Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" основного боргу в розмірі 198980,10 грн, пені в розмірі 12 303,67 грн, 3% річних у розмірі 1413,80 грн та інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 2782,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди (з додатковими угодами до нього), Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" у строкове платне користування майно (залізничні цистерни), проте останній належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, за наявності якої позивач нарахував штрафні санкції та заявив вимоги до їх стягнення.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" 52594,74 грн основного боргу, 3663,97 грн пені, 421,26 грн 3 % річних, 1133,12 грн інфляційних втрат.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 року рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач виконав обов'язки, які були на нього покладені договором, а відповідач порушив свої зобов'язання по оплаті орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості. Водночас, з посиланням на норму ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України суди дійшли висновку щодо наявності обставин, які є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за весь спірний період, протягом якого орендоване майно не могло бути використане за цільовим призначенням, а саме, знаходження майна на станції Горлівка Донецької залізниці, тобто на території, де проводилась антитерористична операція. Тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати у розмірі 52594,74 грн, на які нараховані пеня, інфляційні та 3% річних за період користування орендованим майном.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" подало касаційну скаргу (з урахуванням додаткових письмових пояснень до касаційної скарги), в якій просило рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі №905/1510/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" 198980,10 грн. основного боргу, 12303,67 грн. пені, 1413,80 3% річних, 2782,62 інфляційних втрат.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на невідповідність правової позиції, викладеної у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення прийняті судами на підставі бездоказових заперечень відповідача та норм, що не мають ніякого значення для вирішення справи, та які не могли бути підставою для застосування до спірних правовідносин ч. 6 ст. 762 ЦК України, що є порушенням ст.ст. 34, 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" на рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі №905/1510/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" на рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі №905/1510/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" відзив на касаційну скаргу не надав.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №905/1510/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Г.О.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" (далі - "Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" (далі - "Орендар") був укладений договір оренди №17/08-2016 (далі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар - прийняти в тимчасове цільове платне користування (оренду) майно, що належить на праві власності Орендодавцю - залізничні цистерни моделі 15-1566-06 у кількості 10 одиниць (далі - цистерни), на строк, встановлений Договором, оплачувати таке користування та повернути цистерни на умовах договору.

Цистерни передаються з можливістю їхнього пересування в межах і за межами України (п. 1.2. договору).

За умовою п. 2.1. договору моментом передання цистерн в оренду та відліку строку оренди є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі цистерн від Орендодавця до Орендатора. Місцем передання цистерн в оренду є Горлівка Донецької залізниці, повернення цистерн з оренди - станція на території України, зазначена в інструкціях Орендодавця і погоджена сторонами. Кількість, номери і моделі цистерн зазначаються в кожному підписаному обома сторонами Акті приймання-передачі цистерн та/або Заявках Орендатора.

Згідно з п. 2.4. договору повернення цистерн з оренди Орендодавцю здійснюється аналогічним способом, що і передання цистерн в оренду, на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі цистерн (повернення).

Моментом повернення цистерн є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акта приймання-передачі цистерн (повернення) від Орендаря до Орендодавця. Акт приймання-передачі (повернення) цистерн підписується протягом 5 робочих днів після прибуття цистерн на погоджену сторонами станцію на території України відповідно до транспортної інструкції Орендодавця (п. 2.5. договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.4. договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за користування цистернами в національній валюті України в розмірі, зазначеному в додаткових угодах до договору. Орендна плата за користування цистернами сплачується Орендарем на підставі виставленого рахунку від Орендодавця у вигляді передплати, не пізніше 5 числа розрахункового місяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Орендодавця. Датою виконання зобов'язань з оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Орендодавця.

В кінці кожного звітного періоду (місяця) сторони підписують акт надання послуг оренди в поточному місяці. Акт складається у двох автентичних примірниках, підписується Орендарем і направляється Орендодавцю не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг оренди. Орендодавець протягом 3 календарних днів з дати його отримання або підписує його, або направляє мотивовані зауваження щодо відмови від його підписання (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 3.10. договору фінансові зобов'язання Орендаря з оплати орендних платежів за цистерни виникають з моменту підписання Акту приймання-передачі цистерн в оренду і закінчуються з моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) цистерн з оренди.

Відповідно до п. 5.2. договору за порушення строків оплати орендної плати, встановлених договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 10% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобов'язань.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печаткою їх підприємств і діє до 31.12.2017 (п. 7.1. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 30.12.2016.

В п. 1. Додаткової угоди №1 від 17.08.2016 до Договору сторони встановили розмір орендної плати за один календарний день за одну цистерну моделі 15-1566-06 в розмірі 199,98 грн з ПДВ.

Договір та Додаткові угоди №1 від 17.08.2016 і №2 від 30.12.2016 до нього підписані без зауважень представниками обох сторін та скріплені їхніми печатками.

На виконання умов договору Орендодавець передав Орендарю цистерни моделі 15-1566-06: №50944495, №50914795, №50944529, №50944503, №50084623, №50091354, №50139393, №50139559, №50091321, №50091370, що підтверджується актами приймання-передачі в оренду залізничних цистерн №1 від 01.09.2016, №2 від 05.09.2016, №3 від 09.09.2016 та №4 від 27.09.2016. Вказаними актами підтверджено, що передача всіх цистерн відбулась на станції Горлівка Донецької залізниці.

Акти приймання-передачі з оренди залізничних цистерн №5 від 03.05.2017 і №6 від 10.05.2017 та листування сторін договору свідчать, що у зв'язку з блокуванням за рішенням Ради національної безпеки та оборони вантажного сполучення з непідконтрольними територіями Орендар повернув власнику цистерни №50091354, №50139559, №50091321 та №50944503, які станом на 15.03.2017 (дату набрання чинності Указом Президента України №62/2017 від 15.03.2017 (62/2017) "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України") перебували на підконтрольній українській владі території. Повернення перелічених цистерн відбулось на станції Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.03.2017 відповідач оплатив за користування цистернами за лютий 2017 року і після цього платежів не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за період березень - червень 2017 року в загальній сумі 198980,10 грн, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду.

Протягом дії договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" неодноразово звертався до Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" з листами про наявність заборгованості за договором, про підписання акту звірки взаємних розрахунків за договором, з претензією від 19.05.2017 на суму 284830,58 грн, які були залишені без відповіді та задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" наполягає на тому, що орендоване майно знаходиться у зоні АТО - місті Горлівка, де з 15.03.2017 введено заборону переміщень залізничного рухомого складу на відповідних станціях та залізницях, тому він не може використовувати орендоване майно за цільовим призначенням, що є підставою для звільнення його від орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Статтями 759, 760 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення визначені також і в ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, згідно положень ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо. Якщо у погіршенні цього майна або у створенні гірших умов користування ним винні обидві сторони за договором, розмір орендної плати також може бути зменшений, але лише у частині, яка відповідає вині орендодавця у зменшенні можливості користуватися майном.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. Такими обставинами можуть бути, зокрема, здійснення капітального ремонту (якщо його повинен робити орендодавець), прострочення орендодавцем надання майна орендареві, наявність у майні недоліків, які виключали його використання за призначенням тощо. У разі коли за відповідний період часу, протягом якого орендоване майно не використовувалось, орендну плату було внесено, орендар вправі вимагати її повернення.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності та наявним у останній матеріалам, суди попередніх інстанцій з посиланням на норму ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України дійшли висновку щодо наявності обставин, які є підставою для звільнення останнього від сплати орендної плати в сумі 146385,36 грн за користування цистернами №№50944495, 50944529, 50914795, 50084623, 50139393, 50091370 за весь спірний період, оскільки в результаті проведення антитерористичної операції на сході країни, відповідач був позбавлений можливості користуватися цистернами та/або повернути їх власнику.

Проте, при ухваленні судових рішень попередніми судовими інстанціями у порушення вимог ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) судами попередніх інстанцій не досліджувалися наявні в матеріалах справи докази надані позивачем на підтвердження прийняття відповідачем послуг з оренди, а саме акти прийому-передачі за лютий-березень 2017 року, підписані відповідачем, за квітень-червень 2017 року, факт отримання яких відповідачем не заперечується, акт звіряння станом на 29.07.2017 року, отриманий та залишений без відповіді відповідачем. Не надано належної правової оцінки обставинам оплати відповідачем послуг за лютий 2017 року, тобто у період проведення антитерористичної операції, що свідчить про волевиявлення відповідача щодо виконання умов договору.

Висновки судів з посиланням на відповідні підзаконні акти з приводу віднесення м. Горлівки до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО, як на підставі звільнення відповідача від орендної плати, здійснено без урахування умови договору від 17.08.2016, а саме п. 2.1., відповідно до якого місцем передачі цистерн в оренду є станція Горлівка Донецької залізниці, яка включена до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, тобто, станом на дату укладання договору відповідачеві було відомо про вказані обставини.

Передаючи в оренду майно на території станції Горлівка Донецької області у 2016 році, орендодавець вправі був розраховувати на отримання орендної плати, виходячи з презумпції того, що орендар станом на дату укладення договору був обізнаний про вказані обставини та усвідомлював весь спектр ризиків, з якими він може зіткнутися під час його виконання, а за приписами чинного законодавства всі ризики щодо здійснення господарської діяльності несе відповідний суб'єкт господарювання.

Однак, в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено, якими саме належними та допустимими доказами підтверджено неможливість використання відповідачем об'єкту оренди за його цільовим призначенням через обставини, за які він не відповідає, не з'ясовано, чи існували ці обставини протягом заявленого часу, чи в повному обсязі унеможливлювали використання саме відповідачем орендованого майна. Хоча саме на відповідачеві лежить обов'язок підтвердити ті обставини, на які він посилався, всіма можливими належними та допустимими доказами.

Посилання відповідача на повідомлення засобами масової інформації про блокування залізничного сполучення із тимчасово непідконтрольними українській владі територіями не може слугувати як підстави для звільнення відповідача від господарських зобов'язань, що свідчить про порушення вимог ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір в межах цієї справи, всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами), не встановили у судовому процесі всіх обставин справи з приводу наявності необхідних правових підстав для виникнення у відповідача права на звільнення від плати за користування майном з урахуванням необхідності доведення належними та допустимими доказами неможливості використання об'єкту оренди за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

За приписами частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч .3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають частковому скасуванню в частині відмовлених позовних вимог з направленням справи в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами нового судового розгляду.

Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" задовольнити частковою.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22101.2014 у справі №905/1510/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

3. Справу №905/1510/17 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22101.2014 у справі №905/1510/17 залишити без змін.