанк", за результатами якої порушень не виявлено.

24. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що зазначена інформація неодноразово повідомлялась на засіданнях комітету кредиторів (29.08.2014р., 29.09.2014р., 31.10.2014р.), на яких був присутній представник ПАТ "Банк "Київська Русь", однак ні тоді, ні в подальшому у ході ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Київська Русь" зауважень до роботи ліквідатора не висловлював та із заявами щодо товарів у обороті-предмету забезпечення вимог банку не звертався.

25. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що судами не надано належної правової оцінки тому, що заставне майно реалізовувалось у вигляді цілісного майнового комплексу тільки один раз, у подальшому реалізація майна здійснювалась частинами, слід звернути увагу на таке.

26. Визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49 - 75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Така процедура визначена законодавцем як цілісний процес, що зобов'язує організатора аукціону провести перший, повторний та другий повторний аукціони.

27. При цьому, у разі неможливості продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор здійснює його продаж частинами, що узгоджується із наведеними положеннями Закону та спростовує доводи Банку у цій частині.

28. Також, підлягають відхиленню доводи касаційної скарги стосовно відсутності на всіх об'єктах нерухомого майна під час реалізації оголошення про його продаж, оскільки судом другої інстанції встановлено зворотне.

29. Так, суд встановив, що відповідно до ч.3 ст.58 Закону про банкрутство, ліквідаторам з серпня 2015 року до моменту продажу на нерухомому майні було розміщено банери з інформацією про продаж "об'єкт продається з аукціону", фотографічне зображення банера на об'єктах нерухомості додано до матеріалів справи, фото з банером передано на торгуючу організацію. Зауважень та звернень покупців, кредиторів щодо відсутності банерів до ліквідатора, торгуючої організації або суду не надходило.

30. Виходячи з положень частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

31. Як встановлено судами, скарг або зауважень, зокрема від ПАТ "Банк "Київська Русь", щодо порядку реалізації майна до ліквідатора або суду не надходило. Банком було отримано кошти від реалізації заставного майна (копії платіжних доручень додана до матеріалів справи).

32. Доводи скаржника про те, що засідання комітету кредиторів на якому затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута відбулось без участі ПАТ "Банк "Київська Русь", що позбавило останнього права висловити свою думку з приводу затвердження ліквідаційного звіту та балансу, відхиляються з огляду на таке.

33. У ст. 26 Закону про банкрутство передбачено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

34. Апеляційний господарський суд встановив, що у зв'язку із затвердженням 21.04.2015 реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВКФ Спайк" з урахуванням вимог, що виникли у ході процедури банкрутства, 05.05.2015 проведено збори кредиторів, на яких обрано комітет кредиторів банкрута у складі ТОВ "Богданівське", ПСГП "Савинецьке", Gilson Universal LLP, СТОВ "Суворовське" та СТОВ "Уль'янівське". У подальшому, у ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор щомісяця звітував про проведену роботу перед комітетом кредиторів, уповноваженим представляти кредиторів ТОВ "ВКФ Спайк".

35. Отже, доводи скаржника в цій частині не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, з огляду на те, що на момент затвердження комітетом кредиторів звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута ПАТ "Банк "Київська Русь" не був членом комітету кредиторів, однак в повній мірі зміг реалізувати своє право висловити свою думку з цього приводу, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у апеляційному та касаційному порядку та отримати на свої доводи адекватні спростування.

36. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

37. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

38. Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

40. Доводи ПАТ "Банк "Київська Русь" про невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права про які зазначав Банк у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

41. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірних та обґрунтованих висновків про підставність для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у даній справі, а тому підстави для задоволення скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" відсутні.

42. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалене судове рішення (постанову), Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.01.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №10/95-09 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.01.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №10/95-09 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко