ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 10/52-05
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючий, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю кредитора ОСОБА_4 та представників: ПП "Олсія Капітал" - адвоката Літаєвої І.А., ПП "Нобілітас" - Манєвського В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Олсія Капітал"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018
та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 в частині відмови у задоволенні скарги ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі та в частині відмови в задоволенні клопотання № б/н від 23.01.2018 ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод"
у справі № 10/52-05
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці
до Підприємства "Вінницький консервний завод"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.03.2005 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці порушено провадження у справі № 10/52-05 про банкрутство Підприємства "Вінницький консервний завод".
Постановою господарського суду Вінницької області від 12.06.2007 Підприємство "Вінницький консервний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 у справі № 10/52-05, зокрема, призначено ліквідатором у справі № 10/52-05 про банкрутство Підприємства "Вінницький консервний завод" арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 (суддя Лабунська Т.І.) зокрема, відмовлено у задоволенні скарги ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі; відмовлено в задоволенні клопотання № б/н від 23.01.2018 ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 10/52-05 (колегія суддів: Савченко Г.І. - головуючий, Павлюк І.Ю., Демидюк О.О.) ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПП "Олсія Капітал" звернулося з касаційною скаргою та просить:
- скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 в частині відмови у задоволенні скарги ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі та в частині відмови в задоволенні клопотання № б/н від 23.01.2018 ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод" у справі № 10/52-05 згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016;
- ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ПП "Олсія Капітал" від 11.10.2017 щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у даній справі; задовольнити клопотання ПП "Олсія Капітал" від 23.01.2018 про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод" у справі №10/52-05 згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 у справі № К/800/11961/15;
- справу №10/52-05 повернути до Господарського суду Вінницької області для подальшого розгляду в іншому складі суду.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Так, обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, ПП "Олсія Капітал" посилається, зокрема, на те, що:
- судами попередніх інстанцій не враховано, що ліквідатором Василиком В.В. не виконано вимоги ухвали господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 та від 30.08.2017, що є порушенням ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 18 ГПК України;
- матеріалами справи підтверджується наявність документів, необхідних для виконання арбітражним керуючим вимог ухвал господарського суду Вінницької області від 28.09.2016, 20.02.2017, 30.08.2017;
- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що арбітражний керуючий Василик В.В. з моменту призначення ліквідатором ознайомився з матеріалами справи лише 30.01.2018 та лише один раз був присутній у судовому засіданні у даній справі за період призначення його ліквідатором;
- арбітражний керуючий Василик В.В за період перебування ліквідатором у справі №10/52-05 не надавав комітету кредиторів звіт про свою діяльність, що є порушення ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- наказ Міністерства юстиції України №1443/5 від 01.09.2014 про зупинення діяльності арбітражного керуючого Василика В.В. та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29.09.2014 в частині застосування до арбітражного керуючого Василика В.В. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є чинними;
- суди попередніх інстанцій безпідставно послались на наявність наказу Міністерства юстиції України №455/5 від 30.03.2015 про відновлення діяльності арбітражного керуючого Василика В.В. та проігноровано постанову Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 та ухвалу Верховного Суду України від 30.05.2016, які були прийняті значно пізніше;
- судами не враховано, що постанова Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 та ухвала Верховного Суду України від 30.05.2016 є обов'язковими для виконання на всій території України.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПП "Олсія Капітал", ПП "Нобілітас", ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, справа № 10/52-05 про банкрутство Підприємства "Вінницький консервний завод" перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Вінницької області від 12.06.2007.
Провадження у даній справі здійснюється в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
Повноваження ліквідатора в ліквідаційній процедурі визначені нормами ст. 25 Закону про банкрутство.
Так, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство).
При цьому, за приписами ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства ( ч.8 ст. 3-1 Закону про банкрутство).
Відповідно до ч.9 ст. 3-1 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Пунктом 2 ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 у справі № 10/52-05 припинено повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) Круткевича В.І. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Василика В.В. з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) ; зобов'язано арбітражного керуючого Круткевича В.І. передати арбітражному керуючому Василику В.В. всю наявну документацію з ліквідації підприємства "Вінницький консервний завод".
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є скарга кредитора - ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі № 10/52-05 та клопотання про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод".
Обґрунтовуючи доводи скарги, ПП "Олсія Капітал" посилається на невиконання ліквідатором - арбітражним керуючим Василиком В.В. вимог ухвал суду першої інстанції від 28.09.2016, 20.02.2017, 30.08.2017 у справі щодо проведення інвентаризації майнових активів підприємства "Вінницький консервний завод"; формування реєстру вимог кредиторів з урахуванням погашення вимог ПАТ "Укртрансгаз"; з'ясування обставин передачі на позабалансовий рахунок боржника об'єктів державної власності, їх правовий статус на час слухання справи в суді, отримання документального підтвердження повернення об'єктів державної власності у відання Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області; вирішення питання про передачу на зберігання до Державного архіву Вінницької області впорядкованих документів ліквідованого ВАТ "Вінницький консервний завод"; порушенням арбітражним керуючим Василиком В.В. вимог ч.11 ст. 30 Закону про банкрутство щодо надання комітету кредиторів звіту про свою діяльність за час перебування ліквідатором у справі №10/52-05; неявкою арбітражного керуючого Василика В.В. в судові засідання у справі №10/52-05, незважаючи на той факт, що призначення його як ліквідатора відбулося більше року назад.
Місцевим судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено відсутність належних і допустимих доказів порушення ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Василиком В.В. покладених на нього обов'язків, відтак, відсутність підстав для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.
Так, судом першої інстанції з'ясовано, що арбітражний керуючий (ліквідатор) Василик В.В. вжив усі залежні від нього заходи для отримання документації Підприємства "Вінницький консервний завод", зокрема:
- неодноразово надсилав на адресу арбітражного керуючого Круткевича В.І. запити №16-85 від 13.10.2016, № 16-90 від 31.10.2016, № 17-153 від 20.11.2017 щодо необхідності передачі документів, печаток та товарно-матеріальних цінностей підприємства "Вінницький консервний завод" (отримання запитів Круткевичем В.І. підтверджується даними із сайту ПАТ "Укрпошта"). Однак, вимоги ухвал суду від 28.09.2016, 30.11.2016 та зазначених вище запитів залишились Круткевичем В.І. не виконаними;
- подав заяву №16-113 від 08.12.2016 до Вінницької місцевої прокуратури про наявність в діях арбітражного керуючого Круткевича В.І. ознак кримінального правопорушення. Проте, в матеріалах справи відсутні докази реагування з боку правоохоронних органів.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Тобто, проведення інвентаризації майна підприємства можливе за наявності відповідних документів, так як під час її проведення перевіряються і документально підтверджуються наявність активів, їх стан, оцінка.
Отже, як досліджено та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, арбітражний керуючий Василик В.В. при виконанні обов'язків ліквідатора був позбавлений можливості належним чином виконувати свої повноваження, в тому числі й щодо здійснення інвентаризації та оцінки майна Підприємства "Вінницький консервний завод" згідно вимог законодавства, оскільки арбітражним керуючим Круткевичем В.І. порушено обов'язок щодо передання бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора.
Надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що арбітражному керуючому Василику В.В. для з'ясування обставин передання на позабалансовий рахунок боржника об'єктів державної власності, їх правовий статус на час слухання справи в суді, отримання документального підтвердження повернення об'єктів державної власності у відання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області необхідно мати певний обсяг первинних документів підприємства-боржника. Отже, враховуючи, що жодні документи підприємства "Вінницький консервний завод" ліквідатору Василику В.В. не були передані, суди дійшли висновку, що з'ясування обставин, на які наголошує ПП "Олсія Капітал", є неможливим.
У зв'язку з зазначеним, судами було відхилено і посилання ПП "Олсія Капітал" на невирішеність арбітражним керуючим (ліквідатором) Василиком В.В. питання про передачу на зберігання до Державного архіву Вінницької області впорядкованих документів ліквідованого ВАТ "Вінницький консервний завод".
При цьому, суди попередніх інстанцій вірно спростували доводи ПП "Олсія Капітал" щодо необхідності формування арбітражним керуючим (ліквідатором) Василиком В.В. реєстру вимог кредиторів з урахуванням погашення вимог кредиторів та внесення у зв'язку з цим до реєстру відповідних змін, оскільки ст. 15 Закону про банкрутство не передбачено можливості внесення до реєстру вимог кредиторів змін з підстав погашення таких вимог.
Так, дійсно, згідно абз. 13 ч. 1 чст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Проте, як зазначили суди, відсутність у арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. бухгалтерської та іншої документації банкрута, унеможливлює виконання ним повноважень, передбачених названою нормою.
До того ж, судами було обґрунтовано відхилено як безпідставні доводи ПП "Олсія Капітал" щодо неявки арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. в судові засідання з моменту призначення останнього ліквідатором, оскільки арбітражний керуючий з урахуванням положень інституту представництва (ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 61 ГПК україни, в редакції, чинній з 15.12.2017) не позбавлений права мати представника для участі у справі, який згідно протоколів судових засідань приймав участь у судових засіданнях.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій за результатами дослідження та перевірки доводів ПП "Олсія Капітал" про порушення арбітражним керуючим (ліквідатором) Василиком В.В. вимог ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство щодо надання комітету кредиторів звіту про свою діяльність, дійшли висновку про недоведеність неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. визначених законом обов'язків ліквідатора з огляду на встановлені обставини вжиття останнім необхідних заходів для здійснення своїх повноважень, передбачених ст. 25 Закону про банкрутство.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 в частині призначення ліквідатором у справі №10/52-05 арбітражного керуючого Василика В. В. залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що скарга ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі №10/52-05 є безпідставною та спростовується вищевикладеними обставинами.
Статтею 3-1 Закону про банкрутство визначено перелік підстав для усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків, зокрема, анулювання його ліцензії, недотримання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ПП "Олсія Капітал", звертаючись з клопотанням про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод", послалося на постанову Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016, ухвалу Верховного Суду України від 30.05.2016, рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29.09.2014, оформленого протоколом №19/09/14 в частині застосування до арбітражного керуючого Василика В.В. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Згідно п.7.3.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1284/5 від 27.06.2013 (z1113-13) , зупинення діяльності арбітражного керуючого діє до дня прийняття Дисциплінарною комісією рішення щодо притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Судами з'ясовано, що рішенням Дисциплінарної комісії №19/09/14 від 29.09.2014, оформленого протоколом №19/09/14, арбітражний керуючий Василик В.В. притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Однак, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, згідно Витягу з публічного сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих, на підставі Наказу Міністерства юстиції України №455/5 від 30.03.2015 діяльність арбітражного керуючого Василика В.В. було відновлено.
При цьому, посилання на наказ Міністерства юстиції України №1443/5 від 01.09.2014 про зупинення діяльності арбітражного керуючого Василика В.В. та на рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29.09.2014 в частині застосування до арбітражного керуючого Василика В.В. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є безпідставним, оскільки арбітражний керуючий Василик В.В. був призначений ліквідатором у даній справі ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.09.2016, тобто після прийняття названих наказу та рішення.
У зв'язку з викладеним, постанова Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016, відповідно до якої наказ Міністерства юстиції України №1443/5 від 01.09.2014 про зупинення діяльності арбітражного керуючого Василика В.В. визнано правомірним, не свідчиать про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків відповідно до ст. 3-1 Закону про банкрутство.
Надавши оцінку наведеним доводам ПП "Олсія Капітал", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що зупинення діяльності арбітражного керуючого у 2014 році не може бути підставою для усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, оскільки його діяльність була відновлена на підставі наказу Міністерства юстиції України №455/5 від 30.03.2015, а ліквідатором у даній справі він був призначений ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.09.2016.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод".
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені судами обставини справи, виходячи з аналізу вищезазначених норм та меж розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі та клопотання ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод".
При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у даній справі.
Доводи касаційної скарги ПП "Олсія Капітал" про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, зводяться до викладення змісту скарги щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора та клопотання про його усунення від виконання обов'язків, не спростовуючи обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
При цьому, аргументи ПП "Олсія Капітал" в обґрунтування вимог касаційної скарги не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені місцевим та апеляційним судами під час розгляду справи, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Відтак, наведені ПП "Олсія Капітал" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді при розгляді спору у даній справі.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та ухвала Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 в частині відмови у задоволенні скарги ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі та в частині відмови в задоволенні клопотання № б/н від 23.01.2018 ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод" у справі №10/52-05 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Олсія Капітал" залишити без задоволення .
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 в частині відмови у задоволенні скарги ПП "Олсія Капітал" щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. обов'язків ліквідатора у справі та в частині відмови в задоволенні клопотання № б/н від 23.01.2018 ПП "Олсія Капітал" про усунення арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання обов'язків ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод" у справі №10/52-05 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Погребняк В.Я.