ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/13023/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача: Петроченко С.О.,
відповідача-1: Попов В.О.,
відповідача-2: Кустова Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ярмак О.М.
від 25.07.2017 та
на постанову Київського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зеленін В.О., Алданова С.О., Зубець Л.П.,
від 18.09.2017
за позовом Національного банку України
до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 18 липня 2016 року позивач подав позовну заяву про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Уповноважена особа) в частині відхилення кредиторських вимог Національного банку України (далі - НБУ) у розмірі 1 875 768,66 грн.; зобов'язання Уповноваженої особи додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн. та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині збільшення акцептованих вимог НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн. і подати зміни на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд); зобов'язання Фонду затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині збільшення акцептованих вимог НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані безпідставним відхиленням Уповноваженою особою кредиторських вимог НБУ щодо пені у розмірі 1 875 768,66 грн.
Хід розгляду справи
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
5. Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у задоволенні позову відмовлено.
7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
8. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем не доведено суду та не підтверджено належними доказами протиправності дій Уповноваженої особи щодо не включення (не акцептування) вимог у розмірі 1875768,66 грн.
9. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли таких висновків.
10. Внаслідок прийняття Правлінням Національного банку України постанови №500/БТ від 31.07.2015 у НБУ було відсутнє право на нарахування пені (штрафних санкцій) за період з 01.07.2015 по 14.07.2015 за кредитними договорами, укладеними між НБУ та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" з метою надання стабілізаційних кредитів.
11. Підстав для включення Уповноваженою особою вимог про стягнення спірної суми пені до реєстру акцептованих вимог кредиторів не було, у зв'язку з їх непідтвердженням фактичними даними, що містились у розпорядженні уповноваженої особи Фонду - відсутністю такої інформації у балансі Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. 06 жовтня 2017 року позивач подав касаційну скаргу.
13. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. З метою надання стабілізаційних кредитів у відповідності до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.09.2006 № 378 (z1120-06) та інших постанов НБУ, між НБУ (Кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (Позичальник) були укладені кредитні договори: № 48 від 21.10.2008, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/2 від 11.02.2009, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/6 від 05.03.2009, № 03/10 від 26.03.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28-1 від 10.07.2009, № 03/28-2 від 18.02.2010, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/28-2 від 18.02.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 44/1 від 16.02.2015, № 44/2 від 24.02.2015, № 44/3 від 03.03.2015, № 44/4 від 13.03.2015, № 44/5 від 20.03.2015, № 44/6 від 27.03.2015, № 44/7 від 03.04.2015, № 44/8 від 14.04.2015, № 44/9 від 21.04.2015, № 44/10 від 28.04.2015, № 47/1 від 2015, № 47/2 від 25.06.2015, № 24 від 24.03.2014 (далі - Кредитні договори).
15. За умовами Кредитних договорів Кредитор надав Позичальнику у користування кредитні кошти, які останній мав повернути з відсотками у порядку та на умовах, визначених цими кредитними договорами. Кредитору надано право нараховувати пеню на суму заборгованості за кредитом і процентами за користування ним, у разі неможливості списання такої заборгованості з Позичальника.
16. Постановою Правління НБУ від 17.09.2015 №612 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних банків.
17. 17 вересня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №171 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у банку на 3 місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015.
18. Постановою Правління НБУ від 17.12.2015 №898 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 18.12.2015 №230 про початок здійснення процедури ліквідації банку та призначено Уповноважену особу.
19. Інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" була розміщена на офіційному сайті Фонду 23.12.2015 та була оприлюднена у газеті "Голос України" від 23.12.2015 №242 (6242).
20. 12 січня 2016 року НБУ звернувся до Уповноваженої особи із заявою № 18-0005/1983 про кредиторські вимоги, в якій просив внести вимоги НБУ у розмірі 7 065 052 685,74 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку та сповістити про це НБУ.
21. 10 червня 2016 року НБУ електронним повідомленням № 12-0004/49428 звернувся до Уповноваженої особи з проханням надати інформацію про результати акцептування кредиторських вимог НБУ на вказану суму.
22. Відповідно до довідки № 3-131100/7622 від 14.06.2016, Уповноважена особа повідомила НБУ про акцептування кредиторських вимог НБУ на загальну суму 7 063 176 917,08 грн., яка складалась із сум заборгованості по кредитах та відсотках за їх користування. Ці вимоги були включені до 5 черги вимог кредиторів. Зазначена сума на 1 875 768,66 грн. менше ніж було заявлено НБУ.
23. Відхилені кредиторські вимоги у розмірі 1 875 768,66 грн. складаються із пені, яка була нарахована НБУ за відсотками за Кредитними договорами, повідомлень про причини відхилення таких вимог Уповноваженою особою надано не було.
24. Згідно довідок-розрахунків заборгованості за Кредитними договорами, доданих позивачем до позовної заяви, нарахування пені за простроченими процентами здійснено НБУ за період з 01.07.2015 по 14.07.2015 (14 днів) по всіх Кредитних договорах, а по договору № 47/2 від 25.06.2015 ще й за 1 день - 01.09.2015.
25. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" листами від 09.06.2015 № 11-043100/11576, від 10.06.2015 № 3-084000/1651, від 12.06.2015 № 3-043000/11785, від 19.06.2015 № 3-084200/12288 зверталося до НБУ з клопотаннями щодо перенесення термінів погашення заборгованості та сплати процентів за кредитними договорами, укладеними з НБУ.
26. 31 липня 2015 року НБУ було прийнято постанову №500/БТ, якою вирішено перенести терміни сплати Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" платежів за процентами, нарахованими за період з 01 липня по 31 серпня 2015 року згідно з кредитними договорами на строк відповідно до графіка після 01 вересня 2015 року.
27. У матеріалах справи відсутні докази звернення НБУ до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до початку процедури ліквідації (17.12.2015) за сплатою нарахованої пені на суму 1 875 768,66 грн., тому вказана сума не значилась (не була відображена) станом на 18.12.2015 у балансі банку, що підтверджується повідомленням (випискою з балансу) наданим Уповноваженою особою.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили усі фактичні обставини справи.
29. Позивач також зазначає про порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 2 частини 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 3 постанови Правління Національного банку України "Про заходи щодо зміни умов користування кредитами для підтримки ліквідності банків та операціями репо" від 09.06.2015 №363, частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
30. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Стаття 49 частини 1-4
Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
31. Постанова Правління Національного банку України від 09.06.2015 № 363 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова №363)
Пункт 1
У разі звернення банку щодо неможливості належного виконання ним зобов'язань перед Національним банком України за операціями рефінансування та операціями репо в строки, визначені кредитними договорами та договорами репо, укладеними відповідно до умов Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року N 259 (z0410-09) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 травня 2009 року за N 410/16426 (z0410-09) (зі змінами), а також за кредитними договорами, укладеними за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків, здійснювати продовження строку та зміну інших умов користування отриманими кредитами на умовах та в порядку, визначених Положенням про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 13 липня 2010 року N 327 (z0540-10) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 липня 2010 року за N 540/17835 (z0540-10) (зі змінами) (далі - Положення N 327), та цією постановою, шляхом унесення відповідних змін до таких кредитних договорів, договорів застави/іпотеки та договорів репо.
Пункт 2
Клопотання про зміну умов кредитного договору та/або договору репо в частині продовження строку користування коштами має бути подано банком до настання строку виконання зобов'язань за договором.
Банк, який звертається з клопотанням про зміну умов кредитних договорів, укладених за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків, протягом 10 робочих днів із дати подання такого клопотання подає оновлену програму фінансового оздоровлення на строк до 10 червня 2020 року (включно), документи щодо забезпечення, визначені в підпунктах "д" - "ж" пункту 3.1 глави 3 Положення N 327, а також графік повернення основного боргу за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків, підписаний головою правління банку.
Банк, віднесений до категорії проблемних, подає графік повернення основного боргу за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків та графік повернення процентів, нарахованих за користування такими кредитами, підписані головою правління банку.
Пункт 3
Штрафні санкції за невиконання умов договору під час розгляду Національним банком України клопотання та документів про зміну умов кредитного договору та/або договору репо не нараховуються, а нараховані підлягають списанню.
32. Постанова Правління Національного банку України від 31.07.2015 № 500/БТ (далі - Постанова № 500/БТ)
Пункт 1
Головному управлінню Національного банку України по м. Києву і Київській області (Каленський М.М.) перенести у відповідних інформаційних системах терміни сплати:
Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" платежів за процентами, нарахованими за період з 01 липня до 31 серпня 2015 року за користування кредитами згідно з кредитними договорами від 21 жовтня 2008 року № 48, від 04 листопада 2008 року № 63, від 30 січня 2009 року № 03, від 24 березня 2014 року № 24, генеральним кредитним договором від 16 лютого 2015 року № 44 та відповідними кредитними договорами до нього, на строк відповідно до графіка після 01 вересня 2015 року.
33. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)
Стаття 4-7 частина 1
Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи
Стаття 33 частина 1
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 43 частина 1
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 111-12 частина 1
Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
34. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
Стаття 300 частина 4
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Стаття 310 частина 3 пункти 1
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
35. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що враховуючи прийняття Постанови № 500/БТ у НБУ було відсутнє право на нарахування пені (штрафних санкцій) за період з 01.07.2015 по 14.07.2015 за Кредитними договорами, у тому числі і по кредитному договору № 47/2 від 25.06.2015; підстав для включення Уповноваженою особою вимог про стягнення спірної суми пені до реєстру акцептованих вимог кредиторів не було, у зв'язку з їх не підтвердженням фактичними даними, що містились у розпорядженні уповноваженої особи Фонду - відсутністю такої інформації у балансі Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит".
36. Суд зазначає, що такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зроблені без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
37. Суд звертає увагу, що із пункту 3 Постанови № 363 убачається, що за період коли НБУ розглядає клопотання та документи про зміну умов кредитного договору та/або договору репо, штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору та/або договору репо не нараховуються, а якщо штрафні санкції саме за вказаний період нараховані, то вони підлягають списанню.
38. Також зазначеною нормою визначено період, за який не нараховуються чи списуються штрафні санкції, і такий період становить проміжок часу розгляду НБУ конкретно визначених документів, а саме, клопотання та документів про зміну умов кредитного договору та/або договору репо.
39. При цьому, пунктом 2 Постанови №363 зобов'язано банк, який звертається з клопотанням про зміну умов відповідних кредитних договорів, подати визначений перелік документів, зокрема, оновлену програму фінансового оздоровлення, документи щодо забезпечення, рафік повернення основного боргу, графік повернення процентів.
40. Із аналізу вищезазначених пунктів Постанови №363 убачається, що неподання банком повного пакету документів (клопотання та документів про зміну умов кредитного договору та/або договору репо) унеможливлює їх розгляд НБУ, тому у такому разі (відсутності повного пакету документів) відсутні підстави (умови) щодо не нарахування чи списання штрафних санкцій за невиконання умов договору.
41. Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували питання виконання Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" у повному обсязі пункту 2 Постанови №363, а саме, щодо подання банком визначеного переліку документів та, як наслідок, наявності підстав (умов), передбачених пунктом 3 Постанови №363 для ненарахування чи списання штрафних санкцій за невиконання умов договору.
42. Суд також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неналежну оцінку Постанові № 500/БТ, згідно якої було перенесено терміни сплати Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" платежів за процентами за певними кредитними договорами та певний період.
43. Тому, Суд вважає, що без належного встановлення по яких саме кредитних договорах та за який період Постановою № 500/БТ було перенесено терміни сплати платежів за процентами, є хибними висновки судів про відсутність у НБУ права на нарахування пені (штрафних санкцій) за період з 01.07.2015 по 14.07.2015 за всіма Кредитними договорами.
44. Суд також зазначає, що у розумінні пункту 2 частини 2 статті 49 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наявність чи відсутність інформації у балансі Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" не може бути єдиними фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, з огляду на існування Кредитних договорів, які також повинні були бути у розпорядженні Фонду.
45. Суд також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не були виконані вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2017 у даній справі щодо належного дослідження питання чи охоплювалась листами від 09.06.2015, від 10.06.2015, від 12.06.2015, від 19.06.2015 вимога Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" щодо перенесення строків сплати заборгованості саме за кредитним договором № 47/2, укладеним між банком та НБУ 25.06.2015.
46. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 4-3, 4-7, 43, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, не виконали вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково.
48. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
49. Під час нового розгляду справи судам слід належним чином встановити виконання Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" у повному обсязі пункту 2 Постанови №363, а саме, щодо подання банком визначеного переліку документів та наявності підстав (умов), передбачених пунктом 3 Постанови №363 для не нарахування чи списання штрафних санкцій за невиконання умов договору; встановити по яких саме кредитних договорах та за який період Постановою №500/БТ було перенесено терміни сплати платежів за процентами; наявність чи відсутність у розпорядженні Фонду фактичних даних, які підтверджують вимоги НБУ; чи охоплювалась листами від 09.06.2015, від 10.06.2015, від 12.06.2015, від 19.06.2015 вимога Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" щодо перенесення строків сплати заборгованості саме за кредитним договором № 47/2, укладеним між банком та НБУ 25.06.2015.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №910/13023/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Ткач