Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2011 позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Компанії 8 858 732,66 грн. вартості електричної енергії (у тому числі тарифна складова - 7 382 277,23 грн. та ПДВ 20% - 1 476 455,43 грн.), 64 238,82 грн. - 3% річних, 431 462,20 грн. інфляційних витрат, плату з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 37 952,85 грн. (у тому числі ПДВ 20% у розмірі 6 325,48 грн.), 91 456,06 грн. пені, 25 234,80 грн. витрат зі сплати державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.02.2011 на примусове виконання вказаного рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 видано відповідний наказ.

02.03.2011 постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції наказ № 33/234-10 від 15.02.2011 повернуто до суду, який його видав, виконавче провадження завершено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2015 касаційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 - без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2015 задоволено заяву Компанії про видачу наказу. Видано наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014. Визнано наказ господарського суду Харківської області від 15.02.2011 таким, що втратив чинність та не підлягає виконанню.

Компанія звернулась до господарського суду Харківської області із заявою про заміну сторони її правонаступником, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження № 47752779 у справі № 33/234-10, а саме: Підприємство на його правонаступника - КП "Харківводоканал".

Заява мотивована тим, що у зв'язку з припиненням Підприємством господарської діяльності, а також передання всіх активів та пасивів Підприємства до КП "Харківводоканал" саме КП "Харківводоканал" отримує від Компанії електричну енергію за договором про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 (далі - Договір), тому нести відповідальність за подальше нарахування та проводити розрахунки за її споживання повинно КП "Харківводоканал".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2018 заяву Компанії про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні № 47752779, а саме: Підприємство замінено на його правонаступника КП "Харківводоканал" за виконавчим документом - наказом від 23.04.2015 № 33/234-10, виданим на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 у справі № 33/234-10.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що: заборгованість, стягнута у даній справі, була підтверджена рішенням господарського суду Харківської області у справі № 5023/9398/11, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, та додатковими угодами від 01.10.2011 № 29, від 01.11.2011 № 30 до Договору, увійшла до передавального акта від 17.10.2011, згідно з яким всі активи та пасиви Підприємства були передані до КП КГ "Харківкомуночиствод", яке в подальшому перейменоване на КП "Харківводоканал", тобто саме до КП "Харківводоканал" перейшли усі права та обов'язки Підприємства, отже, новий споживач прийняв на себе всі обов'язки попереднього споживача за Договором, які виникли до моменту заміни споживача правонаступником.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Компанії про заміну сторони її правонаступником.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на даний час боржник (Підприємство) перебуває у стані припинення та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має цивільну правоздатність та залишається юридичною особою, а у статуті КП "Харківводоканал" відсутній запис щодо правонаступництва прав та обов'язків Підприємства, тобто не завершено реорганізацію (шляхом приєднання), а,отже, відсутні правові підстави для заміни боржника за виконавчим провадженням у справі № 33-234-10 на КП "Харківводоканал".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018, а ухвалу господарського суду Харківської області від 10.04.2018 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено статтю 52, частину четверту статті 75, статті 236, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), частину п'яту статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та неправильно застосовано частину четверту статті 91, частини першу, другу статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (755-15) .

КП "Харківводоканал" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від ДВС відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 23.04.2015 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 видано та направлено до ДВС наказ, відповідно до якого стягнуто з Підприємства на користь Компанії 8 858 732,66 грн. вартості електричної енергії (у тому числі тарифна складова - 7 382 277,23 грн. та ПДВ 20% - 1 476 455,43 грн.), 64 238,82 грн. - 3% річних, 431 462,20 грн. інфляційних витрат, плату з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 37 952,85 грн. (у тому числі ПДВ 20% в розмірі 6 325,48 грн.), 91 456,06 грн. пені, 25 234,80 грн. витрат зі сплати державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви Компанії про заміну сторони її правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням 4 сесії Харківської міської ради Харківської області 6 скликання від 12.01.2011 № 132/11 Підприємство реорганізовано шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод". 27.09.2011 комісією з реорганізації Підприємства прийнято рішення припинити господарсько-фінансову діяльність Підприємства з 30.09.2011.

Розпорядженням управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 розірвано укладений з Підприємством договір про передачу майна в господарське відання від 03.12.2004 № 1228 та затверджений передавальний акт від 17.10.2011 Підприємства станом на 01.10.2011 про передання всіх активів та пасивів Підприємства до КП КГ "Харківкомуночиствод" з набуттям останнім усіх прав та обов'язків станом на 01.10.2011, при цьому з колонки 6 вказаного акта вбачається, що будь-які активи та пасиви на балансі Підприємства відсутні.

Рішенням 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 23.12.2011 № 577/11 "Про перейменування комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" КП КГ "Харківкомуночиствод" перейменовано на комунальне підприємство "Харківводоканал".

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість виникла у вересні-жовтні 2010 через невиконання Підприємством умов Договору, який був укладений Підприємством (споживач) та Компанією (постачальник).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2012, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі № 5023/9398/11, встановлено, що вся заборгованість Підприємства у справі № 33/234-10 увійшла до передавального акта від 17.10.2011. Крім того, у рішеннях було зазначено, що вимоги, заявлені Компанією у претензії від 04.07.2011 № 26Е-0316юр-54563 на загальну суму 45 526 176,99 грн., до складу якої увійшла заборгованість у справі № 33/234-10, були розглянуті комісією по припиненню юридичної особи та включені до передавального акта від 17.10.2011.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 у справі № 922/3470/16 встановлено, що відповідно до даних ліквідаційного балансу від 28.10.2011 Підприємство припинило свою господарську діяльність, про що свідчить нульовий баланс.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішеннями судів у справах № 5023/9398/11 та № 922/3470/16, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Також 01.10.2011 Компанією та КП КГ "Харківкомуночиствод" укладена додаткова угода № 29 до Договору, відповідно до якої у зв'язку з реорганізацією Підприємства шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод" згідно з рішенням Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 № 132/11 сторони домовилися у преамбулі Договору та у всіх додатках, які є невід'ємною частиною Договору, слова: "найменування споживача комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" замінити на слова: найменування споживача комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 01.11.2011 № 30 до Договору, укладеної Компанією (постачальник), Підприємством (споживач) та КП КГ "Харківкомуночиствод" (новий споживач), новому споживачу за цією додатковою угодою передаються всі права споживача, що передбачені Договором, укладеним постачальником та споживачем. Новий споживач приймає на себе всі обов'язки споживача, що передбачені Договором.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з припиненням Підприємством господарської діяльності, а також передання всіх активів та пасивів Підприємства до КП "Харківводоканал" саме КП "Харківводоканал" почало отримувати від Компанії електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії та нести відповідальність за подальше нарахування та проводити розрахунки за її споживання, що, як наслідок, спричинило вибуття Підприємства з правовідносин, які виникли з підстави Договору, тому суд дійшов висновку, що Підприємство вибуло з виконавчого провадження як сторона виконавчого провадження, і це є підставою для заміни Підприємства як сторони виконавчого провадження на КП "Харківводоканал".

При цьому під вибуттям однієї із сторін у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї із сторін (стягувача або боржника) у зв'язку з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи, що раніше не брала участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Так, підставою правонаступництва є відступлення права вимоги, переведення боргу та інше.

Згідно з частиною першою статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із статтею 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

З огляду на те, що стягувач подав заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, а, отже, надав згоду щодо заміни боржника у виконавчому провадженні, враховуючи те, що вся заборгованість Підприємства у справі № 33/234-10 увійшла до передавального акта від 17.10.2011, згідно з яким всі активи та пасиви Підприємства були передані до КП КГ "Харківкомуночиствод", яке в подальшому перейменоване на КП "Харківводоканал", та беручи до уваги, що Підприємство вибуло як учасник правовідносин, які виникли з Договору, тобто Підприємство вибуло як сторона і з виконавчого провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та здійснення заміни боржника у виконавчому провадженні № 47752779 у справі № 33/323-10 на його правонаступника - КП "Харківводоканал".

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку при посиланні на рішення господарського суду Харківської області у справі № 5023/9398/11, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, а також на додаткові угоди № 29 від 01.10.2011, № 30 від 01.11.2011 до Договору, як на такі, що встановлюють заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу у розумінні статті 520 ЦК України і статті 52 ГПК України.

При розгляді заяви про заміну сторони її правонаступником судом не було враховано, що рішенням по справі № 5023/9398/11, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, було встановлено, що реорганізація Підприємства не припиняє його зобов'язань, а КП КГ "Харківкомуночиствод" є правонаступником усіх прав та обов'язків Підприємства станом на 01.10.2011 (універсальне правонаступництво), у тому числі й тих, що заявлені у позові, за винятком сплачених сум, а також необґрунтовано нарахованих штрафних санкцій, що встановлені рішеннями суду.

Водночас КП "Харківводоканал" посилається на лист про розгляд претензії від 04.07.2011 № 26Е-031662юр.-54563, в якому зазначено, що у ході звірки взаємних розрахунків між Підприємством та Компанією було встановлено, що до передавального акта включені всі вимоги, які були заявлені Компанією в претензії та у позовній заяві, з урахуванням платежів, які були зроблені в рахунок погашення вказаної заборгованості, а також необґрунтовано нарахованих штрафних санкцій, що було встановлено рішеннями суду. Штрафні санкції, які були стягнуті за рішеннями суду, не знайшли прямого відображення у тексті передавального акта, а були враховані на позабалансовому рахунку. Саме штрафні санкції наразі є предметом стягнення Підприємства на користь Компанії, оскільки заборгованість за спожиту електричну енергію дійсно увійшла до передавального акта та була погашена відповідачем.

Враховуючи, що позивачем у справі № 5023/9398/11 не було доведено належними доказами викладені у позові обставини, суд відмовив у задоволенні позовних вимог Компанії як таких, що повністю спростовувались наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2012 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі № 5023/9398/11 було підтверджено, що реорганізація Підприємства не припиняє його зобов'язань щодо заборгованості з оплати нарахованих штрафних санкцій, які не увійшли до передавального акта, а, отже, оплата КП "Харківводоканал" по рахунках за спожиту електричну енергію Підприємством можлива лише після виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто після закінчення процедури реорганізації та переходу прав і обов'язків до правонаступника та внесення відповідних змін до статуту КП "Харківводоканал".

Крім того, відповідно до частини першої статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із статтею 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Отже, переведення боргу є договірною передачею зобов'язань первісного боржника новому боржнику та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, заміна боржника саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

При цьому за договором переведення боргу, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, попередній боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

Тобто для того, щоб дійти обґрунтованого висновку про належність правонаступництва сторони на стадії виконавчого провадження, необхідно дослідити як обставини передання боржником своїх зобов'язань правонаступнику, так і набуття їх останнім поза межами виконавчого провадження, зокрема на підставі відповідних правочинів.

Саме дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, не можна визнати належним чином та об'єктивно дослідженими обставини, в розумінні статті 86 ГПК України, щодо передання зобов'язань боржника з оплати 64 238,82 грн. 3% річних, 431 462,20 грн. інфляційних витрат, плати з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 37 952,85 грн. (у тому числі ПДВ 20% у розмірі 6 325,48 грн.), 91 456,06 грн. пені, 25 234,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які нараховані за неналежне виконання останнім свого зобов'язання з оплати за спожиту електричну енергію за вересень-жовтень по Договору та присуджені йому до стягнення рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2011, додатковими угодами від 01.10.2011 № 29, від 01.11.2011 № 30 та від 14.02.2012 до Договору, які не є договорами про переведення вказаного боргу новому боржнику КП "Харківводоканал", як того вимагають приписи статей 513, 520 та 521 ЦК України, та являють собою форму заміни сторони споживача і спрямовані на врегулювання правовідносин за Договором на майбутнє.

За відсутності як у матеріалах справи, так і загалом договору про переведення боргу, укладеного між боржником, кредитором та новим боржником, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали від 10.04.2018 у справі № 33/234-10 господарським судом Харківської області була невірно обрана правова норма, яку належить застосовувати до цих правовідносин, як того вимагають положення стаття 237 ГПК України під час вирішення питань при ухваленні рішення, що є наслідком істотного порушення норм матеріального права.

Також на момент розгляду заяви щодо правонаступництва у виконавчому провадженні Підприємство не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з даними вказаного Реєстру боржник перебуває у стані припинення.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. За положенням частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (стаття 106 ЦК України).

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульовано статтею 107 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 59 Господарського кодексу України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Отже, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (755-15) .

Пунктом 7 статті 4 вказаного Закону передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що на час розгляду даної справи боржник, Підприємство, перебуває в стані припинення, включений до Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має цивільну правоздатність та залишається юридичною особою, а у статуті КП "Харківводоканал" відсутній запис щодо правонаступництва прав та обов'язків Підприємства, тобто не завершено реорганізацію (шляхом приєднання), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни боржника за виконавчим провадженням у справі № 33-234-10 на КП "Харківводоканал".

Однак Касаційний господарський суд з такими висновками суду апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки судом апеляційної інстанції не було спростовано доводи, викладені в ухвалі суду першої інстанції, а саме те, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2012, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі № 5023/9398/11, встановлено, що вся заборгованість Підприємства у справі № 33/234-10 увійшла до передавального акта від 17.10.2011. Крім того, у рішеннях було зазначено, що вимоги, заявлені Компанією у претензії від 04.07.2011 № 26Е-0316юр-54563 на загальну суму 45 526 176,99 грн., до складу якої увійшла заборгованість у справі № 33/234-10, були розглянуті комісією по припиненню юридичної особи та включені до передавального акта від 17.10.2011.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені рішеннями судів у справах № 5023/9398/11 та № 922/3470/16, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

При цьому апеляційний суд, посилаючись на те, що саме штрафні санкції наразі є предметом стягнення Підприємства на користь Компанії, оскільки заборгованість за спожиту електричну енергію, дійсно увійшла до передавального акта та була погашена відповідачем, не врахував, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2011 у справі № 33/234-10 позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Компанії 8 858 732,66 грн. вартості електричної енергії (у тому числі тарифна складова - 7 382 277,23 грн. та ПДВ 20% - 1 476 455,43 грн.) 64 238,82 грн. 3% річних, 431 462,20 грн. інфляційних витрат, плату з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 37 952,85 грн. (у тому числі ПДВ 20% у розмірі 6 325,48 грн.), 91 456,06 грн. пені, 25 234,80 грн. витрат зі сплати державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Тобто заміна сторони у виконавчому провадженні здійснюється у виконанні судового рішення, яким стягнуто, крім штрафних санкцій, ще й основну заборгованість.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що вимоги, заявлені Компанією у претензії від 04.07.2011 № 26Е-0316юр-54563 на загальну суму 45 526 176,99 грн., до складу якої увійшла заборгованість у справі № 33/234-10, були розглянуті комісією по припиненню юридичної особи та включені до передавального акта від 17.10.2011.

Крім того, апеляційний суд, зазначаючи про те, що у статуті КП "Харківводоканал" відсутній запис щодо правонаступництва прав та обов'язків Підприємства, залишив поза увагою, що статут КП "Харківводоканал" був затверджений у зв'язку з перейменуванням КП КГ "Харківкомуночиствод", яке є правонаступником Підприємства та якому відповідно до передавального акта від 17.10.2011 були передані всі активи та пасиви Підприємства. Тобто, встановивши, що КП "Харківводоканал" є правонаступником КП КГ "Харківкомуночиствод", суд апеляційної інстанції не вказав, на підставі яких доказів та норм права він дійшов висновку про необхідність внесення до статуту КП "Харківводоканал" запису щодо правонаступництва прав та обов'язків Підприємства.

Також Касаційний господарський суд вважає необґрунтованими посилання суду апеляційної інстанції на те, що на час розгляду даної справи боржник, Підприємство, перебуває в стані припинення, включений до Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має цивільну правоздатність та залишається юридичною особою, оскільки в наявності є рішення 4 сесії Харківської міської ради Харківської області 6 скликання від 12.01.2011 № 132/11, яким Підприємство реорганізовано шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод", рішення комісії з реорганізації Підприємства про припинення господарсько-фінансової діяльності Підприємства з 30.09.2011, підписаного і затвердженого передавального акта, за яким КП КГ "Харківкомуночиствод" передані всі активи та пасиви Підприємства; тому відсутність запису про припинення юридичної особи, що припиняється в результаті приєднання, не впливає на встановлення факту правонаступництва у цьому випадку.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дослідивши обставини справи в їх сукупності дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви Компанії про заміну сторони її правонаступником.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено статтю 52, частину четверту статті 75, статті 236, 334 ГПК України, частину п'яту статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та неправильно застосовано частину четверту статті 91, частини першу, другу статті 104 ЦК України, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (755-15) , приймаються Касаційним господарським судом з огляду на викладені обставини.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Часиною першою статті 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

У зв'язку з тим, що суд задовольняє касаційну скаргу та скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі ухвалу суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на КП "Харківводоканал".