ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 1/150-09-5361

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесактив",

боржник - Селянське (фермерське) господарство "Росинка" (далі - СФГ "Росинка"),

ліквідатор - арбітражний керуючий Саєнко В.В.,

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра",

перелічені вище особи не скористалися правом участі в судовому засіданні, повідомлені належним чином,

заінтересована особа - Приватне підприємство "Скат Транс" (далі - ПП "Скат Транс"),

представник - Брайцара Г.М.,

розглянув касаційну скаргу ліквідатора СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В. та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Надра")

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2018

у складі колегії суддів: Філінюка І.Г. (головуючий), Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.12.2017

у складі судді Грабован Л.І.

у справі за заявою ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ліквідатора СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В.

про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009, укладеного між СФГ "Росинка" та ПП "Скат Транс", застосування наслідків недійсності цього договору та витребування у ПП "Скат Транс" транспортних засобів,

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесактив"

до СФГ "Росинка"

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції Закону № 2343, чинній до 19.01.2013).

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 16.08.2009 між СФГ "Росинка" в особі директора Рожнюка О.В. та ПП "Скат Транс" в особі директора Подоби І.В. був укладений договір купівлі-продажу транспортних засобів, відповідно до п. 1.1. якого за цим договором СФГ "Росинка" передає автотранспортні засоби у власність ПП "Скат Транс", а ПП "Скат Транс" приймає у власність автотранспортні засоби.

2. Пунктом 1 додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009 передбачено, що сторони дійшли згоди, що вартість транспортних засобів за договором визначена згідно висновків незалежної оцінки від 14.05.2009, що проведена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, договірна ціна складає: 72 843 грн. Оплата здійснюється покупцем у строк до 20.08.2010 з моменту підписання сторонами договору.

3. 16.08.2009 між СФГ "Росинка" в особі директора Рожнюка О.В. та ПП "Скат Транс" в особі директора Подоби І.В. був підписаний акт приймання-передачі автотранспортних засобів.

4. На виконання умов договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009 ПП "Скат Транс" була здійснена оплата вартості транспортних засобів, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2009 порушено провадження у справі про визнання банкрутом СФГ "Росинка"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

6. Ухвалою підготовчого засідання суду від 07.12.2009 визнано ТОВ "Укрбізнесактив" кредитором СФГ "Росинка" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 672 296, 73 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ільєнок Л.С.

7. Постановою Господарського суду Одеської області від 20.08.2010 визнано банкрутом СФГ "Росинка"; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором СФГ "Росинка" призначено арбітражного керуючого Ільєнок Л.С.

8. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.04.2014 припинено повноваження ліквідатора СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Ільєнок Л.С.; призначено ліквідатором СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

9. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2015 припинено повноваження ліквідатора СФГ "Росинка" Дарієнка В.Д.; призначено ліквідатором СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В.

Обґрунтування заяви

10. 03.11.2017 ПАТ "Комерційний банк "Надра" - кредитором боржника, а також ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Саєнком В.В. до Господарського суду Одеської області подано заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009 (далі - Договір), укладеного між СФГ "Росинка" та ПП "Скат Транс", з моменту його укладення; застосування наслідків недійсності Договору та витребування у ПП "Скат Транс" транспортних засобів.

11. Посилання зроблені на статті 215, 216 ЦК України, частину тринадцяту статті 13, частину десяту статті 17, статтю 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та зазначено, що Договір укладено до порушення провадження у справі № 1/150-09-5361, за умовами якого відбулося відчуження майна банкрута. Станом на момент зняття з обліку та перереєстрації належних СФГ "Росинка" транспортних засобів на ПП "Скат Транс", що є предметом Договору, СФГ "Росинка" перебувала в процедурі розпорядження майном та всі дії щодо розпорядженням майном боржника повинні були вчинятися органами управління лише за згодою розпорядника майна, яким згода на реалізацію транспортних засобів не надавалося. Тому реєстрація спірних транспортних засобів за ПП "Скат Транс" у період з 18.08.2010 по 20.08.2010 за відсутності згоди розпорядника майна СФГ "Росинка" є такою, що порушує вимоги частини тринадцятої статті 13 Закону про банкрутство. Станом на момент укладення спірного договору транспорті засоби СФГ "Росинка" знаходились під арештом та забороною на їх відчуження на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відчуження боржником 13 ватажних транспортних засобів та 14 напівпричепів за ціною 72 843 грн, яка є в десятки разів нижчою за ринкову вартість на той час, призвело до неможливості СФГ "Росинка" виконати взяті на себе зобов'язання перед кредиторами. На думку заявників, спірний договір порушує права кредиторів боржника, а здійснення реалізації майна боржника до порушення провадження у справі про банкрутство за ціною, яка не відповідала дійсній вартості цього майна, призвело до завдання значних збитків кредиторам та боржнику, оскільки укладання цього договору на зазначених вище умовах створює певні обставини, що є для боржника також збитковими, внаслідок чого перешкоджає задоволенню вимог кредиторів.

12. 17.11.2017 ПП "Скат Транс" до Господарського суду Одеської області подано відзив на заяву про визнання недійсним Договору, в якому наведено прохання відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Саєнка В.В. і заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Розгляд справи судами

13. 06.12.2017 ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2018, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Саєнка В.В. про визнання недійсним Договору, укладеного між СФГ "Росинка" та ПП "Скат Транс", з моменту його укладення; застосування наслідків недійсності Договору та витребування у ПП "Скат Транс" транспортних засобів.

14. Судові рішення мотивовані тим, що Договір укладений до порушення провадження у справі № 1/150-09-5361 про банкрутство СФГ "Росинка" (тобто до 23.10.2009), тому погодження розпорядника майна на його укладення не вимагалось, оскільки розпорядника майна було призначено 07.12.2009, тобто через три місяці після укладення договору. Також взято до уваги, що суди у справі № 25/17-3247-2011 встановили, що під час укладення та виконання договору купівлі-продажу від 16.08.2009 сторонами за договором не порушувалися норми Закону про банкрутство. Зазначено, що при укладенні договору купівлі-продажу сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін, що підтверджує відповідність договору внутрішній волі сторін, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Крім того, констатовано судами пропуск позовної давності, однак відмовлено у задоволенні заяви через необґрунтованість вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Ліквідатор СФГ "Росинка" арбітражний керуючий Саєнко В.В. та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" подали спільно касаційну скаргу з проханням про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і про ухвалення нового рішення, яким заяву ПАТ"Комерційний банк "Надра" та ліквідатора СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В. про визнання недійсним Договору та витребування майна задовольнити. Посилання зроблені на неправильне застосування положень статей 203, 215 ЦК України, оскільки спірний Договір суперечить вимогам статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відчужені за Договором транспортні засоби перебували під арештом і забороною на їх відчуження. Крім того, вказано, що рішення щодо реалізації транспортних засобів, які перебували у власності СФГ "Росинка" і були предметом Договору, прийнято зборами СФГ "Росинка" 03.05.2010 у період дії мораторію та в процедурі розпорядження майном боржника на засіданні без участі розпорядника майна Ільєнок Л.С. та без її згоди на погодження такої реалізації. Зазначено скаржником також про нез'ясування судами направлення грошових коштів за Договором на погашення вимог кредиторів у даній справі, що суперечить меті Закону про банкрутство стосовно погашення вимог кредиторів боржника та можливості відновлення платоспроможності боржника.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

16. 22.05.2018 До Верховного Суду надійшов відзив ПП "Скат Транс" на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судами першої та касаційної інстанцій норм права наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу ліквідатора СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В. та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра", а судові рішення - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції до 15.12.2017)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

18. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

19. Цивільний кодекс України (435-15) .

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

20. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)

Стаття 13 частина тринадцята.

13. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:

передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Стаття 17 частина десята.

10. Керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

виконання договору завдає збитків боржнику;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Сторона договору, щодо якого прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.

Стаття 25 частина перша. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії

1. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Судова колегія відзначає, що згідно з частиною тринадцятою статті 13 Закону про банкрутство вимагається погодження розпорядника майна на укладення угод щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

22. Оскільки спірний Договір був укладений до порушення провадження у справі № 1/150-09-5361 про банкрутство СФГ "Росинка", тобто до 23.10.2009, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що погодження розпорядника майна на його укладення не вимагалось, оскільки розпорядника майна було призначено 07.12.2009, тобто через три місяці після укладення договору.

23. Також судовою колегією відхиляються доводи касаційної скарги про те, що рішення щодо реалізації транспортних засобів, які перебували у власності СФГ "Росинка" і були предметом Договору, прийнято зборами СФГ "Росинка" 03.05.2010 у період дії мораторію та в процедурі розпорядження майном боржника на засіданні без участі розпорядника майна Ільєнок Л.С. та без її згоди на погодження такої реалізації, оскільки ці доводи жодним чином не стосуються порядку укладання спірного Договору. Крім того, волевиявлення сторін Договору були в належній формі оформлені при укладенні спірного Договору, як вірно зазначено судами та встановлено це було при розгляді справи № 25/17-3247-2011.

24. Зокрема, рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2011 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 цим обставинам надана правова оцінка та встановлено, що Договір від 16.08.2009 набрав чинності в момент його підписання повноважними представниками сторін, до порушення провадження у справі про банкрутство СФГ "Росинка", а отже, й до призначення ліквідатора, але фактичне його виконання відбулось 16.08.2010 через знаходження спірного майна під арештом, який було знято лише 15.06.2010 Березівським районним судом Одеської області згідно рішення у справі за позовом Рожнюка О.В. до ТОВ "Валдінвест" про виключення майна з-під арешту. Одночасно встановлено, що під час укладення та виконання Договору сторонами не порушувалися норми Закону про банкрутство.

25. Стосовно доводів касаційної скарги про знаходження транспортних засобів, які є предметом Договору, під арештом та забороною на їх відчуження на момент укладення Договору, то колегія суддів відзначає, що дані правовідносини характеризуються відсутністю конкурсної природи реалізації майна банкрута, а має місце умовний правочин, укладений одномоментно до порушення провадження у справі про банкрутство, а перехід права власності (реєстрація транспортних засобів за набувачем) відбувся після зняття арешту, тобто за відсутності будь-яких обмежень щодо реалізації майна, яке є предметом Договору.

26. Стосовно напрямків використання коштів, отриманих на виконання спірного Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вказаний аргумент стосується виконання спірної угоди та жодним чином не впливає на законність її укладення в момент її вчинення, а тому не може бути застосований у якості підстави визнання спірної угоди недійсною відповідно до норм статей 203, 215 ЦК України.

27. Верховний Суд також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій констатовано було сплив строку позовної давності (заяву до суду подано через вісім років після укладення Договору), але у вимогах заявника відмовлено через їх необґрунтованість, що виключає відмову за пропуском строку позовної давності.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ліквідатора СФГ "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В. та ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" і про залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 та ухвали Господарського суду Одеської області від 06.12.2017.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Росинка" арбітражного керуючого Саєнка В.В. та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.12.2017 у справі № 1/150-09-5361 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк