ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/3927/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
скаржника - Сорока А.В.
заявника - Волков А.С.
ГТУЮ у м.Києві - Чернецький С.С.,
СБУ - Скрипніков Д.С.,
ліквідатор - Бєлова О.А.
розпорядник майна - Комлик І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 17.05.2018
у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючого), Верховця А.А., Остапенка О.М.
та на постанову Господарського суду міста Києва
від 30.01.2018
у складі судді: Паська М.В.
у справі № 910/3927/16
за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове)
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2016 порушено провадження у справі № 910/3927/16 про банкрутство Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове).
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 припинено процедуру розпорядження майном Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове), припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Комлика І.С., відмовлено в задоволенні клопотання ТВО начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління щодо введення процедури санації боржника, визнано боржника банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Бєлову О.А., залишено без задоволення заяви арбітражних керуючих Бандури І.В. та Кравченка Р.М. про участь у справі.
3. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/3927/16 залишено без змін.
5. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.
5.1 Ухвалою попереднього засідання від 16.02.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 9 237 732,90 грн.; визнано кредиторами з грошовими вимогами до боржника:
- Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на суму 8 642 940,67 грн., з яких: 16 536 грн. - вимоги першої черги, 8 281 386,72 грн. - вимоги четвертої черги, а 345 017,95 грн. - вимоги шостої черги;
- Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 352 472,42 грн., з яких: 2 756,00 грн. - вимоги першої черги, 349 455,25 грн. - вимоги третьої черги, а 261,17 грн. - вимоги шостої черги;
- Службу безпеки України на суму 242 580,98 грн., з яких: 2 756,00 грн. - вимоги першої черги, а 239 824,98 грн. - вимоги шостої черги.
5.2 07.09.2017 від боржника надійшло клопотання про введення процедури санації боржника та затвердження плану санації боржника.
5.3 13.11.2017 від розпорядника майна боржника надійшов звіт за наслідками проведеної процедури розпорядження майном у справі.
5.4 13.11.2017 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бєлової О.А.
5.5 14.11.2017 від голови комітету кредиторів надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бєлової О.А.
5.6 За результатами засідання зборів кредиторів, яке відбулось 10.11.2017, прийнято рішення звернутись до господарського суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом, погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Бєлової О.А. для призначення ліквідатором боржника.
5.7 У Звіті розпорядник майна боржника дійшов висновку про відсутність можливості у боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у зв'язку з відсутністю майна.
5.8 З метою виявлення активів у боржника, розпорядник майна надсилав до державних органів відповідні запити.
5.9 Згідно отриманих відповідей вбачається, що боржник не володіє будь-якими активами.
5.10 Додатково розпорядник майна отримав витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна з якого вбачається, що боржник не володіє на праві власності рухомим майном.
5.11 Також розпорядник майна отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що боржник володіє часткою у наступних підприємствах: " 38 ВІТЧ", " 70 управління начальника робіт", "Львівське будівельне управління", які перебувають в процедурах банкрутства.
5.12 Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за боржником зареєстровано право власності на 7 квартир, що територіально розміщені в АР Крим.
5.13 У зв'язку з тим, що АР Крим є тимчасово окупованою територією, проведення інвентаризації вказаного майна на даний час не можливе.
5.14 З метою отримання документів для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника розпорядник майна Комлик І. С. направив запит до Головного управління статистики у місті Києві, із відповіді якого вбачається, що боржник не звітує до управління протягом 2014-2016 років.
5.15 Тобто, у зв'язку із відсутністю документації необхідної для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, розпорядник майна позбавлений можливості його здійснити у відповідності до методичних рекомендацій.
5.16 З метою проведення інвентаризації активів боржника розпорядник майна арбітражний керуючий Комлик І. С. двічі направляв керівнику боржника повідомлення про проведення інвентаризації.
5.17 Керівник боржника сформував інвентаризаційну комісію, до складу якої включено розпорядника майном.
5.18 Станом на 29.01.2018 інвентаризаційною комісією оглянуто об'єкти нерухомого майна, які перебувають на балансі Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) в с. Капітанівка Київської області та в смт. Коцюбинське Київської області, втім згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно такі об'єкти не зареєстровані за боржником на праві власності чи господарського відання.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 06.07.2018 Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/3927/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/3927/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2018.
8. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/3927/16 за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018; розгляд скарги призначено на 09.08.2018 об 11 год. 30 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, Міністерством оборони України подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/3927/16 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. Арбітражний керуючий Комлик І.С. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані постанови без змін.
12. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані постанови без змін.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
в редакції чинній з 19.01.2013.
20. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12)
, іншими законодавчими актами України.
21. Відповідно до статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
22. Згідно з частинами 1 та 2 статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.
23. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.
24. Згідно частин 3 статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів в тому рахунку приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
25. Отже, завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури та з'ясування можливості застосування до боржника інших ніж процедура ліквідації, судових процедур (санація, мирова угода), та відповідно подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання зборів (комітету) кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
26. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
27. Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 (z1365-14)
та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142 (z1365-14)
, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
28. Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.
29. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вищезазначеного Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. До складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).
30. Із змісту оскаржуваних постанов не вбачається про проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна боржника та про дослідження судами попередніх інстанцій звіту інвентаризації майна боржника.
31. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
32. Всупереч вказаним вимогам закону, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних постановах в повному обсязі не досліджено та не встановлено чи мало місце проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна боржника та не надано оцінку звіту такої інвентаризації майна боржника, якщо вона мала місце.
33. Окрім того, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних постановах в повному обсязі не досліджено та не встановлено вартості майна боржника, яке було виявлено в ході процедури розпорядження майном.
31. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, в даному конкретному випадку, дійшли передчасного висновку про перехід до ліквідаційної процедури.
32. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
33. Оскаржувані постанови суду першої інстанції та апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.
34. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
35. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних постанов не були дотримані.
36. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
37. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, а саме статті 86 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому постанову суду першої інстанції від 30.01.2018 та постанову суду апеляційної інстанції від 17.05.2018 слід скасувати, а справу № 910/3927/16 слід направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд на стадію розпорядження майном.
38. При новому розгляді суду необхідно дослідити та встановити чи мало місце проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна боржника, надати оцінку звіту такої інвентаризації майна боржника, встановити вартість майна боржника, яке було виявлено в ході процедури розпорядження майном, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
39. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/3927/16 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/3927/16 задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 та постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/3927/16 скасувати.
3. Справу № 910/3927/16 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко