Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-2005" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Телесницького Євгена Миколайовича (далі - відповідач 1), Кам'янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації (далі - відповідач 2) про визнання за позивачем права власності на незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 3 899,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, та скасування рішення від 27.12.2012 про державну реєстрацію за Телесницьким Є.М. права власності на даний об'єкт.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2017 у справі №924/1287/16 в задоволенні позову відмовлено з підстав недоведення позивачем порушення його прав.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 зазначене рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання за ТОВ "Галс-2005" права власності на незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 3 899,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано за ТОВ "Галс-2005" право власності на незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 3 899,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

02.04.2017 через Рівненський апеляційний господарський суд Фізична особа-підприємець Телесницький Євген Миколайович подав касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2017 у справі №924/1287/16, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові саме з підстав відсутності у позивача права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва.

Касаційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказує на такі порушення, допущені господарськими судами:

- невірне застосування положень ст. 328 Цивільного кодексу України, оскільки з рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2006 у справі №7/1176 не виникає права власності позивача в розрізі ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України. Незаконність набуття ТОВ "Галс-2005" права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва встановлено рішенням Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.11.2006 у справі №2-194/2006, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 05.02.2007;

- неправильне застосування приписів ст. 331, ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, оскільки місцевим господарським судом не зазначено, а апеляційним господарським судом відхилено доводи стосовно того, що на час розгляду справи власником спірного майна є третя особа - ОСОБА_5, право власності якої підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74195819 від 28.11.2016;

- допущено неправильне застосування норм процесуального права, а саме - ч. 3 ст. 35 ГПК України, оскільки не враховані численні судові рішення, які підтверджують право власності скаржника на спірний об'єкт.

Третьою особою подано відзив на касаційну скаргу, в якому вона зазначає про обгрунтованість доводів скаржника стовно порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а тому просить таку скаргу задовольнити.

Позивачем також подано відзив на касаційну скаргу, в якій він наводить доводи на спростування позиції скаржника та вказує, що Телесницький Є.М. не є добросовісним набувачем спірного майна, а тому в силу ст. 216 Цивільного кодексу недійсний правочин від 26.10.2007 не міг створити правових наслідків для скаржника у вигляді набуття ним права власності на спірний об'єкт.

Крім того, 15.06.2018 на адресу суду від скаржника надійшли заперечення на відзив на касаційну скаргу, в якому він, зокрема, зазначає, що задовольнивши позов про визнання за позивачем права власності на об'єкт без врахування наявного в матеріалах справи чинного рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.11.2006 у справі № 2-194/2006, суд апеляційної інстанції грубо порушив вимоги ст. 328 Цивільного кодексу України, фактично визнавши право власності на спірний об'єкт за особою, в якої даний об'єкт було вилучено чинним судовим рішенням ще з 05.02.2007.

В судове засідання 04.07.2018 з'явились представник позивача та представник відповідача 1, представники відповідача 2 та третьої особи не з'явились, хоча були повідомлені про дату, час і місце засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив здійснювати розгляд касаційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заслухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування у суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншому речовому праві.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Позивачем у позові про визнання права власності являється особа, яка вже є власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Отже, сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов'язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів.

Відповідно до приписів ст. 392 ЦК України, якою позивач обґрунтовує заявлений позов, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказана стаття стосується випадків, коли існуюче, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв'язку з їх втратою.

Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами.

Предметом даного спору є визнання права власності на незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 3 899,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, та скасування рішення від 27.12.2012 про державну реєстрацію за Телесницьким Є.М. права власності на даний об'єкт.

Колегія суддів зазначає, що позов у даній справі заявлено, зокрема, до фізичної особи-підприємця Телесницького Євгена Миколайовича (відповідач 1).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував про те, що його право власності на спірний об'єкт підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2006 у справі №7/1176, однак, відповідачем 1 в квітні 2016 року був поданий позов про визнання недійсним рішення і договору оренди землі, з якого вбачається оспорення та невизнання ним права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2005".

Заперечуючи проти позовних вимог у даному спорі, відповідач 1 наголошував на тому, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, одноосібним законним власником незавершеного будівництва житлового будинку, загальною площею 3 899,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, є ОСОБА_5, яка набула право власності на об'єкт на підставі укладеної з Телесницьким Є.М. мирової угоди, визнаної укладеною ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.11.2016 у справі №727/8202/13-ц. З огляду на вказану обставину, Телесницький Є.М. заявляв суду першої інстанції клопотання про залучення ОСОБА_5 до участі у даній справі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.11.2016 приватним нотаріусом Бомк Н. А. внесено запис про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на незавершене будівництво 6-поверхового 30-квартирного житлового будинку за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності визначено рішення суду, справа №727/8202/13-ц.

Слід зазначити, що позов у даній справі подано в господарський суд 22.12.2016, тобто, після здійснення реєстрації права власності на спірний об'єкт за ОСОБА_5

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.02.2017 до участі у справі № 924/1287/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_5.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що оскільки на час розгляду справи існує рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2006 у справі №7/1176, яким визнано за позивачем право власності на спірне майно, немає необхідності визнавати повторно право власності на вказане майно. При цьому, оскільки рішення про державну реєстрацію за Телесницьким Є.М. права власності від 27.12.2012 є ненормативним актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію шляхом його виконання, тому його скасування не породжує наслідків для власника, оскільки у такої особи виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючому документі. Місцевий господарський суд зазначив, що позивач не довів належними засобами доказування факту порушення його прав власності оскаржуваним рішенням, заявлена позовна вимога сама по собі зводиться до вирішення питання щодо юридичної долі самого документа, а не до захисту порушеного або оспорюваного права позивача. Обраний позивачем спосіб захисту прав про визнання незаконним та скасування рішення, не призводить до поновлення порушених прав та інтересів позивача стосовно об'єкта незавершеного будівництва відносно якого виник спір.

Однак, такий висновок місцевого господарського суду колегія суддів вважає передчасним, з огляду на наявні в справі докази, які підтверджують право власності на незавершене будівництво житлового будинку, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 на час подання позову до суду та вирішення спору, яким суд не надав оцінки.

В силу приписів ст. 21 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції), відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача (ст. 24 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що не надавши правової оцінки належності відповідача у справі, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про відмову в позові з підстав наявності чинного судового рішення, яким підтверджується право власності позивача на спірне майно.

В свою чергу, апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.11.2016 у справі №727/8202/13-ц визнано укладеною мирову угоду між Телесницьким Є.М. та ОСОБА_5 Згідно умов мирової угоди: боржник - Телесницький Є.М. в рахунок повного погашення стягнутої з нього рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.10.2013 у справі №727/8202/13-ц суми заборгованості за договором позики і судового збору в загальному розмірі 803441 грн передає у власність стягувачу - ОСОБА_5 у вигляді відступного належне боржнику на праві власності незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 20127408. Право власності боржника на відчужуваний за даною мировою угодою об'єкт підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 37037039 від 27.12.2012, а також інформаційною довідкою №71304598 від 25.10.2016. Внаслідок укладення сторонами даної мирової угоди ОСОБА_5 набуває право власності на об'єкт і визнається одноосібним власником вищевказаного об'єкта незавершеного будівництва, а усі грошові зобов'язання Телесницького Є.М. перед стягувачем ОСОБА_5 за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.10.2013 у справі № 727/8202/13-ц вважаються остаточно погашеними, взаємні розрахунки сторін за спірними грошовими зобов'язаннями є повністю проведеними, а спірні грошові зобов'язання боржника є припиненими шляхом передання стягувачу відступного.

28.11.2016 приватним нотаріусом Бомк Н.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32597384, на підставі якого у Державному реєстрі прав було відкрито розділ №1098291668104 на незавершене будівництво 6-поверхового 30-квартирного житлового буднику готовністю 51%, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, та внесено запис про право власності за ОСОБА_5 (запис про право власності №17682870).

Державним реєстратором Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Євграфовим О.С., 21.02.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34029195 від 24.02.2017, зареєстровано право власності за ТОВ "Галс-2005" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1182480168104; номер запису про право власності: 191941195).

22.02.2017 приватним нотаріусом Бомк Н.А. видалено запис про право власності №17682870 та розділ №1098291668104 як помилкові.

Апеляційний господарський суд також встановив обставини оскарження ОСОБА_5 таких дій приватного нотаріуса до суду, наявності постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2017, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі №822/1256/17, якими позов ОСОБА_5 задоволено частково; визнано неправомірними дії державного реєстратора - прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Бомк Н.А. щодо видалення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_5 на незавершене будівництво 6-ти поверхового 30-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (номер запису про право власності:17682870; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1098291668104); зобов'язано державного реєстратора - прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Бомк Н.А. поновити державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на незавершене будівництво 6-ти поверхового 30-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 17682870; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1098291668104); визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" Євграфова О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2017р., індексний номер 34029195.

Однак, посилаючись на ті обставини, що оскільки запис про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_5 не поновлений, а згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, станом на 14.11.2017 власником спірного об`єкта являється ТОВ "Галс-2005", апеляційний суд вказав, що ОСОБА_5 в силу ст. 331 ЦК України не набула права власності на даний об'єкт.

При цьому, апеляційним судом прийнято до уваги, що саме ФОП Телесницький Є.М. не визнає, оспорює право власності позивача на спірний об`єкт, а також вчиняє дії щодо неможливості реалізації позивачем права власності, тому вказав, що саме ФОП Телесницький Є.М. є належним відповідачем у даній справі, відмовивши в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості відповідача.

В силу приписів ст. 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, апеляційним господарським судом при перегляді рішення суду першої інстанції, всупереч приписам ст. 101 ГПК України, не було надано належної оцінки доказам, які свідчили про право власності на незавершене будівництво житлового будинку, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 на час подання позову до суду та вирішення спору в суді першої інстанції, та помилково вказано, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірного об`єкта на період розгляду справи в суді першої інстанції до реєстрації права власності за позивачем був ФОП Телесницький Є.М. (рішення про державну реєстрацію прав від 27.12.2012).

Наведені процесуальні помилки господарських судів попередніх інстанцій, які зводяться до того, що судами не було надано належної правової оцінки наявним у справі доказам, які підтверджують право власності ОСОБА_5 на об'єкт, який є предметом даного спору на час звернення позивача до суду, не вирішення питання щодо залучення даної особи у якості відповідача (з врахуванням того, чи є дана особа фізичною особою, чи суб'єктом господарювання) призвели до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необгрунтовано відхилив, зокрема, клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII), постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Водночас, доводи касаційної скарги визнаються судом частково обгрунтованими, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід врахувати викладене, встановити відповідні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для вирішення спору, враховуючи викладене в мотивувальній частині даної постанови, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.