Судові рішення мотивовані тим, що обставини поставки продавцем та отримання покупцем (відповідачем) товару за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 на підставі видаткових накладних, за якими виникла спірна заборгованість є недоведеними, оскільки реєстр видаткових накладних та копії видаткових накладних, наявні в матеріалах справи, не є належними доказами у справі. За висновком судів реєстр видаткових накладених є лише переліком накладних, а копії видаткових накладених за формою не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що у відповідача виник обов'язок оплатити такий товар. Крім того, суди дійшли висновку, що обставини переходу від третьої особи у справі до позивача та виникнення у позивача права вимоги за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 є недоведеними, оскільки доказів, що третя особа передала, а позивач отримав усі документи, за якими сторони договору купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 обумовили перехід права власності та виникнення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Кит" перед Приватним акціонерним товариством "Альба Україна", позивачем не надано. Позивач, укладаючи договір застави майнових прав № PL-03/408/12 від 05.06.2016, не пересвідчився чи дійсно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Кит" виникли зобов'язання з оплати товару перед Приватним акціонерним товариством "Альба Україна", не витребував у останнього усі інші документи, передбачені договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, на підтвердження факту виникнення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Кит".

Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника, суди не дослідили належним чином наявні в матеріалах справи докази, які свідчать про те, що факт поставки товару відповідачу первісним кредитором підтверджується видатковими накладними, в яких міститься відмітка про отримання відповідачем товару, заборгованість відповідача в заявленому до стягненні розмірі підтверджується також видатковими накладними та бухгалтерською довідкою Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" від 06.10.2016, якій суди не надали належну оцінку. Також зазначає про те, що судовими рішення в інших аналогічних справах за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до інших боржників, права вимоги до яких знаходились в заставі банку та були ним набуті у зв'язку з невиконання виконанням Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" зобов'язань за кредитним договором, позовні вимоги банку були задоволені та судами в таких справах було встановлено правомірність вимог банку до боржників та достатність наданих доказів для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду Баранець О.М., Вронська Г.О. Студенець В.І. від 14.02.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 908/733/16. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк". Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.03.2018.

У зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. проведений повторний автоматизований розподіл справи № 908/733/16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.04.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Студенець В.І.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 залишити без змін, посилаючись на те, що зазначені рішення та постанова прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що надані позивачем в якості доказів по справі видаткові накладні не є належними доказами поставки товару відповідачу та наявності заборгованості відповідача, позивач на має права на звернення з позовом у цій справі та стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, оскільки не є стороною договору, а умови договору купівлі-продажу не передбачають обов'язку покупця здійснювати оплату, перераховувати грошові кошти на рахунки інших, ніж продавець осіб. За твердженням відповідача, договір застави, на який посилається позивач як на підставу набуття ним права вимоги до відповідача оплати за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, суперечить вимогам чинного законодавства, укладений з порушенням прав та інтересів відповідача (без надання згоди на його укладення), не містить всіх істотних умов договору, підтвердження суми, що відступається, та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповіді на відзив на касаційну скаргу позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі та підтверджують обставини здійснення спірної поставки товару та прийняття його відповідачем, зокрема поза увагою судів залишились обставини відображення господарських операцій зі спірних поставок товару в бухгалтерському та податковому обліках продавця (третьої особи у справі) та відповідача, не застосували до спірних правовідносин податкове законодавство, відповідно до якого здійснюється податковий облік господарського товариства. За твердженням позивача, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що сама по собі часткова невідповідність деяких видаткових накладних не є підтвердженням факту відсутності здійснення господарської операції, договір купівлі-продажу є дійсним, недійсним в судовому порядку не визнавався, натомість договір застави та його умови були предметом судового дослідження, за результатами якого було відмовлено у визнанні його недійсним, тобто всі договори, на підставі яких заявлені позовні вимоги у цій справі (кредитний договір, договір застави, договір купівлі-продажу) є діючими та підлягають виконанню сторонами.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (банк, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (клієнт, третя особа) було укладено договір про встановлення ліміту на здійснення гарантійних операцій № 407/12 (далі по тексту - договір про встановлення ліміту), пунктом 1.1. якого в редакції додаткової угоди № 3 від 26.12.2013 до договору визначено, що банк встановлює клієнту ліміт на здійснення гарантійних операцій в сумі 5000000,00 євро (далі по тексту - ліміт), в межах якого випускає банківські гарантії/контргарантії з метою забезпечення належного виконання клієнтом своїх зобов'язань перед бенефіціарами, в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Ліміт за цим договором є поновлювальним, а клієнт приймає на себе зобов'язання надати банку забезпечення для виконання своїх зобов'язань (регресу та виконання інших зобов'язань) за договором; сплатити банку регрес та виконати інші зобов'язання в порядку та на умовах, передбачених цим договором; сплатити встановлені договором винагороди/комісії/штрафи та інші витрати, пов'язані з випуском та/або обслуговуванням гарантій, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору про встановлення ліміту в редакції додаткової угоди № 3 від 26.12.2013 термін дії ліміту за цим договором встановлюється по 31.12.2014 включно і строки дії будь-яких гарантій, що випускаються банком згідно цього договору, не повинні перевищувати зазначений в цьому пункті строк дії ліміту.

23.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (банк, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (позичальник, третя особа) був укладений кредитний договір № 408/12 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до умов якого в редакції додаткової угоди № 9 від 26.12.2013 банк в порядку та на умовах, передбачених цим договором, надає позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії шляхом надання кредитних коштів (траншів) окремими частинами в будь-якій валюті, що передбачена цим договором, в сумі ліміту кредитної лінії, встановленого в базовій валюті за цим договором, а саме: 5 000 000,00 євро, що в еквіваленті за курсом Національного банку України (далі по тексту - НБУ) станом на 26.12.2013 складає 54688105,00 грн (далі по тексту - ліміт кредитної лінії), терміном/строком дії ліміту кредитної лінії по 10.01.2015 включно, у порядку і на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою по рахунку позичальника. Однак позичальник неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання. Відповідно до довідок банку (позивача) заборгованість позичальника за кредитним договором станом на 28.02.2016 становила 6724431,52 грн, станом на 18.04.2016 - 5675471,71 грн, станом на 12.05.2016 - 5595188,21 грн.

05.06.2014 в забезпечення виконання зобов'язань позичальника та клієнта за кредитним договором та договором про встановлення ліміту на здійснення гарантійних операцій між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк", як заставодержателем, та Приватним акціонерним товариством "Альба Україна", як заставодавцем, було укладено договір застави майнових прав № PL-03/408/12 (далі по тексту - договір застави), пунктом 1.1. якого визначено, що за цим договором заставодавець передає заставодержателю в заставу рухоме майно - предмет застави, як визначено та опис якого наведено в пункті 1.2. цього договору, і така застава, що створюється за цим договором забезпечує виконання зобов'язань заставодавця, існуючих та майбутніх, фактичних або умовних, солідарних або незалежних, або в будь-якій іншій якості, та всі поточні і майбутні вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору № 408/12 від 23.03.2012 та договору про встановлення ліміту на здійснення гарантійних операцій № 407/12 від 23.03.2012, укладених між заставодержателем та заставодавцем, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових угод, договорів про внесення змін.

Відповідно до пункту 1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1. цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу свої майнові права як кредитора в зобов'язаннях, що обумовлені, зокрема, договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, укладеним між заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит", в тому числі, але не виключно права вимоги отримання платежів на суму 676485,17 грн.

Розділом 4 договору застави визначено порядок стягнення та реалізації предмету застави. Відповідно до пункту 4.1. договору застави, заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави, зокрема: якщо в момент настання терміну/спливу строку виконання забезпечених заставою зобов'язань (всіх або будь-якого з них), вони не будуть виконані належним чином, в тому числі: у випадку порушення заставодавцем інших своїх зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором відповідно; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця або визнання його банкрутом або при початку процедури припинення (ліквідації або реорганізації) заставодавця.

Пунктом 5.1. договору застави визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками банку та підприємства.

Майнові права Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" по договору купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит", як об'єкт обтяження внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Листом № 2458 від 13.06.2014 Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" про укладення та дію договору застави майнових прав № PL-03/408/12 від 05.06.2014 та просило відповідача в строк двох робочих днів з дня отримання цього листа перерахувати належні Приватному акціонерному товариству "Альба Україна" по договору купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 кошти в сумі 676485,17 грн, які є предметом застави, безпосередньо на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Альба України" по кредитним договорам. Додатково повідомило, що починаючи з дати отримання цього листа, платежі, виконані на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", за реквізитами, відмінними від зазначених вище, або будь-які зустрічні вимоги не будуть зараховані в оплату контракту та підлягатимуть оплаті на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 05.06.2014 між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна", як довірителем, та Публічним акціонерним товариством "Універсал банк", як повіреним, було укладено договір доручення (далі по тексту - договір доручення), відповідно до якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити заходи, спрямовані на повернення довірителю грошових коштів, які йому належать на підставі укладених між довірителем та його боржниками - суб'єктами господарювання контрактами. За цим договором повіреному надається право вимагати від боржників довірителя належного виконання ними грошових зобов'язань з погашення боргу, що випливає з умов, зокрема контракту - договору купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, укладеного між довірителем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит".

Пунктом 3.1. договору доручення визначено, що повірений зобов'язаний виконати доручення протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору.

Згідно з пунктом 6.1. договору доручення договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 05.06.2015.

Відповідно до акту-підтвердження набуття прав за договором застави від 19.08.2014 заставодержатель за договором застави, в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права кредитора, а саме: право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу (контракту) № 1078 від 19.06.2013, укладеного між заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" в сумі 676 485,17 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.06.2013 між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1078 (далі по тексту - договір купівлі-продажу), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору. за умовами договору товар передається по найменуваннях та в кількості, із зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу встановлено, що кожна товарна партія формується шляхом узгодження заказу. Підтвердження виконання заказу продавцем є підписання видаткової накладної покупцем при прийомці-передачі партії товару.

Пунктами 2.4. - 2.6. договору купівлі-продажу передбачено, що ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з погодженим сторонами заказом і визначаються у видаткових накладних. Сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних. Одержувачем товару за цим договором можуть бути, окрім покупця, належним чином уповноважені від його імені особи.

Відповідно до пункту 4.1. договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний при відвантаженні товару до видаткової накладної додати товаросупровідні документи, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. договору купівлі-продажу визначено, що покупець зобов'язаний прийняти замовлений товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору.

Пунктами 5.1., 5.2. договору купівлі-продажу передбачено, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії.

Відповідно до пунктів 6.1. - 6.3., 6.8. договору купівлі-продажу товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання покупцем видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару несе його власник. Продавець передає товар покупцю при умові наявності у останнього належним чином оформлених документів на право приймання товару, а саме: довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, в т.ч. Генеральної довіреності строком дії на 1 календарний рік у вигляді додаткової угоди до договору, оформленої у відповідності з "Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 (z0293-96) , та інших документів, передбачених чинним законодавством. Покупець при прийманні товару зобов'язаний підписати та проставити печатку в видатковій накладній, а також обов'язково зазначити кількість отриманих місць в рядку "Отримано місць __________ /Кількість/". Підписанням видаткової накладної покупець засвідчує, що продавець передав товар у нерозкритій та неушкодженій упаковці.

Відповідно до пункту 10.2. договору купівлі-продажу даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань та взаєморозрахунків. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік.

Пунктом 10.11. договору купівлі-продажу передбачено, що сторони зобов'язуються щоквартально проводити звірку взаєморозрахунків, що встановлюється згідно Акту звірки взаєморозрахунків.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

19.06.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до вказаного договору купівлі-продажу, відповідно до якої сторони домовилися, що поставка здійснюється централізовано - кільцевими перевезеннями товару транспортом постачальника. Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди покупець повідомляє, що адресами доставки та матеріально-відповідальні особи, що приймають товар, за відповідними адресами поставки та зразки печаток (штампів), якими матеріально відповідальні особи завіряють свій підпис на супровідних документах на товар (накладні тощо) є такі: адреса доставки: м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 2 б.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" неналежним чином виконало свої зобов'язання з оплати поставленого йому продавцем товару.

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про заміну кредитора за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013. Проте, жодних відповідей від відповідача позивач не отримав.

На підтвердження наявності заборгованості покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" Приватне акціонерне товариство Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" передало Публічному акціонерному товариству "Універсал банк" реєстр видаткових накладних та видаткові накладні.

В матеріалах справи містяться реєстри видаткових накладних на суми 709568,06 грн та 709943,80 грн, довідки Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" станом на 09.08.2016 та на 06.10.2016 заборгованості у розмірі 709161,70 грн, а також копії видаткових накладних, оригінали яких надавались суду для огляду.

05.05.2016 позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, а 12.10.2016 Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" також направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" акт звіряння розрахунків за договором купівлі продажу № 1078 від 19.06.2013 від 09.08.2016 на суму 676485,17 грн. Однак, відповідач відповіді на звернення банку та Приватного акціонерного товариства не надав, підписаний зі свого боку примірник акту ні позивачу, ні третій особі не повернув.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" своїх зобов'язань з оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 та наявністю непогашеної заборгованості за договором, Публічне акціонерне товариство "Універсал банк", яке набуло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" право вимоги виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу, звернулось з позовом у цій справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" заборгованості в розмірі 709568,06 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, зокрема дійшли висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів факту поставки відповідачу та отримання останнім товару на підставі видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок здійснити оплату товару. При дослідженні наявних в матеріалах видаткових накладних суди дійшли висновку, що вони за формою не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не є належними доказами передачі товару та прийняття його відповідачем, а саме: в них не зазначено відомостей про посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони покупця. Крім того, в графі "Отримав (ла)" відсутні дані щодо довіреності (не вказано номер довіреності та дату її видачі), на підставі якої діяла особа з боку покупця. Також, відсутня інформація щодо кількості отриманих місць в рядку "Отримано місць __________ /Кількість/". Деякі видаткові накладні взагалі містять лише відбиток печатки без підпису не ідентифікованої особи у графі "Одержав" або підпис не ідентифікованої особи без відбитку печатки, або взагалі не містять ні підписів осіб, ні печаток.

Однак, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними, зробленими без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та без застосування до спірних правовідносин норм матеріального права які підлягають застосуванню.

Відповідно до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (z0168-95) , в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію (в первинних документах), зокрема відсутність зазначення посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, завіреного печаткою покупця (у даному випадку печаткою покупця, на якій зазначено конкретні адреси місць поставки товару, що дає змогу ідентифікувати особу, яка приймала товар), а також за наявності на первинних документах відомостей про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, зокрема доказами, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару в податковому обліку господарських товариств.

Однак, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином наявні в матеріалах справи докази, надані в підтвердження обставин реального здійснення спірної поставки товару за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних, не застосували до спірних правовідносин законодавство, яке підлягає застосуванню, що свідчить про неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. (частина 139.1.9. статті 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Згідно з частиною 187.1. статті 187 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Частиною 198.2. статті 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до частин 201.1., 201.4., 201.6., 201.7., 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували наведених вище норм матеріального права та не з'ясували відповідно до вимог податкового законодавства чи відображались господарські операції зі спірних поставок товару у березні - квітні 2014 року на підставі видаткових накладних за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 в податковому обліку продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Україна" та покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" (відповідач).

У зв'язку з цим суди не з'ясували чи складались і видавались продавцем покупцю та отримувались покупцем податкові накладні при здійсненні операцій зі спірних поставок товару у березні - квітні 2014 року за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 на підставі наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних; чи відображались у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця такі податкові накладні; чи формувався відповідачем, як покупцем, податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних.

У зв'язку з наведеним поза увагою судів попередніх інстанцій залишився наявний в матеріалах справи лист Державної податкової інспекції у Хоритицькому районі м. Запоріжжя Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 3110/10/08-31-10 від 12.07.2016 (т.10, а.с. 1), в якому міститься інформація про те, що відповідач протягом періоду з 01.01.2014 по 30.04.2014 мав взаємовідносини з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Альба Україна" та протягом 2014 року надавав до Державної податкової інспекції електронні реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до частин 201.14. та 201.15. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Станом на момент здійснення спірних поставок товару (березень - квітень 2014 року) діяв Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України № 708 від 25.11.2013 (z2118-13) (далі по тексту - Порядок), відповідно до якого реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Пунктами 5, 6 Розділу 1 Порядку передбачено, що у Реєстрі окремо обліковуються операції: з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за основною чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування, тих, що не є об'єктом оподаткування, послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України; з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за основною чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку, в якому встановлено порядок заповнення розділу ІІ Реєстру, визначено, що у розділі ІІ Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, митні декларації на ввезення товарів, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України, відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), МД, а також, зокрема первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів/послуг, що додається покупцем товарів/послуг до податкової декларації за звітний (податковий) період, - у разі відмови продавця цих товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували наведені положення чинного законодавства, не дослідили належним чином та не надали оцінку наявним в матеріалах справи наданим Державною податковою інспекцією електронним реєстрам виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" по взаємовідносинах з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Альба Україна" за період з січня по квітень 2014 року. Суди не з'ясували чи відображають зазначені електронні реєстри операції з придбання відповідачем товарів за спірними видатковими накладними, та якщо відображають, то в якій сумі.

Крім того, висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач не набув права вимоги до відповідача за договором купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013, оскільки не надав доказів передачі третьою особою позивачу всіх документи, за якими сторони договору купівлі-продажу № 1078 від 19.06.2013 обумовили перехід права власності, є безпідставним, суперечливими та таким, що не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах. Зокрема судами встановлено, що 13.06.2014 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснено реєстрацію відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження за договором застави, а 19.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Приватним акціонерним товариством "Альба України" складено акт-підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PL-03/408/12 від 05.06.2014, в якому сторони визначили, що заставодержатель (позивач) за договором застави в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права, а саме: право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) (як кредитора) за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу (контракту) № 1078 від 19.06.2013, укладеного між заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма Кит" в сумі 676485,17 грн. В акті зазначено, що заставодавець протягом трьох робочих днів з дати підписання даного акту передає заставодержателю за Актом приймання передачі документи, що підтверджують грошові зобов'язання боржника (ТОВ "Фарма Кит") за контрактом, право грошової вимоги за яким набув заставодержатель (а саме: оригінал контракту, оригінали видаткових накладних тощо). При цьому, як зазначено судом апеляційної інстанцій в тексті оскаржуваної постанови (т.11, а.с. 107 (зворот) оригінали видаткових накладених, копії яких містяться в матеріалах справи, надавались суду для огляду, чим спростовуються висновки судів про відсутність у позивача оригіналів первинних документів. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору застави майнових прав № PL-03/408/12 від 05.06.2014. Натомість судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/254/16 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма-Кит" до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" та Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсним договору застави майнових прав № PL-03/408/12 від 05.06.2014.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що в порушення принципу повноти зазначені обставини не були встановлені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови, були неправильно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, та порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, а оскаржувані рішення та постанову не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, оцінка доказів виходить за межі перегляду справи в порядку касації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати вищевикладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.