1. 21.03.2018 через Дніпропетровський апеляційний господарський суд Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Зибіна Антона Олександровича звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №Б24/40/15/176/02.

2. 14.06.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 05.04.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №Б24/40/15/176/02 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Зибіна Антона Олександровича на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 та призначено її розгляд на 24.07.2018 о 10 год. 45 хв.

3. У зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б24/40/15/176/02 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018 та внаслідок чого ухвалою від 23.07.2018 зазначеною колегією суддів справу №Б24/40/15/176/02 прийнято до провадження.

4. Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Сіті" подано відзив на касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Зибіна Антона Олександровича, Прокуратурою Дніпропетровської області надані письмові пояснення щодо касаційної скарги.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 23, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство), статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №Б24/40/15176/02 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" (далі - ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", боржник) порушене ухвалою від 26.12.2002 за заявою Української державної інноваційної компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 18.03.2010 про визнання боржника банкрутом.

7. Ухвалою місцевого господарського суду від 08.05.2012 затверджено мирову угоду від 16.02.2012, яку укладено між головою комітету кредиторів - ЗАТ "Завод комунального транспорту" в особі генерального директора Челяпіна С.М. та боржником - ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Кирика Віктора Кириловича, провадження у справі припинено.

8. Ухвалою суду від 20.02.2014 відмовлено у задоволенні заяви Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання недійсною мирової угоди від 16.02.2012.

9. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 ухвалу суду від 20.02.2014 скасовано, визнано недійсною мирову угоду від 16.02.2012, укладену між головою комітету кредиторів ЗАТ "Завод комунального транспорту" в особі генерального директора Челяпіна С.М. та боржником ВАТ "Дніпродзержинський завод автомобільного транспорту" в особі ліквідатора Кирика В.К., провадження у справі №Б24/40/15/176/02 поновлено.

10. Ухвалою суду від 15.09.2015 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.

11. 17.02.2016 ліквідатор ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" звернувся до суду з позовом до ТОВ "Техно Сіті", третя особа Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012, зареєстрованого в реєстрі за №3238.

12. Заяву обґрунтовано тим, що договір купівлі-продажу укладено особою, що не мала належних повноважень, та в порушення встановленого порядку продажу майна банкрута, а саме: головою правління банкрута Лихолатом М.М., продано майно банкрута яке він не мав права продавати та укладати договір купівлі-продажу, у зв'язку з тим що останнім порушено пункти 92.1., 92.2. статті 92 Податкового кодексу України, оскільки майно ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" в момент укладення договору знаходилось в податковій заставі.

13. Ухвалою господарського суду від 22.11.2016, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2017, відмовлено у задоволені заяви (позовної заяви) ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" до ТОВ "Техно" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012.

14. Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 та ухвалу суду від 22.11.2016 скасовано, справу переданого до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

15. Під час нового розгляду, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2017 заяву (позовну заяву) ліквідатора ВАТ Дніпродзержинський автомобільний завод від 15.02.2016 до відповідача ТОВ "Техно Сіті", третя особа - Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 20.12.2012 майнового комплексу задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.12.2012 майнового комплексу автомобільного заводу, що знаходиться за адресою: м. Кам'янське, вул.Стасова, 79а, укладений між ТОВ "Техно Сіті" та ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод".

16. Ухвала мотивована наявністю обставин для визнання спірного договору недійсним.

16.1. Судом встановлено обставини укладення 20.12.2012 між ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі Лихолата М.М., як голови правління ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" та на підставі протоколу засідання Спостережної ради ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" від 14.12.2012, та ТОВ "ТЕХНО СІТІ" договору купівлі-продажу майнового комплексу.

16.2. Судом встановлено, що 18.07.2012 майно банкрута на підставі актів опису майна Дніпродзержинської ОДПІ № 55, 56 передано в податкову заставу, в тому числі майновий комплекс автомобільного заводу, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 а. Проте, 20.12.2012 на підставі актів опису майна Дніпродзержинської ОДПІ №96, 97 відбулася заміна майна, а саме: в податкову заставу передано інше майно, а майно, яке раніше передано в податкову заставу на підставі актів опису майна №55, 56 - звільнено з податкової застави, в тому числі з податкової застави був звільнений майновий комплекс автомобільного заводу", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 а, що підтверджується актами опису майна Дніпродзержинської ОДПІ №96, 97 та поясненнями Дніпродзержинської ОДПІ, які містяться в матеріалах справи.

Отже, суд зазначив, що посилання ліквідатора щодо перебування майна банкрута в момент укладення договору в податковій заставі спростовуються матеріалами справи.

16.3. Щодо посилань ліквідатора на те, що договір купівлі-продажу укладено особою, що не мала належних повноважень, та в порушення встановленого порядку продажу майна банкрута, а саме головою правління банкрута Лихолатом М.М., продано майно банкрута, яке він не мав права продавати та укладати договір купівлі-продажу, судом зазначено таке. У зв'язку із скасуванням постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 ухвали Господарського суду від 20.02.2014, визнанням недійсною мирової угоди від 16.02.2012 і поновленням провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", процедура банкрутства є чинною, тобто ліквідаційна процедура ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" триває безперервно починаючи з 18.03.2010, у зв'язку з чим тільки ліквідатор виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

16.4. Судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Техно Сіті" про застосування строку позовної давності у зв'язку з тим, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, та зазначив, що перебіг строку позовної давності починається не з моменту підписання договору, тобто з 21.12.2012, як зазначає ТОВ "Техно Сіті", а з моменту коли ліквідатор міг дізнатися про порушене право та зазначений правочин, а саме з моменту винесення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014, якою скасовано ухвалу суду від 20.02.2014, визнано недійсною мирову угоду та поновлено провадження у справі.

16.5. З огляду на те, що договір купівлі-продажу майна банкрута укладено особою, яка не мала належних повноважень, суд дійшов висновку про задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.12.2012 майнового комплексу та визнання цього договору недійсним.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

17. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Техно Сіті" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2017, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що позовна давність для пред'явлення вимог з приводу визнання недійсним спірного правочину спливла 20.12.2015, що відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

18. 28.02.2018 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Техно Сіті" задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2017 у справі №Б24/40/15/176/02 скасовано, у задоволенні заяви (позовної заяви) ліквідатора ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" від 15.02.2016 до відповідача ТОВ "Техно Сіті", третя особа Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 20.12.2012 майнового комплексу - відмовлено.

18.1. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання цього договору недійсним та задоволення відповідних вимог ліквідатора, оскільки спірний договір укладено з дотриманням вимог законодавства, що діяло на момент його вчинення, а ТОВ "Техно Сіті" є добросовісним набувачем, оскільки не знало про наявність перешкод до вчинення спірного правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати.

18.2. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань ліквідатора щодо перебування спірного майна у податковій заставі на момент укладення договору, оскільки 20.12.2012 майновий комплекс автомобільного заводу, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 а, звільнено з податкової застави.

18.3. Апеляційним судом встановлено, що з 11.05.2012 на підставі протоколу засідання Спостережної ради ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" та наказу №11/05/12/1-(2-к) від 11.05.2012 Лихолат М.М. приступив до виконання обов'язків Голови правління ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод". Згідно з протоколом засідання Спостережної ради ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" вирішено затвердити рішення щодо продажу за ціною 12 300 000 грн. ТОВ "Техно Сіті" нерухомого майна, а саме майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, буд. 79а та уповноважити Голову правління Лихолат М.М. організувати виконання всіх необхідних дій щодо реалізації зазначеного рішення, в тому числі укласти та підписати відповідну угоду купівлі-продажу та акт приймання-передачі майна, а також інші необхідні для реалізації зазначеного рішення документи.

18.4. Відтак, апеляційним судом зроблено висновок про те, що голова Правління ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" Лихолат М.М., укладаючи спірний договір купівлі-продажу, діяв в межах повноважень наданих йому статутом та діючим законодавством.

18.5. Також, апеляційним судом встановлено обставини звернення 15.12.2012 голови Правління ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" Лихолата М.М. до голови комітету кредиторів боржника (генерального директора ЗАТ "Завод комунального транспорту") та члена комітету кредиторів (ліквідатора ВАТ "Пасавтопром") з листом щодо доцільності укладення угоди про продаж ТВ "Техно Сіті" належного боржнику спірного майна, а також 17.12.2012 до арбітражного керуючого Кирика В.В., який до 08.05.2012 виконував обов'язки ліквідатора боржника, з урахуванням затвердженої господарським судом мирової угоди у процедурі банкрутства та припинення провадження у справі.

18.6. Взявши до уваги всі встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що спірний договір укладено з дотриманням вимог законодавства, що діяло на момент його вчинення, отже, відсутні підстави для визнання цього договору недійсним та задоволення відповідних вимог ліквідатора.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ліквідатора Зибіна А.О.)

19. Скаржник доводив, що постанова суду апеляційної інстанції, винесена з порушенням норм матеріального права, а саме статей 23, 30 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013.

20. Скаржник аргументував, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог процесуального закону щодо прийняття рішення за умов повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи в їх сукупності не звернув увагу на те, що ліквідаційна процедура у справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" не припинялась, повноваження керівника поновлено незаконно, а отже, спірний договір укладено особою, що не мала належних повноважень та на шкоду інтересам кредиторів у справі про банкрутство, оскільки за рахунок відчуженого майна вимоги кредиторів у справі про банкрутство не задовольнялися.

Доводи інших учасників справи

21. ТОВ "Техно Сіті" у відзиві на касаційну скаргу ліквідатора Зибіна Антона Олександровича заперечував доводи скаржника та погодився з висновком суду апеляційної інстанції за змістом оскаржуваного судового рішення.

22. Прокуратурою Дніпропетровської області надано письмові пояснення на касаційну скаргу ліквідатора Зибіна Антона Олександровича, в яких зазначено, що договір купівлі-продажу майна, укладений під час ліквідаційної процедури банкрута, не відповідає вимогам статей 23, 30 Закону про банкрутство, а судом апеляційної інстанції винесена постанова без врахування висновків Верховного Суду України у справі №6-2026цс15 від 03.02.2016 та Вищого господарського суду України від 11.07.2017 у даній справі, у зв'язку з чим прокурор просив залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

23. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17)

Частина 2 статті 23 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Частини 1, 2 статті 30 - після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому, продаж майна підприємств - банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Частина 6 статті 38 - затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Стаття 39 - визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

24. Цивільний кодекс України (435-15)

Частина 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 2 статті 16 - одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Частина 1 статті 202 - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 - загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 204 - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників про порушення апеляційним судом положень статей 23, 30 Закону про банкрутство, статей 203, 215 ЦК України при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови за результатами розгляду спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута та неприйнятною в частині оцінки доказів.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів

26. Статті 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Отже, для визнання недійсним правочину ключовим є встановлення обставин недодержання вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

27. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, суд апеляційної інстанцій порушень приписів статті 203 ЦК України при укладенні оспорюваного правочину не встановив.

Зокрема, апеляційним судом встановлено, що 20.12.2012 Лихолат М.М. від імені ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", як голова Правління, та на підставі протоколу засідання Спостережної ради ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" від 14.12.2012 уклав з ТОВ "Техно Сіті" договір купівлі-продажу майнового комплексу. З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях Лихолата М.М. щодо підписання даного договору купівлі-продажу від 20.12.2012 відсутні порушення вимог законодавства, оскільки з 09.05.2012 до 29.07.2014 провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" було припинено та поновлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014.

28. Проте колегія суддів касаційного суду не може погодитись з висновками апеляційного суду та зазначає про таке.

29. Відповідно до вимог статті 39 Закону про банкрутство, визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. При цьому поновлення провадження у справі відбувається на тій стадії, на якій воно було припинено.

30. Відповідно до положень статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки вона не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

31. У зв'язку із скасуванням постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 ухвали господарського суду від 20.02.2014, визнанням недійсною мирової угоди від 16.02.2012 і поновленням провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", процедура банкрутства є чинною, тобто ліквідаційна процедура ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" триває безперервно починаючи з 18.03.2010, у зв'язку з чим тільки ліквідатор виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута відповідно до приписів частини 2 статті 23 Закону про банкрутство.

32. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про укладення договору особою, яка не мала повноважень на його укладення, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012.

Про те, що скасоване судове рішення не породжує жодних наслідків, пов'язаних з його прийняттям зазначав Верховний Суду України у Постановах у справах №907/544/14 від 24.06.2015 та №6-449цс15 від 10.06.2015. Отже, з 16.02.2012 повноваження голови правління ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" було поновлено незаконно, він не вправі розпоряджатися майном боржника, а майно боржника могло відчужуватися тільки за процедурою проведення публічних торгів відповідно до статей 44, 49-75 Закону про банкрутство.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

33. Суд погоджується з доводами боржника згідно з пунктами 19-20 мотивувальної частини цієї постанови з огляду на висновки даної постанови у пунктах 26-32 її мотивувальної частини.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до статті 312 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

35. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Зибіна Антона Олександровича, скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 та залишення в силі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2017 у справі №Б24/40/15/176/02.

В. Судові витрати

36. У зв'язку із задоволенням вимог касаційної скарги ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Зибіна Антона Олександровича про скасування постанови апеляційного суду від 28.02.2018 у справі Б24/40/15/176/02 та залишенням в силі ухвали суду першої інстанції від 10.11.2017, Суд покладає на відповідача витрати ліквідатора Зибіна Антона Олександровича зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Зибіна Антона Олександровича задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №Б24/40/15/176/02 скасувати. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2017 залишити в силі.