до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329", 2. Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 3. ОСОБА_9

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. ОСОБА_10, 2. ОСОБА_11

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 3. ОСОБА_7

про визнання недійсними рішень загальних зборів та договору,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_8 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

- визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329" (далі - Відповідач, Товариство) від 31.03.2017 (далі - Договір), укладеного між ОСОБА_11 (далі - Третя особа-2), Позивачем та ОСОБА_9 (далі - Відповідач-3);

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом №31/03-2017 від 31.03.2017 щодо зміни складу учасників, зміни адреси місцезнаходження та зміни керівника Товариства (далі - Збори).

2. Позов мотивований тим, що Позивач та Третя особа-2 не підписували Договір, не перебували у Києві на момент його укладення, у зв'язку з чим підстави для прийняття на Зборах рішень щодо зміни складу учасників були відсутні.

3. Також Позивач зазначив, що він є учасником Товариства, який володіє 91% голосів, але Збори відбулись без його участі, тобто за відсутності передбаченого законом та статутом кворуму.

Хід розгляду справи

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 позов задоволено повністю, визнано недійсними рішення Зборів, визнано недійсним Договір.

5. Рішення мотивоване тим, що Збори відбулись за відсутності кворуму, адже на них не були присутні Позивач та Третя особа-2, які в сукупності володіють 100% голосів Товариства. Також суд першої інстанції виходив з того, що Позивач і Третя особа-2 не підписували Договір, тому їх волевиявлення не є вільним і не відповідає їх внутрішній волі.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. Постанова мотивована тим, що Договір підписаний усіма сторонами, а його умови не свідчать про те, що сторони домовились про вчинення договору в нотаріальній формі.

8. Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 постанова суду апеляційної інстанції скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення Зборів, визнано недійсним Договір.

10. Постанова мотивована тим, що Позивач та Третя особа-2 не брали участь у Зборах, тому рішення Зборів прийнято за відсутності кворуму. Також за висновком суду апеляційної інстанції, Позивач та Третя особа-2 не укладали Договір, тому їх волевиявлення не є вільним і не відповідає їх внутрішній волі. При цьому суд апеляційної інстанції врахував визнання Відповідачем-3 обставин відсутності укладення ним Договору та участі у Зборах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

11. Третя особа-3 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Касаційна скарга мотивована посиланням на безпідставну відмову суду апеляційної інстанції у залученні доказів - показань свідка, ненадання таким доказам жодної правової оцінки.

13. На думку Третьої особи-3, для об'єктивного вирішення справи суду апеляційної інстанції необхідно було в обов'язковому порядку ознайомитись з оригіналами Договору та протоколу Зборів, призначити почеркознавчу експертизу наявних на них підписів.

14. Також Третя особа-3 зазначає, що довідка державної прикордонної служби України від 23.05.2017 не є беззаперечним доказом, що підтверджує позовні вимоги, оскільки не виключена така можливість, що Позивач перетнув адміністративний кордон поза межами території Автономної Республіки Крим або знаходився на території материкової частини України протягом усього часу та не мав необхідності перетинати адміністративний кордон.

15. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

16. На думку Позивача, доводи Третьої особи-3 не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржувана постанова ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

17. Також від Відповідача-3 надійшов відзив на касаційну скаргу від 21.05.2018, підписаний від імені Відповідача-3 представником ОСОБА_5 Однак до моменту подання зазначеного відзиву до Суду 18 травня 2018 року надійшла нотаріально завірена заява Відповідача-3 про відкликання довіреності, зокрема, виданої на ім'я ОСОБА_5

18. 27 червня 2018 року до Суду надійшов нотаріально завірений відзив Відповідача-3, в якому зазначено про безпідставність доводів скарги та ухвалення оскаржуваних судових рішень з додержанням норм матеріального і процесуального права.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Згідно з пунктом 6.3 Статутут Товариства в утворенні статутного капіталу Товариства беруть участь своїм внеском: учасник Третя особа-2 - 45664,32 грн., що дорівнює 8% Статутного капіталу; учасник Позивач - 519431,64 грн., що дорівнює 91% Статутного капіталу; учасник ОСОБА_10 (далі - Третя особа-1) - 5708,04 грн., що дорівнює 1 % Статутного капіталу.

20. 31 березня 2017 року відбулися Збори, на яких прийнято рішення про виведення зі складу Товариства Третьої особи-2, Позивача, Третьої особи-1; змінено місцезнаходження Товариства; затверджено статут Товариства в новій редакції; звільнено з посади директора Товариства Третю особу-1 та призначено директором Відповідача-3.

21. Згідно з протоколом №31/03-2012 від 31.03.2017 Збори проводилися в місті Києві, явка учасників - 100%. Протокол підписаний головою зборів Відповідачем-3 та секретарем зборів Третьою особою-1. Справжність підписів зазначених осіб засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В.

22. На запит Господарського суду міста Києва приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна повідомила, що 31 березня 2017 року Третя особа-1 та Відповідач-3 до неї не звертались, їх підписи на протоколі загальних зборів учасників Товариства нею не посвідчувались.

23. Відповідно до довідки державної прикордонної служби України від 23.05.2017 №64/К-5714 щодо перетину адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією АР Крим Позивач та Третя особа-2 у період проведення Зборів митний кордон не перетинали та не були присутні в місті Києві.

24. Також 31 березня 2017 укладено Договір, за умовами якого Третя особа-2, Позивач, Третя особа-1 (продавці) передають (відступають), а Відповідач-3 (покупець) приймає у власність частки у статутному капіталі Товариства і зобов'язується сплатити їх вартість.

25. У подальшому частка в статутному капіталі Товариства відчужена Третій особі-3 за договором від 18.04.2017.

26. Наказом Міністерства юстиції України №1770/5 від 30.05.2017 скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2017 №18821050004016670 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №18821070005016670 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко І.М. від 18.04.2017 №10741050006066353 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та від 19.04.2017 №10741070007066353 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карабазовим С.В. стосовно Товариства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

2) визнання правочину недійсним;

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

Стаття 147. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

2. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 236. Момент недійсності правочину

1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 638. Укладення договору

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стаття 655. Договір купівлі-продажу

1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу

2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

31. Господарський кодекс України (436-15)

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

28. Закон України "Про господарські товариства" (1576-12)

Стаття 10. Права учасників товариства

Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Стаття 53. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Стаття 60. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Стаття 61. Періодичність скликання зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Позачергові збори

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

29. Суд виходить з того, що звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

30. При цьому Суд враховує, що відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення, тому задоволення позову про визнання недійсним правочину можливе лише за умови встановлення обставин фактичного його вчинення, зокрема укладення договору.

31. Зважаючи на викладене, Суд вважає передчасним висновок судів як першої, так і апеляційної інстанцій про недійсність Договору, оскільки з мотивувальних частин рішення та постанови судів не вбачається дослідження обставин фактичного укладення сторонами Договору.

32. Навпаки суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, при вирішенні спору виходив з того, що Позивач, Третя особа-1 і Третя особа-2 не укладали та не підписували Договір, а тому волевиявлення зазначених осіб як учасників спірного правочину не є вільним і не відповідає їх внутрішній волі.

33. Проте Суд вважає наведений висновок хибним, оскільки за відсутністю вчинення жодних юридично значущих дій, спрямованих на вчинення правочину (укладення та підписання договору), відсутні підстави для висновку про наявність з їх боку будь-якого волевиявлення, а відтак і про відповідність чи невідповідність такого волевиявлення їх внутрішній волі.

34. Водночас Суд звертає увагу, що твердження судів попередніх інстанцій про відсутність укладення та підписання Договору Позивачем, Третьою особою-1 і Третьою особою-2 не ґрунтуються на зазначені про встановлення таких обставин на підставі конкретних приєднаних до матеріалів справи доказів. Зокрема, судами не зазначено про наявність доказів щодо підписання Договору від імені Позивача, Третьої особи-1 і Третьої особи-2 не цими особами. Зокрема, клопотання Третьої особи-3 про призначення судової почеркознавчої експертизи наявних на Договорі підписів залишено без розгляду судом апеляційної інстанції.

35. Разом з тим Суд виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.

36. До того ж безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів з огляду на їх неповноважність є прийняття загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю рішення за відсутності передбаченого частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" кворуму для проведення загальних зборів.

37. Однак Суд вважає передчасними задоволення судами першої та апеляційної інстанції позовних вимог про визнання недійсним рішення Зборів, адже висновок судів про те, що Позивач, Третя особа-1 і Третя особа-2 не брали участі у Зборах, не ґрунтується на належному встановленні зазначених обставин на підставі наданих учасниками справи доказів.

38. Зокрема суди не дослідили фактичні обставини щодо підписання протоколу Зборів особами, зазначеними в ньому в якості голови та секретаря зборів, обмежившись посиланням на відповідь приватного нотаріуса щодо відсутності посвідчення ними відповідних підписів.

39. Також пославшись на довідку щодо відсутності перетину Позивачем та Третьою особою-2 у період проведення Зборів митного кордону з тимчасово окупованою територією АР Крим, суди належним чином не з'ясували обставини дійсної відсутності зазначених осіб на неокупованій території України з урахуванням підтверджених певними доказами фактів виїзду їх з України тощо.

40. Крім того Суд звертає увагу, що дійшовши висновку про відсутність кворуму на Зборах, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент їх проведення учасниками Товариства були Позивач, Третя особа-1 і Третя особа-2. Однак такі висновки є також передчасними без належного дослідження обставин наявності чи відсутності відчуження зазначеними особами своїх часток у Товаристві на момент проведення Зборів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 4-3, 4-7, 43, 84, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) та статей 86, 236, 316 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також обов'язковості вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції.

42. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

43. Касаційна скарга Третьої особи-3 підлягає задоволенню.

44. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене та на підставі належних доказів з'ясувати обставини укладення Договору зазначеними у ньому особами, а також наявності чи відсутності передбаченого законом та статутом кворуму при проведенні Зборів.

Судові витрати

45. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Висновки про правильне застосування норм права

46. Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

47. Водночас відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення, тому задоволення позову про визнання недійсним правочину можливе лише за умови встановлення обставин фактичного його вчинення (укладення договору).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі №910/7426/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.