ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 44/492-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВТ Фортуна"

представники - в судове засідання не з'явилися,

ліквідатор - арбітражний керуючий Корольов Володимир Миколайович,

представники - в судове засідання не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3

представник - ОСОБА_4,

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Остапенка О.М., Верховця А.А.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВТ Фортуна"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 07.08.2009 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №44/492-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СВТ Фортуна".

2. 23.05.2011 постановою Господарського суду міста Києва визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Корольова В.М.

3. 01.02.2018 не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, учасник ТОВ "СВТ Фортуна" ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 та постанову від 23.05.2011, припинити провадження у справі про банкрутство.

4. 26.02.2018 ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано ОСОБА_3 усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви із зазначенням підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скаржниця не додала до апеляційної скарги докази на підтвердження доводів та причин пропуску строку на оскарження судових рішень.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

5. 03.04.2018 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відхилено клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне провадження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 та постанову від 23.05.2011 з тих підстав, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги шляхом повідомлення інших підстав для поновлення строку, а наведені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. 02.05.2018 ОСОБА_3 до Верховного Суду подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 44/492-б, в якій скаржник просить скасувати зазначену ухвалу та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3

7. Скаржник, посилаючись на те, що вона не була повідомлена про розгляд справи № 44/924-б та не була залучена до участі у справі, а прийняті у справі ухвала та постанова суду першої інстанції суттєво впливають на її майнові права та інтереси щодо ТОВ "СВТ "Фортуна", враховуючи приписи статей 129 Конституції України та 256, 261 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вважає, що суд апеляційної інстанції не мав підстав для відхилення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга була подана на наступний день після ознайомлення з матеріалами даної справи.

Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

8. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

9. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції до 15.12.2017)

9.1. Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

10. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції після 15.12.2017)

10.1. Стаття 119. Поновлення та продовження процесуальних строків

1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

10.2. Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

10.3. Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження

1.Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

10.4. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

12. Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без руху та зобов'язано скаржника усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви із зазначенням підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2009. Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було направлено на адресу скаржниці, яка була вказана нею в апеляційній скарзі, однак копія ухвали повернулася на адресу суду у зв'язку із закінчення терміну зберігання. При цьому скаржниця не скористалася належним чином своїми процесуальними правами та не отримала зазначений процесуальний документ, а також не виконала вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 та не подала до суду заяву із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Отже, з огляду на викладене правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про застосування пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України та відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, оскільки наведені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку визнані судом неповажними, а скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги шляхом повідомлення інших підстав для поновлення строку.

13. Слід також зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані". У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

14. Також, правомірним є зауваження суду апеляційної інстанції про те, що відомості про судові рішення у справі про банкрутство ТОВ "СВТ Фортуна" були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.09.2009 - про порушення провадження у справі про банкрутство, а 06.06.2011 - про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що не позбавляло скаржницю довідатись про справу № 44/492-б за умов належного користування своїми корпоративними правами, зокрема, щодо участі у діяльності господарського товариства.

15. З огляду на викладене твердження ОСОБА_3 про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

16. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала суду апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

18. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 44/492-б залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

Л. Катеринчук