Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо функціонування акцизного складу та повідомляє таке.

Товариство зазначило, що у зв’язку з організацією господарської діяльності у платника податків виникла необхідність в отримані індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи викладене Товариство запитує:

Чи необхідно платнику податків реєструвати акцизний склад та щодо порядку складання акцизної накладної?

Так, відповідно до абзацу третього підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Абзацом четвертим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) визначено, що не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару (абзац сьомий підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) ).

Таким чином, приміщення або територія на митній території України вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) .

Розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) ).

Отже, з урахуванням підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) розпорядником акцизного складу є платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі при наявності у нього документів, що підтверджують право власності або користування, зокрема, на підставі договору оренди чи суборенди, приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пункту 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Крім того, згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року N 408 (408-2019-п) (далі - Порядок N 408), платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального на такому складі (абзац п’ятий пункту 5 Порядку N 408).

Абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) визначено, що реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (абзац восьмий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) ).

Згідно з абзацом одинадцятим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Отже, платник податків здійснює господарську діяльність з реалізації пального за наявності умов визначених у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) .

Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого пункту 231.3 статті 231 Кодексу (2755-17) особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального (абзац двадцять четвертий пункту 231.3 статті 231 Кодексу (2755-17) ).

Згідно з абзацом двадцять п’ятим пункту 231.3 статті 231 Кодексу (2755-17) розпорядник акцизного складу / розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач пального зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання пального на акцизний склад / акцизний склад пересувний.

Абзацом двадцять шостим пункту 231.3 статті 231 Кодексу (2755-17) передбачено, що якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує пальне, складання та реєстрація акцизних накладних у двох примірниках здійснюються у встановленому цим пунктом порядку для складання та реєстрації акцизних накладних у двох примірниках.

Процедуру заповнення акцизної накладної залежно від виду операцій з реалізації пального регламентовано розділом II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 р. N 262 (z0753-19) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за N 753/33724 (z0753-19) .

Додатково інформуємо, що відповідно до абзацу двадцять другого частини другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої статті 15 цього Закону в розмірі 500 000 гривень.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу (2755-17) ).