ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/10898/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал України" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України"),
ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Лихопьок Д.П.,
представник боржника - Степанов О.О.
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк",
представник - Спінулова В.В., розглянув касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018
у складі колегії суддів: Науменка І.М. (головуючий), Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.,
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018,
у складі судді Калиниченко Л.М.
у справі за заявою ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України"
про визнання банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) , чинній після 19.01.2013).
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної
інстанції
1. 25.11.16 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява голови ліквідаційної комісії ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України" згідно зі статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.16 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону про банкрутство.
3. Постановою від 13.12.16 господарський суд визнав ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 13.04.17, ліквідатором призначив арбітражного керуючого Лихопьока Д.П.
4. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 14.12.16, номер публікації № 38396.
5. Ухвалою від 02.03.17 господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів з вимогами наступних кредиторів, а саме:
- ТОВ "ЛОТОС-ДНІПРО" на суму 829 430, 47 грн, які відносять до 4 черги, судовий збір у розмірі 2 756 грн - до 1 черги;
- ПАТ "Дельта Банк" на суму 315 547 322, 11 грн з віднесенням до 4 черги, суму 10 313 606, 64 грн - до 6 черги, судовий збір у розмірі 2 756 грн - до першої черги.
Окремо внесені вимоги ПАТ "Дельта Банк", як забезпечені заставою на суму 16 508 192, 71 грн.
6. 13.04.2017 господарський суд виніс ухвалу, якою продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Лихопьока Д.П. на шість місяців - до 13.10.17.
7. Ухвалою від 09.06.2017 господарський суд надав згоду на продаж рухомого майна банкрута - ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України", яке перебуває в заставі у ПАТ "Дельта Банк" на підставі Договору застави майна від 27.06.2008 №4/14-ЮР/ЗМ-1, а саме виробниче обладнання по виготовленню алюмінієвих композитних панелей у кількості 54 одиниці шляхом проведення торгів у формі аукціону відповідно до вимог Закону про банкрутство.
8. 17.10.2017 був продовжений строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Лихопьока Д.П. на шість місяців - до 13.12.17р.
Обґрунтування клопотання
9. 12.12.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Лихопьока Д.П. надійшло клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу (з доданим до нього звітом та ліквідаційним балансом з додатками відповідно до статті 46 Закону про банкрутство).
Розгляд справи судами
10. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України"; ліквідовано юридичну особу ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України"; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнано вважати погашеними; припинено повноваження ліквідатора у справі № 904/10898/16 про банкрутство ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України" арбітражного керуючого Лихопьока Д.П.; припинено провадження у справі.
11. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатор повно відобразив обставини справи, до звіту додав відповідні документи, тому слід затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, то прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута, провадження у справі припинено.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. 23.04.2018 ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження процедури ліквідації.
13. Посилання зроблені на формальне проведення роботи ліквідатором стосовно заходів з пошуку майна банкрута (стаття 41 Закону про банкрутство) та на неповне встановлення обставин справи (без конкретизації яких саме обставин не встановлено судами).
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.
14. 20.06.2018 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", в якому з посиланням на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції до 15.12.2017)
Стаття 43. Оцінка доказів
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
16. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції після 15.12.2017)
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
17. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) , чинній після 19.01.2013).
Стаття 41. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
1. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
2. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
аналізує фінансове становище банкрута;
виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;
продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;
веде реєстр вимог кредиторів;
подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (1702-18) , інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
3. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
4. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.
5. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
6. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
7. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
8. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
9. Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
10. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
11. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
12. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
13. У разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 45 частина п'ята. Черговість задоволення вимог кредиторів
5. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Стаття 83 частина перша пункт шостий. Припинення провадження у справі про банкрутство
1. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.
Стаття 95. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником
1. Якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
2. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
3. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
4. У разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.
5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
6. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
18. Доводи касаційної скарги про формальне проведення роботи ліквідатором стосовно заходів з пошуку майна банкрута, що є недотриманням положень статті 41 Закону про банкрутство, відхиляються судовою колегією, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій дана відповідна оцінка звіту ліквідатора і ліквідаційному балансу банкрута та вказано, що ліквідатор надав суду достатньо доказів належного проведення ліквідаційної процедури, повно відобразив обставини справи і додав відповідні документи до звіту.
Крім того, станом на дату затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута жодних заперечень щодо затвердження цих документів до суду першої інстанції не надходило.
19. Безпідставними є твердження в касаційній скарзі стосовно невчинення ліквідатором дій, спрямованих на покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво, оскільки доказів протиправної діяльності керівництва боржника, яка б свідчила про доведення підприємства до банкрутства, суду не надано.
На думку судової колегії, саме під час ліквідаційної процедури кредитор вправі звернутися до ліквідатора для вирішення питання субсидіарної відповідальності осіб за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, а також зі скаргами на дії чи бездіяльність ліквідатора стосовно розгляду подібної заяви кредитора.
Судами не встановлено фактів звернення ПАТ "Дельта-Банк" до ліквідатора боржника з відповідними заявами, а доводи стосовно невчинення ліквідатором дій, спрямованих на покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво, Банком заявлені в апеляційній та касаційній скарзі вже після прийняття судом рішення про припинення провадження у справі.
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Тому судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги щодо неповноти з'ясування обставин справи (без конкретизації скаржником яких саме), оскільки це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції з огляду на необхідність у цьому випадку встановлювати обставини справи.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" і про залишення без змін постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 у справі № 904/10898/16 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк