розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Білобороди Костянтина Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 195 Сімейного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Білоборода К.І. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 195 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якими "заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості".

На думку автора клопотання, положення частини другої статті 195 Кодексу не відповідають вимогам статей 41, 48 Конституції України.

До конституційної скарги Білоборода К.І. долучив копії ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 жовтня 2019 року, постанови Тернопільського апеляційного суду від 5 грудня 2019 року, ухвали Верховного Суду від 24 лютого 2020 року.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З аналізу конституційної скарги вбачається, що автор клопотання не навів обгрунтування тверджень щодо неконституційності положень частини другої статті 195 Кодексу, а фактично висловив незгоду з існуючим нормативним регулюванням аліментних правовідносин та судовими рішеннями, ухваленими

у його справі, обмежившись цитуванням окремих норм Конституції України (254к/96-ВР) . Однак таке цитування без наведення аргументів щодо невідповідності Основному Закону України (254к/96-ВР) оспорюваних положень Кодексу (2947-14) не є обгрунтуванням їх неконституційності.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Білобороди Костянтина Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 195 Сімейного кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.