1.1. У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - ПАТ"Укргазвидобування") звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ДВС), відповідно до якої скаржник просить суд визнати дії ДВС з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 ВП № 5348169 незаконними, визнати недійсною постанову ДВС про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 ВП №5348169 та визнати недійсною постанову ДВС про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 ВП № 5348169.

1.2. Скарга мотивована тим, що з моменту відкриття виконавчого провадження та на момент реорганізації ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (27.12.2012) заходи примусового виконання рішення не здійснювались, а отже правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору за Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) були відсутні. При цьому, заміна сторони, що вибула, правонаступником у виконавчому провадженні здійснюється за постановою державного виконавця на підставі ухвали суду.

1.3. Скаржник також зазначив, що ПАТ "Укргазвидобування" стало стороною виконавчого провадження з моменту винесення державним виконавцем постанови про заміну сторони виконавчого провадження. В свою чергу, погашення заборгованості за наказом відбулось протягом строку наданого державним виконавцем у постанові про заміну сторони боржника виконавчого провадження. Таким чином, оскільки у ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" був відсутній обов'язок щодо сплати виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №5348169 відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , то такий обов'язок не може виникнути і у правонаступника за умови добровільного фактичного виконання рішення у повному обсязі згідно з виконавчим документом до вступу його у виконавче провадження, а тому дії ДВС з винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 ВП №5348169 підлягають визнанню незаконними, а постанови про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 підлягають визнанню недійсними.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2007 позовні вимоги ТОВ "Станкоремонтний завод" задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Станкоремонтний завод" 240 000,00 грн основного боргу, 7 811,50 грн 3% річних від простроченої суми, 29 040,00 грн інфляційних втрат, 2 768,52 грн державного мита та 100,12 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ №37/429 від 22.10.2007.

2.3. 15.11.2007 ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 5348169 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №37/429 від 22.10.2007.

2.4. 10.12.2007 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

2.5. 05.02.2013 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, оскільки термін розрахунків, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) було продовжено до 01.01.2013 і станом на 18.01.2013 підстави для зупинення виконавчого провадження відпали.

2.6. 01.03.2013 ПАТ "Укргазвидобування" направило ДВС повідомлення про те, що відповідно до п. 1.2 статуту ПАТ "Укргазвидобування" є правонаступником майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Також 01.03.2013 ПАТ "Укргазвидобування" направило органу ДВС заяву про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із припиненням Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як юридичної особи внаслідок реорганізації шляхом перетворення у ПАТ "Укргазвидобування".

2.7. Постановою державного виконавця від 04.03.2013 здійснено заміну назви сторони виконавчого провадження (боржника) ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на ПАТ "Укргазвидобування".

2.8. 27.03.2013 державний виконавець направив ПАТ "Укргазвидобування" вимогу, у якій зобов'язав виконати наказ господарського суду у справі №37/429 у семиденний термін з моменту отримання вимоги.

2.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі №37/429 задоволено частково скаргу ПАТ "Укргазвидобування", визнано незаконними дії державного виконавця щодо зміни назви сторони виконавчого провадження та винесення вимоги, визнано недійсною постанову державного виконавця від 04.03.2013.

2.10. 29.07.2016 ДВС подано Господарському суду міста Києва заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

2.11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 замінено сторону (боржника) у справі № 37/429, а саме: Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування".

2.12. 04.10.2016 державним виконавцем було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на ПАТ "Укргазвидобування".

2.13. 18.10.2016 відповідно до платіжного доручення №1265 боржником перераховано ДВС грошові кошти в розмірі 279 720,14 грн на виконання наказу №37/429 від 22.10.2007 у виконавчому провадженні № 5348169.

2.14. 18.10.2016 боржник звернувся до ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження, яка отримана останнім 18.10.2016.

2.15. 08.11.2017 головним державним виконавцем ДВС винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 27 972,01 грн. Також 08.11.2017 головним державним виконавцем ДВС було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 240,00 грн.

3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 11 грудня 2017 року ухвалою Господарського суду міста Києва скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії ДВС задоволено частково. Визнано дії ДВС з винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 ВП № 5348169 незаконними. Визнано недійсною постанову державного виконавця ДВС від 08.11.2017 ВП №5348169 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. В іншій частині скаргу відхилено.

3.2. 06 лютого 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 залишено без змін.

3.3. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили, зокрема, з такого.

3.3.1. Боржник з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (15.11.2007) до моменту процесуального правонаступництва (04.10.2016) не вчинив ніяких дій, направлених на самостійне добровільне виконання рішення Господарського суду міста Києва, на примусове виконання якого був виданий наказ і лише 18.10.2016 виконав рішення суду.

3.3.2. 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (1404-19) .

3.3.3. Державним виконавцем у період з моменту відкриття виконавчого провадження до набрання чинності зазначеним Законом, постанови про стягнення виконавчого збору не виносилися.

3.3.4. Відповідно до п.п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016№ 1404-VІІІ (1404-19) , рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

3.3.5. На підставі наведених норм, господарські суди дійшли висновку про те, що під час розгляду скарги на дії органу ДВС повинні застосовуватись положення Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) в редакції, що діяла станом на 08.11.2017, оскільки саме 08.11.2017 була вчинена державним виконавцем виконавча дія з винесення оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

3.3.6. З урахуванням ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", господарські суди дійшли висновку про те, що стягнення виконавчого збору ставиться в залежність саме від фактично стягнутої або повернутої стягувачу суми за виконавчим документом, та відповідно з означених приписів не вбачається, що виконавчий збір стягується в залежності від вчинення державним виконавцем тих чи інших заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

3.3.7. Крім цього, положеннями ч.ч. 5, 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавчий збір не стягується, і наведені відповідачем обставини не підпадають під зазначені підстави.

3.3.8. Господарські суди дійшли висновку про те, що заміна боржника його правонаступником не свідчить про наявність обставин які б свідчили про відсутність обов'язку для нового боржника сплатити суму виконавчого збору у виконавчому провадженні.

3.3.9. Задовольняючи скаргу в частині визнання дій ДВС з винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 ВП № 5348169 незаконними та визнаючи недійсною постанову державного виконавця ДВС від 08.11.2017 ВП №5348169 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, господарські суди виходили з того, що в порушенням ч.ч. 2, 3 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження", вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, в постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, види та суми таких витрат державним виконавцем зазначено не було. Жодних доказів на підтвердження фактичного понесення витрат на проведення та організацію виконавчих дій, матеріали справи не містять.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 20 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2017 в частині відмови у визнанні незаконними дій Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 №5348169 та недійсною постанови державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Мороз Л.Є. про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 №5348169 та ухвалити нове рішення про задоволення скарги в цій частині.

4.1.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин норми ст.ст. 27 та 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV та здійснено неправильне тлумачення ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII щодо можливості стягнення виконавчого збору за відсутності здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, що суперечить її змісту.

4.2. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.

5. Рух справи у суді касаційної інстанції

5.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №37/429 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді: Баранець О.М., Студенець В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 26.02.2018.

5.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі №37/429 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2017, розгляд касаційної скарги ухвалено здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

5.3. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018 розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №37/429 було зупинено до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" у справі №34/559.

5.4. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2018 поновлено провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №37/429.

5.5. Розгляд касаційної скарги відповідача здійснено судом касаційної інстанції у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини 5 статті 301 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Щодо суті касаційної скарги

6.2.1. Спір у справі стосується оскарження ПАТ "Укргазвидобування" дій ДВС щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.11.2017 ВП № 5348169 та визнання цих постанов недійсними.

6.2.2. Відповідно до 121-2 ГПК України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з ст. 339 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 названого Кодексу визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

6.2.3. Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду даної справи.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом №1404-VIII (1404-19) , згідно з частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

6.2.4. З наведених норм права можна зробити висновок, що Законом №1404-VIII (1404-19) встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

6.2.5. Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу ПАТ "Укргазвидобування" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо визнання недійсними постанов цього відділу про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.

6.2.6. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №34/559.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

7.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

7.3. Відповідно до частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

7.4. З огляду на зазначене у розділі 6 цієї постанови Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 313, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №37/429 скасувати.

3. Провадження у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві закрити.