ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/20/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду

від 14.12.2017

у складі колегії суддів: Гези Т.Д. (головуючого), Дучал Н.М., Склярук О.І.

у справі № 905/20/16

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР"

до Костянтинівського державного хімічного заводу, м. Костянтинівка, Донецька область

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2017 року Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою від 10.10.2017

№10-52-20197 в межах справи про банкрутство про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, що відбувся 10.10.17 з продажу майна Костянтинівського державного хімічного заводу, м. Костянтинівка.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.11.2017 відмовлено у задоволенні позовної заяви Фонду державного майна України від 26.10.17

№10-52-20197 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, що відбувся 10.10.17 з продажу майна боржника.

3. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу Фонду Державного майна України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2017 у справі №905/20/16 не прийнято і повернуто скаржникові у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору в установленому розмірі та залишено без розгляду клопотання Фонду Державного майна України про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

4. Ухвала апеляційного господарського суду обґрунтована наступним:

4.1. Пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 (далі - ГПК України (1798-12) ) визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4.2. За подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2017 у даній справі скаржник сплатив 1760 грн судового збору, тобто суму меншу ніж мав сплатити, що в порядку п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, є підставою для повернення скарги без розгляду.

Надходження до Верховного Суду

5. 03.01.2018 Фонд державного майна України через Донецький апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.12.2017 № 10-52-24724 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 905/20/16, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. 12.01.2018, на підставі підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 905/20/16 Господарського суду Донецької області разом з вказаною касаційною скаргою Фонду державного майна України передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/20/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.03.2018.

8. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі

№ 905/20/16 за касаційною скаргою Фонду державного майна України від 27.12.2017 № 10-52-24724 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017, Фондом державного майна України подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, а справу передати до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд (для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження).

10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

10.1. Законом України "Про судовий збір" (3674-17) не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника у процесі провадження справ про банкрутство. Разом з тим, можливість визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника передбачено ч.3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Натомість, Законом України "Про судовий збір" (3674-17) передбачено, що за подання апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали господарського суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10.2. заявник касаційної скарги вважає, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплатив правильно, підтвердженням чого є платіжне доручення від 04.12.2017 № 1317 на суму 1760 грн, яка навіть перевищую ставку судового збору, визначену п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 гривень).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Інші учасники справи не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

12. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

15. Згідно ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

16. За приписами ч.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК (1798-12) України, іншими законодавчими актами України.

17. Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (3674-17) року (з наступними змінами та доповненнями).

18. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції норм Закону України, що діяла на момент подання заяви Фондом державного майна України у справі за результатами якої було прийнято оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу) судовий збір справлявся у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

19. У підпункті 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у відповідній редакції) за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною, ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. Апеляційний господарський суд встановив, що згідно зі ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік", станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600грн.

21. Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство сплачується 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

22. Отже, за подачу апеляційної скарги від 06.12.2017 №10-52-23297 на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.11.2017 у справі №905/20/16, якою було відмовлено у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, що відбувся 10.10.17 з продажу майна боржника, судовий збір підлягав сплаті у сумі 3520,00 грн. (1600,00х2х110%).

23. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що, Фондом державного майна України було сплачено лише 1760,00 грн відповідно до платіжного доручення від 04.12.2017 №1317, що не є неналежним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

24. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

25. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційна скарга Фонду Державного майна України від 06.12.2017 №10-52-23297 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2017 у справі №905/20/16 підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

26. Доводи Фонду Державного майна України про те, що за подання, у даному випадку, апеляційної скарги, останній мав сплатити судовий збір на підставі п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відхиляється колегією суддів, з огляду на наступне.

26.1. Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

26.2. Ставки судового збору з апеляційних та касаційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

26.3. З апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

26.4. Оскільки скаржником, було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2017 у справі №905/20/16, якою було відмовлено у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, то враховуючи вимоги п.п. 10 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у відповідній редакції, судовий збір за подання апеляційної скарги Фондом Державного майна України від 06.12.2017 №10-52-23297 підлягав сплаті у сумі 3520,00 грн (1600,00х2х110%).

27. Отже, наведені у касаційній скарзі аргументи не є підставою для скасування ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі

№ 905/20/16, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на довільному тлумаченні Фондом державного майна України норм Закону України "Про судовий збір" (3674-17) .

28. Колегія суддів вважає за необхіде також зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

29. Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

30. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

32. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

33. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

34. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали були дотримані.

35. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 905/20/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 905/20/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко