1. 04.04.2018 через Київський апеляційний господарський суд Дочірнє підприємство "Аромат" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 у справі №927/938/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК (1798-12) України).

2. 10.04.2018 через Київський апеляційний господарський суд Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 у справі №927/938/17 в порядку статей 286, 287, 289 ГПК України.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №927/938/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2018.

4. Ухвалою від 14.05.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №927/938/17 за касаційними скаргами Дочірнього підприємства "Аромат" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017, призначив розгляд касаційних скарг Дочірнього підприємства "Аромат" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на 03.07.2018 о 16 год. 45 хв., відмовив Дочірньому підприємству "Аромат" у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 у справі №927/938/17.

5. Відзивів на касаційні скарги не надходило.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень пункту 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статей 256, 261, 267, 321, 330, 388 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України (435-15) ).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. Закритим акціонерним товариством "Бахмачконсервмолоко" (далі - позивач, ЗАТ "Бахмачконсервмолоко") подано позов до відповідача - Дочірнього підприємства "Аромат" (далі - ДП "Аромат"), відповідно до якого позивач просив суд витребувати у ДП "Аромат" та повернути ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), до складу якої входять артсвердловина (літера - ІІІ) та башта 2-го підйому ( літера ІV) з металевих труб.

7.1. Позов мотивовано тим, що комітет кредиторів ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", як орган конкурсного управління майновими активами боржника, не надавав згоди на укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013; в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) арбітражний керуючий-ліквідатор Мурза А.М. порушив процедуру реалізації майна боржника, що позбавило можливості здійснити його продаж за ринковою ціною на конкурентній (конкурсній) основі, а також не погодив порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, у зв'язку з чим, рішення комітету кредиторів від 07.12.2012 та від 05.04.2013 про продаж майна без проведення відкритих торгів (аукціону), не відповідають вимогам закону, оскільки не були повноважними та суперечили вимогам цивільного законодавства та законодавства про банкрутство, тому спірне майно: нежитлова будівля артсвердловини (зовнішня мережа водогону) цегляна за літерою Я1-1, загальною площею 8,6 кв.м, до складу якої входять артсвердловина за літерою ІІІ та башта 2-го підйому за літерою ІV з металевих труб, вибули з володіння ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (позивача) не з його волі, іншим шляхом у власність ТОВ "Бахмачмолоко" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013, та на даний час перебувають у незаконному володінні та користуванні відповідача (ДП "Аромат"), який набув права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, серія та №295 від 18.04.2013, укладеному між ТОВ "Бахмачмолоко" і ДП "Аромат". Оскільки договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013, укладений між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ "Бахмачмолоко", визнано недійсним в судовому порядку, позивач просить суд витребувати у ДП "Аромат" та повернути ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" спірне майно на підставі статей 330, 387, пункту 3 частини 1 статті 388, статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення першої інстанції

8. Рішенням від 05.12.2017 Господарський суд Чернігівської області позовні вимоги задовольнив повністю, витребував у ДП "Аромат" та повернув ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляну за літерою Я1-1, загальною площею 8,6 кв.м., до складу якої входять артсвердловина за літерою ІІІ та башта 2-го підйому за літерою ІV з металевих труб, стягнув з ДП "Аромат" на користь ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" 1 600 грн. судового збору.

8.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- 14.12.1993 між Фондом державного майна України (продавець) та організацією орендарів Бахмацького молочно-консервного комбінату укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено старшим державним нотаріусом Першої Чернігівської нотаріальної контори Пилипенко Н.С. та зареєстровано в реєстрі за №1.8240, відповідно до пункту 1 якого продавець продає, а покупець купує майно цілісного майнового комплексу, вартість якого складає 2 029 931 тис. крб.;

- відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1773339 вбачається, що 29.03.2013 зареєстровано право власності на будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону) №13, вул. Перемоги, м. Бахмач за реєстраційним номером 30620074203 за ЗАТ "Бахмачконсервмолоко".

- відповідно до пункту 1.1. Статуту ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (в новій редакції), затвердженого Загальним зборами акціонерів ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", протокол №1 від 27.01.2005, зареєстрованого рішенням Бахмацької райдержадміністрації від 08.02.2005 (далі - Статут), ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" створене згідно з Установчим договором про створення ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" від 28.07.1994 та Законами України "Про господарські товариства" (1576-12) , "Про власність" (697-12) , "Про підприємництво" (698-12) , "Про підприємства в Україні" (698-12) , іншими актами чинного законодавства України. Товариство згідно з пунктом 1.2. Статуту є правонаступником Орендного підприємства "Бахмацький молококонсервний комбінат";

- постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2009 у справі №9/134б/51б/39б/8б, ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М.;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", провадження у справі припинено;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010 скасовано, матеріали справи передано на розгляд до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мурзу А.М. ;

- 09.04.2013 між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (продавець), в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Мурзи А.М. та ТОВ "Бахмачмолоко" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі. Відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013, продавець передає, а покупець приймає за ціну та на умовах, визначених у цьому договорі, у власність нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), що знаходиться в місті Бахмач, по вулиці Перемоги, будинок під номером 13, Чернігівської області. Нежитлова будівля артсвердловини (зовнішня мережа водогону) цегляна за літером Я1-1, загальною площею 8,6 кв.м., до складу якої входять артсвердловина за літерою ІІІ та башта 2-го підйому за літерою ІV з металевих труб, розташована на земельній ділянці площею 8,7298 га Бахмацької міської ради Чернігівської області (кадастровий номер 7420310100:00:004:0315). Продана нежитлова будівля належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Чернігівською нотаріальною конторою від 14.12.1993 за №1-8240 і зареєстрованого Реєстраційною службою Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області від 01.04.2013, номер запису про право власності: 491451 (пункт 1.2. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013);

- ринкова вартість нежитлової будівлі артсвердловини (зовнішня мережа водогону) становить 4 185 грн., згідно із Звітом про оцінку майна, складеного Приватним підприємством "Агентство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" від 03.04.2013;

- позивачем додано до матеріалів справи копію прибуткового касового ордера №5 від 09.04.2013 про прийняття від ТОВ "Бахмачмолоко" ліквідатором ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" Мурзою А.М. грошових коштів на суму 4 185 грн. на підставі договору купівлі-продажу №381 від 09.04.2013. Згідно з пунктом 3.1. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013, зазначену суму в пункті 2.1. цього договору покупець сплатив продавцю під час підписання договору;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013 посвідчено приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Чернігівської області Кухтою Д.О. та зареєстровано в реєстрі за №381;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б), яка набрала чинності 15.02.2017, в межах справи про банкрутство ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", задоволено заяву ліквідатора ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" Юдицького О.В. від 17.06.2015 №02-01/9430/21-45б та визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі артсвердловини (зовнішня мережа водогону), до складу якої входять артсвердловина за літерою III та башта 2-го підйому за літерою IV з металевих труб від 09.04.2013, укладений між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ "Бахмачмолоко", посвідчений 09.04.2013 приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О., зареєстрований в реєстрі за №381. Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" Юдицького О.В. у частині застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання ТОВ "Бахмачмолоко" повернути ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" предмет договору - нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), до складу якої входять артсвердловина за літером III та башта 2-го підйому за літером IV з металевих труб;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) встановлено, що спірний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013 між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ "Бахмачмолоко" укладений з порушенням вимог статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) та статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції з 19.01.2013), а тому він не відповідає вимогам закону та порушує права й охоронювані законом інтереси боржника на здійснення продажу його майна за ринковими цінами на конкурентній (конкурсній) основі з метою задоволення вимог кредиторів у найбільш можливому розмірі, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним;

- 18.04.2013 між ТОВ "Бахмачмолоко" (продавець) та ДП "Аромат" в особі філії "Бахмацький молочний комбінат" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Зацерковним М.М. та зареєстровано в реєстрі за №295. Відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.04.2013, продавець передає, а покупець приймає за ціну та на умовах, визначених в цьому договорі, у власність нежитлову будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), зазначена в технічному паспорті під літ. "Я1-1", загальною площею 8,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, місто Бахмач, вул. Перемоги, 13. Нежитлова будівля належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. від 09.04.2013 за №381, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. від 09.04.2013, номер запису про право власності: 605921 (пункту 1.2. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.04.2013);

- пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.04.2013 визначено, що за домовленістю сторін продаж зазначеної нежитлової будівлі вчиняється за ціною 405 220, 48 грн. Оплата за продаж нежитлової будівлі проводиться шляхом перерахування покупцем коштів у безготівковій формі з врахуванням та відповідно до порядку розрахунків, передбаченого попереднім договором купівлі-продажу, укладеного між продавцем та покупцем від 24.01.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. 24.01.2013 за №69 та, з врахуванням інформації про зміну реквізитів поточного рахунку продавця згідно з довідкою ТОВ "Бахмачконсервмолоко" №16/07 від 16.04.2013 й інформації, що передбачена довідкою ПАТ "Ерде Банк" №2043 від 15.04.2013;

- 18.04.2013 між ТОВ "Бахмачмолоко" (продавець) та ДП "Аромат" в особі філії "Бахмацький молочний комбінат" (покупець) підписано акт приймання-передачі нежитлової будівлі;

- відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію якого додано відповідачем до матеріалів справи, право власності на будівлю артсвердловини (зовнішня мережа водогону), за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, місто Бахмач, вулиця Перемоги, будинок 13, літерою "Я1-1", загальною площею 8,6 кв.м., на даний час зареєстровано за ДП "Аромат" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.04.2013, серія та номер: 295, посвідченого приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Чернігівської області Зацерковним М.М.;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012 ліквідатором банкрута - ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" призначено арбітражного керуючого Мурзу А.М., який діяв від імені ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №381.

8.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- оспорюваний договір укладено 09.04.2013, відтак продаж майна банкрута мав здійснюватися з урахуванням положень статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції з 19.01.2013);

- 15.02.2016 ухвалою місцевого суду у справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) в межах справи про банкрутство ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеного об'єкта нерухомості від 09.04.2013, укладений між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" та ТОВ "Бахмачконсервмолоко" та зобов'язано ТОВ "Бахмачконсервмолоко" повернути боржнику зазначене майно;

- ухвала Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі №21/45б залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду 01.11.2016, а постановою ВГСУ 22.02.2017 зазначені рішення залишено в силі в частині відмови у застосуванні наслідків недійсного правочину щодо ТОВ "Бахмачмолоко", з огляду на перепродаж ним спірного майна 09.04.2013 ДП "Аромат";

- керуючись статтями 387, 388 ЦК України, місцевий суд витребував від відповідача спірне майно, зазначивши про те, що ліквідатор боржника Мурза А.М. діяв недобросовісно в ліквідаційній процедурі ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", відчуживши спірне майно без проведення публічних торгів та з порушенням статті 30 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) та статті 44 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013). Апеляційний суд зазначив, що воля ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", як власника спірного майна, щодо його реалізації може виражатись у таких діях ліквідатора, які відповідають вимогам законодавства та інтересам власника. Отже, здійснення ліквідатором продажу майна не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися вираженням волі власника майна - ЗАТ "Бахмачконсервмолоко". Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-604гс16 від 05.10.2016;

- суд першої інстанції проаналізував дії відповідача у справі з укладення та нотаріального посвідчення попереднього договору про купівлю майна ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", укладеного між відповідачем у справі та ТОВ "Бахмачконсервмолоко" 24.01.2013, на той час, коли сторона договору ТОВ "Бахмачконсервмолоко" ще не була власником предмета відчуження та дійшов висновку, що відповідач "міг знати" про незаконне набуття майна ТОВ "Бахмачконсервмолоко", оскільки договір купівлі-продажу спірного майна в ліквідаційній процедурі було укладено 09.04.2013, після укладення відповідачем попереднього договору, що ставить під сумнів добросовісність дій такого набувача, в якого були можливості перевірити законність набуття майна попереднім власником.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 апеляційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" та ДП "Аромат" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2017 у справі №927/938/17 залишено без змін.

9.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012 ліквідатором банкрута - ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" призначено арбітражного керуючого Мурзу А.М., який діяв від імені ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013, посвідченого 09.04.2013 приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О., зареєстрованого в реєстрі за №381;

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2016 у справі №21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна боржника ТОВ "Бахмачконсервмолоко" від 09.04.2013;

- суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про те, що спірне майно - нежитлова будівля артсвердловини (зовнішня мережа водогону), цегляна, за літерою Я1-1, загальною площею 8,6 кв.м, до складу якої входять артсвердловина за літерою ІІІ та башта 2-го підйому за літерою ІV з металевих труб, що знаходиться в місті Бахмач, по вулиці Перемоги, будинок під номером 13, вибуло із власності ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" незаконно та поза волею власника;

- апеляційний суд погодився з правильним застосуванням місцевим судом пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України, згідно з яким якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом;

- апеляційний суд спростував твердження скаржників про те, що немає судових рішень згідно з якими договір від 18.04.2013 №295 визнано недійсним, з посиланням на те, що судами встановлено вибуття майна від власника, поза його волею, на підставі недійсного правочину, що надає право власнику згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України витребувати спірне майно без необхідності визнання недійсними усіх подальших за недійсним правочинів з його відчуження;

- відповідач не був позбавлений можливості перевірити підставу набуття ТОВ "Бахмачмолоко" права власності на спірний об'єкт нерухомості на момент укладення договору від 18.04.2013, оскільки укладав з продавцем попередній договір 24.01.2013, що надавало йому можливості бути поінформованим про всю процедуру набуття спірного майна його попередником.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника ДП "Аромат" (відповідач у справі)

10. Скаржник доводив, що випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волею. Під час розгляду справи Господарським судом Чернігівської області не були з'ясовані всі обставини, з якими законодавець пов'язує право власності за особою, що вважає себе власником спірного майна. В порушення вимог частини 5 статті 12 ЦК України, судами не в повній мірі досліджувались обставини обізнаності відповідача (можливостей бути обізнаним) про наявність перешкод до вчинення правочину щодо відчуження спірного майна.

10.1. Скаржник доводив, що наявність договору купівлі-продажу від 18.04.2013, витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у повній мірі підтверджує правомірність набуття ТОВ "Бахмачмолоко" права власності на спірний об'єкт, тому у відповідача не було жодних сумнівів щодо добросовісності продавця. При цьому, в даному випадку відбулось оплатне придбання ДП "Аромат" об'єкта нерухомості.

10.2. Скаржник зазначив, що спірний об'єкт вибув з розпорядження ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" з його волі і це підтверджується тим, що ДП "Аромат" придбало спірне майно за відплатним договором, з володіння ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" спірне майно також вибуло за відплатним договором, порушення порядку відчуження спірного майна не є беззаперечним доказом факту вибуття цього майна з володіння власника та особи, якій майно було передано на час вчинення правочину.

10.3. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції не надано жодної правової оцінки поданій 13.02.2018 заяві ДП "Аромат" №12/02/18-2 від 12.02.2018 про застосування строків позовної давності. Зокрема, станом на квітень 2013 року ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" було відомо про порушення своїх прав. При цьому, позивач в особі ліквідатора Юдицького О.В. звернувся до господарського суду з позовом у жовтні 2017 року, тобто поза межами загального строку позовної давності.

Доводи скаржника ПАТ "Укрсоцбанк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі)

11. У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" зазначено про, що спірне нерухоме майно відповідач придбав саме на підставі договору від 18.04.2013, який ніким не оспорюється, а, відтак, даний договір є дійсним, а відповідач є добросовісним набувачем спірного майна. Суд, обґрунтовуючи свої висновки, посилається на договір купівлі продажу від 09.04.2013, який укладено між іншими сторонами та який не має жодного відношення до договору від 18.04.2018. Відповідач не є стороною правочину, визнаного судом недійсним, на який в своєму рішенні посилається суд, а тому не має повертати за цим правочином спірне майно.

11.1. Скаржник доводив, що судами помилково застосовано пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України, оскільки в даному судовому процесі не було доведено, а судами не обґрунтовано того, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

11.2. Скаржник зазначив, що висновок суду про те, що продаж майна було вчинено за ціною, значно нижчою від ринкової вартості майна, є передчасним, оскільки судом не наведено жодних підстав, з огляду на які висновок ПП "Агентство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" щодо вартості майна не слід брати до уваги.

Доводи інших учасників справи

12. Відзивів на касаційні скарги не надходило.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

13. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Частина 1 статті 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

14. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 256 - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частина 3 статті 267 - позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частина 1 статті 321 - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 статті 330 - якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Частина 1 статті 388 - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятними доводи скаржників про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статей 256, 261, 267, 321, 330, 388 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Виходячи з аналізу статей 387, 388 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, а зокрема, факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі в незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб'єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.04.2013 між ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ "Бахмачмолоко" визнано недійсним як такий, що не відповідає вимогам Закону про банкрутство, який мав застосовуватись під час реалізації майна ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", що перебувало у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство. При цьому, Верховним Судом не приймаються доводи скаржника про те, що судами не в повній мірі досліджено волевиявлення позивача на вибуття спірного комплексу будівель, оскільки касаційний суд не наділений компетенцією з оцінки доказів та їх переоцінки, а за змістом рішень судів попрередніх інстанцій вбачається певна оцінка волевиявлення ліквідатора боржника на відчуження спірного майна.

Отже, судами з правильним застосування норм матеріального права прийнято рішення про незаконне вибуття майна від власника та доведення обставин його вибуття поза волею законного власника, оскільки орган управління боржником (ліквідатор Мурза А.М.) діяв поза межами компетенції на відчуження майна в ліквідаційній процедурі.

17. Судами правильно розмежовано правові інститути захисту права власності шляхом подання віндикаційного позову та інститут захисту прав, набутих стороною договірного зобов'язання. Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили договірних відносин між відповідачем та позивачем. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується із законністю та належністю обраного способу захисту позивачем своїх майнових прав шляхом звернення з вимогами до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння.

18. Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки поданій 13.02.2018 заяві ДП "Аромат" №12/02/18-2 від 12.02.2018 про застосування строків позовної давності з огляду на те, що така заява не подавалась під час розгляду справи в суді першої інстанції до винесення рішення судом в порушення приписів частини 3 статті 267 ЦК України.

19. Верховний Суд погоджується в цілому з правильністю висновків судів про можливість задоволення в даному випадку вимог про повернення майна до ліквідаційної маси боржника за наслідком укладеного в ліквідаційній процедурі правочину, який визнано судами недійсним, з огляду на наявність в ліквідатора боржника у справі про банкрутство повноважень відповідно до частини 2 статті 41 Закону про банкрутство щодо виявлення та повернення майна банкрута, яке знаходиться в інших осіб, доведення права власності на спірне майно за боржником та доведення протиправності його вибуття з власності боржника за наслідком укладення недійсного правочину, внаслідок чого вимоги ліквідатора відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України є обґрунтованими. А доводи скаржників про те, що судами порушено статті 331, 388 ЦК України є такими, що наведені без належної юридичної аргументації, оскільки боржник, як власник, вживав заходів до повернення собі об'єкта права власності.

20. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

21. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.