ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/570/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
представник - Абісов А.В.
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь",
представник - в судове засідання не з'явився,
за участю - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України,
представник - в судове засідання не з'явився,
розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018
у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Геза Т.Д., Дучал Н.М.
та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.01.2018
у складі судді Проскурякова К.В.
у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
про стягнення 12 824 188,26 грн,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 22.04.2015 рішенням Господарського суду Запорізької області позовом Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України") до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (далі - ПАТ "Енергомашспецсталь") про стягнення 12 824 188,26 грн задоволено частково та стягнуто з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ДК "Газ України "ПАТ "НАК Нафтогаз України" основний борг у розмірі 7 933 339,22 грн, пеню у розмірі 1 573 263,31 грн, 3 % річних у розмірі 1174 504,38 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 113 016,13 грн та 72 908,67 грн судового збору.
2. Зазначене рішення суду першої інстанції залишено в силі постановами Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та Вищого господарського суду України від 20.01.2016.
3. 05.05.2015 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 Господарським судом Запорізької області було видано відповідний наказ.
4. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департамент ДВС МЮУ) розглянуто заяву стягувача від 15.07.2015 про примусове виконання наказу та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій в тому числі вказано, що боржнику необхідно самостійно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження .
5. 02.09.2015 головним державним виконавцем ВПВР Департаменту винесена постанова ВП № 48544574 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесені запити про обтяження майна ПАТ "Енергомашспецсталь".
6. 25.12.2015 виконавче провадження було зупинено на підставі ухвали Вищого господарського суду України та поновлено 17.02.2016.
7. 10.05.2016 ухвалою Господарського суду Запорізької області розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 строком на один рік та шість місяців з погашенням відповідачем заборгованості щомісячно наступними частинами: до 30.06.2016 - 200 000 грн, до 31.07.2016 - 200 000 грн, до 31.08.2016 - 200 000 грн, до 30.09.2016 - 200 000 грн, до 31.10.2016 - 200 000 грн, до 30.11.2016 - 200 000 грн, до 31.12.2016 - 200 000 грн, до 31.01.2017 - 200 000 грн, до 28.02.2017 - 200 000 грн, до 31.03.2017 - 1 229 670,19 грн, до 30.04.2017 - 1 229 670,19 грн, до 31.05.2017 - 1 229 670,19 грн, 30.06.2017 - 1 229 670,19 грн, до 31.07.2017 - 1 229 670,19 грн, до 31.08.2017 - 1 229 670,19 грн, до 30.09.2017 - 1 229 670,19 грн, до 31.10.2017 - 1 229 670,19 грн, до 30.11.2017 - 1 229 670,19 грн.
8. 25.08.2016 державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48544574 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14, яку направлено боржнику.
9. На виконання ухвали від 10.05.2016 про розстрочку виконання рішення суду станом на 22.01.2018 ПАТ "Енергомашспецсталь" перераховано на користь стягувача 9 840 000 грн, залишок заборгованості складає 3 027 031,71 грн.
10. 18.09.2017 винесено постанову ВП № 48544574 про арешт грошових коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в АТ "КІБ", АТ "Укрексімбанк", ПАТ "МетаБанк", ПАТ "Промінвестбанк", ПАТ "Альфа-Банк", АТ "ОТП Банк", ПАТ "Сбербанк", АТ "Український банк реконструкції та розвитку", ПАТ "Європромбанк", ПАТ "ПУМБ" та направлено відповідні вимоги у банківські установи про надання інформації про залишок грошових коштів на всіх рахунках "ПАТ "Енергомашспецсталь" та повідомлення про наявність інших постанов про арешт коштів боржника.
11. 04.12.2017 до Господарського суду Запорізької області від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла скарга на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС, відповідно до якої заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень, яка полягає у нездійсненні передбачених законом заходів щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14 та не стягненні грошових коштів на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", а також просить суд зобов'язати старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ вчинити всі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19)
для повного фактичного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14, а саме:
- провести перевірку рахунків боржника, відкритих у банківських та інших фінансових установах, в порядку пункту 21 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження";
- витребувати інформацію про існування дебіторської заборгованості боржника в порядку частини 1 статі 54 Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
;
- провести огляд приміщень та іншого майна ПАТ "Енергомашспецсталь" в порядку пункту 5 частини 3 статі 54 Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
;
- провести розшук транспортних засобів боржника в порядку частини 3 статі 54 Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
;
- скласти акт опису наявності або відсутності майна у боржника в порядку частини 2 статі 54 Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
;
- вжити заходи з перевірки майна за даними балансу в порядку пункту 2 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
12. 25.01.2018 ухвалою Господарського суду Запорізької області скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", залишеною без змін Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018, задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С.В., які полягають у нездійсненні передбачених законом заходів щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14, зобов'язано старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ усунути порушення прав заявника - стягувача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у виконавчому провадженні ВП № 48544574. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.
13. Ухвала та постанова мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
державний виконавець при здійсненні примусового виконання рішення суду, обмежився лише накладенням арештів на грошові кошти та отриманням інформації з банківських установ, та не застосував інші заходи, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19)
.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. 07.05.2018 Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 та залишити скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" без задоволення в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також правомірність дій державного виконавця.
Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
15. 16.07.2018 до Верховного Суду від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а прийняті у справі ухвалу та постанову залишити без змін, посилаючись на те, що всебічне з'ясування судами обставин справи та правильне застосування норм матеріального права, зокрема статей 2, 6, 18, 48, 52, 54 Закону України "про виконавче провадження".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
(в редакції після 15.12.2017)
16.1. Стаття 18. Обов'язковість судових рішень
1. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
16.2. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19)
17.1. Стаття 1. Виконавче провадження
1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17.2. Стаття 2. Засади виконавчого провадження
1. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
17.3. Стаття 6. Виконання рішень іншими органами та установами
1. У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
3. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
4. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
17.4. Стаття 18. Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців
1.Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
17.5. Стаття 48. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника
1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
17.6. Стаття 52. Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця
1. Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
19. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що стаття - 1291 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, 45, 6 березня 2003 року) - п. 53. ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Суд зазначає, що з моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
20. Судами встановлено, що старшим державним виконавцем Мурихіним С.В. 18.09.2017 винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в банківських установах та направлено відповідні вимоги про надання інформації про залишок грошових коштів на всіх рахунках ПАТ "Енергомашспецсталь" та повідомлення про наявність інших постанов про арешт коштів боржника, при цьому не вжито заходів щодо повного отримання відповідей з усіх банківських установ та примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника. Крім того судами встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.05.2016 про розстрочку виконання рішення, останній день здійснення ПАТ "Енергомашспецсталь" платежу є 30.11.2017, при цьому станом на 04.12.2017 у відповідача існувала заборгованість за три місяці. Зазначені обставини, як вірно вказали суди першої та апеляційної інстанцій, свідчать про неналежне здійснення державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
та порушують права стягувача.
21. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про правомірність дій державного виконавця при виконанні судового рішення у даній справі та порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження.
22. При цьому колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в частині визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця та зобов'язання державного виконавця усунути порушення прав заявника та відмови в задоволенні скарги щодо зобов'язання державного виконавця провести перевірку рахунків боржника, витребувати інформацію про існування дебіторської заборгованості, провести огляд приміщень та іншого майна, вжити заходи з перевірки майна за даними балансу та провести розшук транспортних засобів з тих підстав, що зазначені дії входять до компетенції самого державного виконавця при здійсненні примусового виконання рішення суду, а у суду відсутні підстави щодо винесення ухвали про зобов'язання державного виконавця реалізувати його власні права.
23. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
25. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 - залишенню без змін.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 у справі № 905/570/14 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Білоус
Л. Катеринчук