ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18965/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Стратієнко Л.В., Баранець О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

на рішення Господарського суду міста Києва

(головуючий - Чебикіна С.О., судді: Івченко А.М., Шкурдова Л.М.)

від 11.03.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Яковлєв М.Л.)

від 21.06.2017

у справі № 910/18965/14

за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві

до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

про відшкодування шкоди 65 908,14 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві (далі - Інспекція) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - ПАТ "СК "Укррічфлот") про стягнення збитків у розмірі 65 908,14 грн, які заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, а саме, здійснення господарської діяльності без дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 21.06.2013 по 28.05.2014.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що всупереч нормам Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) та Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, в період з 21.06.2013 по 28.05.2014 відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди. З огляду на вказане, Інспекцією проведено розрахунок збитків, які заподіяні державі та підлягають відшкодуванню.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 у справі № 910/18965/14 позов задоволено, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" шкоду, яку завдано порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря у розмірі 65 908,14 грн в таких частинах: 46 135,60 грн в дохід спеціального фонду бюджету міста Києва та 19 772,54 грн в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 910/18965/14 рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- ПАТ "СК "Укррічфлот" 28.04.2011 було видано дозвіл № 8036400000-189 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком на 5 років, тобто до 20.06.2013;

- перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 28.05.2014 № 08/1052а, встановлено, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без діючого дозволу на те органів державної влади;

- відповідно до винесеного Державною екологічною інспекцією у місті Києві припису від 28.05.20144 № 08/456п ПАТ "СК "Укррічфлот" зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та надати копію відповідного дозволу до Інспекції;

- державним інспектором з охорони навколишнього середовища м. Києва 28.05.2014 складено протокол про адміністративне правопорушення № 004243 у зв'язку з порушенням ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

- постановою державного інспектора про накладення адміністративного стягнення від 28.05.2014 № 003539 директора структурного підрозділу АСК "Укррічфлот" ЦДВ "Борисфен" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн;

- Інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 № 48/16064 (z0048-09) (далі - Методика) проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів ПАТ "СК "Укррічфлот" за період з 21.06.2013 по 28.05.2014 без дозволу на викиди в сумі 65 908,14 грн;

- Інспекція 14.07.2014 звернулася до ПАТ "СК "Укррічфлот" з претензією № 133, отриманою відповідачем 21.07.2014, якою Інспекція запропонувала добровільно відшкодувати збитки в розмірі 65 908,14 грн, заподіяні державі у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства;

- відсутність сплати в добровільному порядку нарахованої Державною екологічною інспекцією у місті Києві суми збитків і стало підставою для звернення прокурора до Господарського суду міста Києва з позовною заявою.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві, місцевий господарський суд, керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України та, враховуючи встановлення судом всіх необхідних елементів складу збитків, відсутність доказів на спростування вини відповідачем у порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, погоджуючись із правильністю розрахунку розміру збитків, заподіяних відповідачем державі, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що ПАТ "СК "Укррічфлот" як винна особа повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 910/18965/14 ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким прийняти нове рішення про задоволення позову частково та стягнення з відповідача шкоди, розрахованої ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на підставі розрахунку висновку експертів за результатами проведеної комісійної інженерно-екологічної експертизи від 20.03.2017 № 19163/15-48 в розмірі 13 714,39 грн.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот":

- судами порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), ст.ст. 1, 4 Закону України "Про судову експертизу", п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експерти та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98;

- судом апеляційної інстанції неправомірно не прийнято до уваги Висновок експертів, оскільки судом не було встановлено жодних обставин для його відхилення.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

4.2. Згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

4.3. Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (302-2002-п) , встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

4.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 21.06.2013 по 28.05.2014, як підтвердили проведені інспекцією перевірки, ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу, що є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 10, частин 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

4.5. Крім того, судами встановлено, що акт перевірки № 08/1052а, припис № 08/456п, протокол про адміністративне правопорушення № 004243 та постанова № 003539 від 28.05.2015 про накладення адміністративного стягнення є чинними, ніким не оскаржені і не скасовані. Крім того, ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу не заперечує.

4.6. Згідно ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів влади відповідно до Закону.

4.7. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

4.8. Згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

4.9. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

4.10. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

4.11. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

4.12. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

4.13. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (z0048-09) .

4.14. Відповідно до п. 2.1 вказаної методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства

4.15. За правилами п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється, зокрема, за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

4.16 Судами встановлено, що при розрахунку інспекцією розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (без дозволу) від джерел викидів ЦДВ "Борисфен" ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот",були використані матеріали інвентаризації та відповідно довідки підприємства.

4.17. Відповідно до п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за відповідною формулою.

4.18. Інспекцією розрахунок збитків, заподіяних державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду, зроблений на підставі п. 4.1. Методики.

4.19. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 призначено у справі № 910/18965/14 судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4.20. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу (в редакції. чинній до 15.12.2017) не прийняв висновок експертів за результатами проведеної комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 20.03.2017 за № 19163/15-48, як належний і допустимий доказ, оскільки висновок не містить конкретних, чітких та обґрунтованих відповідей на поставлені господарським судом питання та проведений на основі документів, наданих лише відповідачем, зокрема розрахунок відповідача, журнал обліку використання палива, в якому кількість використаного пального зафіксована відповідачем, лист від 29.09.2014 № 16-10/-1801, наданий відповідачем, довідка-розрахунок від 07.08.2015 № 04-08/74, надана також відповідачем.

4.21. Апеляційний господарський суд мотивуючи відхилення висновку зазначив:

- за висновком експертів, остаточне визначення суми збитків залежить від фактичного часу роботи кожного котла та його режиму, однак експертами не визначено фактичного часу роботи кожного з котла та його режиму;

- судовими експертами за основу розрахунків було використано режимні карти роботи котлів технічного звіту по пуску та налагоджуванню двох водогрійних котлів, де використано лише середній калорійний еквівалент переведення з умовного в натуральне використане паливо, що відображають роботу двох котлів в нормальному режимі.

- розрахунок експертів щодо обсягу величини викидів базується лише на загальних технічних показниках роботи котлів, використаного палива, проте фактичну динаміку роботи кожного з котлів окремо не встановлено.

4.22. Згідно з частинами 1, 5 та 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

4.23. У відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

4.24. Суди попередніх інстанцій, перевіривши зроблений Інспекцією розрахунок збитків на суму 65 908.14 грн, дійшли висновку, що його зроблено відповідно до діючих у вказаний період показників та значень і у відповідності до Методики.

4.25. З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарських судів про задоволення позову в повному обсязі.

4.26. Доводи, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки останні зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.27. Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.28. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.29. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.30. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.31. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 910/18965/14- без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Л.Стратієнко