ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/2012/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача - Пантєєв І.О.,
відповідача - Пантюшева Н.М.,
третьої особи-1 - Озерна М.О.,
третьої особи-2- Левадний Р.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Крупник Р.В.
від 17.10.2017 та
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Данко Л.С., Галушко Н.А., Орищин Г.В.
від 18.01.2018
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський Облагропостач"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області
про зобов'язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 02 серпня 2016 року позивач подав позовну заяву про зобов'язання відповідача відновити залізничну під'їзну колію позначену номером 1 (№1) від стрілочного переводу СП №36 Р-50 1/9 до стрілочного переводу СП №11 Р-50 1/11 та номером 3 (№3) від стрілочного переводу СП №11 Р-50 1/11 до упора, станції Тернопіль, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії незагального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ, виготовленого Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту "Львівтранспроект", (замовлення № 92038) від 1992 року та схемах поздовжнього та поперечного профілю залізничних колій та примикання під'їзної колії Тернопільського головного підприємства МТЗ до станції Тернопіль, які є додатками до технічного паспорта.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем без належних підстав було демонтовано майно позивача - залізничну під'їзну колію. Тому позивач вважає, що його становище, яке існувало до порушення повинне бути відновлено та відшкодовано в натурі спричинені збитки, шляхом відновлення відповідачем зазначеної колії.
Хід розгляду справи
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2016 позов задоволено повністю.
4. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
5. Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 11.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції
6. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 позов задоволено повністю.
7. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
8. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що внаслідок самовільного демонтування спірної під'їзної залізничної колії, відповідач порушив право власності позивача, яке підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 31 січня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу.
10. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2017, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.201 та прийняти нове рішення про відмову у позові.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області №858 від 28.06.1996 Державне обласне підприємство матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський Облагропостач".
12. В процесі перетворення у власність Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський Облагропостач" було передано під'їзну залізничну колію, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року (далі - Технічний паспорт).
13. Станом на 01.05.1996 на балансі підприємства на рахунку 01 - основні засоби, обліковувалось ж/д полотно в кількості 1 балансовою вартістю 18 080 крб., що відображено в матеріалах інвентаризації основних засобів підприємства.
14. Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач", затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України 31.05.1996, ж/д полотно станом на 01.05.1996 увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський Облагропостач".
15. Відповідно до Технічного паспорту схеми примикання під'їзної колії Тернопільського головного підприємства МТЗ до станції Тернопіль та схеми поздовжніх та поперечних профілів залізничних колій, які є невід'ємними додатками до технічного паспорту: найменування колії і номер стрілки, від якої відходить колія до підприємства - колія 41А, стрілка №10, розгорнута довжина колії становить 0,75 км, загальна відстань від місця перемикання до території підприємства - 335 м. На цьому шляху знаходяться три стрілочні переводи: №10, №36, №11. Даний шлях складається із з'єднуючої колії понумерованої №1, яка проходить від стрілки №10 через стрілку №36 до стрілки №11 та становить 227,60 м. Навантаження-вивантаження - колії понумерованої №2 - від стрілки №11 до упору повна довжина шляху становить 299 м, Навантаження-вивантаження - колії понумерованої №3 - від стрілки №11 до упору повна довжина шляху становить 219,40 м.
16. Технічний паспорт було виготовлено Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту "Львівтранспроект" на замовлення Тернопільського головного підприємства МТЗ згідно договору №92038 від 09.03.1992 та акта прийому робіт від 17.04.1992.
17. На підтвердження права власності на спірну під'їзну колію, яка входить до цілісного майнового комплексу, позивачем долучено: Технічний паспорт; масштабний план схеми під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій; креслення штучних споруд, які є додатком до Технічного паспорта; перелік майна, що передано у власність Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський Облагропостач" згідно з наказом Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області від 28.06.1996 №858.
18. Відповідно плану схеми під'їзної колії та Технічного паспорту загальна довжина під'їзної колії, яка складається з трьох гілок становить 750 м., а саме: колії пронумерованої №1 від стрілочного переводу СП 10 через СП №36 до СП №11 довжиною 227,6 м; колії пронумерованої №2 від стрілочного переводу СП №11 до упора довжиною 299,0 м; колії пронумерованої №3 від стрілочного переводу СП №11 до упора довжиною 219,4 м.
19. Телеграмою від 21.04.2011 перший заступник генерального директора Укрзалізниці зобов'язав усі Залізниці України проаналізувати стан використання та протяжність колій, які тривалий час закриті для руху, визначитися з доцільністю їх використання, затвердити перелік колій, верхня будова яких у зв'язку з недоцільністю їх подальшого використання підлягає зняттю.
20. Наказом № 432/Н від 18.05.2011 Державне територіальне галузеве об'єднання "Львівська залізниця" затвердила перелік колій, що не використовуються за призначенням та потребують зняття, згідно з додатком 1, у тому числі, під'їзну колію Облбази СГТ, інв. №020124612, протяжністю 471 м.
21. Згідно наказу по ВП "Тернопільська дистанція колії" №181 від 12.06.2011, верхня будова колії №2 Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський Облагропостач" (Облбаза СГТ) демонтована і знаходиться на збереженні.
22. Під'їзна колія була демонтована відповідачем без відома позивача та без його згоди.
23. При проведенні демонтажу спірної під'їзної колії, відповідачем не дотримано процедури погодження такого демонтажу в установленому законом порядку.
24. В матеріалах справи відсутні докази набуття відповідачем права власності на спірну під'їзну колію.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. Відповідач зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що позивач не надав доказів про наявність у нього матеріального права на спірне майно та їх порушення відповідачем.
26. Відповідач також зазначає про неналежне дослідження судом апеляційної інстанції всіх доказів наявних у матеріалах справи, зокрема, витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності станом на 01.07.2014, рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2014, залишене без змін постановою львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 у справі № 921/1025/14-г/6.
Позиції позивача та третьої особи-2, викладені у відзиві та поясненнях на касаційну скаргу
27. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.
28. У поясненнях на касаційну скаргу третя особа-2 вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
29. Цивільний кодекс України (435-15)
Стаття 15 частина 1
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 частина 1, пункт 4 частини 2
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Стаття 1166 частина 1
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1192
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі
30. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
Стаття 300 частини 1, 2
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновки судів першої та апеляційної інстанцій
31. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
32. Суд відхиляє аргументи відповідача, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що позивач не надав доказів про наявність у нього матеріального права на спірне майно та їх порушення відповідачем, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій були встановлені, на підставі належних та допустимих доказів, обставини наявності у позивача прав на спірну під'їзну колію та неправомірністю її демонтування відповідачем.
33. Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача відновити залізничну під'їзну колію позивача.
34. Суд відхиляє аргументи відповідача про недослідження судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2014, залишеного без змін постановою львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 у справі № 921/1025/14-г/6 як необґрунтовані, оскільки, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень зазначені судові акти були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2015 у справі №921/1025/14-г/6.
35. Суд зазначає, що інші аргументи відповідача, наведені у касаційній скарзі, зокрема, недослідження судом апеляційної інстанції витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності станом на 01.07.2014 є необгрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції надав зазначеному доказу відповідну оцінку і дійшов висновку про його неналежність в якості доказу у справі. Крім того, до повноважень Суду не відноситься питання дослідження та оцінки доказів у справі.
36. Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено завдання майнової шкоди позивачу неправомірними діями відповідача, а саме, самовільне демонтування під'їзної колії позивача, Суд вважає правомірними висновки судів про задоволення позову (відшкодування шкоди в натурі; відновлення становища, яке існувало до порушення).
37. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
39. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
Судові витрати
40. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №914/2012/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко