ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/2645/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" у порядку письмового провадження

на рішення Господарського суду Чернівецької області

у складі судді: Бутирського А.А.

від 17.10.2017

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Давид Л.Л., Гриців В.М., Кордюк Г.Т.

від 05.12.2017

за позовом Державного підприємства "Укрриба"

до Комунального підприємства Сокирянської сільської ради "Сокирянський рибводгосп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

про стягнення 35379,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Укрриба" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Комунального підприємства Сокирянської сільської ради "Сокирянський рибводгосп" про стягнення 35379,20 грн. майнової шкоди за безоплатне використання гідротехнічних споруд ставів: Олескіївка 1, інв. 720, Олескіївка 3, інв. 722, Олескіївка 4, інв. 733, Гвоздівці 2, інв. 724, Гвоздівці 4, інв. 726, Гвоздівці 4, інв. 731, Романківці 4, інв. 415, Романківці 5, інв. 719.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач використовує зазначене вище майно, договір оренди не укладає, у зв'язку з чим позивач нарахував майнову шкоду, входячи з орендної плати за договором №14/08 від 01.08.2008, який закінчив свою дію.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 у справі №926/2645/17 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у позові відмовлено.

Рішення та постанова суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі державного майна від 04.04.2014, підписаного представниками сторін без зауважень та застережень, гідротехнічні споруди, в тому числі і ті за безоплатне користування якими позивачем нарахована майнова шкода, були передані позивачу на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2014 у справі №926/167/14. Інших належним та допустимих доказів тієї обставин, що відповідач продовжує використовувати гідротехнічні споруди державної власності позивач не подав. Лист відповідача від 08.07.2016 №7 та Акт обстеження державного майна від 14.04.2017 №31, на який посилається позивач такими доказами не є. При цьому, Актом обстеження державного майна від 14.04.2017 №31 не зафіксовано факту використання відповідачем спірного майна, а встановлено лише фактичний стан гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі ДП "Укрриба" та розташовані в Сокирянському районі Чернівецької області. Стосовно підстави нарахування майнової шкоди, договору зберігання з правом користування від 01.08.2008, суди зазначили, що даний договір припинив свою дію ще 01.08.2013. При цьому, з поданого позивачем розрахунку майнової шкоди загальна сума нарахованої ним шкоди за період з 05.04.2014 по 31.07.2017 при арифметичному перерахунку не співпадає із розмірами шкоди, нарахованої за вказані роки окремо. Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 35379,20 грн. за безоплатне використання вищенаведених гідротехнічних споруд, ставів.

02.01.2018 року Державне підприємство "Укрриба" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 року та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 року у справі №926/2645/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 року у справі №926/2645/17 і направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, між позивачем та відповідачем 01.08.2008 укладався договір № 14/08 зберігання з правом користування (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач передавав, а відповідач приймав на відповідальне зберігання з правом користування, згідно акту приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба" та розташоване за адресою: Чернівецька обл., Сокирянський р-н., с. Гвоздівці, с. Олексіївка, с. Романківці. Пунктом 2.2. Договору визначалося, що відповідач зобов'язується вносити плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним в розмірі 403,45 грн. 01.08.2013 дію вказаного договору припинено у зв'язку із закінченням терміну його дії. В той же час, нова цивільно-правова угода стосовно використання вищезазначеного державного майна між позивачем та відповідачем не укладалась, у зв'язку із змінами в законодавстві. У зв'язку з тим, що після припинення дії Договору, відповідач не повернув державне нерухоме майно позивачу із договірних відносин та продовжував використання такого майна, заступник прокурора Чернівецької області звернувся з відповідним позовом до суду про зобов'язання відповідача повернути державне майно позивачу. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2014 по справі №926/167/14 відповідача зобов'язано повернути позивачу гідротехнічні споруди державної власності зазначені в акті приймання-передачі від 01.08.2008 (додаток № 1 до Договору). На виконання вищезазначеного рішення суду, позивачем та відповідачем 04.04.2014 підписано акт приймання-передачі державного майна (повернення державного майна із користування). Разом з тим, в період з 05.04.2014 по 10.08.2017 відповідач продовжив використовувати гідротехнічні споруди, уникаючи при цьому оформлення права оренди. Використання державного нерухомого майна підтверджується актом обстеження державного майна від 14.04.2017 №31, листом прокуратури Чернівецької області від 29.11.2016 №101-134-16, листом відповідача від 08.07.2016 №17 та оформленим відповідачем правом постійного користування земельними ділянками під державним нерухомим майном (копії перелічених документів наявні у матеріалах справи). Однак, суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновків, що позивач не довів, використання відповідачем гідротехнічних споруд державної власності, акцентуючи увагу на тому, що згідно з актом приймання-передачі від 04.04.2014 відповідне майно передано позивачу і з його володіння не вибувало. Такі висновки судів свідчать про неповне та необ'єктивне дослідження доказової бази наданої позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2018 поновлено Державному підприємству "Укрриба" строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №926/2645/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Укрриба". Призначено розгляд касаційної скарги Державного підприємства "Укрриба" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №926/2645/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №926/2645/17 без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Мамалуя О.О. для розгляду справи №926/2645/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О. Стратієнко Л.В.

Колегія суддів, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України дійшла висновку про необхідність касаційного перегляду зазначеної справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать обставини справи, 15.08.2003 наказом державного департаменту рибного господарства №238 було затверджено Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Чернівецький рибокомбінат", на баланс Державного підприємства "Укрриба", та закріплено зазначене в Акті майно за Державним підприємством "Укрриба" на праві повного господарського відання.

Відповідно до зазначених документів на баланс Державного підприємства "Укрриба" було передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Чернівецький рибокомбінат", зазначені у додатку №1, за яким на баланс передано також гідротехнічні споруди ставів:

1) Олексіївка №1 (інвентарний №720, 1973 рік побудови, балансовою вартістю 61489,95 грн., залишкова вартість 29078,49 грн.); 2) Олексіївка №3 (інвентарний №722, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 7899,55 грн., залишкова вартість 3960,50 грн.); 3) Олексіївка №4 (інвентарний №733, 1990 рік побудови, балансовою вартістю 52913,30 грн., залишкова вартість 36605,00 грн.); 4) Гвоздівці №2 (інвентарний №724, 1973 рік побудови, балансовою вартістю 7823,62 грн., залишкова вартість 3704,21 грн.); Гвоздівці №4 (інвентарний №726, 1973 рік побудови, балансовою вартістю 25476,85 грн., залишкова вартість 12047,99 грн.); Гвоздівці №4а (інвентарний №731, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 5134,18 грн., залишкова вартість 2584,84 грн.); Романківці №4 (інвентарний №715, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 15995,28 грн., залишкова вартість 8019,34 грн.); Романківці №5 (інвентарний №719, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 12915,61 грн., залишкова вартість 6475,33 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 між Державним підприємством "Укрриба" (Замовник) та Комунальним підприємством "Сокирянський рибводгосп" (Зберігач) укладено договір зберігання з правом користування №14/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Укрриба" балансовою вартістю 189648,34 грн. та розташоване за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, с. Гвоздівці, с. Олексіївка, с. Романківці.

У пункті 2.2 Договору та протоколі від 01.08.2008 про договірну ціну за зберігання державного майна, сторони обумовили, що розмір щомісячної плати складає 403,45 грн. із врахуванням щомісячного індексу інфляції

Пунктом 6.1 передбачений строк дії Договору, який закінчився 01.08.2013.

Договір вважається розірваним з моменту одержання Зберігачем письмового повідомлення Замовника про його розірвання (пункт 6.6 Договору).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2014 у справі №926/167/14, яке набрало законної сили, зобов'язано комунальне підприємство "Сокирянський рибводгосп" (Чернівецька область, Сокирянський район, с. Гвіздівці, код 35668938) повернути гідротехнічні споруди державної власності - Олексіївка №1 (інвентарний №720, 1973 рік побудови, балансовою вартістю 61489,95 грн., залишкова вартість 29078,49 грн.); Олексіївка №3 (інвентарний №722, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 7899,55 грн., залишкова вартість 3960,50 грн.); Олексіївка №4 (інвентарний №733, 1990 рік побудови, балансовою вартістю 52913,30 грн., залишкова вартість 36605 грн.); Гвоздівці №2 (інвентарний №724, 1973 рік побудови, балансовою вартістю 7823,62 грн., залишкова вартість 3704,21 грн.); Гвоздівці №4 (інвентарний № 726, 1973 рік побудови, балансовою вартістю 25476,85 грн., залишкова вартість 12047,99 грн.); Гвоздівці №4а (інвентарний №731, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 5134,18 грн., залишкова вартість 2584,84 грн.); Романківці №4 (інвентарний №715, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 15995,28 грн., залишкова вартість 8019,34 грн.); Романківці №5 (інвентарний №719, 1975 рік побудови, балансовою вартістю 12915,61 грн., залишкова вартість 6475,33 грн.) балансовою вартістю 189648,34 державному підприємству "Укрриба" (м. Київ, вул. Тургєнєвська, 82-А, код 25592421) балансовою вартістю 189648,34 грн. Також даним рішенням стягнуто з відповідача 6584,3 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення гідротехнічних споруд та 5010,96 грн. судового збору.

Зазначене судове рішення у частині повернення майна виконано, що підтверджується актом приймання-передачі державного майна від 04.04.2014.

Актом обстеження державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі позивача та знаходиться у позадоговірних відносинах, розташоване у Сокирянському районі Чернівецької області від 14.04.2017 складеним комісією, до складу якої входили представники сторін та третьої особи, встановлено, що державне майно - гідротехнічні споруди придатне для використання та потребує поточного ремонту.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 35379,20 грн. за безоплатне використання гідротехнічних споруд ставів: Олексіївка №1 (інвентарний №720), Олексіївка №3 (інвентарний №722), Олексіївка №4 (інвентарний №733), Гвоздівці №2 (інвентарний №724), Гвоздівці №4 (інвентарний №726), Гвоздівці №4 (інвентарний №731); Романківці №4 (інвентарний №715); Романківці №5 (інвентарний №719) заявлені на підставі ст. 1166 ЦК України та обґрунтовані тим, що відповідач використовує зазначене вище майно, уникаючи укладення договору оренди, у зв'язку з чим позивач нарахував майнову шкоду, входячи з орендної плати за договором №14/08 від 01.08.2008, який закінчив свою дію 01.08.2013.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 944 ЦК України встановлено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Тобто, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Визначення договору оренди наведено також в статті 283 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що не можуть бути об'єктами оренди: водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Як вбачається з вищезазначеного, на відміну від договору оренди, який укладається для надання орендареві права платного користування майном для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку від використання майна за його цільовим призначенням, договір зберігання майна укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна у тому вигляді, в якому його було передано на схов і, за загальним правилом, не допускає користування майном зберігачем, а тим більше, не передбачає права зберігача на передавання майна у користування іншим особам.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що по своїй правовій природі Договір містить ознаки договору оренди, такі як платне, строкове користування річчю. Разом з тим, предметом вказаного Договору є державне майно - гідротехнічні споруди, а тому до спірного договору слід застосовувати норми статті 287 ГК України (оренда державного та комунального майна) та положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна України" (2269-12) .

Приписами статті 287 ГК України та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до статті 326 ЦК України державною власністю є майно, належне державі, але держава безпосередньо не може здійснювати функції власника, для цього вона створює відповідні органи державної влади, які відповідно до частини другої здійснюють право власності від імені та в інтересах держави України, згідно визначеним функціям та наданим повноваженням.

Судами попередніх інстанцій не досліджено чи було погоджено із органами Фонду державного майна України як орендодавця та чи дотримано спеціальну процедуру передачі майна переданого Державним підприємством "Укрриба" в платне користування Комунальному підприємству Сокирянської сільської ради "Сокирянський рибводгосп" згідно спірного договору в частині користування державним майном.

Судами не було досліджено чи було додержано сторонами вимоги п. 1 ч. ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" при укладенні договору зберігання з правом користування, якими встановлено, що єдиним орендодавцем державного майна - майна цільових майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, - є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Окрім цього, судами не було досліджено чи продовжувало Комунальне підприємство Сокирянської сільської ради "Сокирянський рибводгосп" фактично використовувати гідротехнічні споруди (державне майно) після підписання акту приймання - передечі державного майна (повернення державного майна із користування) в період який вказує позивач.

Таким чином, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, не було встановлено та надано належної правової оцінки взаємовідносинам сторін щодо врегулювання питання користування нерухомим державним майном.

При цьому колегія суддів зазначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень, щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді необхідно вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи з урахуванням правової природи спірних рішень, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №926/2645/17 скасувати.

3. Справу №926/2645/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко