ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2059/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД" у порядку письмового провадження,
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді: Прохорова С.А.
від 16.08.2017 року
та на постанову Харківського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Россолова В.В., Гетьмана Р.А., Тихого П.В.
від 11.10.2017 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД"
до відповідачів 1.Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрезднер Фенстербау"
про стягнення 105357,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіз-Контакт,ЛТД" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт,ЛТД" неправомірно списану з поточного рахунку суму у розмірі 104857,62 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрезднер Фенстербау" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт,ЛТД" суму поруки у розмірі 500,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт,ЛТД" був укладений договір Liqpay №2103 від 26.02.2016.
Також, 27.02.2016 позивачем (Кредитор) був укладений договір поруки за №27-02-ПОР з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрезднер Фенстербау" (Поручитель), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання Публічним акціонерним товариством "КБ "Приватбанк" зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіз- контакт,ЛТД" за договором Liqpay №-2103 від 26.02.2016. Згідно п. 1.1, предметом Договору Liqpay №-2103 від 26.02.2016 є регулювання відносин Підприємства та Банку, згідно яких Підприємство з метою проведення оплати вартості товарів та послуг у мережі Інтернет приймає до оплати платіжні картки Покупців, а Банк забезпечує технологічне обслуговування Підприємства з виконання розрахунків з ним по операціях, що здійснені з використанням платіжних карток і перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства. Позивач вказував, що в серпні 2016 ПАТ "КБ "Приватбанк" призупинив прийом платежів за Договором та заблокував рахунок з коштами позивача, посилаючись на претензії з боку Представництва "Мастеркард ЮРОП СПРЛ" в Україні. Після чого, 21.12.2016 відповідачем була проведена операція по списанню грошових коштів з поточного рахунку №26007052208032 на суму 104857,62 грн., призначення платежу - погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт,ЛТД", с/з 7320481, без розпорядження і згоди на списання позивача. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 по справі (суддя Прохорова С.А.) в позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначав, що у відповідності до п. 3.1.5. Договору LiqPay від 26.02.2016 позивач мав право пред'явити Банку мотивовані претензії по перерахованим/списаним з рахунку підприємства сумам грошових коштів на протязі 15 календарних днів за дати перерахування/списання. В іншому випадку розрахунки між сторонами вважаються підтвердженими. Позивач не надав суду доказів звернення до Банку з моменту списання грошових коштів зі свого рахунку на протязі 15 днів з вимогами щодо списання цих коштів чим підтвердив правомірність проведеної розрахункової операції. Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не підлягають задоволенню.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, просив його скасувати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 року по справі №922/2059/17 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наявністю у ПАТ "КБ "ПриватБанк" права самостійного списання з рахунку Клієнта грошових коштів через невиконання останнім зобов'язань перед Банком, в даному випадку самостійного погашення суми штрафу в розмірі 18910,00 USD. Позивач не надав суду доказів звернення до Банку з моменту списання грошових коштів зі свого рахунку на протязі 15 днів з вимогами щодо списання цих коштів, чим підтвердив правомірність проведеної розрахункової операції. Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року у справі №922/2059/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року у справі №922/2059/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7 Інструкції). Враховуючи наведені вимоги закону, банком не доведено право на списання коштів з рахунку клієнта без його доручення (розпорядження). Водночас господарські суди попередніх інстанцій встановили відсутність будь-яких доказів про наявність заборгованості позивача перед банком у зв'язку з чим відповідач не має права на договірне списання коштів в рахунок погашення неіснуючої заборгованості. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7 Інструкції). Враховуючи наведені вимоги закону, банком не доведено право на писання коштів з рахунку клієнта без його доручення (розпорядження).
Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД" строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року №922/2059/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД". Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі №922/2059/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.04.2018 року у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. для розгляду справи №922/2059/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій що 25.01.2016 Товариством обмеженою відповідальністю "Гіз-Контакт ЛТД" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в ПАТ "КБ "Приватбанк", шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (додається).
В даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву позивач згодний з умовами та Правилами надання банківських послуг, розташованим на сайті банку www.pb.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua. або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).
На підставі укладеного договору банківського обслуговування від 25.01.2016 позивачу було відкрито поточний рахунок 26007052208032.
26.02.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Гіз-контакт,ЛТД" був укладений договір Liqpay №-2103.
Згідно п. 1.1, предметом договору Liqpay №-2103 є регулювання відносин Підприємства та Банку, згідно яких Підприємство з метою проведення оплати вартості товарів та послуг у мережі Інтернет приймає до оплати платіжні картки покупців, а Банк забезпечує технологічне обслуговування Підприємства з виконання розрахунків з ним по операціях, що здійснені з використанням платіжних карток і перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства.
27.02.2016 року позивачем був укладений договір поруки за №27-02-ПОР з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрезднер Фенстербау" (Поручитель), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Публічним акціонерним товариством "КБ "Приватбанк" зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіз- контакт,ЛТД" за договором Liqpay №-2103.
Згідно п. 3.2.12. Публічного договору про надання послуг в мережі Інтернет, відповідно до якого приєднався Позивач, забороняється продаж товарів / послуг, якщо:
a) такий продаж є незаконною, або може зашкодити діловій репутації або негативно відбитися на бренді Банку, Міжнародних платіжних систем: вогнепальної зброї, запасних частин до нього, боєприпасів, холодної зброї, яке заборонено правоохоронними органами; наркотиків, стероїдів, інших продуктів, які становлять небезпеку для здоров'я споживачів, пристосування для їх вживання;
неліцензованих лікарських препаратів, доставка лікарських препаратів за межі України; тютюнових виробів, продуктів грального бізнесу, казино, лотереї;
b) продаж, в тому числі зображення, яке є явно образливим і не має художньої цінності (наприклад, зображення сексуального характеру, сексуальною експлуатацією неповнолітніх, каліцтва особі або органів, також прояв жорстокості)
c) продаж будь-якого іншого товару / послуг, який Підприємство, на свій розсуд, вважає неприйнятними для продажу зі своїм брендом.
d) товари / послуги відносяться до заборонених, відповідно до законодавства України та Правилами Міжнародних платіжних систем.
Пункт 7.1 (Додаток №5 ШАБЛОНИ) договору містить список заборонених тем для публікації на сайті: дитяча порнографія і ін. матеріали порнографічного змісту, продаж товарів, заборонених до продажу відповідно до українського законодавства, вогнепальну та холодну зброю, радіоактивні матеріали, наркотики і нарковмісні речовини, неліцензійне програмне забезпечення, матеріали антидержавної спрямованості, матеріали, що розповсюджують ксенофобію (людиноненависництво), товари та матеріали кримінальної спрямованості, фашистська атрибутика, неліцензовані музичні твори відеоматеріали.
За змістом ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та правила та/або Договір).
Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2016 та 12.09.2016 Банком було отримано два офіційних повідомлення від МПС MasterCard з описом порушень з боку мерчанта: поширення забороненого контенту на сайті, зареєстрованому у даного мерчанта, spider-post.com. А саме, МПС MasterCard виявили посилання на ресурс digitalkeys.biz, з якого йде прямий редирект на сайт мерчанта, що є порушенням правил МПС, а саме:
правило 3.7 і 5.11.7, 5.1, 11.2.3 заборонено брати участь або підтримувати будь-яку діяльність, яка є незаконною, або яка може, на думку MasterCard, негативно відбитися на репутації;
повинні бути укладені письмові договори з кожним торговцем, для якого процесу є транзакції, якщо такі транзакції ініціюються торговцем безпосередньо або через сервіс провайдера, який працює в інтересах або від імені клієнта; повинні надавати достовірні і точні дані про транзакції у всіх повідомленнях авторизації і клірингу ІРМ, в тому числі точність і достовірність МСС, який досить і справедливо описує бізнес торговця.
За результатами звернення МПС було проведено службове розслідування, де порушення з боку ТОВ "Гіз-контакт ЛТД" знайшли своє підтвердження (копія службового розслідування додана до матеріалів справи).
В повідомленні від 12.08.2016 року зазначено, що за порушення, допущені Позивачем, "MasterCard дебетує рахунок ПАТ "КБ "ПриватБанк" на суму 18910 доларів США ( тобто списує з рахунку Банку вказану суму).
Згідно інфойсу № 169990000122363 від 25.09.2016 ПАТ КБ "ПриватБанк" було виплачено МПС MasterCard кошти в сумі 66976,92 долари США, з яких 18910 доларів США- виплачено у вигляді штрафу за порушення правил МПС MasterCard.
Позивач приєднався до послуги Інтернет-еквайрінг LiqPay, шляхом підписання Публічного договору про надання послуг в мережі Інтернет .
У відповідності до пп. 3.2.30 та 3.2.31 Договору LiqPay від 26.02.2016, у разі пред'явлення претензій Банку з боку третіх осіб /Міжнародних платіжних систем, Підприємство зобов'язане відшкодувати в повному обсязі Банку понесені ним збитки, що виникли в результаті діяльності Підприємства та/або його контрагента. У разі стягнення виконавчими органами законодавчої влади України, міжнародними платіжними системами з Банку штрафів, пов'язаних з порушенням Підприємства та/або його контрагента, вимог законодавства України, Міжнародних платіжних систем до зберігання інформації про дані Карт і про операції, скоєних з їх використанням (а також в інших випадках винних дій/бездіяльності Підприємства та/або його контрагента, пов'язаних з порушенням законодавства України та правил МПС, Підприємство зобов'язане відшкодувати Банку суму сплачених ним штрафів в порядку, зазначеному в цьому договорі, на розсуд Банку, на підставі виставленого рахунку .
08.11.2016 Банком було надіслано на адресу позивача повідомлення щодо суми штрафу за порушення умов договору LiqPay з вимогами негайного відшкодування стягнутого з Банку штрафу в розмірі 18 910,00 USD.
Матеріали справи не містять як жодного письмового реагування з боку позивача, так і самостійного погашення даного штрафу.
У відповідності до п. 1.1.3.2.12. Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта (у тому числі який є працівником Банку, який заподіяв йому шкоду) через невиконані зобов'язання перед Банком.
У відповідності до п.п. 26.1., 26.4. ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.
Такі дії Банку повністю кореспондуються з Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (z0377-04) . Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.
У відповідності до п. 1.4 розділу 1 вищевказаної Інструкції "списання договірне - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком в порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом".
На підставі наведених договірних та законодавчих приписів, у Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" наявні права самостійного списання з рахунку Клієнта грошових коштів через невиконання останнім зобов'язань перед Банком, в даному випадку самостійного погашення суми штрафу в розмірі 18910,00 USD.
П. 3.1.5. договору LiqPay від 26.02.2016, у відповідності до якого позивач мав право пред'явити Банку мотивовані претензії по перерахованим/списаним з рахунку Підприємства сумам грошових коштів на протязі 15 календарних днів за дати перерахування/списання; в іншому випадку розрахунки між сторонами вважаються підтвердженими.
Позивачем не було надано доказів звернення до Банку з моменту списання грошових коштів зі свого рахунку на протязі 15 днів з вимогами щодо списання цих коштів, чим підтвердив правомірність проведеної розрахункової операції.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду підтримує висновки суддів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог та відмову в їх задоволенні.
У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд -,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт, ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі №922/2059/17- без змін.
2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Баранець
Судді В.Студенець
І.Ткач