1. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі в тексті - Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстокактив" (далі в тексті - Відповідач), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", про зобов'язання Відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати вимоги Позивача та включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги в розмірі 24 414 801,03 доларів США, 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн.

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі №910/24157/16 в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень та позовних вимог

4. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2018, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, відмовлено в задоволенні позову.

5. Рішення та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані наступним:

5.1. Суд першої та апеляційної інстанції встановили, що Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", (банк) укладено з: Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай" (позичальник) договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 (далі - Кредитний договір-1), а з Публічним акціонерним товариством "Одеський коровай" (позичальник) договір про відкриття кредитної лінії №17-В/10 (далі - Кредитний договір-2) та договір про відкриття кредитної лінії №18-В/10 (далі - Кредитний договір-3, разом - Кредитні договори).

5.2. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання, зокрема, зобов'язань ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" та ПАТ "Одеський коровай" за Кредитними договорами - між ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Укрстокактив" 22.05.12. укладено договір застави цінних паперів (далі - Договір застави), предметом забезпечення за яким є прості іменні акції, емітовані ПАТ "Кримхліб", ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сімферопольский комбінат хлібопродуктів".

5.3. Суд першої інстанції встановив, що ПАТ "Сбербанк" 16.04.2015 надіслано ТОВ "Укрстокактив" повідомлення вимоги № 3651/5/28-2 і № 3661/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості, відповідно, за Кредитним договором-3 і за Кредитним договором-2, а 24.04.2014 - повідомлення вимогу № 3970/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором-1. Однак станом на момент розгляду даної справи сума заборгованості за Кредитними договорами не сплачена ані позичальниками, ані ТОВ "Укрстокактив".

5.4. Також в оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що згідно з повідомленням, розміщеним у Бюлетені Державної Реєстрації (№ 45) від 25.05.2016, засновниками ТОВ "Укрстокактив" прийнято рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Укрстокактив" у результаті ліквідації, строк заявлення вимог кредиторами - 25.07.2016.

5.5. У зв'язку з викладеними обставинами ПАТ "Сбербанк" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про зобов'язання ТОВ "Укрстокактив" в особі ліквідаційної комісії визнати його вимоги та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Укрстокактив" вимоги в розмірі 24414801,03 доларів США, 311258434,85 російських рублів та 179157590,28 грн., посилаючись на ухилення відповідачем від розгляду та визнання вказаних вимог всупереч приписам ст. 105 ЦК України.

5.6. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що звертаючись з позовом Позивач посилається на ухилення ТОВ "Укрстокактив" в особі ліквідаційної комісії всупереч приписам ст. 105 ЦК України від розгляду та визнання вимог ПАТ "Сбербанк" в розмірі 24414801,03 доларів США, 311258434,85 російських рублів та 179157590,28 грн.

5.7. В оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що Відповідач проти наявності у Позивача до нього кредиторських вимог не заперечує та зазначає, що вимоги Позивача визнані та його вже включено в реєстр вимог кредиторів Відповідача.

5.8. Судами встановлено, що з наказу №5/08 від 08.08.2016 голови ліквідаційної комісії ТОВ "Укрстокактив" вбачається, що відомості про заставне майно ТОВ "Укрстокактив", заставодержателем якого є ПАТ "Сбербанк", окремо включені до реєстру кредиторів ТОВ "Укрстокактив", для задоволення вимог ПАТ "Сбербанк", які виникли за кредитними договорами з ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "ТД "Золотий урожай", загальна заборгованість за якими згідно отриманої заяви складає 24 414 801,03 доларів США; 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн. Також зазначеним документом наказано кошти отримані від продажу предмету застави перерахувати на рахунок заставодержателя (т.ІІ, а.с. 4).

5.9. Аналогічна інформація, як встановлено в постанові суду апеляційної інстанції, підтверджується також Витягом з реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ "Укрстокактив", затвердженого підписом ліквідатора Відповідача та печаткою зазначеного підприємства. Зі вказаного витягу вбачається, що до реєстру внесено відомості щодо заставодержателя, суми забезпечених заставою вимог, першу чергу задоволення, перелік із кількісними, якісними та вартісними характеристиками заставного майна (т.ІІ, а.с. 5).

5.10. Враховуючи викладене, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що вимогу Позивача розглянуто в порядку ч. 6 ст. 105 ЦК України, прийнято щодо неї рішення, однак, не направлено його Позивачу.

5.11. Зазначені обставини стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

6. До Верховного Суду від Позивача надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 і прийняти нове рішення про задоволення позову АТ "Сбербанк".

7. В обґрунтування підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про задоволення позову в касаційній скарзі наведено наступні доводи:

7.1. Суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог не встановивши обставини щодо складання ліквідаційною комісією Відповідача проміжного ліквідаційного балансу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу

Позиція Верховного Суду

9. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сбербанк" (стара назва - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк") на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №910/24157/16; призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на 01 серпня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

10. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

11. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог не встановивши обставини щодо складання ліквідаційною комісією Відповідача проміжного ліквідаційного балансу, колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до положень ст. 572 ЦК України у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

15. Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

16. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу").

17. У ст. 24 Закону України "Про заставу" передбачено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

18. Водночас майновий поручитель, будучи заставодавцем, не є боржником за забезпеченим заставою зобов'язанням, тому його відповідальність перед кредитором обмежується винятково вартістю предмета застави (при переході права власності на предмет застави до заставодержателя) або сумою, одержаною в результаті продажу предмета застави. Тобто задоволення вимог за основним зобов'язанням з іншого майна майнового поручителя не передбачено.

19. У силу ч. 2 ст. 20 Закону України "Про заставу" у разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

20. Відповідно до положень ст.ст. 105, 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, та відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

21. У силу ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

22. Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

23. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

24. Зокрема, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

25. Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що витягом з реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ "Укрстокактив", затвердженого підписом ліквідатора Відповідача та печаткою зазначеного підприємства вбачається, що до реєстру внесено відомості щодо заставодержателя, суми забезпечених заставою вимог, першу чергу задоволення, перелік із кількісними, якісними та вартісними характеристиками заставного майна (т.ІІ, а.с. 5).

27. Згідно з положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у даній справі), статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

28. Положення ч. 3 ст. 112 ЦК України встановлюють, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

29. Беручи до уваги встановлені фактичні обставини про те, що до реєстру кредиторів ТОВ "Укрстокактив", для задоволення вимог ПАТ "Сбербанк", які виникли за кредитними договорами з ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "ТД "Золотий урожай", загальна заборгованість за якими згідно отриманої заяви складає 24 414 801,03 доларів США; 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн. внесено відомості щодо заставодержателя, суми забезпечених заставою вимог, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про відсутність у Позивача порушеного права та відповідно погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

30. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог не встановивши обставини щодо складання ліквідаційною комісією Відповідача проміжного ліквідаційного балансу.

31. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Позивача дійшла до висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. За таких обставин, касаційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 - залишенню без змін.

34. Оскільки за наслідками розгляду касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з залишенням оскаржуваних судових рішень без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.